Рішення

від 09.06.2010 по справі 2-808-10

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-808-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 червня 2010 року Краснолима нський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді - Шавирі ної Л.П.

при секретарі - Подосел ьник Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красн ий Лиман у відсутності сторі н справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного ф онду України в м. Красний Лима н про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної випла ти дітям війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року в сумі 5413,20 грн., зобов' язання відповідача щомісячно нараховувати та ви плачувати соціальну допомог у як дитині війни в розмірі 30 % м інімальної пенсії за віком, с уд -

В С Т А Н О В И В :

20 травня 2010 року пози вач звернувся до суду з позов ом до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лим ан про стягнення недоплачено ї щомісячної соціальної випл ати дітям війни за період з 01.01. 2006 року по 31.12.2009 року в сумі 5413,20 грн ., зобов' язання відповідача щомісячно нараховувати та в иплачувати соціальну допомо гу як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком .

В судове засідання позивач не з' явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином , позов підтримав повністю, пр осив справу розглянути у йог о відсутності, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Позив ач належить до соціальної ка тегорії „Дитина війни” та ві дповідно до ст. 6 Закону Україн и „Про соціальний захист діт ей війни” з 01 січня 2006 року має п раво на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від міні мального розміру пенсії за в іком. У 2006-2007 роках йому така доп омога не виплачувалась. А з 01.01. 2008 року по 31.03.210 року виплачуєтьс я щомісячно у розмірі 10 % від мі німальної пенсії за віком. Вв ажав, що положення Законів Ук раїни «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Держа вний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет Укр аїни на 2008 рік» в частині зупин ення дії ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” не відповідають Конст итуції України і тому не можу ть застосовуватись. Крім тог о дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей вій ни” в 2009 році жодним законом не зупинялася. Тому у відповіда ча не було будь-яких підстав д ля виплати позивачу в 2009 році д опомоги в розмірі 10 % В зв' язк у з чим просив стягнути з відп овідача недоплачену щомісяч ну соціальну допомогу як дит ині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року та виплатити 5413,20 гр н. Зобов' язати відповідача щомісячно виплачувати вказа ну допомогу в розмірі 30% мінім альної пенсії за віком відпо відно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”.

Представник відпо відача - Управління Пенсійно го Фонду України в м. Красний Л иман в судове засідання не з' явився з невідомої причини, п ро час та місце розгляду спра ви був попередженим належним чином, позов не визнав, запере чував проти його задоволення у зв' язку з тим, що соціальне забезпечення категорії гром адян, яким встановлено стату с „Дитина війни” визначаєтьс я Законом України „Про соціа льний захист дітей війни” № 219 5 від 18 листопада 2004 року (далі по тексту Закон № 2195). Стаття 6 Зако ну № 2195 встановлює, що пенсії аб о щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціал ьна допомога, що виплачуєтьс я замість пенсії, підвищуєть ся на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Пунктом 12 ст. 7 1 Закону України ”Про Державн ий бюджет на 2007 рік” дію ст. 6 Зак ону № 2195 зупинено на 2007 рік. З ура хуванням положень ст. 111 цього Закону, яка передбачає, що у 2007 році підвищення до пенсії аб о щомісячного довічного грош ового утримання чи державної соціальної допомоги, яка вип лачується замість пенсії, ві дповідно до ст. 6 Закону Україн и "Про соціальний захист діте й війни" виплачується особам , які є інвалідами у розмірі 50 в ідсотків від розміру надбавк и, встановленої для учасникі в війни. Рішенням Конституці йного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Де ржавний бюджет на 2007 рік" визна ні такими, що не відповідають Конституції України (є некон ституційними). Статтею 7 Закон у 2195 передбачалося, що фінансо ве забезпечення державних со ціальних гарантій здійснюва тиметься за рахунок коштів Д ержавного бюджету України, а Пенсійний фонд України діє н а підставі Положення "Про Пен сійний фонд України". Відпові дно до п. 8 зазначеною Положенн я бюджет Пенсійного фонду Ук раїни формується з чітко виз начених джерел (ст. 72 Закону Ук раїни "Про загальнообов'язко ве державне пенсійне страхув ання" від 09 липня 2003 року № 1058 (дал і по тексту Закон № 1058)) і щороку затверджується Кабінетом Мі ністрів України. Частина 3 ста тті 4 Закону № 1058 закріплює, що в иключно законами про пенсійн е забезпечення визначаються умови, норми та порядок пенсі йного забезпечення та джерел а формування коштів, що спрям овуються на пенсійне забезпе чення. Частина 2 статті 72 Закон у № 1058 встановлює норму, згідно якої кошти Пенсійного фонду не включаються до Державног о бюджету України. Також ч. 1 ст . 5 Закону № 1058 зазначає, що цей За кон регулює відносини, що вин икають між суб'єктами систем и загальнообов'язкового держ авного пенсійного страхуван ня. Дія інших нормативно-прав ових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадк ах, передбачених цим Законом , або а частині, що не суперечи ть цьому Закону. А норми ст. 6 За кону №2195 суперечать Закону № 105 8 в частині визначення мініма льного розміру пенсії за вік ом та спрямування коштів на в иплату допомоги. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 за наявнос ті достатнього страхового ст ажу мінімальний розмір пенсі ї за віком для осіб, які втрати ли працездатність, встановлю ється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законо м. Частина 3 тієї ж статті 28 Зако ну № 1058 встановлює норму, згідн о якої мінімальний розмір пе нсії за віком, встановлений ч астиною першою, застосовуєть ся виключно для визначення р озмірів пенсій, призначених згідно і цим Законом. Разом з т им для розрахунку доплати до пенсії особам, яким встановл ено статус "Дитина війни" вели чина мінімальної пенсії за в іком, на законодавчому рівні не встановлена, оскільки нор мативно-правовими актами, як і діють на території України , для окремих категорій насел ення країни встановлені різн і величини показника мінімал ьної пенсії. Також відсутній механізм реалізації положен ь ст. 6 Закону № 2195. При цьому норм и ч. 1 статті 73 Закону 1058 дають ви черпний перелік видів виплат на які можуть бути спрямован і кошти Пенсійного фонду, а са ме кошти Пенсійною фонду вик ористовуються на: виплату пе нсій, передбачених цим Закон ом; надання соціальних послу г, передбачених цим Законом; ф інансування адміністратив них витрат, пов'язаних з вик онанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; о плату послуг з виплати та дос тавки пенсій; формування рез ерву коштів Пенсійного фонду . Одночасно норми ч. 2 ст. 73 цього Закону забороняють використ ання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим За коном. Виплата державної соц іальної допомоги у відповідн ості до Закону України "Про со ціальний захист дітей війни" не відноситься до жодного з п ереліку використання коштів Пенсійного фонду. В листі від 31 серпня 2007 року № 21-46-561 Міністерс тва юстиції України також за значається, що мінімальний р озмір пенсії за віком, зазнач ений в статті 28 Закону № 1058, вста новлюється виключно для визн ачення розмірів пенсій, приз начених згідно з цим Законом . Питання пов'язані з підвищен ням пенсії або щомісячного д овічного грошового утриманн я чи державної соціальної до помоги, яка виплачується зам ість пенсії, відповідно до ст . 6 Закону України "Про соціаль ний захист дітей війни" слід в ирішувати шляхом внесення зм ін до Закону України "Про соці альний захист дітей війни". Та кі зміни до ст. 6 Закону 2195 і були внесені п. 2 ч. 41 ст. 85 розділом II З акону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI. Стаття 6 Зако ну 2195 була викладена в новій ре дакції, а саме: "Дітям війни (кр ім тих, на яких поширюється ді я Закону України „Про соціал ьний статус ветеранів війни, гарантії їх соціального зах исту") до пенсій або щомісячно го довічного грошового утрим ання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується з амість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавк и, встановленої для учасникі в війни. Ветеранам війни, які м ають право на отримання підв ищення до пенсії або щомісяч ного довічного грошового утр имання чи державної соціальн ої допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно д о цього Закону та Закону Укра їни "Про статус ветеранів вій ни, гарантії їх соціального з ахисту". Дане підвищення пров адиться за їх вибором згідно з одного із законів". Відповід но до абз. 4 п.20 ст. 14 Закону Украї ни "Про статус ветеранів війн и, гарантії їх соціального за хисту ", учасникам війни, нагор одженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за само віддану працю і бездоганну в ійськову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, п енсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державн а соціальна допомога, що випл ачується замість пенсії, під вищуються на 15 процентів прож иткового мінімуму для осіб, я кі втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 пр оцентів прожиткового мініму му для осіб, які втратили прац ездатність. Рішенням Констит уційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вищезазна чені зміни визнані неконстит уційними. З 22 травня 2008 року наб рала чинності Постанова "Дея кі питання соціального захис ту окремих категорій громадя н " №530 від 28 травня 2008 року де з ме тою збереження рівня соціаль ного захисту окремих категор ій громадян у п.8 Кабінет Мініс трів України постановив, що д ітям війни (крім тих, на яких п оширюється дія Законів Украї ни "Про статус ветеранів війн и, гарантії їх соціального за хисту " та "Про жертви нацистсь ких переслідувань ") до пенсії або щомісячного довічного г рошового утримання чи держав ної соціальної допомоги, що в иплачується замість пенсії, підвищення провадиться у так их розмірах: з 22 травня -48.10 гривн і, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гри вні. Вказана постанова діє до теперішнього часу. Тому позо вні вимоги позивача вважає н еобґрунтованими та такими, щ о не відлягають задоволенню.

Виходячи із встано влених обставин справи та до сліджених доказів у їх сукуп ності, суд приходить до висно вку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних п ідстав.

Позивач має статус „Дитини війни”, що підтвердж ується пенсійним посвідчен ням НОМЕР_1 .(а.с.9).

Враховуючи зазнач ений статус позивача, він від повідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист діте й війни” має право на отриман ня державної соціальної підт римки, а саме підвищення до пе нсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 6 З акону України „Про соціальни й захист дітей війни”, дітям в ійни пенсії або щомісячне до вічне грошове утримання чи д ержавна соціальна допомога, що виплачується замість пенс ії, підвищуються на 30 відсоткі в мінімальної пенсії за віко м.

Згідно ст. 7 Закону У країни „Про соціальний захис т дітей війни”, фінансове заб езпечення державних соціаль них гарантій, передбачених ц им Законом, здійснюється за р ахунок коштів Державного бюд жету України. Законом Україн и „Про Державний бюджет на 2006 р ік” від 20 грудня 2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік з упинено. Законом України „Пр о внесення змін до Закону Укр аїни „Про Державний бюджет н а 2006 рік” від 19 грудня 2006 року, яки й набрав чинності 15 березня 20 06 року, до статті 110 Закону Укра їни „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, яки ми встановлено, що пільги діт ям війни, передбачені ст.6 Зако ну України „Про соціальний з ахист дітей війни” у 2006 році за проваджуються поетапно, за р езультатами виконання бюдже ту у першому півріччі, у поряд ку, визначеному Кабінетом Мі ністрів України за погодженн ям з Комітетом Верховної Рад и України з питань бюджету. Пр оте, у 2006 році пільги, встановле ні ст.6 Закону України „Про соц іальний захист дітей війни” запроваджені не були. Закони України „Про Державний бюдж ет на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року та „Про внесення змін до Зако ну України „Про Державний бю джет на 2006 рік” від 19 січня 2006 рок у неконституційними не визна ні та діяли протягом 2006 року. Та ким чином, відповідно до вище зазначених Законів, у відпов ідача не було підстав нарахо вувати та сплачувати позивач еві доплату до пенсії, передб ачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей вій ни”, оскільки до 15 березня 2006 ро ку дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачен і нею виплати не запроваджен і.

Крім того, надаючи п еревагу Законам України „ Пр о Державний бюджет на 2006 рік ” в ід 20 грудня 2005 року та „Про внес ення змін до Закону України „ Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 19 січня 2006 року, суд виходи ть з того, що закони є актами є диного органу законодавчої в лади - Верховної Ради України . Конституція України не вста новлює пріоритету в застосув анні того чи іншого закону, в т ому числі залежно від предме та правового регулювання. Кр ім того, немає такого закону У країни, який би регулював пит ання подолання колізії норм законів, що мають однакову юр идичну силу. Конституційний Суд України у п.3 мотивувально ї частини рішення від 03 жовтня 1997 року №4-зп (справа про набутт я чинності Конституцією) заз начив: „Конкретна сфера сусп ільних відносин не може бути водночас врегульована одноп редметними нормативними пра вовими актами однакової сили , які за змістом суперечать од ин одному. Звичайною є практи ка, коли наступний у часі акт м істить прямее застереження щ одо повного або часткового с касування попереднього. Зага льновизнаним є те, що з прийня ттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом , автоматично скасовується о днопредметний акт, який діяв у часі раніше”. Виходячи із си стемного аналізу наведених н орм законодавства, суд не зна ходить підстав для задоволен ня позовних вимог позивача, я кі стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 року дія в у відповідності з діючим за конодавством та не мав підст ав здійснювати позивачу щомі сячні доплати до пенсії, оскі льки до 15 березня 2006 року дія ст .6 Закону України „Про соціаль ний захист дітей війни” була зупинена, а з 15 березня 2006 року з дійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставл ено в залежність від виконан ня у другому півріччі 2006 року З акону України „Про Державний бюджет на 2006 рік”.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позив ачу доплати до пенсії за 2007 рік , суд вважає їх такими, що не пі длягають задоволенню, з таки х підстав. Відповідно до п. 12 ст . 71 Закону України „Про Держав ний бюджет на 2007 рік”, дію статт і 6 Закону України „Про соціал ьний захист дітей війни”, з ур ахуванням ст. 111 цього Закону, б уло зупинено. Рішенням Конст итуційного Суду України від 09 липня 2007 року за №6-рп\2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відп овідності Конституції Украї ни (конституційності) положе нь статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст . 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст . 98, 101, 103, 111 Закону України „Про Дер жавний бюджет України на 2007 рі к” (справа про соціальні гара нтії громадян), визнано таким , що не відповідає Конституці ї України (є неконституційни м) положення п. 12 ст. 71 Закону Укр аїни „Про Державний бюджет н а 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціаль ний захист дітей війни”, з ура хуванням ст. 111 цього Закону. Рі шення Конституційного Суду У країни у цій справі має преюд иціальне значення для судів загальної юрисдикції при роз гляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виник ли внаслідок дії положень ст атей зазначеного закону, що в изнані неконституційними. Рі шення Конституційного Суду У країни є обов'язковим до вико нання на території України, о статочним і не може бути оска ржене.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині ві дновлення його права на отри мання доплати з 01.01.2008 року, суд в раховує те, що до ст. 6 Закону 2195 і були внесені зміни п. 2 ч. 41 ст. 85 р озділом II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до д еяких законодавчих актів Укр аїни" від 28 грудня 2007 року № 107-VI. Ст аття 6 Закону 2195 була викладена в новій редакції, а саме: "Дітя м війни (крім тих, на яких поши рюється дія Закону України „ Про соціальний статус ветера нів війни, гарантії їх соціал ьного захисту") до пенсій або щ омісячного довічного грошов ого утримання чи державної с оціальної допомоги, яка випл ачується замість пенсії, вип лачується підвищення у розмі рі надбавки, встановленої дл я учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отри мання підвищення до пенсії а бо щомісячного довічного гро шового утримання чи державно ї соціальної допомоги, що вип лачується замість пенсії, ві дповідно до цього Закону та З акону України "Про статус вет еранів війни, гарантії їх соц іального захисту". Дане підви щення провадиться за їх вибо ром згідно з одного із законі в". Відповідно до абз. 4 п.20 ст. 14 За кону України "Про статус вете ранів війни, гарантії їх соці ального захисту ", учасникам в ійни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бе здоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизня ної війни, пенсії або щомісяч не довічне грошове утримання чи державна соціальна допом ога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 про центів прожиткового мінімум у для осіб, які втратили праце здатність, іншим учасникам в ійни - на 10 процентів прожитко вого мінімуму для осіб, які вт ратили працездатність. Рішен ням Конституційного Суду Укр аїни № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними лише з 22.05.20 08 року.

Крім того при виріш енні вимог позивача в частин і відновлення його права на о тримання доплати з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, суд враховує те, що ві дповідно до ст.6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни»(у редакції від 18.11.2004 року, чинній у 2009 році)дітям вій ни пенсії або щомісячне грош ове довічне утримання чи дер жавна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за вік ом.

Статтею 71 Закону Ук раїни «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Мі ністрів України надано право у 2009 році встановлювати розмі ри соціальних виплат, які від повідно до законодавства виз начаються залежно від розмір у мінімальної заробітної пла ти, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними про грамами.

Тобто, названі норм и передбачають встановленн я в абсолютних сумах розмірі в лише тих виплат, вихідним кр итерієм розрахунку яких є ро змір мінімальної заробітної плати. Відповідно їх дія не по ширюється на спірні відноси ни, оскільки розмір зазначен их соціальних виплат згідно із Законом № 2195 залежить від ро зміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, у 2009 році нарах ування та виплата дітям війн и підвищення до пенсії або що місячного грошового довічно го утримання чи державної со ціальної допомоги, що виплач ується замість пенсії, повин ні здійснюватися відповідно до норм Закону № 2195.

Відповідно до ч. 2 ст . 152 Конституції України закон и, інші правові акти або їх окр емі положення, що визнані нек онституційними, втрачають чи нність з дня ухвалення Конст итуційним Судом України ріше ння про їх неконституційніст ь. Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 К онституції України та дати у хвалення рішення Конституці йним Судом України, відповід ач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу допл ату до пенсії, передбачену ст .6 Закону України „Про соціаль ний захист дітей війни” з 09 ли пня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 ро ку, оскільки з моменту ухвале ння Конституційним Судом Укр аїни рішень від 09.07.2007 року та 22.05.20 08 року щодо неконституційнос ті пункту 12 статті 71 Закону Укр аїни „Про Державний бюджет У країни на 2007 рік” та п. 2 ч. 41 ст. 85 ро зділом II Закону України "Про Д ержавний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до де яких законодавчих актів Укра їни", ці норми втратили чинніс ть та не підлягають застосув анню. Отже, відповідач з 09 липн я 2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року п о 31.12.2008 року та з 1.01.2009 року по 31.03.2010 ро ку мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст..6 Закону України „Про соціаль ний захист дітей війни”, нара ховувати та здійснювати пози вачу відповідні доплати.

Але не зважаючи на ц е відповідач проводив виплат у позивачу соціальної допомо ги як дитині війни лише в розм ірі 10% мінімальної пенсії щомі сячно на підставі постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року (а.с.16-17).

На підставі статті 64 Конституції України консти туційні права і свободи люди ни і громадянина не можуть бу ти обмежені, крім випадків, пе редбачених Конституцією Укр аїни.

Згідно ст.8 ЦПК Укра їни суд вирішує справи відпо відно до Конституції України , законів України та міжнарод них договорів, згода на обов' язковість яких надана Верхов ною Радою України. У разі неві дповідності правового акту з акону України або міжнародно му договору, згода на обов' я зковість якого надана Верхов ною Радою України, суд застос овує акт законодавства, який має вищу юридичну силу. Забор оняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності , неповноти, нечіткості, супер ечливості законодавства, що регулює спірні правовідноси ни.

Сторонами по справ і не заперечується, що позива ч, відповідно до ст.6 Закону Ук раїни „Про соціальний захист дітей війни” має право на отр имання доплати до пенсії у ро змірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавст вом розмір мінімальної пенсі ї за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про зага льнообов'язкове державне пен сійне страхування”, іншого н ормативно-правового акта, як ий би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, н емає.

Пенсійний фонд Укр аїни діє у відповідності Пол оження „Про Пенсійний фонд У країни” і здійснює свої повн оваження на підставі п.15 зазна ченого положення через створ ені в установленому порядку його територіальні управлін ня. Відповідно до Закону Укра їни „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван ня” рішення про призначення та перерахунок пенсій прийма ються районними управлінням и Пенсійного фонду України з а місцем проживання пенсіоне рів.

Таким чином, обов'яз ок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону Укра їни „Про соціальний захист д ітей війни” покладено на від повідача, за місцем проживан ня позивача.

Тому суд вважає дов еденим, що порушення прав поз ивача, за захистом яких він зв ернувся до суду, тривало з 09 ли пня 2007 року по 31 грудня 2007 року і п рипинилось лише 01 січня 2008 року після внесення змін до Закон у України „Про соціальний за хист дітей війни”. А також з 22.05 .2008 року по 31.12.2009 року.

Але позивач зверну вся до суду з позовними вимог ами і щодо відновлення його п рав і за 2006 рік лише 20.05.2010 року.

Аналізуючи цю обст авину, а також досліджені ран іше, суд вважає частково обґр унтованими заперечення відп овідачів про наявність підст ав для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється три валістю у три роки.

Але ч.3,4 ст.267 ЦК Украї ни передбачено, що позовна да вність застосовується судом лише за заявою сторони у спор і, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давн ості, про застосування якої з аявлено стороною у спорі, є пі дставою для відмови у позові .

Між тим, позивач не звертався до суду з вимогою п ро відновлення пропущеного с троку позовної давності, а ві дповідач не наполягав на йог о застосуванні.

Незважаючи на це, су д вважає, що позовні вимоги по зивача за період з 01.01.2006 року по 09.07.2007 року і з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року задоволенню не підлягають, б о вони не ґрунтуються на вимо гах закону.

Задовольняючи час тково позовні вимоги, суд так ож виходить з того, що відпові дно до ст. 4 ЦПК України, здійсн юючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фі зичних осіб у спосіб, визначе ний законами України.

Згідно ч.2 ст.1 ЦК Укр аїни до майнових відносин, за снованих на адміністративно му або іншому владному підпо рядкуванні однієї сторони др угій стороні, цивільне закон одавство не застосовується, якщо інше не встановлено зак оном.

Тобто враховуючи н аведене та відповідні спеціа льні законодавчі акти, які пі длягають застосуванню у спра вах із соціальних відносин, щ о носять публічно-правовий х арактер, суд може визнати дії відповідачів законними чи н езаконними та в разі незакон ності їхній дій - зобов' яз ати провести нарахування(пер ерахування) та виплату належ них сум відповідно до закону , а не ухвалювати рішення про с тягнення конкретних сум.

Тому вимоги позива ча про стягнення з відповіда ча доплати до пенсії у визнач еній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, о скільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не мож е перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та н арахування пенсії замість ор гану, якому надані такі повно важення.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині зо бов' язання відповідача не п орушувати його права та зако нні інтереси, суд вважає, що во ни не підлягають задоволенню бо дані правовідносини нося ть публічно-правовий характе р, тобто до суду можуть бути ос каржені лише вже вчинені орг аном владного повноваження р ішення, дії чи бездіяльність .

Відповідно до ст.ст .11,60 ЦПК України суд розглядає ц ивільні справи не інакше як з а зверненням фізичних чи юри дичних осіб, поданим відпові дно до ЦПК, в межах заявлених н ими вимог і на підставі доказ ів сторін та інших осіб, які бе руть участь у справі. При цьом у кожна сторона зобов"язана д овести ті обставини, на які во на посилається як на підстав у своїх вимог і заперечень.

При винесення рішен ня відповідно до ст. 212 ЦПК Укра їни суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безп осередньому дослідженні ная вних у справі доказів. Жоден д оказ не має для суду наперед в становленого значення. Суд о цінює належність, допустиміс ть, достовірність кожного до казу окремо, а також достовір ність і взаємний зв"язок дока зів у їх сукупності.

Тому незважаючи на заперечення відповідача про ти позову та його вимоги визн ання такого безпідставним і закрити провадження по справ і, суд вважає вказані запереч ення відповідача не обґрунто ваними, бо вони не підтвердже ні жодним доказом, і не відпов ідають вимогам ст. 205 ЦПК Украї ни.

На підставі виклад еного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конст итуції України, ст.ст. 3, 6 Закону України „Про соціальний зах ист дітей війни”, ст.1,257,267 ЦК Укр аїни, ст.ст. 4,8,10-11, 60,205,212-215 ЦК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частк ово.

Визнати неправомі рними дії Управління Пенсійн ого фонду України в м. Красний Лиман в частині нарахування та виплати щомісячної соціа льної виплати ОСОБА_1 як д итині війни за період з 09 липн я 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 ро ку.

Зобов' язати Упра вління Пенсійного фонду Укра їни в м. Красний Лиман здійсн ити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсі ї як «дитині війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 ро ку, та з 22 травня 2008 року по 31 груд ня 2009 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про с оціальний захист дітей війни », в редакції, яка діяла в цей п еріод у розмірі 30 відсотків мі німальної пенсії за віком з у рахуванням фактично отриман их сум.

В задоволенні інши х позовних вимог ОСОБА_1 в ідмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеля ційного суду Донецької облас ті через Краснолиманський мі ський суд шляхом подачі в 10-де нний строк з дня його проголо шення заяви про апеляційне о скарження і подання після ць ого протягом 20 днів апеляційн ої скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення може бути п ереглянуто за заявою відпові дача поданою до Краснолиман ського міського суду у 10-денни й строк з дня отримання його к опії.

Рішення виготовле но у нарадчій кімнаті у 1 примі рнику.

Головуючий суддя -