Постанова

від 23.12.2021 по справі 922/1419/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/1419/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючий, Кондратової І. Д., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Здоровко Л. М., Бородіної Л. І., Плахова О. В.

від 09 вересня 2021 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс"

до: 1) Акціонерного товариства "Харківобенерго", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК"

про скасування рішення,

за участю представників:

від позивача: не з`явилися

від відповідача-1: Конопля О. М.

від відповідача-2: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та вимог за зустрічним позовом.

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" про визнання нечинним та скасування внаслідок неправильного застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04 травня 2006 року, та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ України № 312 від 14 березня 2018 року, та під час неправильного визначення розміру обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, рішення Акціонерного товариства "Харківобленерго", оформленого протоколом засідання комісії по розгляду акту порушення ПКЕЕ № 15 від 04 жовтня 2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення про визначення обсягу необлікованої електричної енергії та її вартості було прийняте першим відповідачем на підставі Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року, та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04 травня 2006 року, (далі по тексту - Методика), які станом на дату прийняття спірного рішення втратили чинність, рішення є необґрунтованим: не містить строків та підстав донарахування обсягу та вартості електроенергії, стосується приміщення, яке станом на дату складання акту про порушення від 17 квітня 2018 року та на дату прийняття спірного рішення у користуванні позивача не перебувало, визначений у спірному рішенні обсяг необлікованої електроенергії є завищеним, ґрунтується на підставі недостовірних даних та підлягав зменшенню.

2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та оскаржуваної постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 15 липня 2021 року визнав зловживанням процесуальними правами визначення у цій справі другим відповідачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК"; позов залишив без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 226 та додатково на підставі частини третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України; судові витрати позивача у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 270,00 грн поклав на позивача.

Залишаючи позов без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд виходив з того, що у провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/2919/18 зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих же самих підстав, що і у цій справі № 922/1419/21, підстави позову у цій справі № 922/1419/21 повністю охоплюються підставами позову, на які посилалося Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" при подачі апеляційної скарги у межах справи № 922/2919/18, та яким була надана судами належна оцінка. При цьому суд першої інстанції врахував, що обставини правомірності прийнятого Акціонерним товариством "Харківобленерго" спірного рішення, оформленого протоколом № 15 від 04 жовтня 2018 року, які є підставою позову у цій справі, вже досліджувалось при розгляді господарської справи № 922/2919/18, за результатом розгляду суди усіх трьох інстанцій визнали зазначене рішення правомірним.

Залишаючи позов без розгляду на підставі частини третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд виходив з того, що у діях позивача щодо визначення другим відповідачем у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК містяться ознаки зловживання процесуальними правами і такі дії позивача не спрямовані на реальне вирішення спору судом по суті для відновлення порушених прав, оскільки позивач визначив зазначене Товариство відповідачем у справі лише у 2021 році зі спливом більше ніж трьох років з моменту виникнення спірних правовідносин, хоча станом на час подачі позовної заяви в іншій справі № 922/2919/18 позивач був обізнаний щодо відносин оренди, що склались між ним та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК".

Східний апеляційний господарський суд постановою від 09 вересня 2021 року скасував ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 липня 2021 року, а справу № 922/1419/21 передав на розгляд Господарському суду Харківської області.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для залишення позову без розгляду, передбачені пунктом 3 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, відсутні, оскільки предмети позовів у справах № 922/2919/18 та № 922/1419/21 хоча і є аналогічними, проте підстави позовів у зазначених справах є різними. Крім того, за висновком суду, положення пункту 3 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають встановлення судом факту наявності у провадженні цього чи іншого суду справи із спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав, проте спір у справі № 922/2919/18 вже є вирішеним, що не врахував місцевий господарський суд.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач-1 - Акціонерне товариство Харківобленерго просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 09 вересня 2021 року, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 липня 2021 року залишити в силі.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Як на підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції відповідач послався на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови:

- порушив норми процесуального права, а саме: статті 75, 236 Господарського процесуального кодексу України;

- не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, а також висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року у справі № 303/529/15-с та у постанові Вищого господарського суду України від 31 травня 2017 року у справі № 17/192;

- не врахував те, що позивач у цій справі не наводить нових підстав позову, ніж ті, що були ним зазначені у справі № 922/2919/18, а лише доповнює їх новими доводами, які за своєю суттю не є новими підставами позову, та направлені на використання процесуального механізму перегляду рішення (постанови) суду в іншій справі, яке набрало законної сили.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач та відповідач-2 відзиви на касаційну скаргу не надали.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Із системного аналізу положень зазначеної норми вбачається, що для залишення позову без розгляду за вказаних підстав необхідна одночасна наявність наступних умов:

- наявність провадження з аналогічного спору в цьому або іншому суді;

- спір між тими самими сторонами;

- спір про той самий предмет;

- спір з тих самих підстав.

Отже, наявність всіх вищевказаних ознак тотожності спорів тягне за собою наслідки у вигляді залишення позову без розгляду.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Суди попередній інстанцій встановили, що у цій справі № 922/1419/21 предметом спору є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Біотек-Плюс про визнання нечинним та скасування рішення Акціонерного товариства "Харківобленерго", оформленого протоколом засідання комісії по розгляду акту порушення ПКЕЕ № 15 від 04 жовтня 2018 року,

Разом з тим суди попередніх інстанцій встановили, що у провадженні Господарського суду Харківської області знаходилася справа № 922/2919/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Біотек-Плюс до Акціонерної компанії Харківобленерго про скасування санкції - рішення комісії Акціонерного товариства "Харківобленерго" Печенежське РЕ про нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії в сумі 295 024,31 грн, визначеної рахунком №13299, оформленого протоколом засідання комісії по розгляду актів порушення ПКЕЕ № 15 від 04 жовтня 2018 року.

Господарський суд Харківської області рішенням від 05 серпня 2019 року відмовив у задоволенні позову повністю.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 27 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 06 липня 2021 року, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав того, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності підстав для задоволення позовних вимог. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог норм процесуального закону, і ухвалив оскаржуване рішення за відсутності представника позивача, якого не було належним чином повідомлено про час, дату і місце судового засідання.

Дослідивши заявлені у справах № 922/2919/18 та № 922/1419/21 предмети позовів, суди попередніх інстанцій дійшли однакового висновку про те, що предмети позовів у зазначених справах є тотожними: скасування рішення Акціонерного товариства "Харківобленерго" про здійснення донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" обсягу та вартості необлікованої електричної енергії в сумі 295 024,31 грн, оформленого протоколом засідання комісії по розгляду акту порушення ПКЕЕ № 15 від 04 жовтня 2018 року.

Дослідивши суб`єктний склад зазначених справ, суди попередніх інстанцій встановили, що фактично спірні правовідносини у зазначених справах виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" та Акціонерним товариством "Харківобленерго". При цьому, як встановив суд апеляційної інстанції, позивач у позовній заяві у справі № 922/1419/21 не заявляє до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія "ВГІК" жодної вимоги, з огляду на що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зазначення позивачем цього Товариства другим відповідачем є безпідставним. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суди попередніх дійшли правильного висновку про те, що спір у зазначених справах виник між тими ж самими сторонами.

Разом з тим суди попередніх інстанцій дійшли різних висновків щодо визначених у зазначених справах підстав позовів: за висновком місцевого господарського суду підстави позовів у справах № 922/2919/18 та № 922/1419/21 є тотожними. Проте суд апеляційної інстанції не погодився з цим висновком місцевого господарського суду та виходив з того, що саме за підставами позовів зазначені справи є різними.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції здійснив порівняльний аналіз підстав позовів у справах № 922/2919/18 та № 922/1419/21 та встановив таке.

У справі № 922/2919/18 в якості підстав позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" послалося на такі обставини:

- в акті про порушення ПРЕЕ № 105938 від 17 квітня 2018 року посадові особи Акціонерного товариства "Харківобленерго" зазначили неіснуючий об`єкт обстеження: Харківська область, смт. Печеніги, вул. Петровського, 2А;

- акт складений за участю зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек Плюс" особи, яка не обіймає жодної посади та не є співробітником цього Товариства;

- акт про порушення від 17 квітня 2018 року складений щодо порушення пункту 6.40. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року, які втратили чинність;

- засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією відбулося без участі представника позивача, який не був допущений до засідання;

- висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 18-1847/04 не містить однозначної відповіді про розкриття або повторне навішування пломб.

Підставами позову у справі №922/1419/21 Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" визначило такі обставини:

- нежитлові приміщення за адресою: Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Поштова, буд. 2-А в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" на момент виникнення спірних правовідносин не перебували; позивач не здійснював фінансово-господарську діяльність; зазначена в акті про порушення особа, за участі якої від імені Товариства був складений акт, не є та не була співробітником позивача; з 20 вересня 2017 року приміщення перебувають в орендному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія "ВГІК";

- нарахування вартості необлікованої електричної енергії у сумі 295 024,31 грн за спірним рішенням Акціонерного товариства "Харківобленерго" було проведене на підставі недостовірних даних щодо терміну використання позивачем електроенергії без перерв та вихідних, та без урахування вимог Методики про необхідність зменшення донарахованої суми на величину вартості оплаченої електричної енергії (пункт 2.4. Методики);

- 06 березня 2018 року Акціонерне товариство "Харківобленерго" провело контрольний зйом, що виключає правові підстави для складання акту та прийняття рішення, оформленого протоколом про донарахування з грудня 2017 року.

Проаналізувавши наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" у справах № 922/2919/18 та № 922/1419/21 підстави позовів, суд апеляційної інстанції встановив, що у справі № 922/1419/21 позов був поданий, зокрема з підстав неправильного визначення за спірним рішенням Акціонерного товариства Харківобленерго вартості необлікованої електричної енергії у сумі 295 024,31 грн, а саме: на підставі неправильних вихідних даних щодо терміну (режиму) споживання електричної енергії, без урахування дати проведення контрольного зйому, коефіцієнту та розміру проведених позивачем за спірний термін оплат, та без урахування необхідності зменшення вартості донарахованої електричної енергії відповідно до умов Методики.

При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що обставини зменшення обсягу необлікованої електричної енергії та її вартості з підстав неправильного застосування положень Методики, зокрема з підстав неправильного застосування строку та розміру здійснених оплат, а також обставини відсутності у користуванні позивача нежитлового приміщення, щодо якого було прийняте спірне рішення, не були підставою позову та предметом дослідження судами у справі № 922/2919/18.

Здійснивши аналіз заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" підстав позовів у справах №922/2919/18 і №922/1419/21, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстави позовів у зазначених справах є різними. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відмінність зазначених справ за заявленими підставами позовів виключає можливість застосування пункту 3 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України для залишення позову без розгляду.

Крім того суд апеляційної інстанції правильно зазначив про те, що передбачена пунктом 3 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України підстава для залишення позову без розгляду передбачає саме наявність у суді іншої справи між тими самими сторонами, про той же самий предмет і з тих самих підстав. Проте станом на дату постановлення місцевим господарським судом ухвали від 15 липня 2021 року про залишення позову без розгляду справа № 922/2919/18 вже була вирішена судом та рішення суду у зазначеній справі набрало законної сили, що не є підставою для залишення позову без розгляду, чого місцевий господарський суд не врахував.

Верховний Суд не бере до уваги посилання відповідача-1 у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені у пункті 7.43. постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, оскільки у зазначеній справі питання залишення позову без розгляду не існувало та зазначені висновки Верховного Суду стосуються застосування положень частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України. Висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 3 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при залишенні позову без розгляду, що має місце у цій справі № 922/1419/21, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 не містить.

Верховний Суд не бере до уваги посилання відповідача-1 у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року у справі № 303/529/15-с, оскільки скаржник не довів факту існування цієї постанови та Верховний Суд за результатом пошуку зазначеної постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень такої постанови не виявив.

Верховний Суд не бере до уваги посилання відповідача-1 у касаційній скарзі на висновки Вищого господарського суду України, оскільки згідно з нормами чинного Господарського процесуального кодексу України висновки Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики та не є обов`язковими для врахування при застосуванні судами норм права.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції зазначає про те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою та не знайшла свого підтвердження.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на те, що доводи відповідача-1 у касаційній скарзі про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права з визначених скаржником підстав касаційного оскарження при ухваленні оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, а наведена ним підстава касаційного оскарження, передбачена абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження та є необґрунтованою, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 09 вересня 2021 року у справі № 922/1419/21.

9. Судові витрати.

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09 вересня 2021 року у справі № 922/1419/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

В. Студенець