Ухвала

від 09.02.2022 по справі 922/1419/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

09 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/1419/21

Східний апеляційний господарський суд у складі судді - доповідача: Плахова О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс", Харківська область, смт. Печеніги, (вх.№303 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2021р. у справі №922/1419/21 (суддя Шатерніков М.І., ухвалене в м.Харків о 13:11год., дата складення повного тексту - 19.11.2021р.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс", Харківська область, смт. Печеніги,

до 1-го відповідача: Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків,

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК", м. Харків,

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Харківобленерго" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК", в якій позивач просив суд визнати нечинним та скасувати внаслідок не вірного застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ України № 312 від 14.03.2018 та під час не вірного визначення розміру обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, рішення АТ "Харківобленерго", оформлене протоколом №15 від 04.10.2018 по розгляду акту порушення ПКЕЕ № 105938 від 17.04.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2021р. у справі №922/1419/21 визнано зловживанням процесуальними правами визначення у даній справі другим відповідачем ТОВ "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК"; позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" до Акціонерного товариства "Харківобленерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" про скасування рішення залишено без розгляду; судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" у справі у вигляді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2270,00грн. покладено на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс".

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2021р. у даній справі задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Біотек-Плюс"; скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2021р. та направлено справу №922/1419/21 до господарського суду Харківської області на розгляд.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.11.2021р. у справі №922/1419/21 відмовлено повністю в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2021р. у справі №922/1419/21 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Одночасно апелянт звернувся з клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2021р. у справі №922/1419/21.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання апелянт посилається на те, що не був присутній в судовому засіданні місцевого господарського суду, в якому оголошувалась вступна та резолютивна частини оскаржуваного рішення, та зі змістом його повного тексту ознайомився лише 30.11.2021р. після її отримання засобами поштового зв`язку. За наведених обставин, апелянт вважає, що має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в силу приписів пункту 2 частини 2 та частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2022р. витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1419/21; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

08.02.2022р. до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/1419/21 в кількості 3-х томів.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» зі змінами та доповненнями станом на момент подання апеляційної скарги ставка судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 3405,00грн.

Проте, з доданих до апеляційної скарги матеріалів, вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Разом з тим, апелянт просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до винесення постанови у справі.

Суддя - доповідач зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення від сплати судового збору може мати місце за наявності підстав, зазначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір"

Суддя - доповідач зауважує, що наведений перелік умов відстрочення сплати судового збору є вичерпним.

Крім того, в силу вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір", особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору.

Апелянтом не надано доказів на підтвердження тих обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, як і не надано доказів на підтвердження тих обставин, що апелянт відноситься до наведеного в пункті 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" переліку осіб.

При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Розглянувши клопотання про відстрочення від сплати судового збору, суддя- доповідач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" не надано належних доказів, які б свідчили про те, що фінансове становище останнього унеможливлює своєчасну сплату судового збору за подання апеляційної скарги, а також не наведено обставин, які б мали виключний характер, та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.

Як визначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення названого Суду від 28.05.1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (п. 60).

За наведених обставин, враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" не підлягає задоволенню, а викладені вище обставини щодо відсутності доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для застосування наслідків, передбачених статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме - залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.

Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду, суддя-доповідач зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 та частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Тобто, строк подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 09.11.2021р. (19.11.2021р. ) сплив 09.12.2021р.

З матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом було подано апеляційну скаргу безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду 17.12.2021р., тобто, після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання апелянт посилається на те, що не був присутній в судовому засіданні місцевого господарського суду, в якому оголошувалась вступна та резолютивна частини оскаржуваного рішення, та зі змістом його повного тексту ознайомився лише 30.11.2021р. після її отримання засобами поштового зв`язку. За наведених обставин, апелянт вважає, що має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в силу приписів пункту 2 частини 2 та частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя-доповідач зазначає, що практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992 року).

Розглянувши подане заявником апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що наявним в матеріалах справи повідомленням з штрихкодовим ідентифікатором 6102256977159 підтверджується отримання копії оскаржуваного рішення 30.11.2021р., з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 129 Конституції України, суддя-доповідач вважає, що строк апелянтом пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим він підлягає поновленню.

Разом з тим, з урахуванням, тих обставин, що апелянтом до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення.

Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" на рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2021р. у справі №922/1419/21 залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Плахов