Рішення

від 16.12.2021 по справі 454/2498/19

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/2498/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2021 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретарів Мандрик І.Я., Коваль Р.В., Калиш В.О.,

прокурора Бучко Р.В.,

представника позивача Хиря В.В.,

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третьої особи ОСОБА_5 ,

представника відповідачів адвоката Пшевлоцького Ю.М.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом Військової прокуратури Львівського гарнізону, в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_1 до Сокальська районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третіх осіб ОСОБА_5 , Корчівської сільської ради та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації та витребування земельних ділянок,,

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся в суд та просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації №63 від 19.02.2009р. «Про затвердження технічної документації по видачі державних актів на право власності на землю по Корчівській сільській раді» в частині затвердження технічної документації ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,1204га, ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2,1204га, ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,1204га, ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,1204га, ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2,1204га та видачу їм державних актів про право власності на вказані земельні ділянки, а також витребувати від відповідачів на користь Держави в особі Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби спірні земельні ділянки.

Свої вимоги мотивує наступним.

Розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації №63 від 19.02.2009р. порушено право Держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 на користування спірними земельними ділянками в межах державної прикордонної смуги.

Перебування спірних земельних ділянок у власності відповідачів прямо та негативно впливає на виконання Державною прикордонною службою України завдань щодо забезпечення надійної охорони та недоторканості державного кордону, недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного контролю і пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів.

Земельні ділянки, які надані у власність відповідачам, розташовані на землях оборони, входять до складу прикордонної смуги та знаходяться між державним кордоном України та лінією інженерно-технічних споруд.

Землі в межах прикордонної смуги надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України, визнаються землями оборони і використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».

Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність та не позбавляє її статусу земель оборони, оскільки її нормативні розміри визначені ст.22 Закону України «Про державний кордон України», п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про прикордонний режим» №1147 від 27.07.1998р. та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.

Прийняття рішення про видачу державних актів на право власності на земельні ділянки, розташовані між лінією державного кордону України з Республікою Польща та лінією інженерно-технічних споруд унеможливлює забезпечення належного захисту державного кордону та дотримання прикордонного режиму.

Спірні земельні ділянки належать до земель оборони, рішення про їх вилучення не приймалося, а тому Сокальська районна державна адміністрація не мала права розпоряджатися такими земельними ділянками та передавати їх у власність відповідачам.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 21.01.2020р. позови Військової прокуратури Львівського гарнізону до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав.

Представник Військової частини НОМЕР_1 Хиря В.В. в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача Сокальської районної державної адміністрації подала відзиви на позовні заяви, в яких покликалася на ст.115 ЗК України. Також, зазначила, що рішенням Корчівської сільської ради Сокальського району Львівської області №175 від 07.11.2008р. погоджено технічну документацію на відведення земельних часток (паїв) відповідачам як членам фермерського господарства.

Спірні земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, підтвердженням чого є технічний звіт по інвентаризації земель Державного комітету у справах державного кордону на території Сокальського району Львівської області.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позову не визнали.

Представник відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 адвокат Пшевлоцький Ю.М. подав відзив на позовні заяви, в якому вважає позов необґрунтованим і безпідставним.

В запереченнях покликається на те, що спірні земельні ділянки не відносилися до земель оборони та надані зі складу земель сільськогосподарського призначення.

В технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки відсутні будь-які документи, які свідчать про належність спірних земельних ділянок до земель оборони.

Вказані земельні ділянки зокрема були передані відповідачам в порядку паювання земель Фермерського господарства «Демчук Ярослава Васильовича», які перебували понад десять років у користуванні даного господарства.

На думку представника відповідачів, неоскаржені державний акт на право користування земельною ділянкою серія НОМЕР_2 , виданий 1992 року та розпорядження голови Сокальської Сокальської РДА №609 від 10.12.2004р. про надання відповідачам дозволу на складання землевпорядної документації для передачі у власність земельних ділянок, рішення Корчівської сільської ради №175 від 07.11.2008р. про погодження технічної документації, виключають можливість скасування розпорядження голови Сокальської РДА №63 від 19.02.2009р.

Закон України «Про використання земель оборони» прийнятий 27.11.2003р. та набрав чинності 26.12.2003р., а тому не може бути підставою припинення речового права на спірні земельні ділянки, які тривалий час перебували в сільськогосподарському користуванні.

Також, даний закон не може породжувати права на землю, оскільки не є правовстановлюючим документом та регулює відносини лише щодо використання земель, які вже віднесені до земель оборони.

Перебування спірних земельних ділянок в межах прикордонної смуги не відносить їх до земель оборони та не є причиною виникнення прав на них в органів охорони державного кордону, оскільки такі землі надаються в постійне користування лише для облаштування та утримання певних об`єктів та споруд.

Спірні земельні не перетинаються із земельними ділянками, які необхідні для потреб Держприкордонслужби та не визначені законами як такі, що підлягають передачі в користування даній службі.

Також, представник відповідачів зазначає, що даний позов суперечить гарантії права на мирне володіння майном, охоронюваного ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з врахуванням практики ЄСПЛ, оскільки не існує чіткого та передбачуваного акта, який не допускає та забороняє відповідачам володіти спірними земельними ділянками та вказує на обов`язковість оформлення прав на ці земельні ділянки за державою.

Норми законодавства передбачають надання позивачам смуги шириною лише 30-50м від лінії кордону і дана смуга не має відношення до земельних ділянок, які перебувають у власності відповідачів.

Зазначив, що до земель оборони відносяться лише ті земельні ділянки, які були надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організації Збройних Сил України та інших військових формувань.

Прикордонна смуга в Сокальському районі пролягає на значних територіях, які прилягають до державного кордону та охоплює ряд адміністративних одиниць, в тому числі Корчівську сільську раду та її землі в повному обсязі.

Перебування земель в межах прикордонної смуги не є підставою визначення їх належності до наперед визначеної категорії та вилучення таких земель з цивільного обороту.

Тому, земельні ділянки в межах прикордонної смуги можуть перебувати у власності будь-яких суб`єктів, використовуватися за призначенням.

Представник Військової прокуратури Львівського гарнізону подав відповідь на відзив та зазначив, що спірні земельні ділянки розташовані між лінією інжерено-технічних споруд (контрольно-слідової смуги) та лінією державного кордону України. Вільного доступу до даних земельних ділянок немає.

Державний акт на право постійного користування не визначає зміни власника землі, а лише користувача, а рішення про погодження технічної документації не є правовстановлюючим документом, а тому такі не є предметом спору.

До набуття чинності Законом України «Про використання земель оборони» земельні ділянки перебували в користуванні, не у власності. У власність відповідача такі були передані в 2009 році.

Перебування земель у прикордонній смузі визначає їх належність до земель оборони, що підтверджено правовими висновками Верховного Суду. Представник відповідачів оспорює дані обставини внаслідок неправильного розуміння ст.3 Закону України «Про використання земель оборони».

Необхідність прикордонної смуги визначено ст.22 Закону Україхни «Про державний кордон України», ст.3 Закону України «Про використання земель оборони», постановою Кабінету Міністрів України «Про прикордонний режим» №1147 від 27.07.1998р.

Передача спірних земельних ділянок у власність відповідачам позбавляє державу можливості забезпечити територіальну цілісність та недоторканність державного кордону.

Тому, втручання держави в мирне володіння землею в даному випадку не понесе надмірного і непоправного тягару внаслідок вилучення спірних земельних ділянок, оскільки відповідачі отримали такі ділянки безкоштовно та не позбавлені права отримання взамін цих ділянок інших земельних ділянок поза межами прикордонної смуги.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) подав відзив на позов, у якому покликається на те, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки спірні земельні ділянки розташовані в межах прикордонної смуги між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруджень, що відносить їх до земель оборони.

Вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про підставність позову.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно державного акта серія Б №059157 від 1992 року. ОСОБА_3 надано в довічне успадковане володіння земельна ділянка загальною площею 56,1га для ведення селянського (фермерського) господарства.

Згідно статуту, засновником Фермерського господарства ОСОБА_3 є ОСОБА_3 , членами господарства є: ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 . Землі господарства складаються із земельної ділянки голови господарства, площею 56,1га, наданої йому в користування відповідно до державного акта від 1992 року.

Згідно квитанцій, Фермерське господарство ОСОБА_3 сплачувало земельний податок за землю за 1996-2008 роки.

Розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації №609 від 10.12.2000р. ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) по Корчівській сільській раді за рахунок земель Фермерського господарства ОСОБА_3 .

Рішенням Корчівської сільської ради Сокальського району Львівської області №175 від 07.11.2008р. погоджено технічну документацію на відведення земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Розпорядженням Сокальської районної державної адміністрації №63 від 19.02.2009р. затверджено технічну документацію по видачі державних актів на право власності на землю по Корчівській сільській раді загальною площею 12.,7224га у фізичних гектарах; вирішено видати ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 державні акти на право власності на землю в розмірі земельних часток (паїв) по Корчівській сільській раді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,1204га, ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2,1204га, ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 2,1204га, ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,1204га, ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2,1204га та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,1204га.

Відповідно до державного акта від 26.11.2009р., за ОСОБА_3 , на підставі розпорядження голови Сокальської райджержадміністрації №63 від 19.02.2009р., зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,1204га, кадастровий №4624882800:03:000:0017, розташовану на території Корчівської сільської ради (за межами населеного пункту) Сокальського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно державного акта від 26.11.2009р., за ОСОБА_6 , на підставі розпорядження голови Сокальської райджержадміністрації №63 від 19.02.2009р., зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,1204га, кадастровий №4624882800:03:000:0016, розташовану на території Корчівської сільської ради (за межами населеного пункту) Сокальського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З державного акта від 26.11.2009р., за ОСОБА_1 , на підставі розпорядження голови Сокальської райджержадміністрації №63 від 19.02.2009р., зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,1204га, кадастровий №4624882800:03:000:0012, розташовану на території Корчівської сільської ради (за межами населеного пункту) Сокальського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до державного акта від 26.11.2009р., за ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Сокальської райджержадміністрації №63 від 19.02.2009р., зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,1204га, кадастровий №4624882800:03:000:0015, розташовану на території Корчівської сільської ради (за межами населеного пункту) Сокальського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Сокальської райджержадміністрації №63 від 19.02.2009р., зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,1204га, кадастровий №4624882800:03:000:0013, розташовану на території Корчівської сільської ради (за межами населеного пункту) Сокальського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що стверджується державним актом від 26.11.2009р.

З витягу з технічної документації та плану розташування виділених відповідачам у власнітсь земельних ділянок встановлено, що ці земельні ділянки розташовані на землях оборони на території Корчівської сільської ради Сокальського району Львівської області, зокрема у смузі місцевості між лінією державного кордону України з Республікою Польща та лінією інженерно-прикордонних споруджень Збройних сил України (контрольно-слідової смуги). Також, акти визначення та погодження меж спірних земельних ділянок в натурі не підписані представником Корчівської сільської ради Сокальського району Львівської області.

В 1993 році проведено інвентаризацію земель, згідно якої загальна площа земельних ділянок, які перебувають в користуванні органів охорони державного кордону, зокрема Військової частини НОМЕР_1 , на території Сокальського району Львівської області становила 346,7га.

З відповідей Міськрайонного управління Держгеокадастру у Сокальському районі та місті Червонограді Львівської області від 28.11.2019р. та від 13.02.2020р. вбачається, що спірні земельні ділянки, передані у власність відповідача, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель землі сільськогосподарського призначення.

Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації №310/0/5-16 від 24.05.2016р., окрім іншого, встановлено прикордонну смугу на території Корчівської сільської ради Сокальського району та встановлено на території області вздовж державного кордону України профілактичну смугу на глибину 100м від лінії державного кордону.

З відповідей адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.03.2021р. від 29.04.2021р. встановлено, що органами охорони державного кордону проводяться роботи з документального оформлення прав постійного користування земельними ділянками на території Червоноградського району Львівської області, завширшки 30-50м вздовж державного кордону для забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону, в тому числі земельних ділянок загальною площею 62,80га на території Корчівської сільської ради.

В 2019 році та в 2020 році ОСОБА_3 звертався до начальника Львівського прикордонного загону з метою надання дозволу на пропуск за лінію інженерних прикордонних споруджень осіб і транспортних засобів до земельних ділянок (паїв) для проведення сільськогосподарських робіт, на що їм надано відповідні дозволи. Зазначене свідчить про те, що вільного доступу у відповідачів до спірних земельних ділянок немає.

Відповідно до Інструкції з організації інженерного забезпечення охорони державного кордону України, інженерні споруди - споруди на місцевості, призначені для позначення державного кордону, фіксації слідів та інших ознак порушення державного кордону, створення сприятливих умов для ефективного застосування в охороні державного кордону озброєння, військової та спеціальної техніки, забезпечення стійкості управління підрозділами та підвищення рівня їх захисту від засобів ураження противника. контрольно-слідові смуги належать до таких інженерних споруд.

Тому, покликання представника відповідачів на фактичну відсутність інженерних споруд є неспроможними, оскільки для доступу до спірних земельних ділянок відповідачі перетинають контрольно-слідову смугу, яка є інженерним спорудженням.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Статтею 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно із частиною 5 зазначеної норми права передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу. Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».

Частиною першою статті 2 Закону України «Про використання земель оборони» передбачено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Стаття 80 ЗК України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують своє право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

З огляду на наведене земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність земель державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чим комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Пунктом в) частини четвертої статті 84 ЗК України передбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про використання земель оборони» уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об`єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об`єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до ст. ст. 6, 10 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України. Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів.

Отже, Львівський прикордонний загін є органом державної влади на місцях в системі Державної прикордонної служби України, який здійснює контроль за додержанням прикордонного режиму у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі.

Частинами 1, 2 ст. 22 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із абз.2 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998 року «Про прикордонний режим» (з наступними змінами та доповненнями), з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Таким чином, при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст. 22 Закону України Про державний кордон України та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 року «Про прикордонний режим». Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри прикордонної смуги встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.

Витребування спірних земельних ділянок у відповідача відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норми статті 388 ЦК України в зв`язку з порушенням органом державної влади низки вимог чинного законодавства, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.

Відповідно до статей 386, 387 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Європейський суд з прав людини зауважує, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою. Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду від 26.10.2020р. у справі №297/1408/15-ц зазначено, що втручання держави у право мирного володіння майном мало нормативну основу у національному законодавстві і характеризувалося доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, та наслідки його застосування були передбачуваними; витребування спірних земельних ділянок переслідує легітимну мету згідно із загальними інтересами встановлення прикордонної смуги на державному кордоні як зони особливого режиму використання земель. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим правовим режимом спірних земельних ділянок; справедливий баланс між суспільним і приватним інтересами не порушений, оскільки відповідає легітимній меті контролю за використанням цих ділянок згідно із загальними інтересам; кінцевий набувач розпорядився його процесуальними правами та не заявив зустрічний позов про надання належного відшкодування шкоди у зв`язку з вимогою про витребування земельної ділянки.

Окрім цього, в абзаці 2 Постанови Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками незаконних збройних формувань «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» №145-VІІІ від 04.02.2015 зазначено, що з 20 лютого 2014 року проти України триває збройна агресія Російської Федерації та підтримуваних нею найманців, під час якої була анексована Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, які є частиною території незалежної та суверенної держави Україна, окуповано частину Донецької та Луганської областей України, загинуло тисячі громадян України, серед яких діти, поранено тисячі осіб, зруйновано інфраструктуру цілого регіону, сотні тисяч громадян вимушені були покинути свої домівки.

Парламентська асамблея Ради Європи 12 жовтня 2016 року прийняла дві резолюції по Україні, в яких російсько-український конфлікт визначений як "російська агресія" і міститься заклик до РФ вивести свої війська з Донбасу.

Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 19 грудня 2016 року підтримано резолюцію Третього комітету Генеральної Асамблеї ООН "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)" та визнано Російську Федерацію державою - окупантом.

Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року №129-VIII затверджено звернення до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЕ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.

Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи від 25 червня 2015 року визнає, що конфлікт на території України є агресією зі сторони Російської Федерації.

Даний конфлікт триває і на даний час, що свідчить про необхідність особливого та посиленого утримання державних кордонів з метою захисту суверенітету, збереження територіальної цілісності і недоторканності державного кордону України, що є одним з основних завдань держави.

Таким чином, спірні земельні ділянки відносяться до земель прикордонної смуги, такі землі перебувають під посиленою правовою охороною держави. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема, без належного дозволу уповноваженого на те органу, яким в даному випадку є Кабінет Міністрів України, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля. Незаконне набуття у власність земель оборони приватними особами без відповідного рішення Кабінету Міністрів України є неможливим, їх розташування свідчить про неможливість виникнення приватної власності без згоди Уряду України.

За таких підстав, позов підлягає до задоволення, оскільки в даному випадку скасування державних актів та витребування від відповідачів спірних земельних ділянок не суперечитиме загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу.

Представник відповідачів заявив клопотання про застосування позовної давності до даних правовідносин, оскільки відповідачі набули право власності на спірні земельні ділянки в 2009 році.

Виходячи зі змісту статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

З огляду на положення статті 261 ЦК України, статті 56 ЦПК України, суд зобов`язаний з`ясувати, з якого моменту у прокурора виникло право на звернення до суду в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України з даними позовами.

Це право пов`язане з моментом, коли саме повноважному органу, а саме Адміністрації Державної прикордонної служби України, право якого порушене, стало відомо чи могло стати відомо про таке порушення.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган.

В судовому засіданні з наведених прокурором обставин та матеріалів справи встановлено, що про видачу відповідачу оспорюваного державного акта на право власності на земельну ділянку стало відомо після отримання 06.06.2019р. відповіді та копій державних актів про право власності на спірні земельні ділянки.

Враховуючи те, що оспорювані державні акти були видані відповідачам без відома Кабінету Міністрів України, який вправі розпоряджатися земельними ділянками такого цільового призначення (землі оборони), суд дійшов висновку, що позивачу як органу державної влади в галузі оборони та прокурору дійсно не було відомо раніше про прийняття рішення про надання спірних земельних ділянок у власність та видачу державних актів на право власності на такі. Будь-яких обставин, обґрунтованих відповідними доказами, які б свідчили про те, що позивачу раніше було відомо про передачу у власність спірних земельних ділянок, під час розгляду справи не встановлено.

За таких підстав, прокурором та позивачем встановлений 257 ЦК України трирічний строк не пропущено та підстав застосування позовної давності до даних правовідносин немає.

Судові витрати, зокрема судовий збір за подання позовних заяв, слід стягнути з відповідачів на користь прпокуратури, відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації №63 від 19.02.2009р. «Про затвердження технічної документації по видачі державних актів на право власності на землю по Корчівській сільській раді» в частині:

- затвердження технічної документації та видачі ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку площею 2,1204га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району;

- затвердження технічної документації та видачі ОСОБА_6 державного акту на право власності на земельну ділянку площею 2,1204га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району;

- затвердження технічної документації та видачі ОСОБА_1 державного акту на право власності на земельну ділянку площею 2,1204га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району;

- затвердження технічної документації та видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку площею 2,1204га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району;

- затвердження технічної документації та видачі ОСОБА_4 державного акту на право власності на земельну ділянку площею 2,1204га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району.

Витребувати на користь держави в особі Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби земельну ділянку кадастровий номер 4624882800:03:000:0017 площею 2,1204га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району з незаконного володіння ОСОБА_3 .

Витребувати на користь держави в особі Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби земельну ділянку кадастровий номер 4624882800:03:000:0016 площею 2,1204га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району з незаконного володіння ОСОБА_6 .

Витребувати на користь держави в особі Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби земельну ділянку кадастровий номер 4624882800:03:000:0012 площею 2,1204га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Витребувати на користь держави в особі Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби земельну ділянку кадастровий номер 4624882800:03:000:0015 площею 2,1204га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району з незаконного володіння ОСОБА_2 .

Витребувати на користь держави в особі Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби земельну ділянку кадастровий номер 4624882800:03:000:0013 площею 2,1204га, розташовану на території Корчівської сільської ради Сокальського району з незаконного володіння ОСОБА_4 .

Стягнути з Сокальської районної державної адміністрації Львівської області на користь Військової прокуратури Західного регіону України 9605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Військової прокуратури Західного регіону України 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну)грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Військової прокуратури Західного регіону України 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну)грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової прокуратури Західного регіону України 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну)грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Військової прокуратури Західного регіону України 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну)грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Військової прокуратури Західного регіону України 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну)грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Військова прокуратура Львівського гарнізону, місцезнаходження: вул.Клепарівська,20, м.Львів.

Червоноградська місцева прокуратура Львівської області, ЄДРПОУ:02910031, місцезнаходження: вул.Шептицького,157, м.Сокаль, Львівська область.

Позивач: Адміністрація Державної прикордонної служби України, ЄДРПОУ:00034039, місцезнаходження: вул.Володимирська,26, м.Київ.

Позивач: Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ:14321653, місцезнаходження: вул.Личаківська,74, м.Львів.

Відповідач: Сокальська районна державна адміністрація Львівської області, ЄДРПОУ:04056405, місцезнаходження: вул.Шептицького.26, м.Сокаль, Львівська область.

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: с.Домашів, Червоноградський район, Львівська область.

Відповідач: ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: с.Домашів, Червоноградський район, Львівська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: с.Діброва, Червоноградський район, Львівська область.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: с.Домашів, Червоноградський район, Львівська область.

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце проживання: с.Домашів, Червоноградський район, Львівська область.

Третя особа: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Корчівська сільська рада Сокальського району Львівської області, ЄДРПОУ:04370633, місцезнаходження: с.Корчів, Сокальський район, Львівська область

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, місцезнаходження: вул.Чорновола,4, м.Львів.

Повне судове рішення складено 28.12.2021р.

Головуючий: М. Я. Адамович