Постанова

від 22.06.2010 по справі 28/34

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 р. № 28/34

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів :

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л. ,

за участю представників :

позивача - ОСОБА_4,

відповідачів - не з'явилися,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

касаційну скаргу

Головного управління Держказначейства України у Л ьвівській області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2010

у справі №28/34

за позовом приватного підприємця О СОБА_4

до 1.Управління з контролю за в икористання і охороною земел ь

у Львівській області;

2.Головного управління Держ казначейства України у Львів ській області

про стягнення 149656,30 грн. в якості безпідставно отриманих кошт ів

встановив:

Рішенням господарськог о суду Львівської області ві д 19.11.2009 (суддя Морозюк А.Я.) в позо ві відмовлено з мотивів недо тримання позивачем процедур и досудового врегулювання сп ору, а саме ненадання до відпо відача-2 документів (вимог), пе редбачених п.5 Порядку поверн ення коштів, помилково або на дміру зарахованих до державн ого та місцевих бюджетів, зат вердженого наказом Держказн ачейства України №226 від 10.12.2002, як і б обумовлювали виникнення у відповідача-2 підстав або об ов'язку повернути позивачу п омилково зарахований до бюдж ету платіж.

Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 23.03.2010 (судді: Гнатюк Г.М., К равчук Н.М., Мирутенко О.Л.) ріше ння скасовано, позов задовол ено - на підставі ст.ст.1212,1213 ЦК України стягнуто з відповіда ча-2 на користь позивача149656,30 грн . в якості безпідставно отрим аних коштів, які були помилко во сплачені позивачем за вим огою відповідача-1.

Головне управління Держка значейства України у Львівсь кій області в поданій касаці йній скарзі просить постанов у скасувати, рішення залишит и без змін, посилаючись на неп равильне застосування апеля ційним судом норм матеріальн ого права, а саме ст.ст.2,4,50 Бюдже тного кодексу України, ст.ст.1, 1212,1213 ЦК України та положень Пор ядку повернення коштів, поми лково або надміру зараховани х до державного та місцевих б юджетів, затвердженого наказ ом Держказначейства України №226 від 10.12.2002. Зокрема, скаржник в важає, що спірні правовіднос ини регулюються бюджетним, а не цивільним законодавством , оскільки помилково перерах овані позивачем кошти належа ть до доходів загального фон ду державного бюджету.

Колегія суддів, перевіривш и фактичні обставини справи на предмет правильності їх ю ридичної оцінки судом апеляц ійної інстанції та заслухавш и пояснення присутнього у за сіданні представника позива ча, дійшла висновку, що касаці йна скарга підлягає відхилен ню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступн их підстав.

Скасовуючи первісне рішен ня про відмову в позові та при ймаючи нове рішення про задо волення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що протокол про адмініс тративне правопорушення, на підставі якого було здійснен о розрахунок розміру шкоди, з аподіяної внаслідок викорис тання ТОВ "Чайка" земельної ді лянки не за цільовим признач енням, було складено стосовн о юридичної особи, в той час як спірна сума коштів була поми лково сплачена приватним під приємцем ОСОБА_4 до держбю джету згідно платіжного дору чення від 02.06.2009 №15 на виконання л иста Управління з контролю з а використання і охороною зе мель у Львівській області ві д 17.02.2009 №330, адресованого директо ру ТОВ "Чайка" ОСОБА_4, в зв'я зку з чим вказані кошти є безп ідставно набутим майном в ро зумінні ст.1212 ЦК України та під лягають поверненню позивачу .

Відхиляючи доводи відпові дача-2 щодо необхідності заст осування до спірних правовід носин положень Порядку повер нення коштів, помилково або н адміру зарахованих до держав ного та місцевих бюджетів, за твердженого наказом Держказ начейства України №226 від 10.12.2002, а пеляційний суд вказав на те, щ о цей Порядок поширює свою ді ю лише на платників податків , які сплачують збори (обов'язк ові платежі), тобто обов'язков і внески до держбюджету або м ісцевих бюджетів, вчинювані в порядку та на умовах, визнач ених податковим законодавст вом України, однак, в даному ви падку позивач не перебував у жодних відносинах з відпові дачами, як суб'єктами владних повноважень, оскільки на поз ивача не покладалися зобов'я зання по сплаті до держбюдже ту зборів (обов'язкових плате жів), штрафних або адміністра тивно-господарських санкцій .

Колегія погоджується з вис новками суду з огляду на таке .

Згідно з ч.2 ст.2 ЦК України уч асниками цивільних відноси н є: держава Україна, А втономна Республіка Крим, т ериторіальні громади, інозем ні держави та інші суб'єкти пу блічного права.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1212 ЦК Ук раїни особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпі лого) без достатньої правово ї підстави (безпідставно наб уте майно), зобов'язана поверн ути потерпілому це майно. Осо ба зобов'язана повернути май но і тоді, коли підстава, на як ій воно було набуте, згодом ві дпала. Положення цієї глави з астосовуються незалежно від того, чи безпідставне набутт я або збереження майна було р езультатом поведінки набува ча майна, потерпілого, інших о сіб чи наслідком події.

Судом апеляційної інстанц ії на підставі ретельної пра вової оцінки наявних у справ і доказів в їх сукупності з до стовірністю встановлено, а в ідповідачами факт помилково го перерахування позивачем к оштів в спірній сумі до держб юджету, які є безпідставно на бутими державою Україна, та в силу вимог ст.ст.1212,1213 ЦК Україн и підлягають поверненню плат нику.

Касаційна інстанція не при ймає до уваги посилання скар жника на те, що спірні правові дносини мають регулюватися с т.ст.2,4,50 Бюджетного кодексу Укр аїни та положеннями Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до д ержавного та місцевих бюджет ів, затвердженого наказом Де ржказначейства України №226 ві д 10.12.2002, оскільки, по-перше, між ст оронами виникли спірні цивіл ьні правовідносини щодо пове рнення безпідставно отриман их коштів, які не регулюються нормами бюджетного законода вства. Держава в особі уповно важених органів (юридичних о сіб публічного права) також м оже бути учасником цивільних відносин (ч.2 ст.2, п.3 ч.2 ст.81 ЦК Укр аїни), а відповідно до ст.82 ЦК Ук раїни на юридичних осіб публ ічного права у цивільних від носинах поширюються положен ня цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

По-друге, згідно з ч.1 ст.16 та ч. 1 ст.20 Цивільного кодексу Укра їни кожна особа має право зве рнутися до суду за захистом с вого особистого немайнового або майнового права та інтер есу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відтак, вибір позивачем спо собів захисту, а саме в судово му порядку чи шляхом звернен ня до Головного управління Д ержказначейства України у Ль вівській області за адмініст ративною процедурою, передба ченою Порядком повернення ко штів, помилково або надміру з арахованих до державного та місцевих бюджетів (затвердже но наказом Держказначейства України №226 від 10.12.2002), здійснюєт ься позивачем на власний роз суд, а згідно з ч.2 ст.14 ЦК Україн и особа не може бути примушен а до дій, вчинення яких не є об ов'язковим для неї.

Крім того, як правильно зазн ачив апеляційний суд та не за перечує скаржник, позивач не перебував у бюджетних чи под аткових відносинах з відпові дачами, як суб'єктами владних повноважень, оскільки у пози вача не виникли зобов'язання по сплаті до держбюджету сум нарахованої шкоди, заподіян ої внаслідок використання ТО В "Чайка" земельної ділянки не за цільовим призначенням. Ад же, позивач не є учасником пра вовідносин відшкодування шк оди, завданої державі внаслі док недотримання ТОВ "Чайка" в имог земельного законодавст ва.

Таким чином, предмет спору с відчить, що між сторонами по с праві виникли цивільні відно сини. При цьому наявність у ві дповідачів статусу бюджетни х установ (розпорядників бюд жетних коштів) не змінює прав ову природу спірних цивільни х відносин та не робить даний спір таким, що виник з бюджетн их правовідносин.

Зважаючи на вищенаведене, к асаційна інстанція не вбачає підстав для скасування оска ржуваної постанови.

Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст.6,8,125,129,150 Конституці ї України, постанови Пленуму Верховного суду України №9 ві д 01.11.1996р. "Про застосування Конс титуції України при здійснен ні правосуддя", Рішенням Конс титуційного Суду України від 11.03.2010 №8-рп/2010 та ст.ст.1115,1117-11111 Господа рського процесуального коде ксу України, Вищий господарс ький суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського а пеляційного господарського суду від 23.03.2010 у справі №28/34 залиш ити без змін, а касаційну скар гу Головного управління Держ казначейства України у Львів ській області - без задоволен ня.

Постанова Вищого господар ського суду України касаційн ому оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун