Постанова

від 29.12.2021 по справі 755/10920/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2021року м. Київ

Справа № 755/10920/20

Провадження № 22-ц/824/12459/2021

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.,

учасники справи: позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЖК Воскресенський ,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року у складі судді Гаврилової О. В. у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЖК Воскресенський до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати обов`язкових внесків (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території, а також суми відшкодування втрат ,

В С Т А Н О В И В:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЖК Воскресенський звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати обов`язкових внесків (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території, а також суми відшкодування втрат.

Позов мотивовано тим, що 04 червня 2018 року співвласники житлових та нежитлових приміщень створили ОСББ ЖК Воскресенський . Згідно рішення зборів ОСББ ЖК Воскресенський оформленого протоколом № 4 від 15 липня 2019 року, затверджено збільшення розміру внесення обов`язкових внесків (платежів) на утримання (управління) будинку та прибудинкової території з розміру 8,90 грн до 10,93 грн за один квадратний метр загальної площі квартири (житлового приміщення), а також інші витрати, в тому числі на опалення та водопостачання.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Станом на 31 липня 2020 року відповідач за період 01 липня 2019 року по 31 липня 2020 року в зв`язку з частковою сплатою має заборгованість на загальну суму

13 160,09 грн.

22 травня 2020 року позивач направив на дві адреси відповідача судову вимогу про добровільну сплату заборгованості, але боржник у встановлений строк не сплатив заборгованість. Посилаючись на ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 91,56 грн та 3% річних у розмірі106,57 грн.

ОСББ ЖК Воскресенський просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ ЖК Воскресенський внески на управління будинком в розмірі 6 900,05 грн, внески на управління будинком - балконом в розмірі 88,96 грн, внески на утримання контролерів вхідної групи в розмірі 598,85 грн, витрати на опалення квартири в розмірі 5 595,94 грн, інфляційні втрати в розмірі 91,56 та 3% річних у розмірі 106,57 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року відкрито провадження у цій справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року позовні вимоги ОСББ ЖК Воскресенський до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати обов`язкових внесків (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території, а також суми відшкодування втрат задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ ЖК Воскресенський заборгованість зі сплати внесків на управління будинком та витрат на опалення в розмірі 13 160,99 грн, інфляційні втрати за період з січня 2020 року по квітень 2020 року в розмірі 91,56 грн, 3 % річних за період з 01 січня 2020 року по 31 липня 2020 року в розмірі 106,57 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн, а всього 15 461,12 грн.

Рішення суду мотивовано наявністю прострочених з боку відповідача платежів зі сплати обов`язкових внесків (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території. Вирішуючи питання одо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні втрати та № % річних, в межах заявлених позовних вимог, суд керувався правилами статті 625 ЦК України.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

22 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року і залишити позовну заяву без розгляду з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем позовну заяву було подано з порушенням статей 175, 177 ЦПК України, оскільки позовна заява не була підписана а ні позивачем, а ні його представником, а ні іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Заявниця зазначає, що позовна заява завірена лише відбитком печатки. Заявниця також звертає увагу суду на те, що у позовній заяві позивачем не було зазначено реквізитів відповідача.

Рух апеляційної скарги та матеріалів справи

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 08 вересня 2021 року справу призначено судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року - задоволено та поновлено його.

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задоволено.

Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року.

Відкрито апеляційне провадження у цій справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову у даній справі становить 13 359,12 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн).

Доводи інших учасників справи

05 листопада 2021 року ОСББ ЖК Воскресенський через засоби поштового зв?язку подало до Київського апеляційного суду відзив, у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що апеляційна скарга не містить обґрунтувань та посилань на підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Відповідачем не спростовано правильність нарахування позивачем заборгованості.

Позиція Київського апеляційного суду

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до частини четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла такого висновку.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 60 кв.м, житловою площею

24,9 кв.м, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 08 січня 2019 року.

Відповідно частини першої Розділу І Статуту ОСББ ЖК Воскресенський , затвердженого установчими зборами ОСББ ЖК Воскресенський від 04 червня

2018 року та заключним протоколом від 04 червня 2018 року, ОСББ ЖК Воскресенський створено власниками квартири та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними свої обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (частина друга Розділу ІІ Статуту

ОСББ ЖК Воскресенський ).

Протоколом №1 установчих зборів ОСББ ЖК Воскресенський від 04 червня

2018 року, серед іншого, затверджено розмір внесків на утримання будинку (споруд) та прибудинкової території ОСББ ЖК Воскресенський у розмірі: для власників квартир - 8,90 грн/кв.м загальної площі квартири; для власників нежитлових - 7,90 грн/кв.м загальної площі приміщення; для власників парко місць - 28 грн/кв.м загальної площі паркомісця.

Протоколом №4 загальних зборів співвласників ОСББ ЖК Воскресенський

від 15 липня 2019 року, серед іншого, вирішено підвищити внески за охорону пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у власності з 8,90 грн/кв.м до 10,78 грн/кв.м починаючи з внесків за вересень 2019 року.

03 жовтня 2018 року ПрАТ ДТЕК Київські електромережі направило

ОСББ ЖК Воскресенський повідомлення про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та до договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якого постачання електричної енергії об`єкту за адресою: АДРЕСА_4 , здійснюється з 18 липня

2018 року за діючими тарифами на електричну енергію та розподіл електричної енергії на підставі обраної споживачем комерційної пропозиції.

З листа ТОВ Київські енергетичні послуги вбачається, що для здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію для ОСББ ЖК Воскресенський відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Договір про постачання електричної енергії споживачу зареєстровано за №82377016ПВ від 01 січня 2019 року.

27 грудня 2019 року між ОСББ ЖК Воскресенський та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір №02-01/20 на виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтового обладнання.

10 жовтня 2018 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго таОСББ ЖК Воскресенський укладено договір №622923 (тимчасовий) на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго зобов?язується виробити та поставити енергіюОСББ ЖК Воскресенський для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а ОСББ ЖК Воскресенський зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

05 липня 2018 року між ТОВ Ековтор-Транс та ОСББ ЖК Воскресенський укладено договір №317/18 про надання послуг по збору та вивезенню відходів комунальних (міських) змішаних, у тому числі сміття з урн (твердих побутових відходів).

Відповідно до довідки про обсяги заборгованості за житлово-комунальні послуги за період липень 2019 року - червень 2020 року по особовому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 , станом на 31 липня 2020 року заборгованість становить 7 587,86 грн.

22 травня 2020 року на адресу ОСОБА_1 позивачем направлено припис-претензію (досудову вимогу) про сплату існуючої заборгованості в розмірі 16 487,85 грн, який отримано адресатом 22 червня 2020 року.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період січень 2019 року - червень

2020 року між ОСББ ЖК Воскресенський та ОСОБА_1 , підписаногоОСББ ЖК Воскресенський , станом на 31 липня 2020 року заборгованість становить13 160,99 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наведеного в позовній заяві, заборгованість ОСОБА_1 складається з: 6 900,05 грн - внески на управління будинком; 88,96 грн - внески на управління будинком - балконом; 598,85 грн - внески на утримання контролерів вхідної групи; 5 595,64 грн - витрати на опалення квартири, що також підтверджується квитанцією (рахунком на сплату за житлово-комунальні послуги) за червень 2020 року.

Також позивачем нараховано за період з січня 2020 року по квітень 2020 року інфляційні втрати в розмірі 91,56 грн та за період з 01 січня 2020 року по 31 липня

2020 року 3% річних в розмірі 106,57 грн.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми матеріального права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла).

Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

За положеннями статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За змістом статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких належить затвердження статуту об`єднання, внесення до нього змін, затвердження кошторису об`єднання, визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання.

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників належить: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах (стаття 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Відповідно до статті 14 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

За положеннями статті 11 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання після набуття статусу юридичної особи має право: прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини; укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.

Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та статуту об`єднання.

Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом.

Відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (стаття 13 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Відповідно до статті 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку власники квартир, приміщень зобов`язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об`єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

Згідно із статтею 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Тобто відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 686/14833/15-ц (провадження № 61-26205св18).

Відповідно до статті 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги , до житлово-комунальних послуг належать:житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону:кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

За змістом статей 626, 627, 628, 629, 631 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Установлено, що 03 жовтня 2018 року ПрАТ ДТЕК Київські електромережі направило ОСББ ЖК Воскресенський повідомлення про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та до договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якого постачання електричної енергії об`єкту за адресою: АДРЕСА_4 , здійснюється з 18 липня

2018 року за діючими тарифами на електричну енергію та розподіл електричної енергії на підставі обраної споживачем комерційної пропозиції.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

На виконання вказаних процесуальних норм, відповідачкою не надано доказів на спростування заборгованості, яка заявлена позивачем.

В свою чергу, позивач на підтвердження заявлених позовних вимог надав:

- довідку про обсяги заборгованості за житлово-комунальні послуги за період липень 2019 року - червень 2020 року по особовому рахунку ОСОБА_1 122А/208, яка станом на 31 липня 2020 року становить 7 587,86 грн.

- припис-претензію (досудову вимогу) від 22 травня 2020 року про сплату існуючої заборгованості в розмірі 16 487,85 грн (а.с. 51-56), який отримано адресатом 22 червня 2020 року.

- акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2019 року - червень

2020 року укладений між ОСББ ЖК Воскресенський та ОСОБА_1 , підписаного

ОСББ ЖК Воскресенський , з якого вбачається, що станом на 31 липня 2020 року заборгованість становить 13 160,99 грн.

- розрахунок заборгованості, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 складається з: 6 900,05 грн - внески на управління будинком; 88,96 грн - внески на управління будинком - балконом; 598,85 грн - внески на утримання контролерів вхідної групи; 5 595,64 грн - витрати на опалення квартири, що також підтверджується квитанцією (рахунком на сплату за житлово-комунальні послуги) за червень 2020 року.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною другою статі 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи , а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані норми процесуального права вказують на необхідність доведення стороною, що звернулась до суду, належними та допустимими доказами вимог, що нею заявлені.

З огляду на вищевикладене, та виходячи з положень частини першої статті 13 ЦПК України щодо розгляду судом справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи доведеність наявності прострочення внесків з боку відповідача, відсутність будь-яких заперечень щодо наявності заборгованості, Київський апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСББ ЖК Воскресенський до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати обов`язкових внесків (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території, а також суми відшкодування втрат. А відтак висновок суду про задоволення позовних вимог є правильним, оскільки зроблено на підставі належним чином оцінених доказів, які судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи перевірено та надано їм правову оцінку.

Аргументи заявника про невідповідність позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України є безпідставні та необґрунтовані, оскільки аналіз змісту позовної заяви дає підстави зробити висновок про те, що звертаючись до суду з позовними вимогами, ОСББ ЖК Воскресенський було дотримано форму і зміст позовної заяви, які передбачено правилами статей 175, 177 ЦПК України.

Разом з цим, Київський апеляційний суд звертає увагу заявниці на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи,а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона

є стороною.

У такий спосіб здійснюється право на суд , яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Кутіч проти Хорватії , заява № 48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня

1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року та Нун`єшДіаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).

Таким чином слід зробити висновок про те, що не зазначення у позовній заяві номеру телефону та ідентифікаційного коду заявниці є надмірним формалізмом, що в свою чергу буде свідчити про порушення статті 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року(далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

У контексті вищенаведеного, апеляційний суд вважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правозалишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна