Ухвала

від 29.12.2021 по справі 160/26929/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 грудня 2021 року Справа №160/26929/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправним рішення міської комісії щодо призначення та надання адресної матеріальної допомоги від 26.05.2021 №5 та зобов`язати розглянути повторно звернення ОСОБА_1 №875 про призначення їй адресної матеріальної допомоги на лікування;

-визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 №1233 стосовно надання матеріальної адресної допомоги на поховання свого батька, та розглянути її звернення;

-стягнути з Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 5 000,0 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є дві вимоги немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як встановлено пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

За правилами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» , з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.

Отже розмір судового збору за подання даного позову становить 1816,0 грн. (908,0+908,0), проте, позивачем до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.

Відповідно до частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються, зокрема, клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Разом з позовними вимогами позивач просить звільнити її від сплати судового збору.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що сплата судового збору на теперішній час є непомірним тягарем та об`єктивно перешкоджає доступу до правосуддя.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.

Питання перевірки реальної спроможності заявників-фізичних осіб сплатити судовий збір у спорах з суб`єктами владних повноважень набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними; повинні надати їм належну оцінку та прийняти вмотивоване рішення, враховуючи, зокрема, суть спору, статус особи заявника, обставини, що призвели до ускладнення можливості сплати судового спору (ухвала Верховного Суду у справі №328/1894/19 від 22.10.2020).

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір", встановлено пільги щодо сплати судового збору.

Позивач не відноситься до категорії осіб, які відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Вказана правова позиція суду викладена в ухвалі Верховного Суду у справі №442/5646/17 від 17.04.2018 року.

Особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

На підтвердження скрутного майнового стану позивачем до позову долучено довідку про доходи №3220 9028 3727 1216, яка містить відомості про пенсію позивача за період з травня 2021 року по жовтень 2021 року.

Отже, доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (2020 рік) матеріали позову не містять.

Ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду у справі №215/3786/19 від 17.10.2019, у справі №160/7077/19 від 16.10.2019, у справі №215/3329/19 від 10.10.2019, у справі №215/2132/19 від 23.09.2019, у справі №215/2169/19 від 21.08.2019, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/77/20.

Верховний Суд у своїй ухвалі від 17 жовтня 2019 року у справі №215/3786/18 зазначив, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним касаційну скаргу у встановленому законом порядку, а саме, що компенсаційна виплата по догляду за особою з інвалідністю І групи є єдиним джерелом доходу, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо. Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статтей Закону України «Про судовий збір» , не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам скаржник не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.

Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до територіального органу ДПС за місцем свого проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування. Для цього необхідно подати документ, що посвідчує особу та заяву встановленого зразка.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 05.07.2019 у справі №140/2033/18.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі» , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.06.2019 у справі №810/1728/18.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, згідно із положеннями частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Підсумовуючи викладене, підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору на даний час відсутні.

Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно змісту ч. 1 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно змісту позовних вимог позивач просить визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 №1233 стосовно надання матеріальної адресної допомоги на поховання свого батька ( ОСОБА_2 ), та розглянути її звернення.

Проте, до позовної заяви доказів на підтвердження родинних зв`язків між позивачем та ОСОБА_2 не надано.

Такими доказами можуть бути, зокрема, свідоцтво про народження ОСОБА_1 .

Крім іншого, позивач звертаючись до суду просить стягнути з Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 5 000,0 грн.

За висновками Верховного Суду, які були сформульовані у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається: ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під обґрунтованим розрахунком суми, що стягується, слід розуміти визначення грошового еквіваленту факту заподіяння моральної шкоди залежно від характеру і обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних і т.д.), які зазнала позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення і т.д.) і з урахуванням інших обставин.

Аналогічна право позиція викладено в ухвалі Верховного Суду від 04.01.2019 у справі № 9901/1/19.

Вивченням позовної заяви встановлено, що всупереч вказаним вимогам в позовній заяві не зазначено обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди у розмірі 5 000,0 грн. та не надано доказів спричинення позивачу моральної шкоди, також не доведено причинних зв`язків між завданою шкодою та конкретною протиправною бездіяльністю (діями) відповідача.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачеві термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- документу про сплату судового збору у розмірі 1816,0 грн.;

- доказів того, що ОСОБА_2 є батьком позивача;

- обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди у розмірі 5 000,0 грн.;

- доказів спричинення позивачу моральної шкоди, з наведенням причинних зв`язків між завданою шкодою та конкретною протиправною бездіяльністю (діями) відповідача.

Реквізити для сплати судового збору: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна