Ухвала

від 10.01.2022 по справі 910/6217/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/6217/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПС-ГРУПП" та Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

до Міністерства юстиції України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів:

1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С. А.;

2) Приватне підприємство "Промбудсервіс 2005",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради,

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2021 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі № 910/6217/21.

Подана касаційна скарга Міністерства юстиції України не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на таке.

Частиною другою статті 290 ГПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема судові рішення, що оскаржуються, вимоги особи, яка подає скаргу.

В свою чергу, з огляду на те, що суд, як державний орган, відповідно до вимог статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статті 308 ГПК України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

У тексті поданої касаційної скарги, зокрема у прохальній її частині викладено вимоги скаржника щодо скасування судових рішень попередніх інстанції, але без урахування повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 308 ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовну заяву у цій справі подано у 2021 році з вимогами немайнового характеру, а саме:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 28.12.2020 № 4511/5, яким скасовано рішення від 17.03.2020 № 51666736 та рішення від 19.03.2020 № 51700401, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А.;

- визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 28.12.2020 року № 4511/5, яким виконання пункту 2 наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 28.12.2020 року № 4511/5 покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації.

За змістом частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.

Отже, оскаржуючи судові рішення попередніх інстанцій у цій справі про задоволення позову з вимогою про їх скасування, скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 9 080,00 грн (2 270,00 грн х 2 х 200%).

Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 9 080,00 грн , який має бути перерахований за такими реквізитами ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055 ); призначення платежу: *; 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду розміщено на офіційному веб-сайті Верховного Суду.

За приписами частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 складено 15.11.2021, а тому останнім днем звернення з касаційною скаргою було 06.12.2021.

Касаційна скарга Міністерства юстиції України надіслана поштою 17.12.2021, що підтверджується поштовим конвертом, тобто з порушенням встановлено строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У поданій касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі № 910/6217/21, обґрунтоване отриманням оскаржуваної постанови скаржником 22.11.2021, а Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України, яке здійснює представництво інтересів скаржника, - 17.12.2021, в підтвердження чого скаржником до поданих матеріалів скарги додано картку реєстрації вхідного документа.

Однак, посилання на дату вручення оскаржуваного судового рішення згідно з його реєстрацією як вхідної кореспонденції суперечать приписам статті 288 ГПК України, оскільки учасник справи має право на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення судового рішення, а не реєстрації.

Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Слід зауважити, що відомості про реєстрацію вхідної кореспонденції скаржника не є належним доказом вручення копії оскаржуваного судового рішення.

Такими доказами можуть бути, зокрема поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваного рішення надійшла скаржникові.

Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Однак, доказів в підтвердження дати вручення копії оскаржуваної постанови та поважності пропуску строку на касаційне оскарження скаржником додано не було.

У відповідності до абзацу 3 частини третьої статті 292 ГПК України колегія суддів суду касаційної інстанції розглянула клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та вважає викладені в його обґрунтування підстави такими, що не підтверджуються доказами, а тому не можуть бути визнані поважними.

Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Оскільки касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання та скаржником не подано доказів в підтвердження дати вручення оскаржуваного рішення, з огляду на що вказані підстави поновлення строку визнані судом неповажними, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.

За змістом частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі № 910/6217/21 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду відповідної заяви з викладенням вимог касаційної скарги з урахуванням положень статей 290 та 308 ГПК України; з наведенням інших підстав в підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження з відповідними доказами, зокрема що підтверджують дату вручення копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності, а також доказів сплати судового збору у розмірі 9 080,00 грн.

Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги з викладенням вимог касаційної скарги з урахуванням положень статей 290 та 308 ГПК України цим кодексом не встановлений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення.

Керуючись статтями 169, 119, 174, 234, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі № 910/6217/21 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.

2. Роз`яснити Міністерству юстиції України, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України або касаційну скаргу буде повернуто.

3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ