Ухвала

від 23.12.2021 по справі 2-5137/07

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №2-5137/07 Головуючий у І інстанції - Андрієнко А.М.

апеляційне провадження №22-ц/824/9693/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гуля В.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

за участю секретаря Линок В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Магазин Киянка на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 28 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ай-Ті-Сі 18 про визнання договору оренди недійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ай-Ті-Сі 18 до ОСОБА_1 про визнання права власності ,-

встановив:

У вересні 2007 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ Ай-Ті-Сі 18 про визнання недійсним договору оренди від 01.02.2007.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що згідно договору оренди від 01.02.2007 року ТОВ Ай-Ті-Сі 18 , як орендодавець зобов`язалося передати йому, як орендарю, у володіння та користування нежиле приміщення, що розташоване в підвалі площею 659,1кв.м. та нежиле приміщення, що розташоване на першому поверсі площею 612,9 кв. м., в будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Посилався на те, що оспорюваний ним договір оренди є недійсним як такий, що не відповідає ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 761 ЦК України, оскільки ТОВ Ай-Ті-Сі 18 не надало йому документів, що підтверджують наявність у ТОВ Ай-Ті-Сі 18 права власності щодо наданих йому в оренду приміщень.

Вважав, що ТОВ Ай-Ті-Сі 18 не мало необхідного обсягу прав щодо приміщень для укладення договору оренди. Крім того, ненадання документів, що підтверджують наявність права власності на нежилі приміщення також порушує його право споживача на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, що передбачене п. 4 ч. 1 ст. 4 ЗУ Про захист прав споживачів .

У вересні 2007 року ТОВ Ай-Ті-Сі 18 звернулося з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на нежиле приміщення, що розташоване в підвалі площею 659,1 кв. м. та нежиле приміщення, що розташоване на першому поверсі площею 612,9 кв. м., в будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування стрічних позовних вимог ТОВ Ай-Ті-Сі 18 посилалося на те, що є власником житлових приміщень, переданих ОСОБА_1 в оренду згідно оспорюваного останнім договору оренди, оскільки вказане майно було передане у встановленому законом порядку до статутного фонду ТОВ Ай-Ті-Сі 18 в результаті реорганізації СТОВ ІНТЕРСЕРВІС- КАШТАН шляхом виділу ТОВ Ай-Ті-Сі 18 .

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 28 вересня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення. Зустрічний позов ТОВ Ай Ті Сі 18 задоволено. Визнано за товариством право власності на нежилі приміщення в підвалі площею 659,1 кв.м. та на першому поверсі площею 612,9 кв. м в нежилому будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, особа, яка не брала участі у справі Приватне акціонерне товариство Магазин Киянка подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволених вимог зустрічного позову та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ТОВ Ай Ті Сі 18 відмовити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що суд не надав оцінки тій обставині, що визнавалося право власності на нежилі приміщення в підвалі, однак чинне законодавство відносить підвали до допоміжних приміщень, призначених для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців. Таким чином, право власності на основні приміщення є визначальним, а право власності на допоміжні приміщення - похідним від нього. Оскільки власник приміщень апелянта ніколи ніяких дозволів, погоджень щодо відчуження підвалу не надавав, визнання права власності на підвал порушує його право власності на відповідний підвал.

Суд першої інстанції також не звернув уваги на те, що жодного свідоцтва чи будь-яких інших правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності на спірні нежилі приміщення СТОВ Інтерсервіс-Каштан чи ТОВ Ай Ті Сі 18 суду надано не було.

Суд повністю проігнорував факт того, що спільне майно будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна будинку.

Окрім цього, вважає, що у вказаній справі очевидна штучність спору полягала в тому, що у ОСОБА_1 було відсутнє порушене право і штучний вступ у правовідносини в якості фізичної особи спрямовувався виключно на штучну зміну підвідомчості з господарського на цивільне судочинство.

Також зазначав про порушення судом процесуального права стосовно підсудності вказаного спору.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ МАГАЗИН КИЯНКА підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції в частині скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви.

Представники ТОВ Ай-Ті-Сі 18 заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Магазин Киянка підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

На стадії апеляційного провадження, під час якої вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушені її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, суд апеляційної інстанції установлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав, свобод, інтересів та обов`язків у зв`язку із ухваленим рішенням, та в залежності від установленого вчиняє відповідні процесуальні дії.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 2-1426/08, постанові від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17 особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов`язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо суд вказав про права та обов`язки цих осіб. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов`язки цієї особи.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 1715/2798/12 також зазначається, що в залежності від того, чи вирішувалось судовим рішенням питання про права та обов`язки особи, яка його оскаржує, визначається право на оскарження такого рішення. Судове рішення, що оскаржується особою, яка не залучалась до розгляду справи, повинно безпосередньо впливати на обсяг прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або містити судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 320/915/19 міститься висновок про те, що за змістом статті 392 ЦПК України право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

У постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 2- 4392/09, постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 638/21181/15-ц, постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 705/2-1281/2010 передбачено, що особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обов`язки цих осіб. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Київ від 28 вересня 2007 року представник Приватного акціонерного товариства Магазин Киянка вказував, що за договором купівлі-продажу нерухомого майна, від 25.05.2021, ТОВ КЛІМАТ ПРОЕКТ продало Приватному акціонерному товариству Магазин Киянка нежитлові приміщення № 12, загальною площею 131,3 кв.м. на ІIV поверху за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23263180000.

Вказане підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 258235465 від 25.05.2021 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу.

При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, провадження № 61-41547сво18.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків заявника, та лише після встановлення таких обставин переглянути справу за його апеляційною скаргою, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.04.2006 у місті Києві Фірмою Амерікен Трейд Ко., Інк. , як одноосібним учасником Українсько - американського спільного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями (СТОВ ІНТЕРСЕРВІС- КАШТАН ), було проведено загальні збори учасників СТОВ ІНТЕРСЕРВІС-КАШТАН , за результатами яких було прийняті рішення згідно порядку денного, оформлені протоколом №8 від 26.04.2006, із внесеними в подальшому змінами і доповненнями протоколом №10 від 12.07.2006, в т.н.:

про реорганізацію СТОВ ІНТЕРСЕРВІС-КАШТАН та створення шляхом виділу з нього ТОВ Ай-Ті-Сі 18 ;

про формування статутного фонду ТОВ Ай-Ті-Сі 18 шляхом зняття з балансу СТОВ ІНТЕРСЕРВІС-КАШТАН та передачу за передавальним актом та розподільчим балансом на баланс ТОВ Ай-Ті-Сі 18 нежитлових приміщень в підвалі площею 659,1 кв.м. та на першому поверсі площею 612,9 кв. м., в нежитловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1;

про затвердження статуту ТОВ Ай-Ті-Сі18 ; про державну реєстрацію ТОВ Ай-Ті-Сі 18 .

Судом також встановлено, що 12.07.2006 Фірмою Амерікен Трейд Ко., Інк. , як одноосібним учасником ТОВ Ай-Ті-Сі 18 , було проведено загальні збори учасників ТОВ Ай-Ті-Сі 18 , за результатами яких були прийняті рішення згідно порядку денного, оформлені протоколом №1 від 12.07.2006, т.ч.:

створити в процесі реорганізації ІНТЕРСЕРВІС-КАШТАН ТОВ Ай-Ті-Сі 18 шляхом виділу з СТОВ ІНТЕРСЕРВІС-КАШТАН ;

затвердити статутний фонд (капітал) ТОВ Ай-Ті-Сі 18 у розмірі 329 183,59 грн., згідно з розподільчим балансом сформувати його за рахунок відповідної частини статутного фонду (капіталу) СТОВ ІНТЕРСЕРВІС-КАШТАН (ідентифікаційний код 3332197) та поділити його на частки у такому розмірі: Фірма Амерікен Трейд Ко., Інк. - 100% статутного фонду (капіталу) Товариства, загальна вартість часток становить 329 183,59 грн.

для формування активів ТОВ Ай-Ті-Сі 18 передати за передавальним актом та розподільчим балансом СТОВ ІНТЕРСЕРВІС-КАШТАН на баланс ТОВ Ай-Ті-Сі 18 таке майно: нежилі приміщення в підвалі площею 659,1кв.м. та на першому поверху площею

612,9 кв.м. в нежилому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , залишковою балансовою вартістю 491 487,95 грн., що становить 89% від загальної площі та залишкової балансової вартості нежилих приміщень, належним на праві власності СТОВ ІНТЕРСЕРВІС-КАШТАН у нежилому будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 ;

затвердити, підписати та зареєструвати Статут ТОВ Ай-Ті-Сі 18 ;

призначити директором ТОВ Ай-Ті-Сі 18 Заволокіна Володимира Борисовича.

На виконання ст. 109 ЦК України, ч.4 ст.59 ГК України 20.07.2006 Комісією щодо виділу господарських Товариств з СТОВ ІНТЕРСЕРВІС-КАШТАН був складений та підписаний Розподільчий баланс, відповідно до якого на баланс ТОВ Ай-Ті-Сі 18 були передані основні засоби залишковою вартістю 491487,95 грн. Крім цього, за розподільчим балансом до ТОВ Ай-Ті-Сі 18 відійшли поточні зобов`язання на суму 162 304,36 грн., таким чином вартість чистих активів ТОВ Ай-Ті-Сі 18 склала 329 183,59 грн., що відповідає розміру сформованого статутного фонду (капіталу) ТОВ Ай-Ті-Сі 18 .

20.07.2006 на виконання протоколу № 8 загальних зборів СТОВ ІНТЕРСЕРВІС- КАШТАН від 26.06.2006, протоколу № 10 загальних зборів СТОВ ІНТЕРСЕРВІС- КАШТАН від 20.07.2006, протоколу № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Ай-Ті-Сі 18 від 12.07.2006, розподільчого балансу від 20.07.2006 між СТОВ ІНТЕРСЕРВІС-КАШТАН та Товариством з обмеженою відповідальністю Ай-Ті-Сі 18 був підписаний акт прийняття-передачі, відповідно до якого для формування активів Товариства з обмеженою відповідальністю Ай-Ті-Сі 18 в процесі реорганізації СТОВ ІНТЕРСЕРВІС-КАШТАН передало з балансу, а Товариство з обмеженою відповідальністю Ай-Ті-Сі 18 прийняло на баланс нежилі приміщення в підвалі площею 659,1кв.м. та на першому поверсі площею 612,9 кв.м. в нежилому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , залишковою балансовою вартістю 491 487,95 грн., що становить 89% від загальної площі та залишкової балансової зартості нежилих приміщень, належних на праві власності СТОВ ІНТЕРСЕРВІС- КАШТАН (ідентифікаційний код 03332197) у нежилому будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

ТОВ Ай-Ті-Сі 18 було зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 09.08.2006.

Пунктами 35, 46 Статуту ТОВ Ай-Ті-Сі 18 , зареєстрованого 09.08.2006 Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією передбачено, що Товариство є власником: частини майна переданого йому за передавальним актом та розподільчим балансом при виділі з Українсько-американського спільного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Інтерсервіс-Каштан (ЄДРПОУ 03332197), а саме: нежилих приміщень в підвалі площею 659,1кв.м. та на першому поверху площею 612,9 кв.м. в нежилому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , залишковою балансовою вартістю 491 487,95 грн., що становить 89% від загальної площі та залишкової балансової вартості нежилих приміщень, належних на праві власності СТОВ ІНТЕРСЕРВІС-КАШТАН у нежилому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також інших грошових та майнових внесків його Учасника, які можуть складатися з основних та оборотних фондів, цінних паперів, майнових прав та іншого майна не забороненого чинним законодавством; продукції та товарів, вироблених в результаті господарської діяльності Товариства; доходів, одержаних від здійснення господарської діяльності Товариства; іншого майна, набутого Товариством на підставах, не заборонених законом.

Статутний фонд Товариства складає 329 183,59 гривень. Статутний фонд (капітал) Товариства сформовано при виділі згідно з розподільчим балансом за рахунок відповідної частини статутного фонду (капіталу) СТОВ ІНТЕРСЕРВІС-КАШТАН . Статутний фонд Товариства поділений на частки наступним чином: Фірма „Амерікен Трейд Ко., Інк." - загальна вартість часток становить 329 183,59 гривень, що складає 100 % статутного фонду Товариства.

Наданий в апеляційному суді представником апелянта Робочий проект технічного переоснащення будинку побуту під адміністративний корпус по АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що під будівлею по АДРЕСА_1 розміщено підвал, в якому розміщуються допоміжні приміщення, щитова, венткамери, бойлерна, насосна, теплопункт, приміщення енерго-експлуатаційних служб не може бути прийнятий в якості доказу, оскільки датується 2004 роком (до ухвалення судового рішення і переходу права власності на приміщення) і доказів погодження такого проекту та дозволу на виконання та закінчення робіт по ньому в суд не надано. Тобто, не надано доказів того, що вказані приміщення в підвалі за вказаною адресою є допоміжними і їм надано такий статус офіційними документами.

Інші докази подані з порушенням, встановленого ЦПК України порядку їх подання.

Як вбачається, апеляційна скарга не містить доказів, які б підтвердили, що вказані приміщення (допоміжні, як вказує апелянт), які перебувають у власності ТОВ Ай Ті Сі 18 належать всім власникам приміщень в будинку по АДРЕСА_1 .

Крім того, апеляційна скарга не містить обґрунтувань щодо порушення прав ПАТ МАГАЗИН КИЯНКА в частині визнання права власності на інші, окрім підвалу, нежитлові приміщення.

Таким чином, апелянтом не доведено, що на момент розгляду справи та на момент ухвалення рішення апелянт не був учасником у правовідносинах , у яких виник спір та, що вказаним рішенням суду першої інстанції порушено їх законні інтереси.

З огляду на викладене, не вбачається порушення прав Приватного акціонерного товариства Магазин Киянка при ухваленні оскаржуваного рішенням суду першої інстанції.

Керуючись ст. 362 ЦПК України , суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційну скаргою Приватного акціонерного товариства Магазин Киянка закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

головуючий В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник