Рішення

від 23.12.2021 по справі 330/2789/18

ЯКИМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/2789/18

2/330/1/2021

"23" грудня 2021 р. смт. Якимівка

Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Федорець С.В.,

при секретарі - Шеліповій Ю.О.,

за участю прокурора - Лисенко І.С.,

представника відповідача - адвоката Салімонової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу цивільного провадження за позовом керівника Мелітопольської окружної прокуратури (адреса 72319, Україна, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова 22) в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (адреса юридичної особи: 72563, Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Калініна, 67, фактична адреса: Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар 1, код ЄДРПОУ: 25489968), Комунального підприємства Розвиток курортної зони (адреса: Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар 1, код ЄДРПОУ: 31791572), ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору, повернення земельної ділянки, зобов`язання привести у попередній стан,

в с т а н о в и в:

Керівник Мелітопольської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до відповідачів про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору, повернення земельної ділянки, зобов`язання привести у попередній стан, за наступними підставами.

Так, в позові зазначено, що Мелітопольською місцевою прокуратурою було з`ясовано, що рішенням Кирилівської селищної ради від 23.12.2015 року №22 було надано в постійне користування КП Розвиток курортної зони земельну ділянку площею 0,2410 га, кадастровий номер 2320355400:11:001:0499, для розміщення об`єктів рекреаційного призначення, що розташована по АДРЕСА_2 . Право постійного користування було зареєстровано у встановленому законом порядку 26.01.2016 року.

Прокурор, посилаючись на положення статей 60 Земельного Кодексу України та 88 Водного Кодексу України, зазначає, що вказана земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги, оскільки розташована на відстані 273,63 та 274,41 метра від урізу води Азовського моря та на відстані 17,41 метрів від урізу води Утлюкського лиману, тобто відноситься до земель водного фонду.

Враховуючи наведене, вказана земельна ділянка, на думку позивача, не могла бути передана КП Розвиток курортної зони у постійне користування, оскільки це підприємство не є відповідним державним підприємством, вичерпний перелік яких наведено у статті 59 ЗК України, а могла бути надана лише в оренду на конкурентних засадах за умови проведеня аукціону.

Крім того, позивач вказує, що 18.02.2016 року між КП Розвиток курортної зони та ОСОБА_1 було укладено інвестиційний договір №9-18/02, за умовами якого інвестору було надано цю земельну ділянку для забудови з подальшим оформленням права власності за інвестором.

Таким чином, на думку позивача, КП Розвиток курортної зони здійснило право розпорядження частиною земельної ділянки, хоча таке право притаманне лише власнику - Кириліввській селищній раді.

У подальшому, на підставі зазначеного інвестиційного договору, на спірній земельній ділянці ОСОБА_1 було здійснено розміщення декількох тимчасових споруд, будь-які дозвільні документи на які не реєструвалися.

Також було встановлено, що комісією з питань містобудування та архітектури Кирилівської селищної ради 23.03.2017 року прийнято рішення №6 про надання згоди ОСОБА_1 на розташування групи тимчасових споруд у кількості до 5 шт. для провадження підприємницької діяльності розміром до 30 кв.м кожна.

Посилаючись на те, що, у порушення вимог Порядку разміщення тимчасових споруд на земельних ділянках, затвердженого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 року, ОСОБА_1 не було оформлено паспорту прив`язки тимчасових споруд у органі з питань містобудування та архітектури, прокурор вважає, що зазначені тимчасові сопруди були розміщені відповідачкою на вказаній земельній ділянці незаконно.

Підставою для звернення до суду з позовом прокурор вважає те, що у даному випадку вбачається порушення прав та законних інтересів територіальної громади, у власності якої перебуває спірна земельна ділянка, оскільки представницький орган цієї територіальної громади - Кирилівська селищна рада, на думку прокурора, незаконно розпорядилася вказаною земелею.

У зв`язку з викладеним прокурор просив суд

-визнати незаконним та скасувати рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 23.12.2015 року № 22 Про передачу земельної ділянки в постійне користування комунальному підприємству Розвиток курортної зони , яким передано у постійне користування комунальному підприємству Розвиток курортної зони земельну ділянку, кадастровий номер 2320355400:11:001:0499, площею 0,2410 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-зобов`язати КП Розвиток курортної зони повернути територіальній громаді смт Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області земельну ділянку з кадастровим номером 2320355400:11:001:0499, площею 0,2410 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-визнати недійсним інвестиційний договір від 18.02.2016 року № 9-18/02, укладений між комунальним підприємством Розвиток курортної зони та ОСОБА_1 ;

-зобов`язати ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:11:001:0499, площею 0,2410 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , який існував до порушення прав, шляхом її звільнення від тимчасових споруд, позначених на схемі розташування земельної ділянки, виконаній ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , літерами М1, М2, М3, Д2, покриття (замощення) за позначенням ц.пл.2 , паркану від А до Б та від Б до В .

Також прокурор просив стягнути з відповідачів на користь Запорізької обласної прокуратури понесені судові витрати.

Відповідачем ОСОБА_1 було надано відзив на позовну заяву (т.1 а.с. 194-202), в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оспорюваний інвестиційний договір, на думку відповідача, цілком відповідає вимогам діючого законодавства, а прокурором не наведено правового обгрунтування для визнанння цього договору недійсним. Також відповідач звертає увагу на те, що інвестиційним договором передбачено, що саме користувач земельної ділянки - КП Розвиток курортної зони займається узгодженням містобудівних умов, вихідних архітектурних та планувальних рішень, тобто жодним чином не було право користування передано відповідачці ОСОБА_1 , а лише дозволено їй будівництво на цій земельній ділянці (причому не капітальне). Відповідач вважає, що висновок про знаходження земельної ділянки у межах водозахисної смуги зроблено на припущеннях, а судові не надано Правил використання та забудови смт Кирилівка, затверджених відповідно до закону. Крім того, відповідач стверджує, що при зверненні з позовом прокурором порушено вимоги законодавства щодо повноважень прокурора на звернення до суду в інтересах держави (статей 23 Закону України Про прокуратуру , 53 та 174 ЦПК України).

Крім того, у доповненні до відзиву відповідач ОСОБА_1 зазначає, що оскражуване рішення Кирилівської селищної ради було винесено на виконання рішення №17 від 09.10.2015 року Про надання дозволу на розробку проетк землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення об`єктів рекреаційного призначення КП Розвиток курортної зони , це рішення є чинним, ніким не оскаржувалося. Також відповідач звертає увагу на те, що оспорюване рішення не було оскаржено у встановленому законом порядку та у визначені законодавством строки, а крім того, воно є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом виконання. Таким чином, на думку відповідача, у даному разі прокурором пропущено строк позовної давності, про що відповідачем подано окрему заяву.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що рішенням Кирилівської селищної ради №17 від 06.02.2020 року припинено право постійного користування спірною земельною ділянкою за КП Розвиток курортної зони , а додатковою угодою від 02.02.2020 року оспорюваний інвестиційний договір розірвано.

Також відповідач стверджує, що розміщення тимчасових споруд було нею здійснено із додержавнням норм Порядку розміщення тимчасових споруд, на який посилається прокурор.

Прокурором надано до суду відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 , в якому зазначено, що у позові прокурором обгрунтовано наявність очевидних порушень інтересів держави у даному випадку, тому є всі передбачені законом підстави для звернення прокурора із зазначеним позовом. Крім того, прокурор зазначив, що, оскільки оспорюване рішення Кирилівської селищної ради було прийнято з порушенням норм діючого законодавства, з огляду на практику ЄСПЛ, втручання держави є цілком правомірним. Інвестиційний договір, щодо визнання недійсності якого було заявлено позовні вимоги, також суперечить законодавству, тому є всі підстави для визнання його недійсним.З приводу посилань відповідача на відсутність містобудівничої документації у доказах, наданих прокурором, то у відповіді вказано, що, на думку прокурора, генеральний план населеного пункту лише визначає стратегію його забудови та має значення на стадії отримання вихідних даних початку будівництва. Питання ж цільового призначення землі регулюються виключно розділом ІІ Земельного Кодуксу України. У відповіді прокурор наполягає на задоволенні позову у повному обсязі.

У доповненні до відповіді прокурор зазначає, що у даному випадку при зверненні з позовом не було пропущено строк позовної давності, оскільки оскаржуване рішення Кирилівською селищною радою було прийнято 23.12.2015 року, а позов надійшов до суду, згідно до реєстраційного штампу, 21.12.2018 року.

В подальшому, в ході розгляду справи, за клопотанням прокурора ухвалою суду від 12.10.2020 року провадження у частині позовних вимог про зобов`язання КП Розвиток курортної зони повернути територіальній громаді смт Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області земельну ділянку з кадастровим номером 2320355400:11:001:0499, площею 0,2410 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , було закрито на підставі ст. 255 ЦПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі на підставах, викладених у відзиві.

Представники відповідачів Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області, комунального підприємства Розвиток курортної зони в судове засідання не з`явились про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, від представника Кирилівської селищної ради надійшла заява з проханням розглядати справу у його відсутність.

Зважаючи на наведене, суд, відповідно до ч.3 ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідачки ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що рішенням Кирилівської селищної ради від 23.12.2015 року № 22 Про передачу земельної ділянки в постійне користування комунальному підприємству Розвиток курортної зони було передано у постійне користування комунальному підприємству Розвиток курортної зони земельну ділянку, кадастровий номер 2320355400:11:001:0499, площею 0,2410 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Право постійного користування було належним чином зареєстровано у відповідності до діючого законодавства.

Проте, у подальшому рішенням Кирилівської селищної ради №17 від 06.02.2020 року право постійного користування КП Розвиток курортної зони спірною земельною ділянкою було припинено та, у відповідності до акту приймання-передачі, земельну ділянку було повернуто власнику, - Кирилівській селищній раді.

Прокурор вважає, що, оскільки рішення про припинення постійного користування було прийнято виключно на підставі відповідного звернення КП Розвиток курортної зони , а не з огляду на незаконність цього рішення, є необхідність у визнанні цього рішення незаконним і його скасуванні у судовому порядку.

Проте, з вказаними доводами, на думку суду, погодитися неможна, оскільки результатом судового розгляду повинно бути відновлення порушених законних прав та інтересів. У даному випадку права та законні інтереси територіальної громади є цілком непорушними, оскільки земельна ділянка у встановленому законом порядку, на підставі рішення, що відповідає діючому законодавству, повернута у комунальну власність, що підтверджується наданими сторонами доказами і не оспорюється позивачем.

При цьому, судом враховується, що, згідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.11.2014 року (справа №21-405а14), у разі прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акту, що застосувується одноразово і після реалізації вичерпує свою дію актом його виконання, такий спосіб захисту, як скасування цього акту, не забезпечує реального захисту порушених прав. У той же час, внаслідок дійсного рішення Кирилівської селищної ради №17 від 06.02.2020 року, яким право постійного користування КП Розвиток курортної зони спірною земельною ділянкою було припинено, відбулося повне відновлення порушених прав територіальної громади смт Кирилівка.

Прокурором, в обгрунтування цієї позовної вимоги не зазначено, в чому саме на теперішній час, із врахуванням рішення №17 від 06.02.2020 року і фактичного повернення спірної земельної ділянки, порушуються права держави і, зокрема, територіальної громади смт Кирилівка.

З огляду на наведене, судом не вбачається підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 23.12.2015 року № 22 Про передачу земельної ділянки в постійне користування комунальному підприємству Розвиток курортної зони , яким передано у постійне користування комунальному підприємству Розвиток курортної зони земельну ділянку, кадастровий номер 2320355400:11:001:0499, площею 0,2410 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому, 18.02.2016 року між КП Розвиток курортної зони та ОСОБА_1 було укладено інвестиційний договір №9-18/02.

Згідно з умовами останнього, комунальне підприємство надає земельну ділянку для забудови інвестору, з подальшим оформлення права власності за інвестором. При цьому комунальне підприємство щороку отримує фіксовану суму в розмірі 3% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки.

До матеріалів справи надано копію Додаткової угоди №2 від 02.02.2020 року, за умовами якої спірний інвестиційний договір розірваний.

Таким чином, на час ухвалення рішення, договору, щодо якого заявлено позовні вимоги, вже юридично не існує.

Дійсно, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.11.2018 року №905/1227/17, на яку посилається прокурор, висловлено правову позицію про те, що розірвання сторонами договору не позбавляє права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Проте, мова йде про повністю або частково виконаний договір.

Прокурор же, зазначаючи таке посилання, не наводить жодного доводу на підтвердження того, що оспорюваний ним інвестиційний договір є повністю або частково виконаним на момент його розірвання (згідно до наданих документів, на вказаній земельній ділянці не розміщено жодного об`єкта нерухомого майна і розробка відповідних документів для початку будування інвестором не велась).

Враховуючи наведене, суд вважає цілком доречними доводи представника відповідача ОСОБА_1 з приводу того, що не може бути визнано недійсним правочин, якого фактично не існує.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідачки ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки шляхом її звільнення від тимчасових споруд, суд враховує наступне.

По-перше, як вбачається з наданої прокурором схеми розташування земельної ділянки, тимчасові споруди, зазначені у позові, розташовані частково поза-межами спірної земельної ділянки.

По-друге, прокурором судові було надано два акти обстеження цієї земельної ділянки (а.с. 76 т. 1, а.с 89 т. 2), у яких зазначені протиричіві дані щодо наявності тимчасових споруд, та які не відповідають наданій прокурором до позову схемі земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:11:001:0499 (а.с. 67 т.1).

У судовому засіданні надати пояснення щодо вказаних розбіжностей прокурор не зміг.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги прокурора у цій частині не конкретизовані та не підтверджені належними доказами.

Доказів обмеження вільного розпорядження вказаною ділянкою власником земельної ділянки або фактичного позбавлення на вільний доступ до водного об`єкту та користування пляжною зоною суду надано не було.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність у даному разі підстав для задоволення вимог прокурора, тому вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки позов судом не задоволений, також не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11, 13, 19, 81, 141, 197, 200, 211, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 12, 58-61, 92, 116, 123, 124, 152 ЗК України, ст. ст. 4, 85, 88, 90 ВК України, ст. ст. 375, 376 ЦК України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Про прокуратуру", суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову керівника Мелітопольської окружної прокуратури (адреса 72319, Україна, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова 22) в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (адреса юридичної особи: 72563, Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Калініна, 67, фактична адреса: Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар 1, код ЄДРПОУ: 25489968), Комунального підприємства Розвиток курортної зони (адреса: Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар 1, код ЄДРПОУ: 31791572), ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору, повернення земельної ділянки, зобов`язання привести у попередній стан, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його винесення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повне мотивоване рішення суду виготовлено 11.01.2022 року.

Суддя: Світлана ФЕДОРЕЦЬ