Ухвала

від 10.01.2022 по справі 320/13103/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

10 січня 2022 року

м. Київ

справа № 320/13103/13

провадження № 61-20702ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 серпня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, в якій просить видати дублікат виконавчого листа відповідно до ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2015 року у справі № 320/13103/13 .

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року, у задоволені заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що стягувач звернувся із даною заявою до суду 12 липня 2021 року, тобто поза межами строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, що відповідно до підпункту 17. 4 пункту 17 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, унеможливлює видачу його дублікату виконавчого листа. Заявник не ставив питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, не довів втрату дублікату виконавчого листа.

У грудні 2021 року ОСОБА_1 подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.

Крім того, виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Частиною 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 21 Закону України Про виконавче провадження (у редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа) виконавчі листи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Відповідно до статті 22 Закону України Про виконавче провадження (у редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа) після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до статті 41 Закону України Про виконавче провадження (у редакції, чинній на момент повернення виконавчого листа) повернення виконавчого документа стягувачеві не позбавляє його права пред`явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої-п`ятої статті 12 Закону України Про виконавче провадження (у теперішній редакції) передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (у разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно - правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Згідно з частини 6 статті 12 Закону України Про виконавче провадження стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно вимог статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до пункту 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Положеннями ЦПК України передбачена можливість видачі у справі лише одного виконавчого листа та його дублікат може бути виданий судом лише у випадку втрати оригіналу, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа вирішальним є встановлення обставин втрати оригіналу виконавчого листа.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Проте, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 грудня 2007 року, на виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 грудня 2006 року, цим же судом було видано виконавчий лист № 2-1932/06, про зобов`язання ОСББ Чайка провести ремонт стойки лоджії квартир АДРЕСА_2 відповідно до висновку ТОВ Мелітопольпроект від 27 квітня 2006 року про візуальний огляд технічного стану будівельних конструкцій лоджії квартир АДРЕСА_2 .

Указаний виконавчий документ двічі було пред`явлено на виконання до виконавчої служби, а саме: уперше, виконавчий лист надійшов на виконання до відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (далі - ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області) 25 лютого 2008 року. Того ж дня, постановою державного виконавця ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області Носовим Д. С. відкрито ВП № 6414320. Проведено ряд виконавчих дій, а саме: призначено експертизу, накладено штраф.

Постановою державного виконавця ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області Носовим Д.С. від 19 березня 2009 року, на підставі пункту 11 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , закінчено виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа № 2-1932/06, у зв`язку з тим, що згідно з актом державного виконавця від 19 березня 2009 року виконати рішення без участі боржника (ОСББ Чайка ) неможливо.

Удруге, виконавчий лист надійшов на виконання до ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області 13 серпня 2013 року.

Постановою державного виконавця Мелітопольського МР ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Галуцькою І. О. від 16 серпня 2013 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 26 Закону України Про виконавче провадження , оскільки строк пред`явлення цього виконавчого листа до виконання закінчився 12 квітня 2010 року.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2015 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця задоволено частково. Видано ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа у справі № 2-1932/06, у частині зобов`язання ОСББ Чайка провести ремонт стойки лоджії квартир АДРЕСА_2 відповідно до висновку ТОВ Мелітопольпроект від 27 квітня 2006 року про візуальний огляд технічного стану будівельних конструкцій лоджії квартир АДРЕСА_2 . Поновлено ОСОБА_1 пропущений нею строк для пред`явлення цього виконавчого листа у справі № 2-1932/06 до виконання.

17 листопада 2015 року ОСОБА_1 було направлено копію ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2015 року, копію статуту, та дублікат виконавчого листа на адресу, що зазначена у поданих до суду документах, а саме: АДРЕСА_4 та вручено заявнику 25 листопада 2015 року, про що стоїть підпис ОСОБА_1 .

З серпня 2013 року від стягувача ОСОБА_1 до відділу виконавчої служби будь-яких звернень не надходило.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що стягувач звернувся із даною заявою до суду 12 липня 2021 року, тобто поза межами строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, що відповідно до підпункту 17. 4 пункту 17 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України , унеможливлює видачу дублікату виконавчого листа. Крім того, заявник не ставив питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та не довів втрату дублікату виконавчого листа.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), відповідно до якого, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Отже, дублікат виконавчого документа може бути виданий, якщо зацікавлена особа звернулась до суду із заявою про це до закінчення строку встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі, якщо такий строк закінчився, зацікавлена особа, яка звертається до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа може одночасно ставити питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, правильним є висновки судів першої та апеляційної інстанції, що підставою для видачі дубліката виконавчого листа є доведеність втрати оригіналу виконавчого листа, у той час як можливість відновлення пропущеного процесуального строку закон пов`язує з наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 401/3246/16-ц, від 26 липня 2018 року у справі № 524/1880/16-ц.

Крім того, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, вірно встановив, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання після його поновлення у 2015 році, сплив. Питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання ОСОБА_1 не заявлялося, поважність причин пропуску строку остання не наводила.

Втрату дубліката виконавчого листа, від незалежних від заявника обставин, остання не надала, у зв`язку з чим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого листа є правильним.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що строк для пред`явлення дублікату виконавчого листа до виконання, який було поновлено ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2015 року на даний час сплинув. Стягувач протягом тривалого періоду часу, а саме з листопада 2015 року до липень 2021 року, тобто протягом 6 років, не цікавилася станом виконання судового рішення, із заявою про видачу дублікату виконавчого листа звернувся до суду лише в 2021 році. Заявником не надано доказів щодо неможливості звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа із заявою про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання судового рішення протягом періоду часу з 2015 року до 2021 року.

Стягувач, який просить суд поновити пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого документа, повинен довести, що такий строк пропущено ним з поважних причин, оскільки саме таку умову містить процесуальне законодавство. Такі причини повинні бути об`єктивними та такими, що перешкоджали заявнику пред`явити виконавчий лист вчасно.

Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватися у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання.

Отже, наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної їм правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується й суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З огляду на зміст оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись частиною четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 серпня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара