Ухвала

від 14.01.2022 по справі 305/570/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 січня 2022 року

м. Київ

справа № 305/570/19

провадження № 61-40ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 листопада 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Сектор з питань державної реєстрації Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області, Відділ у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю Георан про визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 листопада 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року.

1. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зі змісту оскаржених судових рішень вбачається, що у цій справі заявлено чотири вимоги немайнового характеру, а саме позивач, уточнивши позовні вимоги, просила:

- визнати недійсним і скасувати рішення № 803 від 20 травня 2015 року Богданської сільської ради Рахівського району про затвердження проекту відведення земельної ділянки із землеустрою, що посвідчує право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , яким затверджено проект землеустрою та надано у власність земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0.0360 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123681300:11:001:0016;

- визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області Делятинчука А. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 43254389 від 28 вересня 2018 року, яким зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0.0360 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123681300:11:001:0016;

- визнати недійсним договір від 11 квітня 2019 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0.0360 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123681300:11:001:0016, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу Закарпатської області Небогою М. П.;

- визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Небоги М. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46420116 від 11 квітня 2019 року, яким зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0.0360 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123681300:11:001:0016.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становив 1 921 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до суду касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання даної касаційної скарги у розмірі 6 147,20 грн (1 921*0,4*4*200%).

З доданої до касаційної скарги квитанції № 0512910370 від 29 грудня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 сплачено 1 537,00 грн судового збору.

Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 610,20 грн (6 147,20 - 1 537,00) та надати відповідний документ про сплату судового збору.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

2. Крім цього, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки всупереч пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі чітко не зазначено підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Особі, яка подала касаційну скаргу, слід звернути увагу, що у разі посилання у касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга, на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду) у касаційній скарзі слід зазначити, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в указаних у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт (абзац та/або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подання цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав).

За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, яку викласти з урахуванням вимог цієї ухвали, разом із копіями уточненої скарги та додатками відповідно до кількості учасників справи.

3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

В порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не вказано усіх учасників справи, їх повне найменування та місцезнаходження, зокрема третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Георан .

Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 1 85 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала .

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 листопада 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко