Ухвала

від 20.01.2022 по справі 192/94/22

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/94/22

Провадження № 2/192/228/22

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

20 січня 2022 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н.О., ознайомившись в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області з позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-МИРОПІЛЬ про застосування наслідків нікчемних правочинів та скасування рішення про право оренди, вилучення земельних ділянок з користування, стягнення компенсації за користування земельними ділянками,

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2022 року представник позивачів - адвокат В`язовий Вячеслав Вікторович звернувся до суду з позовом про застосування наслідків нікчемних правочинів та скасування рішення про право оренди земельних ділянок , вилучення земельних ділянок з користування відповідача та про стягнення компенсації за користування земельними ділянками.

Ознайомившись з позовом та доданими до нього матеріалами, суддею було встановлено, що позовна заява та додані до неї документи не відповідають вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України.

Так, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позові не вказано відому офіційну електронну адресу сторін, тобто сервіс Електронного кабінету ЄСІТС або адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Крім того, представником позивачів в порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, згідно якого позов повинен містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; не конкретизований зміст позовних вимог та спосіб їх захисту.

Так, стосовно вимог про вилучення земельних ділянок з користування відповідача, то вони мотивовані положеннями ст. ст. 399, 400 ЦК України про витребування майна. Представнику позивачів слід звернути увагу на те, що віндикаційний позов - це вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (ст.387 ЦК України) та визначитися з обраним способом захисту прав в цій частині вимог.

В тексті позову зазначено про завдану моральну шкоду на суму по 50 000 гривень кожному з позивачів, однак позовна вимога в цій частині не пред`явлена, а в тексті позову міститься посилання про те що позивачі з третьою особою жодних правочинів не укладали, що потребує уточнення в частині зазначення конкретної третьої особи. Також в позові вказано про те, що відповідач не повідомив позивачів про подання заяви на проведення реєстраційних дій з посиланням на ст. 20 Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень згідно якої це є обов`язком державного реєстратора. Проте така особа в якості відповідача не зазначена, що також потребує уточнення позовних вимог.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Проте, представником позивачів в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено ціну позову в частині вимог про вилучення (витребування) земельних ділянок з користування відповідача та в порушення п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України не зазначено ціну позову, яка складається з кількох самостійних вимог, тобто загальну суму всіх вимог. Так в тексті позову зазначено, що загальні вимоги позивачів до відповідача в частині вимог про стягнення компенсації за користування земельними ділянками та стягнення неодержаного доходу складають 691 217 гривень 88 копійок. В той же час ціна позову зазначена на рівні 547 926 гривень 64 копійки, як і пред`явлені вимоги на цю суму.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, ст. 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Суддею встановлено, що до позовної заяви додано докази сплати судового збору кожним позивачем в розмірі по 2 977 гривень 00 копійок.

В той же час ставка судового збору за вимогами майнового характеру згідно вимог Закону України Про судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за вимогами немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 481 гривня 00 копійок, тому ставка судового збору за немайновими вимогами становить 992 гривні 40 копійок, а за майновими вимогами - 1% від ціни позову, але не менше 992 гривень 40 копійок та не більше 12 405 гривень 00 копійок.

Також суддею встановлено, що позивачі звернулися до суду з трьома позовними вимогами, дві з яких є вимогами майнового характеру. Фактично позивачами сплачено судовий збір на однією вимогою немайнового характеру та за однією вимогою майнового характеру про стягнення компенсації за користування земельними ділянками. Проте за вимогою про витребування земельних ділянок судовий збір сплачено в розмірі 992 гривні 40 копійок .

Таким чином, позивачам необхідно доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1% від ціни позову на наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Дн-кій обл/ОТГсмтСолоне/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA358999980313161206000004463 , код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солонянський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа).

Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням того, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, тому є підстави для залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання позивачами ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 185, 187, 260 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-МИРОПІЛЬ про застосування наслідків нікчемних правочинів та скасування рішення про право оренди, вилучення земельних ділянок з користування, стягнення компенсації за користування земельними ділянками - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачам, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернена, а також те, що виконання ухвали вчинюється шляхом подання позовної заяви в новій редакції з усуненими недоліками з копіями для всіх учасників справи, а також шляхом надання суду доказів сплати судового збору.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, ухвала набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 20 січня 2022 року.

Суддя Н. О. Щербина