Рішення

від 11.08.2006 по справі 34/234-06-5780

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2006 р.

Справа  № 34/234-06-5780

За позовом

Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Роздільнянської

міжрайонної державної податкової інспекції

до відповідача

Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи

                          ОСОБА_1

про

стягнення на суму 7182,55грн.

Суддя Ю.Г. Фаєр

Представники:

від позивача: Ковачов О.М. -

головний державний податковий інспектор сектору супроводження справ у судах

юридичного відділу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.

Одеси, діючий за довіреністю №123/К/10-0117 від 10.04.2006р.; Волканов Є.В.

-  головний державний податковий

інспектор сектору супроводження справ у судах юридичного відділу Державної

податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, діючий за довіреністю №113/В/10-0117

від 10.04.2006р.;

від третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Замітайло С.В.

-завідувач сектору оперативного контролю відділу контрольно-перевірочної роботи

Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції, діючий за

довіреністю №8896 від 18.07.2006р., Чернега Т.С. -начальник юридичного відділу

Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції, діюча за

довіреністю №5902 від 30.05.2005р., Рослік С.В. - головний державний податковий

інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи Роздільнянської міжрайонної

державної податкової інспекції, діючий за довіреністю №8894 від 18.07.2006р.;

Копанський  С.А.- старший державний

податковий інспектор юридичного відділу Роздільнянської міжрайонної державної

податкової інспекції, діючий за довіреністю №5904 від 30.05.05р.

від відповідача: ОСОБА_1 - суб'єкт

підприємницької діяльності-фізична особа

В засіданні приймали участь

від позивача: Ковачов О.М. -

головний державний податковий інспектор сектору супроводження справ у судах

юридичного відділу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.

Одеси, діючий за довіреністю №123/К/10-0117 від 10.04.2006р.;

від третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Рослік С.В. - головний

державний податковий інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи

Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції, діючий за

довіреністю №8894 від 18.07.2006р.; Копанський 

С.А.- старший державний податковий інспектор юридичного відділу

Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції, діючий за

довіреністю №5904 від 30.05.05р.

від відповідача: ОСОБА_1 - суб'єкт

підприємницької діяльності-фізична особа

По справі оголошено перевірку до

09.08.2006р. до 11год.00хв. у порядку ст.77 ГПК України

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача до

бюджету штрафні санкції за порушення законодавства про патентування на суму

3081,68грн. та адміністративний штраф та інші санкції на суму 4100,87грн.

Відповідач проти позовних вимог

заперечує з підстав, викладених у запереченні та доповненні до відзиву на

позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача проти позовних вимог

заперечує з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву.

09.08.06р. відповідачем подано

зустрічну позовну заяву б/н від 08.08.06р. про визнання недійсними податкового

повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси НОМЕР_1 від 05.05.2004р.

про застосування штрафних санкцій на суму 2555грн. та рішення про застосування

фінансових санкцій від 05.05.2004р. НОМЕР_2 на суму 3400грн., у прийнятті якої

ухвалою суду від 09.08.06р. відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст.62ГПК України.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив.

Державною податковою інспекцію у

Роздільнянському районі Одеської області, правонаступником якої є

Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція, здійснена перевірка

магазину відповідача, розташованого за адресою: Роздільнянський район, с.

Кірове, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового

та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами

якої складено акт перевірки НОМЕР_3 від 22.04.2004р.

В акті перевірки вказано про

порушення відповідачем вимог абз.6 ст.15 Закону України "Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. (із змінами та доп.)

внаслідок реалізації алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років

(пояснювальна цієї особи додається до акту перевірки), встановлено реалізацію

слабоалкогольних напоїв без наявності ліцензії (наявна одна пляшка „Лонгер”

вартістю 2,7грн., та 8 пляшок слабоалкогольних напоїв „Шейк” вартістю 3грн. на

загальну суму 26,7грн.) всупереч вимог п.5, п.9 та п.10 ст.3 Закону України

“Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг” від 06.07.95р. (із змінами та доп.).

Крім того, перевіркою встановлено

порушення відповідачем вимог п.1 та п.2 ст.3 Закону України “Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування

та послуг” від 06.07.95р. (із змінами та доп.) внаслідок реалізації слабоалкогольного

напорю „Лонгер” вартістю 2,7грн. без видачі розрахункового документу.

В акті перевірки зазначено, що сума

готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 511грн., тоді як в

поточному звіті РРО значиться 0 (нуль)грн. Поряд з цим, всупереч вимог п.13

ст.3 названого Закону у відповідача відсутні книга обліку розрахункових

операцій, звітні Z-звіти, контрольні стрічки.

Матеріали перевірки направлені до

Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси,

правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Приморському районі

м.Одеси, яка прийняла податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 05.05.2004р.

про застосування до відповідача штрафних санкцій на підставі п.1 ст.17 Закону

України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг” від 06.07.95р. (із змінами та доп.) на суму

2555грн. та рішення про застосування фінансових санкцій від 05.05.2004р.

НОМЕР_2 на підставі абз.5 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. (із змінами та доп.)

на суму 3400грн.

Не погоджуючись з цими податковим

повідомленням-рішенням та рішенням, відповідач звернувся до Приморського

райсуду м.Одеси зі скаргою про відновлення пропущеного строку на оскарження,

визнання актів перевірки від 22.04.2004р. незаконними, складеними з порушенням

діючого законодавства та скасування рішення ДПІ у Приморському районі від 05.05.2004р.,

за результатами розгляду якої 10.11.2004р. Приморським райсудом м.Одеси було

прийнято рішення по справі №2-7010/2004рік про часткове задоволення скарги

ОСОБА_1 до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, ДПІ у Роздільнянському районі

Одеської області на рішення податкової інспекції про застосування фінансових

санкцій, відновлено строк оскарження, в решті задоволення скарги відмолено.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської

області по справі №22-2205/2005р. від 22.05.2005р. апеляційну скаргу ОСОБА_1

задоволено частково, рішення Приморського райсуду м. Одеси від 10.11.2004р.

скасовано, провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 до ДПІ у Приморському районі

м. Одеси та ДПІ у Роздільнянському районі Одеської області про застосування

фінансових санкцій закрито у зв'язку з порушення норм процесуального права,

посилаючись на приписи ст.1 господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, доказів скасування в

адміністративному порядку оскарження або визнання недійсними нечинними або

скасування судом зазначених податкового повідомлення-рішення та рішення

Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 ГПК України.

Тобто безпідставними є посилання

відповідача, що вищенаведені податкове повідомлення-рішення та рішенням є

нечинними.

Застосування позивачем фінансових

санкцій у вигляді штрафу на загальну суму 3400грн. є неправомірним на підставі

наступного.

Згідно ч.6 ст.15 Закону України

"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного

і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. (із

змінами та доп.) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими

виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм

власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до ст.15-3 названого

закону забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів: особам,

які не досягли 18 років.

Згідно пункту 5 Постанови КМУ від

02.06.2003р. № 790 Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій,

передбачених статтею 17 Закону України 

"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,

коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", підставою

для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки

додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством

вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної

торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами,  складений органом, що видав ліцензію, у якому

зазначається зміст порушення і 

конкретні  порушені  норми законодавства. В даному разі підставою

для прийняття рішення став акт перевірки, в якому зазначено тільки факт

порушення, який не був викладений в акті перевірки чітко, повно і обґрунтовано

та без посилання на докази, які достовірно підтверджують наявність зазначеного

факту. Речові докази, а саме документи і засоби ідентифікації особи, яка

придбала алкогольний напій в акті перевірки відсутні.

Посилання позивача на наявність

пояснювальної записки ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 народження) в обґрунтування продажу

відповідачем неповнолітній особі алкогольного напою судом відхиляється з

наступних підстав. Згідно зазначеної записки ОСОБА_2 придбав алкогольний напій

в продуктовому магазині, розташованому в с. Колонтаївка Роздільнянського

району на вул. Кирова, а згідно акту перевірки ДПІ у Роздільнянському

районі Одеської області від 22.04.2006р. проведена перевірка магазину

відповідача, розташованого за адресою: Роздільнянський район, с. Кірове.

Крім того, твердження позивача в

позовній заяві та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача в акті перевірки на відсутність у відповідача при

продажу алкогольних напоїв ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі

алкогольними напоями спростовуються наданою відповідачем на розгляд суду

ліцензією серії АА НОМЕР_4від 22.03.2004р.

За таких обставин слід відмовити

позивачу в стягненні з відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу, застосовані

на підставі абз.5 та абз.8 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. (із змінами та доп.)

на суму 3400(три тисячі чотириста)грн.

Застосування позивачем до

відповідача фінансових санкцій на загальну суму 2555грн. є правомірним з

наступних підстав.

Згідно пунктів 1, 2, 5, 9, 10 та 13

ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 1.06.2000р. (із змінами

та доп.), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові

операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних

карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити

розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через

зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний

режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних

розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій,

або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у

встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує

або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий

документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі

незастосування реєстраторів розрахункових операцій у  випадках, визначених цим Законом, проводити

розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та

розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім

випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються

у режимі реального часу Державним казначейством України; щоденно друкувати

на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу

товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в

книгах обліку розрахункових операцій; друкувати на реєстраторах

розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)

контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; забезпечувати

відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі

коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у

випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за

розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно п.1 ст.17 названого Закону

до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції

за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової

служби України застосовуються фінансові санкції ), за порушення вимог цього

закону за рішенням відповідних органів державної податкової служби України

застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих

товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення

розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих -

послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори

розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового

документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її

без використання розрахункової книжки.

Враховуючи викладене, відповідачем

застосовано фінансові санкції на підставі п.1 ст. 17 названого закону у

5-тикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність

(511грн.*5) на суму 2555грн.

Поряд з цим, прийняття позивачем

податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 05.05.2004р. про застосування до

відповідача штрафних санкцій на підставі п.1 ст.17 Закону України “Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг” від 06.07.95р. (із змінами та доп.) на суму 2555грн. та визначення

позивачем відповідачу у першій та другій податкових вимогах 08.07.2004р.

НОМЕР_5 та від 08.06.2005р. НОМЕР_6 податкового боргу за узгодженими

податковими зобов'язаннями по фінансових санкцій у вигляді штрафу, застосованим

на підставі абз.5 та абз.8 ч.2 ст.17 Закону України "Про

державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і

плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. (із змінами

та доп.) та на підставі п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від

1.06.2000р. (із змінами та доп.) є неправомірним на підставі наступного.

Відповідно до п.1.10 ст.1 Закону

України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.), податкова

вимога -це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити

суму податкового боргу - податкового зобов'язання (з урахуванням

штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або

узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у

встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового

зобов'язання, яка надсилається податковим органом відповідно до

п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 названого закону у разі коли платник податків не

сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки.

Згідно п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4

названого закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму

податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків

не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних

перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або

завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у

поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або

завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань

оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору

(обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Однак підстави, встановлені п.п.4.2.2

п.4.2 ст.4 названого закону, не стосуються застосування фінансових (штрафних)

санкцій на підставі п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в

ред. від 1.06.2000р. (із змінами та доп.) та абз.5 та абз.8 ч.2 ст.17 Закону

України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,

коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від

19.12.1995р. (із змінами та доп.).

Крім того, прийняття відповідачем

податкових вимог із зазначенням про наявність у позивача податкового боргу

за узгодженими податковими зобов'язаннями прийняття зазначеного податкового

повідомлення-рішення без врахування положень п.1.2 ст.1 Закону України “Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.), згідно якого податкове

зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або

державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,

визначені цим Законом або іншими законами України, тоді як фінансові

(штрафні) санкції, застосовані відповідачем на підставі пункту 1 статті 17

Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг” в ред. від 01.06.2000р. (із

змінами та доп.) та на підставі абз.5 та абз.8 ч.2 ст.17 Закону України

"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного

і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. (із

змінами та доп.) не є податковим зобов'язанням.

У статтях 14 і 15 Закону України

„Про систему оподаткування” від 25.06.91р. (із змінами та доп.) визначено

вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), серед яких не

зазначені фінансові санкції, застосовані на підставі пункту 1 статті 17 Закону

України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг” в ред. від 1.06.2000р. (із змінами та доп.)

та на підставі абз.5 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання

виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних

напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. (із змінами та доп.). Тому

обов'язок юридичної та фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності

щодо сплати фінансових санкцій, застосованих відповідачем до позивача на

підставі пункту 1 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в ред.

від 1.06.2000р. (із змінами та доп.) та на підставі абз.5 та абз.8 ч.2 ст.17

Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту

етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від

19.12.1995р. (із змінами та доп.), не належить до категорії податкового

зобов'язання у розумінні вимог зазначених законодавчих актів.

Це свідчить про неправомірність

прийнятих позивачем податкового повідомлення-рішення та першої та другої

податкових вимог відносно застосованих фінансових санкцій на підставі пункту 1

статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій

в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 1.06.2000р. (із

змінами та доп.) та на підставі абз.5 та абз.8 ч.2 ст.17 Закону України

"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного

і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. (із

змінами та доп.).

Здійснене позивачем нарахування

пені у відповідності до вимог ст.16 Закону України “Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

від 21.12.2000р. (із змінами і доп.) по фінансовим санкціям,  застосованим на підставі абз.5 та абз.8 ч.2

ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту

етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від

19.12.1995р. (із змінами та доп.) на суму 700,87грн. та фінансовим

санкціям у вигляді штрафу застосованим на підставі п.1 статті 17 Закону України

“Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. (із змінами та доп.),

на суму 526,68грн. судом вважається неправомірним з вищенаведених

підстав.

Враховуючи вищезазначене, позовні

вимоги підлягають задоволенню частково.

Вказана заборгованість не сплачена

відповідачем, про що свідчать дані картки особового рахунку відповідача по

зазначеним фінансовим санкціям, яка ведеться в органах державної податкової

служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової

служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що

надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом

Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р №276 (зареєстровано

в Міністерстві юстиції України 2.08.2005р. за №843/11123).

За таких умов слід стягнути з

відповідача до бюджету фінансові санкції, застосовані на підставі п.1 статті 17

Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. (із змінами та

доп.) на суму 2555грн., в решті задоволення позовних вимог відмовити.

Згідно ст. ст.44, 49 ГПК України

слід стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України витрати по

сплаті держмита на суму 36,72грн. та на користь ДП “Судовий інформаційний

центр” витрати на ІТЗ судового процесу на суму 42,48грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 ГПК

України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7, адреса:

АДРЕСА_1) на користь бюджету (р/р31116104600008, отримувач -УДК в Одеській

області, МФО 828011, банк отримувача УДК в Одеській області, код ЄДРПОУ

23213460, код платежу 23030100) фінансові санкції, застосовані на підставі п.1

статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій

у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. (із

змінами та доп.) на суму 2555(дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн.

3.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7, адреса:

АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (на р/р 31117095600008

отримувач УДК у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк-УДК в Одеській

області, МФО 828011, код платежу 22090200) витрати по сплаті держмита на суму

36(тридцять шість)грн.72коп.

4.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7, адреса:

АДРЕСА_1) на користь ДП “Судовий інформаційний центр” (р/р26002014180001 у ВАТ

“Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370, адреса: м.

Київ, вул. Дарвіна, 6) витрати на ІТЗ судового процесу на суму 42(сорок

дві)грн.48коп.

5. В решті задоволення позовних

вимог відмовити.

               Суддя                                                                                              

Фаєр Ю.Г.