Ухвала

від 20.01.2022 по справі 759/22905/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/940/22

ун. № 759/22905/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: АТ Райффайзен Банк Аваль про поділ майна подружжя, визнання права спільної сумісної власності на об 'єкт незавершеного будівництва та визнання права на 1/2 частину об 'єкта незавершеного будівництва.

ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням у якому просить поновити пропущений строк на подачу зустрічної позовної заяви та прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об"єднати в одне провадження з первісним позовом.

В обгрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку щодо подання зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що лише 13.12.2021 року було остаточно визначено предмет позову шляхом об`єднання позовів в одне провадження. Крім того, просив врахувати, що він пропустив визначений законом строк у звязку з обмеженнями, впровадженими Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби.

Відповідно до змісту ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Як вбачається із позовних вимог, заявлених в первісному позові та зустрічному позові, такі є взаємопов`язані, стосуються одних і тих ще правовідносин, що виникли між тими самими сторонами, від вирішення одного спору фактично залежить вирішення іншого. Причини пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви відповідачем суд вважає поважними, а тому виходячи з права кожного на доступ до правосуддя, встановленого актами законодавства України, з врахуванням приписів ст. 127 ЦПК України, суддя вважає за можливе поновити пропущений процесуальний строк на подачу зустрічної позовної заяви..

Водночас, зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в яких просить:

- припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 1000 га, кадастровий номер 2123683000:01:003:0089, що розташована за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, Квасівська сільська рада, за межами населеного пункту урочище Тростянець , спільною сумісною власністю подружжя;

- в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0, 1000 га, кадастровий номер 2123683000:01:003:0089, що розташована: Закарпатська область, Рахівський район, Квасівська сільська рада, за межами населеного пункту урочище Тростянець ;

- в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0, 1000 га, кадастровий номер 2123683000:01:003:0089, що розташована: Закарпатська область, Рахівський район, Квасівська сільська рада, за межами населеного пункту урочище Тростянець ;

- припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на придбане у шлюбі майно для підприємницької діяльності, яким було облаштовано салони лазерної епіляції;

- порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину придбаного у шлюбі майна для підприємницької діяльності, яким було облаштовано салони лазерної епіляції;

- в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину придбаного у шлюбі майна для підприємницької діяльності, яким було облаштовано салони лазерної епіляції;

- стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за Ѕ частину придбаного у шлюбі для підприємницької діяльності майна, яким було облаштовано салони лазерної епіляції, що становить 549 314 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1,2 статті 194 ЦПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

В порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зустрічна позовна заява не містить зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

В прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить: припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на придбане у шлюбі майно для підприємницької діяльності, яким було облаштовано салони лазерної епіляції; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину придбаного у шлюбі майна для підприємницької діяльності, яким було облаштовано салони лазерної епіляції; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину придбаного у шлюбі майна для підприємницької діяльності, яким було облаштовано салони лазерної епіляції.

Вказані позовні вимоги не конкретизовані та потребують уточнення, оскільки не зазначено, якого саме майна стосуються дані вимоги.

Крім того, частиною 5 ст. 177 КПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення даних вимог ОСОБА_1 не надав доказів придбання майна для підприємницької діяльності в салонах лазерної епіляції, вартість вказаного майна.

Крім того, згідно ч.ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Отже, належним виконанням вимог закону є долучення до позовної заяви документів в оригіналах або засвідчених належним чином копіях.

Проте, не всі додатки додані до позовної заяви завірені особистим підписом позивача.

А тому позивачу необхідно завірити належним чином копії документів, доданих до позовної заяви.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 при зверненні до суду зазначив ціну позову у розмірі 549 314,00 грн. та додав до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у відповідному розмірі від ціни позову у сумі 5 493,15 грн, тобто в ціну позову взято лише вимогу щодо стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за Ѕ частину придбаного у шлюбі для підприємницької діяльності майна, яким було облаштовано салони лазерної епіляції, що становить 549 314 грн. 00 коп.

Проте ОСОБА_1 всупереч ст.175 ЦПК України не зазначено ціну позову, яка б відповідала дійсній вартості усьго майна, що підлягає поділу на час розгляду справи.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні . Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні ).

Однак ОСОБА_1 оцінку земельної ділянки не проведено, як і не обґрунтовано у чому полягає перешкода у визначенні вартості земельної ділянки.

Таким чином, позивач повинен надати відповідний звіт оцінки земельної ділянки площею 0, 1000 га, кадастровий номер 2123683000:01:003:0089, що розташована за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, Квасівська сільська рада, за межами населеного пункту урочище Тростянець .

Суддя зауважує, що під час розгляду справи по суті суд буде зобов`язаний розглянути кожну із цих вимог окремо та надати їм відповідну оцінку.

Частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що ставка судового збору за подання позову майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн - 12 405,00 грн).

Враховуючи, що сума судового збору в справах майнового характеру не може перевищувати 12 405,00 грн позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмір 6 911,85 грн (12 405,00 грн- 5 493,15 грн = 6 911,85 грн), або надати звіт про оцінку спірного майна.

Крім того, зустрічний позов не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач за зустрічним позовом поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також не зазначено щодо наявності у позивача за зустрічним позовом або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, що передбачено пунктами 6-9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

За таких обставин справа не може бути прийнята до провадження і позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 193, 194 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.О. Твердохліб