Постанова

від 18.01.2022 по справі 912/1445/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2022 м. Дніпро Справа № 912/1445/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стокко" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2021 (суддя Тимошевська В.В.) у справі № 912/1445/17

про банкрутство Приватного підприємства "Галант-Україна"

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

В межах справи про банкрутство ПП Галант-Україна до Господарського суду Кіровоградської області 09.07.2021 надійшла заява ліквідатора - арбітражного керуючого Кноблох І.В. з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Галант-Україна" на фізичних осіб у кількості 6 чоловік та ФГ Агроекохолод .

23.07.2021 ліквідатором подано заяву про забезпечення позову, згідно якої арбітражний керуючий Кноблох І.В. просив суд:

- заборонити гр. ОСОБА_1 відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, передавати в заставу, управління, оренду, тощо земельною ділянкою, площею 2,0000 га, кадастровий номер 3520585000:02:000:5018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 792665035205, розташованої в селі Підлісне, Підлісненської сільської ради, Олександрівського району, Кіровоградської області;

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, окрім вчинення реєстраційних дій, необхідних для виконання судового рішення у даній справі, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3520585000:02:000:5018. площею 2,0000га, цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення, розташованої в селі Підлісне, Підлісненської сільської ради, Олександрівського району, Кіровоградської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 792665035205;

- заборонити гр. ОСОБА_2 відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, передавати в заставу, управління, оренду, тощо земельною ділянкою, площею 1,57 га, кадастровий номер 3520585000:02:000:5016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 792730635205, розташованої в селі Підлісне, Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області;

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, окрім вчинення реєстраційних дій, необхідних для виконання судового рішення у даній справі, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3520585000:02:000:5016, площею 1,57 га, цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення, розташованої в селі Підлісне, Підлісненської сільської ради, Олександрівського району, Кіровоградської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 792730635205;

- заборонити гр. ОСОБА_3 відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, передавати в заставу, управління, оренду, тощо земельною ділянкою, площею 2 га, кадастровий номер 3520585000:02:000:5017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 792802335205, розташованої в селі Підлісне, Підлісненської сільської ради, Олександрівського району, Кіровоградської області;

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, окрім вчинення реєстраційних дій, необхідних для виконання судового рішення у даній справі, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3520585000:02:000:5017, площею 2 га. цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення, розташованої в селі Підлісне, Підлісненської сільської ради, Олександрівського району, Кіровоградської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 792802335205.

В обґрунтування поданої заяви ліквідатор, арбітражний керуючий Кноблох І.В. посилається на ті обставини, що в межах розгляду справи про банкрутство ПП "Галант-Україна" подано заяву про покладення субсидіарної відповідальності на осіб, що вчинили доведення до банкрутства, а саме - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ФГ Агроекохолод .

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2021 у задоволенні заяви ліквідатора, арбітражного керуючого Кноблох І.В. №01-07/457 від 23.07.2021 про забезпечення позову відмовлено, з огляду на те, що:

- у поданій заяві відсутній мотивований висновок щодо відсутності грошових коштів, з підстав чого місцевий господарський суд визнав недоведеною відповідність запропонованих заходів забезпечення позову з вимогами заяви про покладення субсидіарної відповідальності;

- як повідомляє заявник, на відповідних земельних ділянках розташовано нерухоме майно - "Комбіноване сховище плодово-овочевої продукції на 10 тисяч тон". В силу положень ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Отже, чинне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.;

- заявником не мотивовано як ймовірність відчуження земельної ділянки, на якій розміщено об`єкт нерухомого майна, так і можливість звернення стягнення на таку земельну ділянку саме з метою виконання судового рішення у разі задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності.

2. Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Стокко" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 26.07.2021 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора, арбітражного керуючого Кноблох І.В. про забезпечення позову.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на наступне:

- суд помилково ототожнює право власності на земельну ділянку та право користування земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки. Якщо на орендованій земельній ділянці буде збудований об`єкт нерухомого майна, відчуження такого об`єкту жодним чином не має наслідком перехід права власності покупця такого об`єкту на орендовану попереднім власником земельну ділянку;

- суд помилково вважає, що на зазначених земельних ділянках розташований об`єкт нерухомості - Комбіноване сховище плодоовочевої продукції, що не відповідає дійсності, оскільки в постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №912/1445/17 і в ухвалі Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2021 у справі №912/1445/17 зазначено, що на вказаних земельних ділянках розташований об`єкт незавершеного будівництва з відсотком готовності 85%;

- у відповідності до положень ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна);

- ОСОБА_1 , будучи одночасно засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником і ПП Галант-Україна , і ФГ Агроекохолод , в період дії арешту та заборони на відчуження майна банкрута, здійснив безоплатну передачу у власність пов`язаної особи - ФГ Агроекохолод 100% майнових активів банкрута, що призвело до неплатоспроможності боржника;

- громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є одноосібними власниками земельних ділянок, на яких знаходиться "Комбіноване сховище плодово-овочевої продукції на 10 тисяч тон", у с. Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області. У випадку позитивного вирішення по суті заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Галант-Україна", єдиним юридичним механізмом стягнення грошових коштів на користь підприємства - банкрута може бути в подальшому звернення стягнення на земельні ділянки, які належать зазначеним особам;

- узгодженість та скоординованість дій зазначених вище осіб, пов`язаних родинними стосунками, у випадку позитивного вирішення по суті заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Галант-Україна", може призвести до дій, спрямованих на відчуження належних їм земельних ділянок на користь третіх осіб (фраудаторні правочини);

- ОСОБА_1 та ОСОБА_8 вже здійснювали неправомірні дії щодо майна банкрута з метою недопущення звернення стягнення на майно за вимогами кредиторів , в період дії арешту, шо підтверджується постановою Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №912/1445/17 та ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2021 у справі №912/1445/17. Існує велика вірогідність неправомірного відчуження зазначених земельних ділянок з метою уникнути відповідальності за свої незаконні дії, наслідком яких стало банкрутство Приватного підприємства Галант-Україна ;

- невжиття відповідачем як власником спірного майна дій, які свідчать про його намір відчужити майно, не є підставою для відмови у забезпеченні позову шляхом обмеження права відповідача вільно розпоряджатися цим майном на час розгляду спору (відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених в постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17). Заборона на відчуження земельних ділянок та здійснення реєстраційних дій щодо них є співмірною із заявленими позовними вимогами, а обраний ліквідатором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Земельні ділянки фактично перебувають у їх власності, а обмежується лише можливість розпоряджатися ними на час розгляду справи;

- в ухвалі Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2021 у справі №912/1445/17 міститься наступна інформація щодо обтяжень рухомого майна ПП "Галант-Україна" (арешт, рухомого майна) від 26.12.2013, термін дії 26.12.2018; від 26.03.2014, термін дії 26.03.2019; від 19.05.2015, термін дії 19.05.2020. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ПП "Галант-Україна" підтверджується існування обтяжень всього нерухомого майна позивача, зареєстрованих 21.05.2015, 25.03.2014, 21.09.2016. Про наявність арештів та заборон на відчуження майна ОСОБА_1 обізнаний, саме тому, 07.06.2014, з метою уникнення стягнення на власне майно, ним було укладено з ОСОБА_2 (дружиною) Договір про поділ майна подружжя, згідно якого їй у власність передано цілий об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 ;

- під час розгляду справи про банкрутство ПП Галант-Україна його керівник та засновник ОСОБА_1 умисно, систематично не виконував вимоги Закону та ГПК України, ігнорував зобов`язання, які зазначені в ухвалах тa постановах господарського суду, зокрема, від 24.05.2017 - не надав відзив на заяву про порушення справи про банкрутство, відомості про майно, рахунки тощо; від 06.06.2017 - не організував та не забезпечив проведення разом із арбітражним керуючим інвентаризації майна боржника; від 02.10.2017 - не передав бухгалтерську та іншу документацію, печатки штампи, матеріальні та інші цінності підприємства;

- в результаті здійснення заходів щодо формування ліквідаційної маси встановлено, що будь-яке майно чи інші активи у ПП Галант-Україна відсутні, підприємство відсутнє за адресою реєстрації, будь-якої господарської, виробничої чи іншої діяльності не здійснює.

3. Узагальнені доводи інших учасників справи.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство ПП Галант-Україна не скористались своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2021 (головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Стокко" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2021 у справі № 912/1445/17; призначено справу до розгляду на 26.10.2021 об 11:45 год.

У судовому засіданні 26.10.2021 оголошено перерву до 16.11.2021 на 09:30 год., про що винесено ухвалу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2021 заяви головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф. про самовідвід у справі №912/1445/17 про банкрутство Приватного підприємства "Галант Україна" задоволено; справу №912/1445/17 про банкрутство Приватного підприємства "Галант Україна" передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 02.11.2021, у зв`язку із задоволенням заяви суддів Кузнецова В.О., Коваль Л.А., Мороза В.Ф. про самовідвід у справі №912/1445/17, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №912/1445/17, за результатами якого визначено колегію суддів у складі головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідач), суддів Вечірка І.О., Орєшкіної Е.В.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 08.11.2021, у зв`язку з тим, що 02.11.2021 повторний автоматизований розподіл судової справи здійснено помилково, справа підлягає передачі раніше визначеній колегії суддів, згідно з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2021.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.11.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Білецька Л.М. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2021 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стокко" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2021 у справі № 912/1445/17 до свого провадження ; розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 18.01.2022 о 15:30 год.

Учасники апеляційного провадження у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

18.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу слід залишити без змін з таких підстав.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Постановою від 02.10.2017 господарський суд визнав Приватне підприємство "Галант-Україна" (ПП "Галант-Україна") банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута. Припинив повноваження розпорядника майном - арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е., призначеного ухвалою суду від 06.06.2017. Призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кноблох І.В.

При зверненні із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Галант-Україна" на фізичних осіб у кількості 6 чоловік та ФГ Агроекохолод в порядку ст. 61 КУзПБ, ліквідатор посилався на наступні обставини.

В результаті здійснених заходів з формування ліквідаційної маси боржника встановлено, що відсутність будь-якого майна чи інших активів у ПП Галант - Україна , підприємство відсутнє за адресою реєстрації, будь-якої господарської, виробничої чи іншої діяльності не здійснює.

Посадовими особами банкрута документів передано не було, ліквідатором отримано звітність та інші документи від Головного управління статистики і Державної податкової служби Кіровоградської області, здійснивши аналіз яких встановлено, що на балансі та у власності банкрута станом на 31.03.2015 обліковувались незавершені капітальні інвестиції вартістю 31 123,2 тис. грн. (незавершене будівництво Комбінованого сховища плодоовочевої продукції). Вказане незавершене будівництво в подальшому безоплатно передане ФГ Агроекохолод .

За результатами експрес-аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута, проведеного ліквідатором, в якому розраховані показники поточної та критичної неплатоспроможності за період з 01.01.2012 по 01.01.2016, коефіцієнти Бівера, автономії, ліквідності, левериджу, покриття, стійкості та оборотності запасів ПП Галант-Україна , встановлено навмисне погіршення фінансово-господарського стану підприємства та наявність ознак дій по доведенню до банкрутства внаслідок безоплатної передачі всіх активів підприємства на користь пов`язаної сторони та невжиття будь-яких заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості.

Так, в процесі здійснення ліквідаційної процедури встановлено, що ОСОБА_1 в період з 03.12.2008 до теперішнього часу є єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником ПП Галант-Україна , а в період з 04.12.2008 до 02.09.2015 керівником банкрута.

Згідно рішення засновника ПП Галант-Україна ОСОБА_1 , директором зазначеного підприємства з 31.08.2015 був ОСОБА_6 , який виконував функції голови ліквідаційної комісії банкрута після прийняття рішення від 04.04.2017 про припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

Також, працівником ПП Галант-Україна був ОСОБА_3 (чоловік доньки ОСОБА_1 ) в період з 02.11.2011 до 19.10.2015. ОСОБА_1 був засновником та керівником ФГ Агроекохолод . В цей же період другим співзасновником ФГ Агроекохолод був ОСОБА_5 .

У 2012 році громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (чоловік доньки ОСОБА_1 ) на території Підлісненської сільської ради, Олексанрівського району, Кіровоградської області придбали у власність шляхом приватизації три земельні ділянки.

03.09.2012 ОСОБА_1 , власник земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 3520585000:02:000:5018), розташованої в селі Підлісне, Підліснянської сільської ради, Олександрівського району, Кіровоградської області (державний акт на право власності на землю; серія ЯК №087856), укладено договір оренди земельної ділянки строком на 49 років із заснованим ним же 02.11.2011 ФГ Агроекохолод (статутний фонд 1 000,00 грн., кінцеві бенефіціарні власники (контролери) ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ), директором якого на той час він являвся.

03.09.2012 укладено договори оренди земельних ділянок площею 1,5700 га (кадастровий номер 3520585000:02:000:5016) та площею 2,0000 га (кадастровий номер 3520585000:02:000:5017), розташованих поряд, власниками яких є ОСОБА_2 (державний акт на право власності на землю серія ЯК №087854) та ОСОБА_3 (державний акт на право власності на землю серія ЯК №087855) із ФГ Агроекохолод .

Вказані земельні ділянки передані на адресу ФГ Агроекохолод з метою будівництва на них Комбінованого сховища плодоовочевої продукції. В договорах оренди зазначено - Земельна ділянка передається без об`єктів нерухомого майна та інфраструктури .

У той же час, станом на дату укладання договорів оренди з ФГ Агроекохолод та фактичної передачі земельних ділянок на них вже було частково побудоване Комбіноване сховище плодоовочевої продукції , що підтверджується встановленими обставинами у господарській справі №912/1661/14 від 03.07.2014 в частині виконання зазначених будівельних робіт та відсутність розрахунку за виконані роботи з ТОВ "Стокко".

03.09.2012 ОСОБА_1 передано в оренду на 49 років ФГ Агроекохолод власну приватизовану земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 3520585000:02:000:5018, державний акт на право власності на землю серія ЯК №087856), що розташована в селі Підлісне, Підліснянської сільської ради, Олександрівського району, Кіровоградської області.

ОСОБА_3 (чоловіком доньки ОСОБА_1 ) 23.04.2015 від імені ПП Галант-Україна підписав Акт приймання-передачі об`єкта незавершеного будівництва та безоплатно передав у власність ФГ Агроекохолод майно вартістю 31 123,2 тис. грн. Передача майна відбулась під час дії арешту на все рухоме та нерухоме майно ПП "Галант-Україна".

Таким чином, на думку ліквідатора, вищезазначені узгоджені та скоординовані дії вказаних фізичних осіб, які пов`язані між собою родинними стосунками, призвели до збільшення активів сім`ї та створили умови для доведення боржника до банкрутства і неможливості задоволення вимог кредиторів.

Зважаючи на відсутність сформованої ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ПП Галант-Україна в розмірі 7 449 015,03 грн. в ліквідаційній процедурі, а також майнового характеру позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Галант-Україна", ліквідатор звернувся до місцевого господарського суду із заявою вжиття заходів забезпечення позову, вимоги якої детально описані у п.1 цієї постанови.

В межах встановлених обставин також необхідно зазначити, що судовими рішеннями Верховного Суду від 11.11.2020 та Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2021 у даній справі надано оцінку діям ОСОБА_1 та ОСОБА_9 щодо майна банкрута з метою недопущення звернення стягнення на майно за вимогами кредиторів в період дії арешту.

На думку ліквідатора, існує вірогідність неправомірного відчуження зазначених земельних ділянок, на яких розташовано об`єкт незавершеного будівництва з відсотком готовності 85%, про що вказано в постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у даній справі.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, як зазначено в преамбулі, встановлюються нормами КУзПБ.

Згідно зі статтею 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Предметом поданої ліквідаторам, арбітражним керуючим Кноблох І.В. заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Галант-Україна" на фізичних осіб у кількості 6 чоловік та ФГ Агроекохолод є доведення належними та допустимими доказами неправомірності дій засновника банкрута в контексті ст.ст. 34, 61 КУзПБ.

Предметом поданої ним заяви про забезпечення позову до заяви про покладення субсидіарної є заборона вчинення дій щодо об`єктів нерухомого майна (земельних ділянок).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Іншими словами, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із статтею 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Процесуальний закон встановлює і систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне та касаційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову тощо.

Тобто законодавець збалансував права як особи, яка ініціює питання про застосування заходів забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою відповідно до ст. 74 ГПК України. Заявник зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Частиною першою статті 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 у справі №910/773/19.

За правилами ст. 136 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, на чому наполягає скаржник в апеляційній скарзі, спір виник щодо повернення нерухомого майна ПП Галант-Україна , з метою формування ліквідаційної маси боржника та задоволення вимог кредиторів, у т.ч. ТОВ "Стокко".

За результатами здійснених заходів щодо формування ліквідаційної маси встановлено відсутність будь-якого майна та активів у боржника. В той же час, ліквідатором виявлено, що за боржником обліковуються незавершені капітальні інвестиції вартістю 31 123,2 тис. грн. (незавершене будівництво Комбінованого сховища плодоовочевої продукції ). В підтвердження факту навмисного погіршення фінасово - господарського стану ПП Галант - Україна та наявності ознак дій по доведенню підприємства до банкрутства ліквідатор, як і скаржник, посилаються на безоплатну передачу посадовими особами боржника активів підприємства на користь ФГ Агроекохолод , засновниками якого є гр. ОСОБА_1 (керівник 02.11.2011-19.10.2015) та гр. ОСОБА_5 .

Також, мають місце обставини передачі в 2012 році гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельних ділянок (кадастрові номери 3520585000:02:000:5018, 3520585000:02:000:5017, 3520585000:02:000:5016, розташовані в с. Підлісне, Підлісненської сільської ради, Олексанрівського району, Кіровоградської області) в оренду ФГ Агроекохолод , засновником якого на той час був ОСОБА_1 , директором - Татарченко А.О. Строк оренди - 49 років.

Вказані земельні ділянки передані без об`єктів нерухомого майна та інфраструктури, згідно умов договорів від 03.09.2012.

У квітні 2015 між банкрутом та ФГ "Агроекохолод" підписано акт приймання - передачі об`єкта незавершеного будівництва вартістю 31 123,2 тис. грн.

Як вбачається зі змісту ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 у справі №П/811/578/16, апеляційним судом встановлено, що у грудні 2015 відбулась передача з балансу ПП "Галант-Україна" на баланс ФГ "Агроекохолод" майна, а саме: незавершеного будівництва комбінованого сховища плодоовочевої продукції на 12 тисяч тон в с. Підлісному, Олександрівського району, Кіровоградської області, з відсотком готовності незавершеного будівництва - 85 %, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

В процесі судового розгляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було встановлено, що згідно постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Крикун О.М. від 21.05.2015 в межах іншого виконавчого провадження ВП №46264909 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ПП "Галант- Україна" із забороною його відчуження.

Наявність вищевказаних відомостей щодо накладання арешту на все рухоме та нерухоме майно ПП "Галант-Україна" із забороною його відчуження від 21.05.2015 в межах виконавчого провадження ВП№46264909 є обставиною, яка встановлена в іншій справі і стосується можливого факту накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ПП "Галант-Україна" із забороною його відчуження, про що зроблено висновок у постанові Касаційного господарського суду від 11.11.2020 у даній справі.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

На переконання ліквідатора, як і скаржника, правочини з передачі в оренду земельних ділянок, на яких розташовано незавершене будівництво Комбіноване сховище плодоовочевої продукції на 12 тис.тон в с. Підлісному, Олександрівського району, Кіровоградської області, та факт передачі вказаного об`єкта за актом приймання - передачі від 23.04.2015 свідчить про відчуження права власності на нерухоме майно на шкоду кредиторам, у т.ч. ТОВ "Стокко". Враховуючи вимоги заяви щодо покладання субсидіарної відповідальності за положеннями ст. 61 КУзПБ, ліквідатор, у т.ч. і скаржник, припускає вчинення названими вище фізичними особами та ФГ Агроекохолод подальшого відчуження об`єктів нерухомості, що унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення вимог заяви про покладання субсидіарної відповідальності.

Разом з тим, саме лише посилання на неправомірне відчуження ПП Галант-Україна в особі його керівника об`єктів нерухомого на користь ФГ Агроекохолод та укладання договорів довгострокової оренди земельних ділянок з фізичними особами не свідчать про позбавлення заявника можливості ефективного захисту законних прав та інтересів, що унеможливить в майбутньому виконання рішення суду, тобто не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Заявником не обґрунтовано, яким чином вжиття спірних заходів забезпечить виконання рішення за їх вимогами в аспекті вимог ст.ст. 26, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Переважна частина аргументів заявників щодо необхідності забезпечення пов`язана із обґрунтуванням вчинення спірних правочинів на шкоду кредиторів боржника та неможливості формування ліквідаційної маси боржника. Проте, оцінка правової позиції в цій частині може бути надана судом виключно за наслідками вирішення заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Галант-Україна" по суті вимог.

Не обґрунтована позивачами також і адекватність заходів забезпечення, тобто їх пов`язаність із предметом позовних вимог, оскільки у разі задоволення позову судове рішення буде виконуватися в порядку Закону України Про виконавче провадження , а не за спеціальними нормами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Колегія суддів зазначає, що предметом вимог є стягнення грошових коштів, а предметом вимог про забезпечення є накладання арешту на нерухоме майно, що не свідчить про співмірність заявлених вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Тобто ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб у разі наявності для цього необхідних обставин та підстав.

Разом з тим, в системному аналізі матеріалів справи про банкрутство ПП Галант-Україна , яке триває з 2017 року, вбачається, що питання наявності/відсутності обставин, які б свідчили про умисне доведення до банкрутства, постало лише наразі. Під час провадження у справі про банкрутство фінансова діяльність підприємства була предметом перевірок правоохоронних органів, проте в обгрунтування підстав звернення із заявою в порядку ст. 61 КУзПБ, і відповідно із заявою про забезпечення позову, ліквідатор посилається виключно на висновки експрес - аналізу фінансово - господарської діяльності на предмет доведення підприємства до банкрутства.

У постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Статями 316 та 317 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), якою вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на наведене в сукупності, колегія суддів вважає, що ліквідатор не обґрунтував підстав для забезпечення позову у даній справі та не довів наявності фактичних обставин, з якими він пов`язує можливість застосування заходів забезпечення позову.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову;

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

З урахуванням встановлених обставин у п. 6 цієї постанови, апеляційний господарський суд спростовує доводи скаржника та зазначає, що посилання на:

- помилковість висновків місцевого господарського суду про перехід права власності покупця об`єкту на орендовану попереднім власником земельну ділянку,

- розташування на спірних ділянках саме об`єкту нерухомості - Комбіноване сховище плодоовочевої продукції, всупереч висновків Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №912/1445/17 і Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2021 у справі №912/1445/17 ,

- застосування до положень ст. 331 Цивільного кодексу України,

- здійснення ОСОБА_1 , як засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником і ПП Галант-Україна , і ФГ Агроекохолод , в період дії арешту та заборони на відчуження майна банкрута, безоплатної передачі у власність ФГ Агроекохолод 100% майнових активів банкрута, що , на думку скаржника, призвело до неплатоспроможності боржника,

- у випадку позитивного вирішення по суті заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Галант-Україна", єдиним юридичним механізмом стягнення грошових коштів на користь підприємства - банкрута може бути звернення стягнення на земельні ділянки, які належать зазначеним особам ,

- вчинення дій особами, що пов`язані родинними стосунками, спрямованими на відчуження належних їм земельних ділянок на користь третіх осіб (фраудаторні правочини) ,

- висновки Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №912/1445/17 та Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2021 у справі №912/1445/17 в контексті існування вірогідності неправомірного відчуження спірних земельних ділянок з метою уникнути відповідальності за свої незаконні дії, наслідком яких стало банкрутство Приватного підприємства Галант-Україна ,

- співмірність вимог заяви про покладання субсидіарної відповідальності на гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ФГ Агроекохолод до вимог про заборону на відчуження земельних ділянок та здійснення реєстраційних дій щодо них, оскільки, на думку скаржника, обраний ліквідатором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав громадян (обмежується можливість розпоряджатись нерухомим майном на час розгляду справи),

- укладання з ОСОБА_2 (дружиною) правочину щодо поділу майна подружжя, згідно якого їй у власність передано цілий об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 ,

- невиконання ОСОБА_1 вимог суду, викладених в ухвалах тa постановах від 24.05.2017 , від 06.06.2017 і від 02.10.2017 ,

законних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду не спростовують, що свідчить про законність оскаржуваної ухвали. Скаржником не доведена необхідність накладення арешту на земельні ділянки відповідачів за наявності саме вимог, виражених у грошовій формі.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права та інтереси особи, за захистом яких вона звернулась до суду.

Аргументи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Право скаржника порушено не було.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 269, 275-280, 282 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стокко" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2021 у справі № 912/1445/17 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2021 у справі № 912/1445/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 24.01.2022

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко