Постанова

від 11.01.2022 по справі 922/2543/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/2543/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представника:

Ліквідатора ТОВ "Корпорація Сонце" - Паркулаба В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

від 06.09.2021

у складі колегії суддів: Черноти Л.Ф.(головуючого), Зубченко І.В., Радіонової О.О.

у справі № 922/2543/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Серафім Солар Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Сонце"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.08.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Корпорація Сонце"; визнано вимоги кредитора ТОВ "Серафім Солар Україна"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

2. Постановою Господарського суду Харківської області від 02.12.2020 припинено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "Корпорація Сонце"; визнано ТОВ "Корпорація Сонце" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, припинено юридичну особу ТОВ "Корпорація Сонце".

3. 19.02.2021 від ліквідатора ТОВ "Корпорація Сонце" до Господарського суду Харківської області надійшов звіт.

4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 затверджено звіт ліквідатора ТОВ "Корпорація Сонце" та ліквідаційний баланс від 19.02.2021; вимоги кредиторів ТОВ "Корпорація Сонце", які не задоволені за недостатністю майна банкрута, визнано вважати погашеними; провадження у справі закрито.

5. Не погодившись з прийнятою ухвалою Уповноважена особа ГУ ДПС у Харківській області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

6. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи ГУ ДПС у Харківській області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 у справі №922/2543/20 закрито.

Рух касаційної скарги

7 . 30.09.2021 Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі № 922/2543/20, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області у справі № 922/2543/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.10.2021.

9. Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2021 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі № 922/2543/20 залишено без руху на підставі ч. ч. 2 та 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України; надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 08 листопада 2021 року.

10. Головним управління ДПС у Харківській області усунено недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

11. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Уповноваженою особою ГУ ДПС у Харківській області подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 та повернути справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи, з огляду на наступне.

11.1. Касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень дозволяє стверджувати про відсутність правових висновків Верховного Суду викладених у відповідних постановах, які б стосувались положень законодавства, які розглядались судами першої та апеляційної інстанції.

11.2. Контролюючим органом не була проведена перевірка, фінансово-бухгалтерські документи до контролюючого органу не надавалися, що свідчить про порушення встановленого порядку припинення юридичної особи. Зокрема:

- наказом ГУ ДФС у Харківській області від 18.09.2020 № 3177 на підставі п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Корпорація Сонце". На проведення перевірки виписані направлення на перевірку від 21.09.2020. Посадовими особами контролюючого органу встановлено відсутність платника податку за податковою адресою про, що складно акт № 3485/20-40-05-08-09/41386865 від 22.09.2020.

- 25.01.2021 ГУ ДПС повторно звернулось до ліквідатора Паркулаба В.Г. з метою надання реєстру первинних бухгалтерських та інших документів по ТОВ "Корпорація Сонце". наказом ГУ ДПС у Харківській області від 27.01.2021 № 397-П на підставі п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Корпорація Сонце". На проведення перевірки виписані направлення на перевірку від 02.02.2020. Проте, 09.02.2021 посадовими особами контролюючого органу встановлено відсутність ліквідатора за податковою адресою платника податків, про що складно акт № 511/20-40-07-09-09/41386865.

11.3. Підставою порушення справи про банкрутство стала кредиторська заборгованість у розмірі 523 225,44 грн перед ТОВ "Серафім Солар Україна" за договором № 20200302-1 від 04.03.2020. Водночас, ГУ ДПС під час проведення контрольно-перевірочних заходів по підприємству ТОВ "Сан Енержі Сістем", з`ясовано, що ТОВ "Корпорація Сонце" в період 3 01.06.2020 по 23.06.2020 здійснює перерахування грошових коштів на загальну суму 100 000 000,00 грн як поповнення статутного фонду ТОВ "Сан Енержі Сістем". При цьому, як платник єдиного податку 3 групи ТОВ "Корпорація "Сонце" не декларувало ані сум доходу у розмірі 100 000 000,00 грн, ані грошових коштів та еквіваленту.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. До Верховного Суду від інших учасників справи не надходили відзиви на касаційну скаргу.

13. У судовому засіданні 11.01.2022 ліквідатор боржника заперечив проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

17. Об`єктом касаційного оскарження у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи ГУ ДПС у Харківській області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 у справі №922/2543/20.

18. Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

19. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

20. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

21. Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

22. Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

23. Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).

24. Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

25. Так, процесуальним законом виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

26. Особи, які не брали участі у справі, також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи, однак, при цьому обов`язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

27. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов`язки. У свою чергу суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.

28. Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

29. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

30. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 року у справі №911/2635/17).

31. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2021, серед іншого, поновлено Уповноваженій особі ГУ ДПС у Харківській області строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 у справі №922/2543/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особі ГУ ДПС у Харківській області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 року у справі №922/2543/20.

32. Суд апеляційної інстанції, з`ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, вірно врахував, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.

33. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 року у справі № 911/5186/14, в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

34. Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме, кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом. Тільки після цього така особа набуває статусу кредитора та має процесуальне право на оскарження процесуальних документів. (Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №908/2332/19).

35. 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII (далі - КУзПБ), який введено в дію 21.10.2019 року.

36. Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.08.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Корпорація Сонце".

37. Постановою Господарського суду Харківської області від 02.12.2020 боржника ТОВ "Корпорація Сонце" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, припинено юридичну особу ТОВ "Корпорація Сонце".

38. Відповідно до статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

39. Враховуючи, що наведений перелік не є вичерпним, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі органом державної податкової служби, при наявності підтверджених у встановленому порядку документами щодо грошових зобов`язань до боржника, та через первні процедури, що визначені спеціальною нормою законодавства, зокрема після визнання його вимог.

40. Судом апеляційної інстанції також встановлено наступне.

40.1. Апелянтом протягом провадження у справі про банкрутство не було подано заяв із вимогами до боржника або банкрута, пропуск строку (30 днів) з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, відсутності заяв, про притягнення арбітражного керуючого у даній справі до субсидіарної відповідальності чи відсторонення останнього з підстав визначених у статті 28 КУзПБ.

40.2. За весь час провадження у справі про банкрутство апелянт не вчиняв та ні яким чином не проявляв намір реалізувати свої права, або обов`язки та захистити свої інтереси.

40.3. Судом не встановлено порушень, визначених статтею 61 КУзПБ за арбітражним керуючим.

41. Оскільки провадження у даній справі про банкрутство було відкрито за заявою кредитора, то контролюючий орган не наділений безумовним правом на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство.

42. Колегія суддів вважає аргументи касаційної скарги наведені у пункті 11.1. постанови необґрунтованими з огляду на наступне.

42.1. Оскільки провадження у даній справі про банкрутство було відкрито за заявою кредитора, то контролюючий орган не наділений безумовним правом на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство.

42.2. Правові позиції щодо відсутності у податкового органу, який не є кредитором у справі, безумовного права на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду у справі про банкрутство, відкритій в загальному порядку, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 року у справі №904/4681/19, від 19.05.2020 року у справі №908/2332/19, від 15.05.2020 року у справі №908/2717/19 та від 22.06.2021 у справі № 910/9129/20.

42.3. Крім того, скаржник жодним чином не обґрунтував яке саме питання права має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та не навів жодного рішення суду касаційної інстанції, які б свідчили про відмінну практику.

43. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо відсутності у Головного управління ДПС у Харківській області статусу сторони чи учасника у справі № 922/2543/20 про банкрутство ТОВ "Корпорація Сонце", та те, що права скаржника оскаржуваною постановою місцевого господарського суду не порушені, а рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи ГУ ДПС у Харківській області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 у справі №922/2543/20 відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

44. Крім того, колегія суддів вважає безпідставними аргументи касаційної скарги наведені у пункті 11.2. постанови з огляду на наступне.

44.1. У п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

44.2. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

44.3. Відповідно до пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

44.4. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

44.5. Відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

44.6. Судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянтом не надано доказів надіслання до початку проведення перевірки наказу від 27.01.2021 року №397-П рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

44.7. Не виявлення боржника або його посадових осіб за його місцезнаходженням не звільняє контролюючий орган від обов`язку здійснення повідомлення платника податків про проведення перевірки шляхом надіслання поштою відповідного рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

44.8. Крім того, засоби зв`язку (телефон, електронна адреса) арбітражного керуючого є загальновідомими, оскільки містяться в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих.

44.9. Судом апеляційної інстанції встановлено відсутність доказів вчинення всіх можливих дій щодо повідомлення про проведення документальної позапланової перевірки контролюючим органом, що підтверджується матеріалами справи.

45. Разом з тим, перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам, вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена.

46. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у постанові від 22.07.2020 у справі № 904/4681/19, зокрема, що норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом.

47. Щодо аргументів касаційної скарги, наведених у пункті 11.3. постанови, вони стосуються фінансової діяльності боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та не спростовують тих обставин, що Головного управління ДПС у Харківській області не набуло статусу сторони чи учасника у справі № 922/2543/20 про банкрутство ТОВ "Корпорація Сонце", та те, що права скаржника оскаржуваною постановою місцевого господарського суду не порушені, а рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось.

48. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).

49. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі № 922/2543/20 прийнята відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.

50. Оскільки підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі № 922/2543/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі № 922/2543/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк