Постанова

від 13.01.2022 по справі 911/2892/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/2892/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Зубчук О. Р. (адвоката), Кілічавої Т. М. (адвоката),

відповідача - Савицького А. О. (адвоката),

третьої особи - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство", до якої приєдналося Державне агентство лісових ресурсів України,

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 (судді: Куксов В. В. - головуючий, Шаптала Є. Ю., Тищенко А. І.) у справі

за позовом Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство"

до Вишгородської районної державної адміністрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача : Державне агентство лісових ресурсів України,

про визнання недійсними розпоряджень.

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2020 року Державне підприємство "Вищедубечанське лісове господарство" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 12.01.2021) до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, м. Вишгород (далі - Вишгородська РДА), в якому просила суд усунути перешкоди у здійснені Підприємством права постійного користування та розпорядження земельною ділянкою площею 56 га, розташованою на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) за державним актом від 24.09.1998 ІІ-КВ № 003309 (квартал 630, виділи 7, 8, 14, 15; квартал 646, виділи 3, 4, 7, 8, 9), шляхом:

1) визнання недійсним розпорядження Вишгородської РДА від 21.01.2020 № 32 "Про затвердження детального плану території земельної ділянки, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту)";

2) визнання недійсним розпорядження Вишгородської РДА від 02.07.2020 № 314 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок державної власності на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту)".

2. Позов обґрунтовано тим, що Підприємство є постійним користувачем земель лісового призначення, у тому числі земель на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району (за межами населеного пункту) за державним актом на право постійного користування землею від 24.09.1998 серія ІІ-КВ № 003309, однак Вишгородська РДА оспорюваними розпорядженнями розпорядилася лісовими землями, що перебувають у постійному користуванні позивача, та змінила їх цільове призначення із наміром відчужити їх під індивідуальне дачне будівництво без погодження із позивачем як чинним користувачем, без прийняття компетентним органом, яким у даному випадку є Кабінет Міністрів України, рішень про вилучення лісових земельних ділянок без дотримання процедури зміни цільового призначення та всупереч забороні будівництва, тобто всупереч статтям 20, 141, 142, 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), що є підставою для визнання таких розпоряджень недійсними у судовому порядку.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 09.03.2021 (суддя Конюх О. В.) позов задоволено повністю.

4. Рішення суду мотивовано тим, що негаторний позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у справі поданий позивачем на захист існуючого речового права постійного користування, посвідченого ще з радянських часів матеріалами лісоупорядкування та державним актом на право постійного користування землею від 24.09.1998 серії ІІ-КВ № 003309, чинність якого встановлена у судовому порядку.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2021 скасоване; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

6. Суд апеляційної інстанції своє рішення мотивував тим, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження права постійного користування земельною ділянкою, за захистом якого звернувся позивач.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі Підприємство просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 щодо застосування пункту 1 частини 2 статті 16, статей 387, 388, 391, 396 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.03.2020 у справі № 910/2360/19, від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18 щодо застосування статті 75 ГПК України; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 372/5635/13-ц щодо застосування норми права ЗК України щодо отримання правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою.

До того ж скаржник зазначає як підставу для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини 1 статті 22 та частини 1 статті 23 ЗК України у правовідносинах щодо реєстрації державного акта у встановленому порядку та наявності відмітки про це (у редакції ЗК України 1990 року, який діяв на дату видачі державного акта).

Узагальнені доводи інших учасників справи

9. Вишгородська РДА у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Розгляд справи

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у справі № 911/2892/20 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 14.12.2021.

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 приєднано заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного агентства лісових ресурсів України до касаційної скарги Підприємства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у справі № 911/2892/20.

12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 розгляд справи відкладено на 21.12.2021 відповідно.

13. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.122021 відхилено заяву заступника Генерального прокурора про вступ прокурора у розгляд справи № 911/2892/20, оголошено перерву до 13.01.2022.

13.01.2022 позивач звернувся до Верховного Суду з клопотанням про передачу справи № 911/2892/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване наявністю виключної правової проблеми щодо відмінності застосування інститутів "реєстрації державного акта" та "державної реєстрації речового права". Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання, з огляду на те, що аргументи та доводи, наведені у клопотанні, не відповідають критеріям, визначеним у частині 5 статті 302 ГПК України, адже не містять належного обґрунтування виключної правової проблеми за кількісним та якісним критерієм, а обставини, наведені у клопотанні, не дають підстав для висновку про існування виключної правової проблеми та про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики Великою Палатою Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14. Як встановлено судом першої інстанції, спірна земельна ділянка площею 56 га на території Лебедівської сільської ради належала до земель Пірнівського лісництва Підприємства ще за радянських часів - згідно з планшетом № 5 матеріалів лісоупорядкування 1983 року (копія залучена до матеріалів справи, оригінал надано для огляду у судовому засіданні). Картографічні матеріали базового лісовпорядкування 1983 року Пірнівського лісництва Підприємства погоджувалися зі службою землевпорядкування, про що свідчить підпис та печатка у планшеті головного інженера-землевпорядника.

15. На підставі рішення Лебедівської сільської ради народних депутатів від 25.01.1998 № 8 Підприємство отримало державний акт на право постійного користування землею ІІ-КВ № 003309, відповідно до якого спірна земельна ділянка належала до земель Пірнівського лісництва.

16. Розпорядженням Вишгородської РДА від 21.01.2020 № 32 "Про затвердження детального плану території земельної ділянки, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту)" затверджено детальний план території земельної ділянки, розташованої на території Лебедівської сільської ради, розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр архітектурного проектування та ландшафтного дизайну".

17. Як вбачається із доданої до матеріалів справи копії зазначеного детального плану, він розроблений щодо земельної ділянки загальною площею 54,0967 га, яка знаходиться у південній частині Лебедівської сільської ради (за межами населеного пункту) для розміщення дачного масиву. Детальним планом передбачено компактну організацію нових кварталів дачної забудови. Основні параметри кварталів індивідуального садівництва визначено відповідно до розміру дачних ділянок, які становлять 0,09-0,1 га. Функціонально територію розділено на три зони: дачна забудова площею 34,4763 га (це ділянки, на яких розміщуються житлові будинки садибного типу) громадська зона площею 1,5335 га (до якої входять правління масиву, медпункт, магазин, дитячі та спортивні майданчики, парк), комунальна зона (територія вулично-дорожньої мережі та територія розміщення інженерних будівель і споруд, споруда для зберігання засобів пожежогасіння).

18. Розпорядженням Вишгородської РДА від 02.07.2020 № 314 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок державної власності на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту)" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок державної власності площею 56,00 га, розташованих на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту), розроблену фізичною особою-підприємцем Мельником О. В.

19. Проінвентаризована земельна ділянка згідно з детальним планом території запланована під розміщення масиву індивідуальної дачної забудови, накладається на землі Підприємства згідно з державним актом на право постійного користування землею від 24.09.1998 серії ІІ-КВ № 003309.

20. Безпосередньо у пояснювальній записці до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки зазначено, що згідно з інформацією з формування адміністративних меж сільських рад Вишгородського району за 1993 рік територія, що інвентаризується, відноситься до земель лісогосподарського призначення Пірнівського лісництва, що перебувають у постійному користуванні Підприємства.

21. У пояснювальній записці зазначено, що на територію земельної ділянки, що інвентаризується, були видані державні акти на право постійного користування земельними ділянками ЯЯ № 140180 на площу 51,5798 га та ЯЯ № 140181 на площу 2,5169 га, які до уваги не беруться, оскільки були визнані недійсними рішенням Господарського суду Київської області від 06.05.2019 у справі № 911/754/19, яке набрало законної сили 12.05.2020 згідно із постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020.

22. Так, рішенням Господарського суду Київської області від 06.05.2019 у справі № 911/754/19, яке набрало законної сили 12.05.2020 згідно із постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, визнані недійсними державні акти ЯЯ № 140180 на площу 51,5798 га та ЯЯ № 140181 на площу 2,5169 га з мотивів невідповідності меж земельних ділянок земельним ділянкам, які перебувають у постійному користуванні Підприємства за державним актом на право постійного користування землею від 24.09.1998 серії II-КВ № 003309.

23. Зі змісту пояснювальної записки також вбачається, що під час інвентаризації не береться до уваги державний акт на право постійного користування ІІ-КВ № 003309, оскільки цей акт не містить відомостей про його реєстрацію.

24. Відповідно до інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання "Укрдержліспроект" від 06.10.2020 № 378 та від 18.12.2020 № 437, у межах проінвентаризованої земельної ділянки у Державний земельний кадастр внесено земельні ділянки із кадастровими номерами: 3221884000:32:017:0008, 3221884000:32:017:0017, 3221884000:32:017:0004, 3221884000:32:017:0010, 3221884000:32:017:0002, 3221884000:32:017:0016, 3221884000:32:017:0012, 3221884000:32:017:0006, 3221884000:32:017:0014, 3221884000:32:017:0013, 3221884000:32:017:0007, 3221884000:32:017:0011, 3221884000:32:017:0001, 3221884000:32:017:0009, 3221884000:32:017:0005, 3221884000:32:017:0003, 3221884000:32:002:0039, 3221884000:32:002:0037, 3221884000:32:002:0055, 3221884000:32:002:0049, 3221884000:32:002:0011, 3221884000:32:002:0029, 3221884000:32:002:0015, 3221884000:32:002:0032, 3221884000:32:002:0092, 3221884000:32:002:0045, 3221884000:32:002:0017, 3221884000:32:002:0065, 3221884000:32:002:0002, 3221884000:32:002:0066, 3221884000:32:002:0023, 3221884000:32:002:0014, 3221884000:32:002:0072, 3221884000:32:002:0074, 3221884000:32:002:0005, 3221884000:32:002:0091, 3221884000:32:002:0097, 3221884000:32:002:0078, 3221884000:32:002:0019, 3221884000:32:002:0018, 3221884000:32:002:0088, 3221884000:32:002:0007, 3221884000:32:002:0068, 3221884000:32:002:0081, 3221884000:32:002:0064, 3221884000:32:002:0082, 3221884000:32:002:0076, 3221884000:32:002:0013, 3221884000:32:002:0075, 3221884000:32:002:0038, 3221884000:32:002:0033, 3221884000:32:002:0006, 3221884000:32:002:0094, 3221884000:32:002:0056, 3221884000:32:002:0030, 3221884000:32:002:0024, 3221884000:32:002:0062, 3221884000:32:002:0022, 3221884000:32:002:0059, 3221884000:32:002:0080, 3221884000:32:002:0040, 3221884000:32:002:0003, 3221884000:32:002:0047, 3221884000:32:002:0042, 3221884000:32:002:0041, 3221884000:32:002:0079, 3221884000:32:002:0090, 3221884000:32:002:0093, 3221884000:32:002:0053, 3221884000:32:002:0021, 3221884000:32:002:0009, 3221884000:32:002:0016, 3221884000:32:002:0010, 3221884000:32:002:0036, 3221884000:32:002:0001, 3221884000:32:002:0054, 3221884000:32:002:0067, 3221884000:32:002:0089, 3221884000:32:002:0077, 3221884000:32:002:0052, 3221884000:32:002:0085, 3221884000:32:002:0051, 3221884000:32:002:0020, 3221884000:32:002:0069, 3221884000:32:002:0012, 3221884000:32:002:0004, 3221884000:32:002:0044, 3221884000:32:002:0027, 3221884000:32:002:0881, 3221884000:32:002:0031, 3221884000:32:002:0046, 3221884000:32:002:0071, 3221884000:32:002:0048, 3221884000:32:002:0096, 3221884000:32:002:0058, 3221884000:32:002:0070, 3221884000:32:002:0015, 3221884000:32:002:0073, 3221884000:32:002:0034, 3221884000:32:002:0026, 3221884000:32:002:0087, 3221884000:32:002:0008, 3221884000:32:002:0025, 3221884000:32:002:0035, 3221884000:32:002:0043, 3221884000:32:002:0063, 3221884000:32:002:0084, 3221884000:32:002:0095; 3221884000:32:002:0133, 3221884000:32:002:0170, 3221884000:32:002:0111, 3221884000:32:002:0192, 3221884000:32:002:0132, 3221884000:32:002:0109, 3221884000:32:002:0153, 3221884000:32:002:0144, 3221884000:32:002:0183, 3221884000:32:002:0196, 3221884000:32:002:0143, 3221884000:32:002:0169, 3221884000:32:002:0181, 3221884000:32:002:0193, 3221884000:32:002:0107, 3221884000:32:002:0139, 3221884000:32:002:0199, 3221884000:32:002:0155, 3221884000:32:002:0162, 3221884000:32:002:0179, 3221884000:32:002:0108, 3221884000:32:002:0129, 3221884000:32:002:0198, 3221884000:32:002:0180, 3221884000:32:002:0134, 3221884000:32:002:0207, 3221884000:32:002:0138, 3221884000:32:002:0197, 3221884000:32:002:0205, 3221884000:32:002:0152, 3221884000:32:002:0213, 3221884000:32:002:0145, 3221884000:32:002:0168, 3221884000:32:002:0165, 3221884000:32:002:0118, 3221884000:32:002:0114, 3221884000:32:002:0164, 3221884000:32:002:0115, 3221884000:32:017:0025, 3221884000:32:002:0206, 3221884000:32:002:0127, 3221884000:32:017:0027, 3221884000:32:002:0214, 3221884000:32:002:0175, 3221884000:32:017:0019, 3221884000:32:002:0174, 3221884000:32:002:0184, 3221884000:32:002:0123, 3221884000:32:002:0141, 3221884000:32:002:0166, 3221884000:32:002:0146, 3221884000:32:002:0125, 3221884000:32:002:0160, 3221884000:32:002:0204, 3221884000:32:002:0250, 3221884000:32:002:0135, 3221884000:32:002:0190, 3221884000:32:002:0172, 3221884000:32:002:0173, 3221884000:32:002:0119, 3221884000:32:002:0161, 3221884000:32:002:0202, 3221884000:32:002:0154, 3221884000:32:002:0194, 3221884000:32:002:0215, 3221884000:32:002:0120, 3221884000:32:002:0187, 3221884000:32:002:0209, 3221884000:32:002:0116, 3221884000:32:002:0131, 3221884000:32:002:0113, 3221884000:32:002:0117, 3221884000:32:002:0185, 3221884000:32:002:0167, 3221884000:32:002:0122, 3221884000:32:002:0211, 3221884000:32:002:0186, 3221884000:32:002:0201, 3221884000:32:002:0203, 3221884000:32:002:0176, 3221884000:32:017:0021, 3221884000:32:002:0171, 3221884000:32:002:0126, 3221884000:32:017:0024, 3221884000:32:002:0128, 3221884000:32:002:0149, 3221884000:32:017:0028, 3221884000:32:002:0147, 3221884000:32:002:0156, 3221884000:32:017:0023, 3221884000:32:002:0142, 3221884000:32:002:0212, 3221884000:32:002:0159, 3221884000:32:002:0188, 3221884000:32:002:0151, 3221884000:32:002:0158, 3221884000:32:002:0121, 3221884000:32:002:0112, 3221884000:32:002:0157, 3221884000:32:002:0124, 3221884000:32:002:0163, 3221884000:32:002:0497, 3221884000:32:002:0195, 3221884000:32:002:0148, 3221884000:32:002:0178, 3221884000:32:002:0177, 3221884000:32:002:0191, 3221884000:32:002:0189, 3221884000:32:002:0208, 3221884000:32:002:0210, 3221884000:32:002:0136; 3221884000:32:002:0137.

25. З відкритих даних Публічної кадастрової карти України суд встановив, що зазначені земельні ділянки зареєстровані із цільовим призначенням 07.03 Для індивідуального дачного будівництва на підставі документації, розробленої інженером-землеупорядником Мельником О. В.

Позиція Верховного Суду

26. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження , та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження , перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.

28. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

29. При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

30. Предметом позову в цій справі є вимоги Підприємства про усунення перешкод у здійснені ним права постійного користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсними розпоряджень відповідача.

31. Відповідно до статті 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

32. Згідно зі статтею 5 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

33. За нормами статті 8 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

34. Відповідно до статті 16 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

35. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (частина 1 стаття 17 ЛК України).

36. Відповідно до статті 57 ЗК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

37. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (стаття 92 ЗК України).

38. Передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як 1 га, що перебувають у державній власності, належать до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин (стаття 27 ЛК України).

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що вилучення від постійних користувачів лісових ділянок державної власності для нелісогосподарських потреб, зміна їх цільового призначення з метою використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, та передача таких земельних ділянок у власність або постійне користування належить до повноважень Уряду. Подібний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 359/2012/15-ц.

39. Як установлено судами, державний акт на право постійного користування землею від 24.09.1998 серії ІІ-КВ № 003309 було видано на підставі рішення Лебедівської сільської ради народних депутатів від 25.01.1998 № 8.

40. ЗК УРСР 1990 року серед підстав припинення прав користування земельними ділянками не передбачав неоформлення або непереоформлення раніше наданих прав.

41. Водночас, посилаючись на те, що з наявної в матеріалах копії державного акта від 24.09.1998 серії ІІ-КВ № 003309 вбачається, що відомості про його реєстрацію у встановленому порядку відсутні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначений державний акт не може розцінюватися як належний та допустимий доказ існування у позивача права постійного користування земельною ділянкою, у зв`язку із чим визнав помилковими висновки суду першої інстанції про наявність у позивача права постійного користування.

42. З наведеним висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується і вважає його помилковим, оскільки відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 372/5635/13-ц, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, набуття особою права користування земельною ділянкою на підставі рішень, які не скасовані, без подальшого вилучення цієї земельної ділянки в установленому законом порядку не позбавляє цю особу права користування земельною ділянкою в установленому законом порядку, яке зберігається до його належного переоформлення . При цьому позовними вимогами у справі № 372/5635/13-ц за зустрічним позовом було визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, що свідчить про подібність правовідносин у цій справі зі справою, що розглядається (№ 911/2892/20).

43. Наведеною правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 372/5635/13-ц, спростовуються доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо дійсності/чинності державного акта за відсутності відмітки про його реєстрацію у встановленому порядку.

44. Схожу за змістом правову позицію Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16, відповідно до якої державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта.

45. З огляду на викладене Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах фактично вкритих лісом земель лісогосподарського призначення, відповідно до положень статей 19, 55- 57, 84, 149 ЗК України та статті 5 ЛК України відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення, перебуває у постійному користуванні Підприємства та повинна використовуватись для ведення лісового господарства у порядку, визначеному ЛК України, а тому позовна вимога про усунення перешкод у користуванні Підприємством земельною ділянкою площею 56 га за державним актом від 24.09.1998 серії ІІ-КВ № 003309 шляхом визнання недійсними розпоряджень Вишгородської РДА від 21.01.2020 № 32 та від 02.07.2020 № 314 є законною та обґрунтованою.

46. Колегія суддів також зазначає, що у справі № 925/1265/16, на яку скаржник посилається в обґрунтування доводів касаційної скарги, предметом спору є вимоги Міністерства оборони України та Квартирно ?експлуатаційного відділу м. Білої Церкви до Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Уманський національний університет садівництва та Національний дендрологічний парк "Софіївка", про визнання недійсними та скасування державних актів на право користування земельними ділянками. У справі № 910/2360/19 предметом спору є вимоги про визнання недійсними договорів про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та договору факторингу, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно. У справі № 922/2013/18 предметом спору було стягнення з Товариства та Кредитної спілки як із солідарних боржників заборгованості за договором про надання кредиту у формі овердрафту (первісний позов) та прийняття виконання зобов`язання за договором про надання кредиту у формі овердрафту та договором поруки шляхом списання коштів з рахунків, на яких обліковуються суми акцептованих залишків коштів кредиторів банку (зустрічний позов). Тобто предмет спору і фактичні обставини у справах № 925/1265/16, № 910/2360/19, № 922/2013/18 та у справі, яка переглядається, не є подібними.

47. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги та про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції і залишення в силі правильного по суті рішення суду першої інстанції.

Висновки Верховного Суду

48. Відповідно до положень статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону оскаржена постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

49. Згідно зі статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

50. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов помилкового висновку про відсутність у позивач права постійного користування земельною ділянкою, за захистом якого він звернувся до суду.

51. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Розподіл судових витрат

52. У зв`язку зі скасуванням постанови суду апеляційної інстанції відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом касаційної скарги з урахуванням заяви про приєднання до касаційної скарги, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство", до якої приєдналося Державне агентство лісових ресурсів України, задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у справі № 911/2892/20 скасувати.

Рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2021 у справі № 911/2892/20 залишити в силі.

Стягнути з Вишгородської районної державної адміністрації на користь Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Стягнути з Вишгородської районної державної адміністрації на користь Державного агентства лісових ресурсів України 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Доручити Господарському суду Київської області видати накази на виконання цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай