Постанова

від 26.01.2022 по справі 524/3423/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/3423/20 Номер провадження 22-ц/814/85/22Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м.Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Абрамов П.С.,Чумак О.В.,

секретар Міщенко Я.О.,

з участю представників банку - Величко В.О., Охріменко Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах адвокатом Костянецьким Антоном Григоровичем,

на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 18 серпня 2021 року, постановлене суддею Кривич Ж.О. (повний текст складено 28 серпня 2021 року),

по справі за позовом Акціонерного товариства Державний експертно-імпортний банк України (далі - АТ Укрексімбанк ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Прокоп Олександр Едуардович, про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и в:

04.06.2020 АТ Укрексімбанк звернулося в суд із указаним позовом, в якому просить визнати недійсним договір про припинення зобов`язання переданням відступного від 11.10.2017, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , скасувавши рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 22784221 від 11.10.2017, прийняте нотаріусом Прокоп О.Е., Кременчуцький міський нотаріальний округ Полтавської області.

В обґрунтування заявлених вимог позову зазначає, що на примусовому виконанні тривалий час перебувають виконавчі листи, видані на підставі рішень Крюківського районного суду м.Кременчука від 04.12.2009 та від 03.04.2012 про стягнення із ОСОБА_2 грошових коштів на користь АТ Укрексімбанк . Рішення судів є невиконаними, оскільки боржник ОСОБА_2 ухиляється від виконання грошових зобов`язань.

Під час виконавчого провадження встановлено, що ОСОБА_2 є власником нерухомого майна, а саме будівель та споруд виробничо-торгівельного і складського комплексу, торгово-офісної будівлі, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене нерухоме майно перебувало в іпотеці АТ Райффайзен Банк Аваль зі строком виконання зобов`язання за договором до 21.02.2017 включно.

11.10.2017 державний виконавець Крюківського ВДВС Горбульов А.В. о 13 год. 07 хв. 14 сек. зареєстрував обтяження на все нерухоме майно ОСОБА_2 . Підстава - постанова про арешт майна боржника. В той же день о 18 год. 50 хв. приватний нотаріус Прокоп О.Е. посвідчив договір про припинення зобов`язань переданням відступного, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 зазначене нерухоме майно у рахунок виконання нею зобов`язань за договором позики від 11.04.2017 в сумі 1 600 000,00 грн. У такий спосіб ОСОБА_2 перестала бути власницею зазначеного майна і зробила неможливим виконання за його рахунок судового рішення на користь АТ Укрексімбанк .

Банк заперечує дійсність вказаного правочину, оскільки ним порушено його права, вважає цей договір фіктивним, а відповідача ОСОБА_2 такою, що діяла недобросовісно.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 18.08.2021 позовні вимоги АТ Укрексімбанк - задоволено.

Визнано недійсним договір про припинення зобов`язання переданням відступного від 11.10.2017, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О.Е., реєстраційний номер 2075.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Прокопом О.Е., індексний номер 22784221 від 11.10.2017.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ Укрексімбанк в рівних частках сплачений судовий збір в сумі 3 153,00 грн. - по 1 576,50 грн. з кожної.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем доведено недобросовісність поведінки ОСОБА_2 як сторони правочину, а також зловживання нею своїм правом на шкоду інтересам кредитора, тому вимоги позивача про визнання недійсним договору про припинення зобов`язання переданням відступленням підлягають задоволенню. Оскільки реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомості за ОСОБА_1 відбулася на підставі правочину, який визнано судом недійсним, позовні вимоги в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень також підлягають до задоволення з відновленням реєстрації права власності на будівлі та споруди виробничо-торгівельного і складського комплексу, торгово-офісну будівлю за ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник - адвокат Костянецький А.Г., із рішенням районного суду не погодився та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення районного суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вважає відсутніми підстави для визнання правочину недійсним, а висновки місцевого суду щодо обізнаності ОСОБА_2 про оціночну вартість нерухомого майна, яке станом на 17.08.2021 може коштувати 60 445 111,08 грн., а також про відкриті відносно неї як боржника виконавчі провадження, - такими, що не ґрунтуються на належних доказах.

Зазначає, що довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомого майна, надана позивачем в порушення вимог ст.83 ЦПК України після закриття підготовчого засідання у справі та без підтвердження надання копії письмово доказу іншим учасникам справи.

Крім цього довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомого майна не є висновком експерта про вартість нерухомого майна та зроблена без огляду та дослідження реального фізичного стану нерухомого майна, а також не стосується моменту вчинення правочину (11.10.2017), оскільки визначає імовірну вартість нерухомого майна станом на 17.08.2021.

Доводить, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем нерухомого майна, яка за відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про його обтяження, не знала і не могла знати про наявність будь-яких обмежень для ОСОБА_2 при укладенні договору. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 справа №922/2416/17, від 23.10.2019 у справі №922/3537/17.

З огляду на викладене, вважає помилковою кваліфікацію місцевим судом укладеного договору про припинення зобов`язання переданням відступного як фраудаторного правочину, оскільки він є відплатним; контрагент, з яким ОСОБА_2 вчинила договір, не є родичем чи пов`язаною іншим чином особою; відсутні докази того, що ціна у момент вчинення правочину не була ринковою.

Просить врахувати практику Європейського суду з прав людини, що втручання у право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення від 23.09.1982 справа Спорронг та Льонрот проти Швеції , рішення від 20.11.1995 справа Прессос Компанія Навєра С.А. та інші проти Бельгії ).

29.11.2021 до Полтавського апеляційного суду через систему Електронний суд надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в її задоволенні.

Наголошує, що інший відповідач ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції не оскаржує, відтак, вважає його законним та обґрунтованим. При цьому, встановлені судом першої інстанції обставини та висновки, до яких він дійшов та які покладені в основу оскаржуваного рішення, стосуються саме відповідача ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , якою подано апеляційну скаргу.

Зазначає, що довідка про оціночну вартість майна за спірним договором створена 17.08.2021 та надана місцевому суду 18.08.2021. За таких обставин такий доказ не міг бути поданий раніше його створення, а його оцінка надана судом в сукупності з іншими матеріалами справи.

Вважає, що місцевий суд надав належну оцінку обставинам обізнаності відповідача ОСОБА_2 щодо наявності у неї боргових зобов`язань перед позивачем. Також наголошує, що предмет з`ясування (доказування) у цій справі були обставини щодо недобросовісності поведінки саме ОСОБА_2 , а не всіх сторін спірного договору, вчиненого боржником на шкоду кредитору.

21.12.2021 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява приватного нотаріуса Прокопа О.Е. про розгляд справи без його участі.

У суді апеляційної інстанції представники банку просили апеляційну скаргу відхилити, залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Із матеріалів справи убачається, що17.11.2006 між ВАТ Укрексімбанк та ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитний договір №10006С7/31 (для кредиту на придбання нерухомості), за умов якого позичальник отримала від банку кредит у сумі 98 000,00 доларів США з кінцевою датою погашення - 15.11.2021, за семикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 707 000,00 грн., згідно інвестиційного договору №5 від 12.01.2006 (станом на 17.11.2005 по курсу НБУ дорівнює 140 000,00 доларів США). Кредит надається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання./а.с.6-11 т.1/

Заочним рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 04.12.2009 (справа №2-1191/2009), яке набрало законної сили, стягнуто із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ Укрексімбанк заборгованість за кредитним договором №10006С7/31 від 17.11.2006 в розмірі 697 284,24 грн.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки - кв. АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_2 і ОСОБА_4 .

Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки на рівні заставної вартості, визначеної п.1.3 р.1 договору іпотеки №10006Z15/31 від 17.11.2006, в розмірі 894 880,00 грн./а.с.12-16 т.1/

Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 03.04.2012 (справа №2-2307/2011), яке набрало законної сили, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стягнуто борг в сумі 337 088,83 грн. та 24 921,79 доларів США./а.с.17-19 т.1/

Виконавчі листи №2-1191 від 25.03.2010 та №2-2307 від 05.06.2012 відносно боржника ОСОБА_2 перебувають на примусовому виконанні у Крюківському ВДВС Кременчуцького МУЮ (ВП №38644688, ВП №33143989)./а.с.20 т.1/

Стягувачем встановлено, що боржник ОСОБА_2 є власником нерухомого майна - торгово-офісної будівлі, розташованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 5359909. Зазначене майно перебувало в іпотеці АТ Райффайзен Банк Аваль ./а.с.36 т.1/

Нерухоме майно, вартість якого у 2008 році іпотекодержателем АТ Райфайзен Банк Аваль була оцінена у 2 258 700,00 доларів США, станом на 17.08.2021 може коштувати 60 445 111,08 грн. (згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомого майна/а.с.60-61 т.2/

11.10.2017 о 13 год.07 хв. 14 сек. державний реєстратор - виконавець Горбульов А.В зареєстрував обтяження за №22790149 на підставі постанови про арешт майна боржника у ВП №51164988, інформацію з Реєстру сформовано 02.04.2018/а.с.21-31 т.1/.

Із копії справи приватного нотаріуса вбачається, що Прокоп О.Е. перед посвідченням договору 11.10.2017 о 15 год. 33 хв. 20 сек. перевіряв наявність обтяжень на нерухоме майно з реєстраційним номером об`єкта 1197853104 та з`ясував, що обтяжень на об`єкт немає./а.с.246-247 т.1/;перевірено інформацію щодо наявності обтяжень по суб`єкту ОСОБА_2 . Станом на 15 год. 34 хв. 06 сек. 11.10.2017 у Реєстрі була наявна інформація про наявність обтяження за №22772184, зареєстрованого державним виконавцем Горбульовим А.В. 11.10.2017 о 13 год. 07 хв. 14 сек., а також заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 4540152 на підставі договору іпотеки./а.с.248-253 т.1/.

Заборони з реєстраційними номерами обтяжень 4540152 та 6528251 знято 11.10.2017 на підставі листів АТ Райффайзен банк Аваль . Станом на 18 годину. 31 хв. 08 сек. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборона державного виконавця Горбульова А.В. на підставі постанови про арешт нерухомого майна по суб`єкту ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була відсутня, що підтверджує інформація з реєстру, наявна у справі приватного нотаріуса /а.с.257-262 т.1/. Станом на 18 год. 39 хв. 11.10.2017 стосовно суб`єкта - боржника ОСОБА_2 інформація про заборону в Єдиному реєстрі боржників відсутня./а.с.265 т.1/

11.10.2017 приватним нотаріусом Прокопом О.Е. припинено заборону відчуження та іпотеку зазначеного нерухомого майна, а о 18 год. 38 хв. 03 сек. ним же посвідчено договір про припинення зобов`язань переданням відступного, відповідно до умов якого ОСОБА_2 на виконання зобов`язань за договором позики, укладеним між нею та позикодавцем ОСОБА_1 , передала їй у власність в якості відступного будівлі та споруди виробничо-торгівельного і складського комплексу, торгово-офісної будівлі по АДРЕСА_1 . Сторони оцінили вартість відчужуваних будівель у 1 150 000,00 грн.; зобов`язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 на суму 1 600 000,00 грн. припинилися, а також припинилося її право власності на ці об`єкти нерухомого майна. Власником майна стала ОСОБА_1 , і реєстрація цього права власності проведена приватним нотаріусом Прокопом О.Е./а.с.222-223 т.1/.

11.10.2017 о 13 год. 07 хв. 14 сек. державний виконавець Горбульов А.В. зареєстрував заяву про державну реєстрацію обтяження, реєстраційний номер заяви 246057, а також вчинив інші реєстраційні дії із зазначеним номером заяви. Остання дія того дня відбулася о 18 год. 33 хв. 23 сек. - формування інформаційної довідки з Державного реєстру прав за суб`єктом./а.с.47 т.2/

Листом Полтавської регіональної філії ДП НАІС роз`яснено, що відповідно до п.20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 26.10.2011 №1141, пошук відомостей про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) здійснюються за одним або кількома такими ідентифікаторами: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (у разі наявності відкритого розділу на об`єкт нерухомого майна); кадастровий номер земельної ділянки (у разі формування заяви щодо земельної ділянки); адреса об`єкта нерухомого майна (крім випадків формування заяви щодо земельної ділянки); реєстраційний номер заяви (у разі відкликання заяви)./а.с.45-46 т.2/.

Задовольняючи вимоги позивача про визнання недійсним договору про припинення зобов`язання переданням відступного, районний суд виходив із того, що позивачем доведено недобросовісність поведінки ОСОБА_2 , як сторони правочину, яка будучи обізнаною про грошові зобов`язання перед кредиторами та оціночну вартість нерухомого майна, зловживаючи своїм правом на шкоду інтересам кредитора, відчужила його на користь ОСОБА_1 .

Доказів того, що обидві сторони правочину мали умисел на укладення фіктивного правочину позивач не надав, як і не довів порушення приватним нотаріусом вимог п.12 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень при вчиненні реєстраційних дій оскаржуваного правочину.

Проте, оскільки реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомості за ОСОБА_1 відбулася на підставі правочину, визнаного судом недійним, позовні вимоги в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 22784221 від 11.10.2017 також підлягають задоволенню, з відновленням реєстрації права власності на об`єкти нерухомості за ОСОБА_2 .

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується. При цьому враховує наступне.

Частиною першою статті202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 Припинення зобов`язання розділу І книги п`ятої Зобов`язальне право ЦК України, норми якої передбачають, у тому числі, що зобов`язання припиняється переданням відступного в порядку статті 600 цього Кодексу - за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України, а підстави недійсності правочину - статтею 215 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (постанова Верховного Суду від 29.09.2021 справа №456/604/17).

Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої у справі №369/11268/16 від 03.07.2019, особа вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17 зроблено висновок, що з конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи-стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.

У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №755/17944/18 зроблено висновок, що договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

Суд першої інстанції, встановивши факт невиконання ОСОБА_2 судових рішень про стягнення боргу, її обізнаність про наявність боргу та тривалість їх невиконання, дійшов правильного висновку про недобросовісність її поведінки, як сторони правочину, а також зловживання своїм правом на шкоду інтересам кредитора. Відтак, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору про припинення зобов`язання переданням відступленням.

Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують, оскільки зводяться до переоцінки доказів, зокрема, довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомого майна, оцінка якої надана судом в сукупності з іншими доказами, а її подання з порушенням ст.83 ЦПК України, по-перше, зумовлено датою створення такого доказу; по-друге, не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.376 ЦПК України); по-третє, не впливає на висновок суду, що оспорюваний правочин вчинений на шкоду кредитору.

Посилання на недоведеність обізнаності ОСОБА_2 про відкриті відносно неї, як боржника, виконавчі провадження, є неспроможними, оскільки є припущеннями ОСОБА_1 , на яких не може ґрунтуватися судове рішення.

При цьому, позивач визначився із предметом з`ясування (доказування) у цій справі, а саме недобросовісність поведінки ОСОБА_2 , а не всіх сторін спірного договору, вчиненого боржником на шкоду кредитору, а тому апеляційний суд не надає оцінки обставинам добросовісності набуття контрагентом відчуженого нерухомого майна.

Заперечення відповідача ОСОБА_1 щодо кваліфікації судом укладеного договору про припинення зобов`язання переданням відступного як фраудаторного правочину, є її оціночними судженнями, обґрунтованими власними намірами набути таке майно, що не спростовує висновок районного суду.

Разом із цим, використання ОСОБА_2 належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню. За цих умов недійсність договору як приватно-правова категорія є інструментом, який покликаний не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Наведене виключає підстави застосування до спірних правовідносин практики Європейського суду з прав людини Спорронг та Льонрот проти Швеції , Прессос Компанія Навєра С.А. та інші проти Бельгії .

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення районного суду - без змін

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою в її інтересах адвокатом Костянецьким Антоном Григоровичем - залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 18 серпня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.01.2022.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді П.С. Абрамов

О.В. Чумак