Ухвала

від 27.01.2022 по справі 907/922/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"27" січня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/922/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригуза П.Д. , розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Митровки Ярослава Васильовича про забезпечення позову у справі:

за позовом: ОСОБА_1 , м.Перечин Закарпатської області,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит", м.Перечин Закарпатської області,

до відповідача 2: ОСОБА_2 , м.Ужгород Закарпатської області,

до відповідача 3: ОСОБА_3 , с.Сімер Закарпатської області,

до відповідача 4: ОСОБА_4 , м.Перечин Закарпатської області,

до відповідача 5: ОСОБА_5 , м.Перечин Закарпатської області,

до відповідача 6: ОСОБА_6 , с.Оноківці Закарпатської області,

до відповідача 7: ОСОБА_7 , м.Перечин Закарпатської області,

до відповідача 8: ОСОБА_8 , м.Перечин Закарпатської області,

до відповідача 9: ОСОБА_9 , м.Ужгород Закарпатської області,

до відповідача 10: ОСОБА_10 , м.Ужгород Закарпатської області,

про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Предметом спору є визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит" у розмірі 5523,00 грн та розмірів часток учасників товариства у розмірі: ОСОБА_1 з часткою у розмірі 4011,50 грн.; ОСОБА_10 з часткою у розмірі 1455,50 грн.; ОСОБА_3 з часткою у розмірі 14 грн.; ОСОБА_4 з часткою у розмірі 14 грн.; ОСОБА_5 з часткою у розмірі 14 грн.; ОСОБА_6 з часткою у розмірі 14 грн.

Ухвалою суду від 17 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання сторонами заяв по суті справи та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14.12.2021 року відкладено підготовче засідання на 20.01.2022 року та продовжено строк відповідачам для подання відзиву до 20 днів.

Ухвалою суду від 20.01.2022 року судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову.

У зв`язку із прийняттям судом заяви позивача про зміну підстав позову підготовче засідання відкладено на 10.02.2022 року та встановлено відповідачам строк для надання додаткових пояснень до відзиву з урахування поданої заяви про зміну підстав позову.

Представник позивача адвокат Митровка Я.В. 26.01.2022 року через відділ діловодства та забезпечення судового процесу подав до суду заяву (Вх.№02.3.1-02/487/22 від 26.01.2022 року) про забезпечення позову шляхом накладення арешту все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит".

В обґрунтування заяви покликається на те, що метою звернення до суду є захист прав позивача як незаконно виключеного учасника товариства та відновлення складу учасників у товаристві, розміру їх часток та розміру статутного капіталу, що існувало на момент порушення прав позивача.

У разі задоволення позову позивач відновить права мажоритарного учасника, який володіє 72,62 % голосів від загальної кількості голосів учасників товариства. Тобто саме позивачу де-факто належить право вирішення питань господарської діяльності товариства. Без голосів позивача жодне рішення загальних зборів учасників не могло бути прийняте, зокрема й щодо призначення директора, надання згоди на відчуження майна товариства та уповноваження керівника на укладення правочинів від імені товариства, відчуження майна товариства.

Враховуючи, що після порушення прав позивача відбувалось відчуження майна товариства, таке відчуження може бути продовженим і в подальшому. У осіб, відомості про яких наразі відображенні у ЄДР як учасників ТОВ "Перечинський "Стеатит" та діючого керівника відсутні перешкоди у продовженні відчуження майна товариства, що безумовно не сприятиме ефективному відновленню прав ОСОБА_1 у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову, які просить вжити представник позивача, необхідні для недопущення зміни активів товариства через можливе відчуження майна, що перебуває у власності товариства, що безпосередньо пов`язано із правом позивача як мажоритарного учасника на управління товариством.

При прийнятті ухвали суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до правового висновку Верховного суду від 17.10.2019 року у справі №640/7285/19, забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

Згідно приписів ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При вирішенні питання про забезпечення позову за вимогами немайнового характеру у спорах, що виникають з корпоративних відносин, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та їх співмірності;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом обраного позивачем способу забезпечення позову;

- заборони забезпечення позову таким способом, який суперечить частині 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України та порушують прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства.

Такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосовуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу. Окрім того, такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на майно у корпоративному спорі може узгоджуватися, зокрема, з предметом та підставами позову.

Як вбачається з матеріалів заходи забезпечення позову, про які просить позивач, мають безпосередній правовий зв`язок з предметом позовних вимог та заявленими правовими підставами для задоволення позову.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до позовної заяви та заяви позивача від 20.01.2022 підставами позову є твердження (спір) про незаконність рішень загальних зборів учасників від 25.08.2016, які, як вбачається із їх змісту, окрім перерозподілу часток, мають на меті саме розпорядження майном товариства, яке передане у відання керівника товариства, зокрема:

- про врегулювання земельних відносин щодо використання землі під належним Товариству майном; про здійснення заходів щодо виявлення майна, що належить Товариству, права на яке не оформлено та забезпечення належних заходів щодо Оформлення, відновлення та недопущення порушення цих прав; про здійснення заходів, спрямованих на недопущення виникнення в Товариства боргів по виплаті заробітної плати, перед бюджетами відповідник рівнів; про здійснення всіх необхідних заходів передпродажної підготовки для продажу всього належного товариству майна для розподілу вилучених коштів між спадкоємцями учасника Товариства та учасниками товариства станом на момент прийняття цього рішення після проведення розрахунків і бюджетами відповідних рівнів;

- про продаж об`єктів нерухомості (21 рішення по кожному об`єкту), про уповноваження директора Товариства вчинити необхідні для цього правочини (укладення договорів оцінки, попередніх договорів, договорів, що передбачають забезпечення зобов`язань, авансів, завдатку, застави, іпотеки тощо на забезпечення виконання зобов`язань з продажу, укласти договір купівлі-продажу, акт прийому-передачі майна, в тому числі і тих, що потребують нотаріального посвідчення). У випадку виявлення або встановлення права власності на об`єкти, право власності на які не зареєстровано, директору здійснити продаж таких об`єктів за вартістю визначеною не нижче експертної оцінки; директор Товариства вправі укладати окремі договори як до кожного об`єкта окремо, так і до окремих труп об`єктів тощо; уповноважити директора на продаж будь-якого іншого належного Товариству майна, вчинення правочинів щодо нього; з метою виконання даного рішення стосовно майна директор вправі вчиняти правочини та може укладати попередні договори, договори, спрямовані на забезпечення виконання зобов`язань, в тому числі застави та іпотеки, зарахування в рахунок погашення боргів товариства тощо.

Зазначені рішення, незаконність яких є предметом доказування у цій справі, стали підставою для продажу майна товариства його керівником. Товариству з обмеженою відповідaльністю Перечинський Стеатит як правонаступнику Відкритого акціонерного товариства Перечинський Стеатит нaлежaли на праві власності наступні об`єкти нерухомості: спортивний комплекс Зоря за адресою: Закарпатська обл., м.Перечин, вул.Жовтнева (вул. Ужгородська), буд. 110 А; нежитлові будівлі за адресою: Закарпатська обл., м.Перечин, вул.Червоноармійська (вул. Ужанська), 33; незавершене будівництво житлової нерухомості 33 % готовності, за адресою: м. Перечин, вул. Ужгородська, 39 А, що підтверджується відповідними інформаційними довідками.

Наведені продажі майна товариства викликали спори, що стали предметом розгляду господарським судом. Так, після виключення ОСОБА_1 зі складу ТОВ Перечинський Стеатит було відчужено частину майна, а саме незавершене будівництво житлової нерухомості 33 % готовності за адресою АДРЕСА_1 , про що свідчать обставини, викладені у рішенні Господарського суду Закарпатської області від 28.05.2021 у справі № 907/731/19, яким встановлено, що 25.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит" (продавцем, відповідачем 1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідaльністю "Кіліс Ужгород" (покупцем, відповідачем 2 у справі) укладено договір купівлі-продажу незавершеного об`єкту, за умовами якого продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості 33% готовності, який розташований в м.Перечин, вул. Ужанська; 39А Закарпатської області, на земельній ділянці кадастровий номер 2123210100:01:006:0155, площею 0;22 га. Об`єкт незавершеного будівництва, який є предметом договору, нaлежить ТОВ "Перечинський "Стеатит" на праві приватної власності.

Суд погоджується з доводами заявника, що вказані обставини безпосередньо є пов`язаними з предметом спору, свідчать про дії керівника, що зменшують майнові активи товариства, не виключають можливості вчинення таких дій у подальшому, спрямованих на подальший продаж або відчуження за іншими правочинами рухомого або нерухомого майна, що належить на праві власті ТОВ Перечинський "Стеатит". В той же час, суд вважає достатнім застосувати заходи щодо обмеження можливості відчужувати об`єкти нерухомого майна товариства, про реалізацію яких (землі, будівель і споруд) йдеться у наведених рішення загальних зборів.

Застосування заходу забезпечення відповідає меті, визначеній ч. 2 ст. 136 ГПК України - якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист цивільних прав, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При цьому, з метою недопущення порушення прав сторін в частині обмеження виконавцем права користування нерухомим майном на котре накладається арешт, здійснення його опечатування або вилучення його та передачі на зберігання іншим особам, суд вважає за необхідне роз`яснити наступне.

Згідно позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/608/19 від 04.10.2019 року, завданням накладення арешту на майно в господарському процесі як заходу забезпечення позову є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. А тому, ухвала господарського суду про забезпечення позову як виконавчий документ містить усі заходи, що їх зобов`язаний застосувати виконавець на виконання цієї ухвали з метою забезпечення позову до розгляду справи по суті та прийняття остаточного рішення.

З огляду на вищенаведене, суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і підставами та предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136-141, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Митровки Ярослава Васильовича про забезпечення позову - задовольнити частково.

2. До набрання законної сили судовим рішенням у справі №907/922/21 накласти арешт на все нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит" (код ЄДРПОУ 14313814, вул.Червоноармійська, 33 м.Перечин Закарпатської області).

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит", код ЄДРПОУ 14313814, вул.Червоноармійська, 33 м.Перечин Закарпатської області.

Строк пред`явлення ухвали до примусового виконання три роки з наступного дня після її прийняття.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя П.Д. Пригуза