Ухвала

від 31.01.2022 по справі 243/12466/21

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2-п/243/20/2022

Номер справи 243/12466/21

УХВАЛА

про задоволення заяви про перегляд заочного рішення

31 січня 2022 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Корчма О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Заяву представника відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвоката МІНЧЕНКО Ярослава Васильовича про перегляд Заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2021 року у справі № 243/12466/21,-

В С Т А Н О В И В :

Представник відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвокат Мінченко Я.В. звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з Заявою про перегляд Заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2021 року у справі № 243/12466/21, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 14 грудня 2021 року, заочним рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 243/12466/21, позовні вимоги ОСОБА_3 , були задоволені повністю, стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 29 грудня 2020 року по 17 жовтня 2021 року у сумі 197 042 грн. 50 коп.

Зазначає, що заявник при розгляді справи участі не брав, повний текст заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 243/12466/21 від 14 грудня 2021 року отримав засобами поштового зв`язку 06 січня 2022 року, таким чином, кінцевий термін подачі заяви про перегляд заочного рішення спливає 21 січня 2022 року. Оскільки судова повістка за місцем постійного проживання не надходила (не вручалась), то заявник не прибув у судове засідання та не повідомив суд про поважність причин неявки.

В момент ухвалення заочного рішення у відповідача були відсутні будь-які копії позовних матеріалів, що не дало можливість дати оцінку заявленому позову, підготуватись до справи та в повному обсязі захистити свої права.

Крім того вказує, що з висновками, викладеними у заочному рішенні неможливо погодитися, оскільки суд дійшов їх внаслідок неправильного застосування норм матеріального права без належного з`ясування характеру і суті спірних правовідносин, а саме 16 жовтня 2020 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 , набула статусу фізичної особи підприємця (ФОП), про що в реєстр внесено відповідний запис за №2002700000000024158.

27 травня 2021 року рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, що залишено без змін постановою Донецького апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року, позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_3 до фізичної особи ОСОБА_2 , задоволено повністю, встановлено юридичний факт допуску ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до роботи та перебування у трудових відносинах з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на умовах повного робочого часу на посаді оператора принтера-плотера з 23 липня 2020 по 28 грудня 2020.

Постановою Донецького апеляційного суду №243/1509/21 від 26 жовтня 2021 року було встановлено Відповідно до вимог ст. 24 КЗпП України трудовий договір з фізичною особою укладається обов`язково в письмовій формі. Це пояснюється тим, що працівник потребує

посиленого правового захисту. Із обставин справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 у спірних правовідносинах здійснювала функції роботодавця .

Вищезазначені висновки Донецького апеляційного суду чітко ідентифікують відповідача, як громадянина України без відповідного запису про статус, як фізичної особи - підприємця.

Зважаючи, що фізична особа-підприємець та фізична особа мають різний правовий статус і ця відмінність полягає саме у тих правовідносинах, в яких приймає участь така фізична особа чи фізична особа-підприємець.

Проте, як вбачається із матеріалів справи даної справи позов пред`явлено до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , запис в ЄДРПОУ за №2002700000000024158, яка не впливає на будь-які правомочності Фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Набуття статусу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (запис ЄДРПОУ №2002700000000024158), 16 жовтня 2020 року, не означає, що всі подальші правовідносини за участю громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб.

Фізична особа-підприємець не відповідає своїм майном за зобов`язаннями та боргами фізичної особи, а лише за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю. І навпаки, фізична особа не відповідає своїм майном за зобов`язаннями та боргами фізичної особи підприємця. В чинному законодавстві відсутні норми, які б вказували на зворотнє.

З наведеного вбачається, що ФОП ОСОБА_2 (запис ЄДРПОУ №2002700000000024158) не може нести відповідальність за боргами та зобов`язаннями фізичної особи громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і навпаки.

З інформації Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що виконавче провадження № 66102732, було відкрито відносно фізичної особи громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, приватним виконавцем Горелик Євгеном Борисовичем, 12 жовтня 2021 року, було стягнуто кошти з депозитного рахунку фізичної особи у сумі 48922,95 грн„ що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_2 .

Будь яких дій, щодо стягнення грошових коштів з банківського рахунку Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , з урахуванням ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" приватним виконавцем, не здійснювалося.

Вищенаведене додатково підтверджує, що судове рішення № 243/1509/21 від 27 травня 2021 року, на яке суд послався як на підставу для задоволення позовних вимог, не має преюдиціальності у вирішенні даної справи. З наведеного слідує, що позовні вимоги пред`явлені до неналежного відповідача.

Крім того зазначає, що з тексту заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 243/12466/21 від 14 грудня 2021 року, вбачається Суд погоджується із наданим позивачем Розрахунком середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (з 29 грудня 2020 року по 17 жовтня 2021 року) та вважає його вірним, оскільки відповідачем даний розрахунок у належний спосіб не спростовано .

З тексту заочного рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 243/12466/21 від 14 грудня 2021 року, було встановлено, що Останнім днем її роботи у відповідача було 28 грудня 2020 року. 29 грудня 2020 року вона не стала до роботи оскільки захворіла на коронавірусну інфекцію та перебувала на лікарняному. Після одужання вона не була допущена до роботи та з робочих чатів у мобільних месенджерах дізналася про те, що її роботу виконує інша особа .

З лікарні позивача виписали 11 січня 2021 року, і тільки 22 січня 2021 року з`явилася на робочому місці де їй було повідомлено про її звільнення.

Зважаючи, що 28 грудня 2020 року позивач відпрацювала повний робочий день, без зауважень, залишив на робочому місці свої особисті речі (які вона забрала тільки 22 січня 2021 року), її не було звільнено з роботи 28 грудня 2020 року. Належних та допустимих доказів як б свідчили про звільнення позивача саме 28 грудня 2020 року (конфліктні ситуації, заява про звільнення, наказ на звільнення, видача трудової), матеріали справи не містять. За таких обставин, у день звільнення (29 грудня 2020 року - 22 січня 2021 року) позивач не працювала.

Будь яких доказів які б свідчили про направлення позивачем на адресу фізичної особи громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), вимоги про проведення остаточного розрахунку, матеріали справи не містять.

У зв`язку із тим, що позивач, не здійснивши пред`явлення вимоги про розрахунок на підставі частини першої статті 116 КЗпП, то відсутні підстави для застосування положень статті положень статті 117 КЗпП України у даній справі.

Крім того, доводи позивача, шо 17 жовтня 2021 року рішення суду в частині стягнення на її користь заборгованості по заробітній платі відповідачем виконано у повному обсязі, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки, згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_2 , вбачається, про стягнення 48922,95 гри., 12 жовтня 2021 року, що унеможливлює стягнення середнього заробітку по 17 жовтня 2021 року, включно.

Просить суд переглянути заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 243/12466/21 від 14 грудня 2021 року, скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 та її представник - адвокат Мінченко Я.В., який діє на підставі Ордеру серії АІ № 1194950 від 10 січня 2022 року, до судового засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Позивач ОСОБА_3 та її представник - адвокат Сильченко О.В., який діє на підставі Ордеру серії АН № 1052641 від 22 листопада 2021 року, до судового засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. 28 січня 2022 року представник позивача надав до суду Додаткові пояснення, відповідно до яких вказав, що при зверненні до суду позивачем була зазначена адреса реєстрації відповідача та його офіційна електронна адреса зазначені в реєстрі юридичних осіб, фізичних- осіб підприємців та громадських формувань - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

29 листопада 2021 року о 13 годині 20 хвилин Слов`янським міськрайонним судом Донецької області відповідачу ОСОБА_2 направлено судове повідомлення, копію ухвали про відкриття провадження, позовну заяву із додатками у справі № 243/12466/21 (аркуш справи 49). Отже, відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, про місце та час розгляду справи, зокрема засобами електронного зв`язку на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Пунктом 31 рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2021 року № 243/1509/21 (копія в матеріалах справи) встановлено, що посадочні документи для позивача придбалися відповідачем із зазначенням її електронного адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 . Це додатково підтверджує актуальність, чинність електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 та її використання саме відповідачем ОСОБА_2 .

У свою чергу електронна адреса зазначена в заяві про скасування заочного рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка нібито належить відповідачу ОСОБА_2 є офіційною електронною адресою ТОВ Юридична компанія Легал консалтінг сервіс (код за ЄДРПОУ 40572766). Засновником та кінцевим бенефіціаром цього ТОВ є представник відповідача Мінченко Ярослав Васильович.

Таким чином шляхом штучної підміни електронних адрес представник відповідача намагається ввести суд в оману щодо необізнаності відповідача про наявність та зміст позову, дату та час розгляду справи.

Відповідач будучи обізнаним про час та місце розгляду справи без поважних причин не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву.

Жодних доводів та доказів про поважність причин неявки у судове засідання та неподання відзиву на позовну заяву представником відповідача не надано.

Доводи (докази), які зазначені у заяві про скасування заочного рішення та на які посилається представник відповідача як на підставу скасування заочного рішення не є такими, що мають істотне значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.288 ЦПК України).

Представник відповідача посилається лише на один доказ - виписку по депозитному рахунку про списання грошових коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, днем повного (фактичного) розрахунку є день коли позивач отримав певні кошти, а не день списання коштів з рахунку відповідача. Позивач отримав всі суми заробітної плати 17 жовтня 2021 року, що підтверджується випискою по банківському рахунку (додається), а не у день списання коштів з рахунку відповідача (12 жовтня 2021 року).

Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_2 в контексті справи № 243/1509/21 та справи № 243/12466/21 це є різні відповідачі (особи).

Вважає такі доводи хибними та такими, що не грунтуються на чинному законодавстві з огляду на наступне.

Так, Цивільний кодекс України у Розділі II Книги І визначає два види осіб учасників цивільних правовідносин - фізична особа (Підрозділ 1) та юридична особа (Підрозділ II). При цьому

основний акт цивільного законодавства України не розмежовує поняття фізична особа та фізична особа - підприємець, а перше поняття (ФО) є ширшим за друге.

Відповідно до ч.З ст.50 ЦК України якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем .

Відповідно до ст.52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов 'язаннями, пов 'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення; фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Відповідно до ч.2 ст.48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава

Відповідно до ст.15 Закону України Про виконавче провадження боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа.

Отже, чинне законодавство розмежовує осіб як суб`єктів правовідносин на фізичних та юридичних, у свою чергу поняття фізична особа та фізична особа - підприємець є абсолютно тотожними.

Посилання представника відповідача на правову позицію викладену у Постанові ВП ВС від 03 квітня 2019 року № 753/16525/16-ц є не актуальним та недоречним для цієї справи. Так, дійсно у зазначеній постанові суд визначав співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи - підприємця та їх правового статусу. Натомість таке визначення відбувалося не з метою визначення чи є ФОП та ФО однією й тією ж особою, а в контексті визначення підсудності спору господарському або місцевому суду.

У цій Постанові (від 03 квітня 2019 року № 753/16525/16-ц) ВП ВС висловила таку правову позицію - фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця.

Пояснення представника відповідача про те, що позивач ОСОБА_3 22 січня 2021 року з`явилася на робочому місці 22 січня 2021 року де їй було повідомлено про звільнення та вона забрала свої речі не відповідає дійсності. Зазначені обставини є надуманими, вони не зазначалися у позовній заяві, не досліджувалися та не встановлювалася у судових засіданнях та рішеннях судів по справах 243/1509/21 та 243/12466/21.

Останнім робочим днем позивача було і є 28 грудня 2020 року, що й було встановлено рішенням суду від 27 травня 2021 року № 243/1509/21.

Таким чином, вимоги ст.116 КЗпП України в частині того що, якщо працівник в день звільнення не працював то суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення вимоги про розрахунок до спірних правовідносин застосовані бути не можуть.

Зазначає, що представником відповідача не наведено доказів того, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин,- докази, на які він посилається, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, що є підставою для залишення заяви про скасування заочного рішення без задоволення (а.с.114-119).

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, розглянувши подані учасниками справи документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що Заява представника відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвоката Мінченко Ярослава Васильовича про перегляд Заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2021 року у справі № 243/12466/21, підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

З матеріалів справи вбачається, що Заочним Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2021 року по справі № 243/12466/21 позовні вимоги ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати - задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 29 грудня 2020 року по 17 жовтня 2021 року у сумі 197 042 грн. 50 коп., компенсацію (індексацію) втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в сумі 3 308,42 грн., зобов`язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 при виплаті ОСОБА_3 середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі 197 042 грн. 50 коп. та компенсації (індексації) втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати у сумі 3 308,42 грн., утримати з цих сум податки та інші обов`язкові платежі, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 12 000 грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп. (а.с.54-62).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ФОП ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про дачу, час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутнє повідомлення про отримання нею судової повістки або копії позовної заяви з додатками, тому суд приймає до уваги посилання представника відповідача в тій частині, що ФОП ОСОБА_2 не було відомо про розгляд даної справи та про ухвалене рішення по справі, копію позовної заяви з додатками вона не отримувала.

Згідно зі ст. 288 ЦПК України підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Скасування заочного рішення можливе за наявності обставин:

1) поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин;

2) наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.

Водночас з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.

В своїй заяві представник відповідача посилається на ту обставину, що відповідач ФОП ОСОБА_2 при розгляді справи участі не брала, повний текст заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 243/12466/21 від 14 грудня 2021 року отримала засобами поштового зв`язку 06 січня 2022 року. В момент ухвалення заочного рішення у відповідача були відсутні будь-які копії позовних матеріалів, що не дало можливість дати оцінку заявленому позову, підготуватись до справи та в повному обсязі захистити свої права, отже вважає, що Заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2021 року, ухвалене на цьому судовому засіданні, підлягає перегляду.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані представником відповідача, суд вважає, що Заява про перегляд Заочного рішення суду підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатом розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача ФОП ОСОБА_2 - адвокат Мінченко Я.В. у заяві просить суд призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що дану справу недоцільно розглядати за правилами загального позовного провадження.

Таким чином, суд, з урахуванням наведеного вище, вважає, що є всі підстави для скасування Заочного рішення суду та призначення справи до розгляду у спрощеному провадженні.

Керуючись ст. ст. 274, 281, 287, 288 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -

адвоката МІНЧЕНКО Ярослава Васильовича про перегляд Заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2021 року у справі № 243/12466/21 - задовольнити.

Заочне Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2021 року № 243/12466/21 за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати - скасувати і призначити справу до розгляду у спрощеному провадженні на 18 лютого 2022 року на 11 годину 30 хвилин , про що повідомити сторони.

Копію цієї ухвали направити сторонам у справі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sl.dn.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі 31 січня 2022 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова