Ухвала

від 05.12.2022 по справі 243/12466/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7775/22 Справа № 243/12466/21 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

05 грудня 2022 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Корчистої О.І.,

суддів:Агєєва О.В., Кішкіної І.В.,

вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пілюга Вікторія Вікторівна, до ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2022 року у справі № 243/12466/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати,

встановив:

Рішенням Слов`янського міськрайонного Донецької області від 13 вересня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пілюга В.В., 07 жовтня 2022 року в межах строку на апеляційне оскарження визначеного законом, подала (здала на пошту) апеляційну скаргу, яка надійшла безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду 14 жовтня 2022 року.

19 жовтня 2022 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду витребувано з суду першої інстанції матеріали справи № 243/12466/21, яка надійшла до апеляційного суду 30 листопада 2022 року.

В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання, в якому, посилаючись на неможливість сплатити ОСОБА_1 3005,26 гривень судового збору у зв`язку з незадовільним майновим станом, просить звільнити її від сплати судового збору. При цьому зазначила, що у 2021 році ОСОБА_1 не мала доходів, оскільки не працювала та здійснювала догляд та супровід на лікування свого сина. На сьогоднішній день вона не працює, джерел доходів не має, здійснює догляд за сином, який має 2 групу інвалідності. У зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та через постійні обстріли сел. Билбасівка Краматорського району вона разом з сином евакуювалася до м. Дніпра.

Вирішуючи заявлене клопотання апеляційний суд виходить з наступного.

Однією з основних засад судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного перегляду справи.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з практикою ЄСПЛ у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» від 26 липня 2011 року, «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

Згідно з ч. 1, 3ст. 136 ЦПКУкраїни суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалоювідстрочитиабо розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотаннямвідстрочитиабо розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» таст. 136 ЦПКУкраїни підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати є майновий стан сторони у справі.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані.

Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Звертаючись до апеляційного суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, скаржником надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та суми виплачених доходів, згідно яких у 2021 році ОСОБА_1 доходів не мала, копію Довідки МСЕК серія 12 ААВ № 546103, згідно якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом 2 групи з дитинства.

З метою дотримання принципу цивільного судочинства щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи клопотання адвоката Пілюги В.В. про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.

Апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогамст. 356 ЦПК України.

Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відсутні.

Згідно ч. 1ст. 360 ЦПК Україниучасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст.359,360 ЦПК України,

ухвалив:

Клопотання адвоката Пілюги Вікторії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2022 року.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пілюга Вікторія Вікторівна, до ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2022 року у справі № 243/12466/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати.

В порядкустатті 278 ЦПК Україниособи, які беруть участь у справі,протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі можуть подати відзив на апеляційну скаргу та заперечення щодо заявленого клопотання про витребування доказів.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частин 3, 4статті 360 ЦПК Українидо відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Судді: