Ухвала

від 31.01.2022 по справі 761/7299/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 761/7299/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021

у справі за позовом ОСОБА_1

до Української іноземної юридичної колегії (далі - Колегія)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання рішення недійсним,

В С Т А Н О В И В:

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Колегії про визнання рішення недійсним.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 1991 року вона є членом Колегії, яка утворена як добровільне професійне об`єднання адвокатів, а 27.07.2016 загальні збори членів Колегії прийняли рішення про передачу члену колегії ОСОБА_3 в дар нерухоме майно, а саме - приміщення АДРЕСА_1. Однак, при прийнятті оскаржуваного рішення загальними зборами Колегії був відсутній кворум, необхідний для його прийняття. Із загальної кількості членів Колегії (восьми осіб) на зазначених зборах 27.07.2016 були присутні лише п`ятеро.

3. У березні 2017 року Колегія звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним.

4. Позовна заява обґрунтована тим, що 20.09.2016 між Колегією та ОСОБА_3 укладено договір дарування нежитлового приміщення АДРЕСА_1 . Від імені Колегії спірний договір підписала її віце-президент ОСОБА_4 , яка не мала належної цивільної дієздатності для укладення цього правочину, оскільки самостійно прийняти рішення про розпорядження майном колегії віце-президент не мала повноважень, а вищий орган управління колегією не був наділений правомочністю приймати рішення про дарування нерухомого майна і уповноваження ОСОБА_4 на укладення відповідного правочину, в силу відсутності кворуму на загальних зборах.

5. Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою від 10.04.2017 справу №761/7299/17 за позовом ОСОБА_1 до Колегії про визнання рішення недійсним та справу №761/9762/17 за позовом Колегії до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору об`єднав в одне провадження під номером №761/7299/17 (провадження №2/761/4062/2017).

6. Шевченківський районний суд міста Києва рішенням від 06.12.2019 позови ОСОБА_1 та Колегії задовольнив.

7. Київський апеляційний суд постановою від 03.06.2020 апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 задовольнив. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06.12.2019 скасував та ухвалив нове рішення, яким закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Колегії про визнання рішення недійсним; у задоволенні позову Колегії до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним відмовив.

8. Закриваючи провадження у справі в частині позову ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявлені нею вимоги пов`язані зі здійсненням ОСОБА_1 корпоративних прав і оцінкою діяльності органів управління адвокатського об`єднання, зокрема, в частині передачі частини нерухомого майна Колегії одному з її членів, тому вирішення спору за такими вимогами належить до юрисдикції господарського суду, згідно з п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) (в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду).

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 24.02.2021 постанову Київського апеляційного суду від 03.06.2020 залишив без змін, а скарги без задоволення.

10. На розгляд Господарського суду міста Києва було передано позов ОСОБА_1 до Колегії про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Колегії, ухваленого 27.07.2016 і оформленого протоколом №3 загальних зборів її членів, а саме: "на виконання рішення загальних зборів членів Колегії від 19.04.2016 подарувати ОСОБА_3 приміщення Колегії, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Доручити віце-президенту Колегії ОСОБА_4 від імені Колегії (як дарувальника) підписати з ОСОБА_3 (як обдарованим) нотаріально посвідчений договір дарування об`єкту нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з реєстрацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Після підписання договору дарування та його державної реєстрації, доручити бухгалтерії Колегії списати це приміщення з балансу Колегії".

11. Господарський суд міста Києва рішенням від 09.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021, у задоволенні позову відмовив.

12. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що:

- позивачка не довела факту порушення вимог статуту при прийнятті оскаржуваного рішення та прийняття рішення загальними зборами за відсутності кворуму, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог;

- приймається до уваги заява третьої особи про наявність обставин, які встановлені судовими рішеннями та не підлягають доказуванню згідно з ч.4 ст.75 ГПК;

- Київський апеляційний суд постановою від 03.06.2020 та Верховний Суд постановою від 24.02.2021 у справі №761/7299/17, які набрали законної сили, зокрема, встановили, що: 1) підставою для прийняття рішення 27.07.2016, яке стосується ОСОБА_2 , стало рішення загальних зборів від 19.04.2016. Згідно з протоколом від 19.04.2016, загальні збори вважалися повноважними, оскільки на них присутні 100% членів Колегії. Рішенням загальних зборів від 27.07.2016 визначено спосіб передачі нерухомого майна ОСОБА_3 , тобто, спосіб виконання рішення загальних зборів від 19.04.2016; 2) договір дарування укладено між Колегією, в особі віце-президента ОСОБА_4 (яка діяла на підставі статуту, затвердженого загальними зборами членів колегії 19.04.2016 (протокол №1), протоколів від 19.04.2016 №1 та від 27.07.2016 №3 загальних зборів) та ОСОБА_3 ; 3) під час розгляду справи Колегія не виконала встановленого процесуальним законом обов`язку доведення обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, зокрема не довела, що віце-президент колегії ОСОБА_4 підписуючи оспорюваний договір дарування, не мала жодних повноважень діяти від імені Колегії; 4) після укладення договору дарування Колегія вчиняла дії, спрямовані на його схвалення (на договорі дарування була проставлена офіційна печатка; працівники та члени Колегії залишили приміщення, яке є предметом дарування; збори засновників 26.01.2017 ухвалили рішення про зміну юридичної адреси; списано з балансу Колегії нежитлове приміщення, яке є предметом договору дарування; сплачено податки та інші обов`язкові платежі у зв`язку з передачею в дар нежитлового приміщення, яке є предметом дарування; Колегія відмовилася від фінансового утримання спірного нежитлового приміщення та від сплати відповідних послуг, у тому числі, комунальних та охоронних);

- рішення загальних зборів членів Колегії від 27.07.2016, оформлене протоколом №3, є додатковим, процедурним та похідним від рішення загальних зборів від 19.04.2016, що оформлене протоколом №1; відсутність кворуму на загальних зборах від 27.07.2016 не є підставою для визнання рішення щодо передачі майна ОСОБА_3 недійсним, оскільки це питання вирішено 19.04.2016;

- 27.07.2016 збори Колегії п`ятьма голосами уповноважили віце-президента колегії підписати оспорюваний договір, в якому у якості підстави його укладення зазначено рішення загальних зборів від 19.07.2016;

- загальні збори позивача 27.07.2016 виконували своє ж рішення, яке є чинним і наявність кворуму при ухваленні якого сторонами не заперечується;

- наявність кворуму за присутності 5 з 8 членів Колегії передбачена власною практикою останньої (01.10.2016 між Колегією та ОСОБА_1 укладено договір дарування, якому також передувало рішення 5 з 8 членів загальних зборів, за яким Колегія подарувала ОСОБА_1 1/3 частки нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 );

- статутом Колегії не встановлена конкретна кількість членів, які мають бути присутніми на загальних зборах, щоб останні вважалися повноважними; застосовуючи аналогію права, логічно стверджувати, що усталеною практикою Колегії встановлено, що присутності 5 з 8 членів достатньо для того, щоб загальні збори вважалися повноважними;

- не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень (постанова Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі №916/3566/14);

- станом на 20.09.2016 віце-президент ОСОБА_4 мала право першого підпису документів (у тому числі фінансових та податкових) від імені Колегії, а також мала повноваження діяти від імені Колегії та виконувала обов`язки президента.

13. 28.12.2021 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

14. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаргу подано з дотриманням вимог статей 287, 290 ГПК.

15. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК та стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів"; пунктах 38 і 39 постанови Верховного Суду від 23.06.2021 у справі №910/4201/20, постановах від 03.03.2020 у справі №922/756/19, від 21.04.2020 у справі №927/411/19, від 05.05.2020 у справі №916/1996/19 щодо того, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів.

16. Також скаржник зазначає, що спори з приводу управління адвокатським об`єднанням є корпоративними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №750/3192/14); за відсутності норми права, яка прямо регулює питання кворуму в органі управління адвокатським об`єднанням і правові наслідки відсутності такого кворуму, необхідно керуватись аналогією закону, як це передбачено п.10 ст.11 ГПК; Законом, що регулює подібні правовідносини є Закон "Про господарські товариства", зокрема пункти 2 і З ст.60; не застосувавши ці норми, суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень порушили норми матеріального права.

17. Беручи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.

18. На адресу Верховного Суду надійшло заперечення ОСОБА_2 проти відкриття касаційного провадження, яке, із посиланням на п.5 ч.1 ст.293 ГПК, мотивоване тим, що Верховний Суд уже викладав у своїй постанові від 24.02.2021 у цій справі висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та доводи якого будуть розглянуті судом під час касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №761/7299/17 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021.

2. Призначити до розгляду справу №761/7299/17 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 на 23 лютого 2022 року о 14:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 14.02.2022.

4. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 23.04.2020 №196.

7. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

8. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №761/7299/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Л. Стратієнко