Ухвала

від 26.07.2021 по справі 761/7299/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.07.2021Справа № 761/7299/17

За позовомОСОБА_1 до Української іноземної юридичної колегії третя особа,ОСОБА_2 про визнання рішення недійсним Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: без виклику ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 761/7299/17 за позовом ОСОБА_1 до Української іноземної юридичної колегії, за участі третьої особи ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Української іноземної юридичної колегії прийнятого 27.07.2016 і оформленого протоколом № 3 загальних зборів членів "Укрінюрколегії", а саме: "на виконання рішення загальних зборів членів Укрінюрколегії від 19.04.2016 року подарувати ОСОБА_3 приміщення Укрінюрколегії, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Доручити віце-президенту Укрінюрколегії Клименко Т.П. від імені Укрінюрколегії (як дарувальника) підписати з ОСОБА_3 (як обдарованим) нотаріально посвідчений договір дарування об`єкту нерухомості, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Золотоворітська, 2а з реєстрацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Після підписання договору дарування та його державної реєстрації, доручити бухгалтерії Укрінюрколегії списати це приміщення з балансу Укрінюрколегії.".

Рішенням суду від 09.07.2021 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

09.07.2021 через загальний відділ діловодства суду від ОСОБА_4 , який діяв в інтересах та на підставі договору ОСОБА_2 , надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

За приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, а також з урахуванням наявних у матеріалах справи фактичних даних, суд зазначає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями ч. 5 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору мають процесуальні права та обов`язки, встановлені ст. 42 цього Кодексу.

Частиною 13 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 № 922/445/19 містяться наступні висновки: "Так, господарські суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. ".

При цьому, Заявником не подано до суду належних та допустимих доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт з надання правової допомоги, на виконання приписів пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, та не конкретизовано вчинення дій, які були здійснені адвокатом (адвокатами) при наданні правової допомоги третій особі саме у даній справі, із зазначенням витраченого часу на окремі послуги та розрахунку їх вартості.

Коваленко Д.Л. у своїй заяві лише стверджує, що за час розгляду справи з 2017 року в порядку цивільного та господарського судочинства орієнтовна сума витрат на правничу допомогу становить 3 000, 00 дол. США в гривневому еквіваленті.

Крім того, як вбачається з п. 4.1. договору (угоди) 10/10 від 10.10.2018 про надання адвокатських послуг, розмір гонорару встановлюється Додатковою угодою клієнта з Адвокатським Бюро "Дмитра Коваленка", однак текст такої угоди до заяви про ухвалення додаткового рішення долучено не було.

Враховуючи вказані вище обставини суд дійшов висновку про те, що заява задоволенню не підлягає, що свідчить про відсутність підстав для прийняття додаткового рішення у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 126, 236, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_4 , який діяв в інтересах та на підставі договору ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в справі № 761/7299/17 відмовити повністю.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена.

Суддя Ю.О.Підченко