Ухвала

від 27.01.2022 по справі 1/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

27.01.2022 Справа № 1/129

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Цакадзе М.А.,

у відкритому судовому засіданні розглянувши заяву Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу суду

у справі за позовом Антимонопольний комітет України

до відповідача Державного підприємства Орджонікідзевугілля

про стягнення пені в сумі 2 160,00 гривень

учасники справи у судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.09.2008 у справі №1/129 задоволено позов Антимонопольного комітету України до Державного підприємства Орджонікідзевугілля про стягнення пені в сумі 2 160,00 гривень.

15.09.2008 на виконання рішення суду видані відповідні накази.

18.01.2022 до Господарського суду Донецької області надійшла заява Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу дублікату наказу суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою суду від 20.01.2022 відновлено частково справу №1/129 в межах процесуальних документів доступних в програмі Діловодство спеціалізованого суду та на офіційному сайті Єдиний державний реєстр судових рішень ; прийнято до свого провадження заяву Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу дублікату наказу суду; призначено до розгляду заяву Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу дублікату наказу суду у справі №1/129 в судовому засіданні на 27.01.2022 о 14:30 год.

На електрону адресу суду 26.01.2022 від представника заявника надійшло клопотання, в якому останній просить суд поновити процесуальний строк та долучити до матеріалів справи №1/129 копію листа Управління забезпечення примусового виконання рішень Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 22.12.2021 №46086/102816/1/21Д/02.4.

На електрону адресу суду 27.01.2022 від Горлівського відділу державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) надійшли пояснення щодо заяви Комітету про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу суду у справі №1/129, в яких просить суд розглянути справу без участі представника відділу. Відділом зазначено, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) встановлено, що станом на 26.01.2022 у Єнакіївському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебувало виконавче провадження ВП 9734350 з примусового виконання наказу від 15.09.2008 № 1/129 Господарського суду Донецької про стягнення з ДП Орджонікідзевугілля на користь Антимонопольного комітету України у розмірі 2160,00грн. Стан виконавчого провадження завершено. 10.11.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Станом на 26.01.2022 вказаний виконавчий документ на виконанні у Горлівському відділі державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не перебуває. Оскільки матеріали виконавчих проваджень залишені на території де раніше був розташований відділ та передача таких виконавчих проваджень у встановленому законодавством порядку з об`єктивних причин на даний час не може бути здійснена - надати іншу інформацію та виготовити копії документів виконавчого провадження неможливо.

В судове засідання 27.01.2022 представники учасників судового процесу не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши заяву Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу суду у справі №1/129, суд приходить до висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк (ч.2 ст.329 ГПК України).

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.

Відповідно до статті 21 Закону України від 21.04.99 N 606-XIV Про виконавче провадження (у редакції, чинній на час пред`явлення наказу суду до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження з виконання цього виконавчого документа, далі - Закон України Про виконавче провадження N 606-XIV) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років, якщо інше не передбачено законом. Строк для виконання судових рішень встановлюється для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду (ст.3 Закону України Про виконавче провадження N 606-XIV).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 04.09.2008 у справі №1/129 задоволено позов Антимонопольного комітету України до Державного підприємства Орджонікідзевугілля про стягнення пені в сумі 2 160,00 гривень та 15.09.2008 на виконання рішення суду виданий відповідний наказ.

Вищезазначений наказ Комітетом був пред`явлений до відділу державної виконавчої служби Єнакіївського міського управління юстиції (далі - Єнакіївський ВДВС) із заявою про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2008 № 21-29/08-7392.

Зазначена заява була отримана ВДВС 20.10.2008, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1668314.

Постановою Єнакіївського ВДВС від 25.10.2008 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу суду.

Постановою Єнакіївського ВДВС від 04.11.2008 зупинено виконавче провадження з виконання наказу, у зв`язку з набранням чинності 01.01.2008 Закону України Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України , пунктом 18 розділу II якого внесені зміни до пункту 4.3 статті 3 Закону України Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу , де цифри та слова 01 січня 2008 року замінено цифрами та словами 01 січня 2009 року .

Окрім того, постановою Єнакіївського ВДВС від 15.02.2013 зупинено зведене виконавче провадження ВП № 11/3 щодо стягнення з ДП Орджонікідзевугілля заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб, держави на строк три роки з моменту завершення приватизації вугледобувного підприємства відповідно до Закону України Про особливості приватизації вугледобувних підприємств .

Постановою Єнакіївського ВДВС від 16.07.2013 зупинено зведене виконавче провадження ВП № 11/3 щодо стягнення з ДП Орджонікідзевугілля заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб, держави, органів ПФУ та Фондів соціального страхування, за рішеннями господарських судів, а також іншим виконавчим документам до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно- енергетичного комплексу, визначеного Законом України Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу .

Комітет листом від 26.04.2014 № 300-29/09-5821 звернувся до ВДВС у якому просив надати Комітету інформацію про стан та хід виконавчого провадження з примусового виконання Наказу.

Листом від 07.07.2014 № 2100/02-50/5 (вх. від 17.07.2014 № 6-01/5958) ВДВС повідомив Комітет про те, що 08.01.2014 зведене виконавче провадження № 11/3 поновлено та державним виконавцем вживаються заходи, спрямовані на встановлення коштів та майна підприємства-боржника на яке можливо звернути стягнення та надіслав постанову від 08.01-2014 про поновлення виконавчого провадження.

Комітет звернувся до Міністерства юстиції України з листами від 05.05.2021 № 300-29/01-6962 та від 06.09.2021 № 300-29/02-13022 у яких просив Мін`юст посприяти у примусовому виконанні виконавчих проваджень, у яких стягувачем є Комітет.

Комітетом 30.09.2021 отримано лист Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.09.2021 № 17.18-36201 у якому, зокрема, зазначено, що 26.12.2013 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України Про виконавче провадження - повернення виконавчого документу за письмовою заявою стягувача.

Разом з тим, як стверджує заявник, Комітет не надсилав до органів ВДВС заяви щодо повернення виконавчого документу.

07.12.2021 комітетом отримано від Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Харків) лист № 41407/8850/1/21Д/02.4 (вх. № 7-01/16856) у якому, зокрема, зазначено, що 10.11.2014 було прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до п.9 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження .

У зазначеному листі Управління повідомило, що матеріально-технічна база, архів, акти утилізації завершених виконавчих проваджень та документація відділу залишилися за попереднім місцем реєстрації відділом, тому підтвердити чи спростувати факт направлення вищезазначеного виконавчого документу стягувачу відділом, який переміщено з тимчасово непідконтрольної українській владі території, не уявляється можливим.

Згідно зі ст. 22 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.99 N 606-XIV (в редакції, чинній на час пред`явлення наказу суду до примусового виконання) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред`явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Враховуючи відсутність доказів надсилання Відділом виконавчого документу стягувачу та неможливість його отримання у зв`язку з тим, що документація за виконавчим провадженням №9734350 залишилися на тимчасово непідконтрольної українській владі території, суд приходить до висновку, що строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Донецької області від 15.09.2008 у справі №1/129 пропущений заявником з поважних причин та вважає за необхідне поновити строк для пред`явлення до виконання наказу суду від 15.09.2008 у справі №1/129 про стягнення з стягнення з Державного підприємства Орджонікідзевугілля на користь Антимонопольного комітету України пеню в сумі 2 160,00грн.

При цьому, суд звертає увагу, що частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147-VIII виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду .

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Доказів повного добровільного виконання боржником рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2008 у справі №1/129 матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що відмова стягувачу в поновленні пропущеного процесуального строку фактично позбавить стягувача права на виконання рішення суду, яке набрало законної чинності, оскільки це суперечило б основоположному принципу обов`язковості виконання судових рішень.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що заява Антимонопольного комітету України в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду до виконання у справі №1/129 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ суду є виконавчим документом (частини перша, друга статті 327 ГПК України). Аналогічні положення були передбачені статтею 116 ГПК України в редакції до 15.12.2017, чинній на момент набрання законної сили судовим рішенням у цій справі та видачі на його виконання наказу суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI Перехідні положення ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою Дублікат .

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI Перехідні положення ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (аналогічний висновок щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі N 24/234, від 10.09.2018 у справі N 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі N 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі N 5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі N 5/229-04, від 01.04.2020 у справі N 916/924/16, від 18.06.2020 у справі N 24/262, від 03.08.2020 у справі N 904/9718/13, від 17.09.2020 у справі N 19/093-12 тощо).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI Перехідні положення ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Враховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов`язковому `ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі N 2-836/11 (провадження N 14-308цс19)).

Суд, розглянувши заяву Антимонопольного комітету України про видачу дубліката наказу у справі №1/129, доходить висновку, що вказана заява підлягає задоволенню, оскільки заявником дотримано вимог наведених положень законодавства щодо порядку подання заяви про видачу дубліката наказу, а судом поновлено строк для пред`явлення наказу до виконання.

Згідно із положеннями ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

При цьому, Суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), а також Рішення від 26.червня 2013 року, № 5-рп/2013.

Водночас, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Також, суд звертає увагу на те, що видача позивачу дубліката наказу жодним чином не порушує права Державного підприємства Орджонікідзевугілля та не покладає на нього будь - яких додаткових зобов`язань.

За таких підстав, заява Антимонопольного комітету України в частині видачі дубліката наказу Господарського суду Донецької області від 15.09.2008 у справі №1/129 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 234, 329, 357-358, підпунктом 19.4 пункту 19 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ

Заяву Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу суду у справі №1/129 - задовольнити.

Поновити строки для пред`явлення наказу Господарського суду Донецької області від 15.09.2008 у справі №1/129 про стягнення пені у сумі 2 160,00 гривень до виконання.

Видати дублікат наказу Господарського суду Донецької області від 15.09.2008 у справі №1/129 про стягнення з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» на користь Антимонопольного комітету України пені в сумі 2 160,00 гривень.

У судовому засіданні 27.01.2022 підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.02.2022.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Кучерява