Рішення

від 17.01.2022 по справі 921/640/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/640/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Фермерського господарства «Сорокодуби» , 31052, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Сорокодуби

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» , 47823, Тернопільська обл., Підволочиський р-н., с. Токи (поштова адреса: 31200, м. Волочиськ, вул. Музейна, 5, Хмельницький р-н., Хмельницька обл.)

про : стягнення заборгованості у сумі 165 935 грн 59 коп., з яких: 160 000 грн 00 коп. - основний борг, 2 347 грн 40 коп. - 3 % річних, 3 588 грн 19 коп. - інфляційні нарахування.

За участі представників:

Позивача: Поворозник Петро Юрійович, ордер на надання правничої (правової) допомоги, серія ВХ №1021490 від 20.12.2021 (договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №597 від 13.12.2011; посвідчення адвоката ;

Відповідача: не з`явився.

1. Судові процедури. Суть та рух справи.

Учасники справи, за правилами статей 120, 121 ГПК України, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.

Позивач - Фермерське господарство «Сорокодуби» звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою (Вх.№706 від 01.10.2021) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» про стягнення заборгованості у сумі 175 935 грн 59 коп. з яких: 170 000 грн 00 коп. - основний борг, 2 347 грн 40 коп. - 3% річних, 3 588 грн 19 коп. - інфляційні нарахування.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2021 головуючим у справі №921/640/21 визначено суддю Гевко В.Л.

Ухвалою суду від 06.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.11.2021.

Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче судове засідання та його розгляд продовжувався з підстав, зазначених в ухвалах.

23.11.2021 позивачем на адресу суду надіслано заяву без номера від 22.11.2021 (вх.№9540) з додатками, у якій серед іншого, зазначає, що відповідачем 03.11.2021 здійснено часткову сплату заборгованості у сумі 10 000 грн 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку ФГ «Сорокодуби» від 22.11.2021.

Отже, станом на час розгляду спору, заборгованість відповідача перед позивачем за основним боргом складає 160 000 грн 00 коп., що підлягає стягненню із відповідача.

Суд розглянувши та оцінивши подану заяву розцінив її як заяву про зменшення розміру позовних вимог, прийняв її до розгляду, та відповідно до ст. 163 ГПК України вказав, що має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, а саме: стягнення заборгованості у сумі 165 935 грн 59 коп. з яких: 160 000 грн 00 коп. - основний борг, 2 347 грн 40 коп. - 3% річних, 3 588 грн 19 коп. - інфляційні нарахування.

У судовому засіданні 21.12.2021 суд, протокольною ухвалою, продовжив строк підготовчого провадження до 16.01.2022, закрив підготовче провадження з 16.01.2022 та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.01.2022.

У призначене судове засідання 17.01.2022 з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити із врахуванням часткової сплати боргу відповідачем, докази чого долучено до матеріалів справи.

Відповідач участі уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив, проте надав суду клопотання (№б/н від 17.01.2022(вх№231 від 17.01.2022)), у якому зазначає про часткову сплату боргу в розмірі 10 000 грн 00 коп., докази чого долучено до вказаного клопотання.

У судовому засіданні 17.01.2022 розпочато розгляд справи по суті.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.01.2022 суд видалився до нарадчої кімнати та ухвалив рішення у справі, про що суддею виготовлено, підписано та оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1. Аргументація позивача.

У позовній заяві (№б/н від 24.09.2021 (вх. № 706 від 01.10.2021) позивач, серед іншого, зазначає, що звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, порушених відповідачем (як покупцем) неналежним виконанням на користь позивача (як постачальника) грошового зобов`язання з оплати товару за укладеним між ними Договором купівлі-продажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає таке.

09.04.2021 між Фермерським господарством «Сорокодуби» та ТОВ Агробізнес було укладено Договір купівлі-продажу № 09-04/21.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору Фермерське господарство "Сорокодуби" (Продавець) зобов`язувався передати у власність ТОВ "Агробізнес" (Покупця) товар - зерно пшениці в кількості 60 тон вартістю 7 100,00 грн за 1 тону, а Покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених Договором.

На виконання прийнятих на себе зобов`язань по зазначеному Договору купівлі-продажу №09-04/21 Продавець - постачальник Фермерське господарство Сорокодуби 09.04.2021р. відвантажив Покупцю - ТОВ Агробізнес зерно пшениці в кількості 65,10 тон на суму 462 210,00 грн, у тому числі ПДВ - 56 762,60 грн, виконавши свої зобов`язання за вказаним договором №09-04/21 купівлі-продажу від 09.04.2021.

Відповідно до інформації АТ Райффайзен Банк Аваль , згідно виписки сформованої 23.09.2021, Покупець, ТОЗВ Агробізнес , для Продавця, ФГ Сорокодуби , за пшеницю згідно рахунку № 4 від 09.04.2021, здійснив наступні платежі:

- 09.04.2021 сплачені кошти в сумі 162 210,00 грн, в тому числі ПДВ 14%- 19920,53 грн;

- 09.04.2021 сплачені кошти в сумі 100 000, 00 грн, в тому числі ПДВ 14%- 19920, 53 грн;

- 09.04.2021 сплачені кошти в сумі 30 000 грн, в тому числі ПДВ 14% - 4200,00 грн.

Інші платежі для розрахунку за отриману пшеницю відповідачем не здійснені.

Отже, в зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за договором № 09-04/21 купівлі-продажу від 09.04.2021, виникла заборгованість в розмірі 170 000, 00 грн через несплату відповідачем позивачу коштів за отримане зерно пшениці.

У зв`язку з тим, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання перед позивачем з оплати товару за Договором поставки, позивачем у відповідності до статті 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача : 2 347 грн 40 коп. - 3% річних та 3 588 грн 19 коп. - інфляційних нарахувань.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з ТзОВ «Агробізнес» на користь ФГ Сорокодуби заборгованість у сумі 165 935 грн 59 коп., з яких: 160 000 грн 00 коп. - основний борг, 2 347 грн 40 коп. - 3 % річних, 3 588 грн 19 коп. - інфляційні нарахування, (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

2.2. Правова позиція відповідача, викладена у відзиві на позов.

У поданому відзиві на позов від 22.10.2021 (вх. № 8615 від 22.10.2021) відповідач зазначає таке.

09.04.2021 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №09- 04/21 купівлі-продажу (далі - Договір), за умовами якого Відповідач отримав зерно пшениці у кількості 65,10 тон на загальну суму 462 210,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №5 від 09.04.2021.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що розрахунок за товар здійснюється у день поставки, по факту навантаження товару на транспортний засіб покупця на підставі виставленого рахунку.

09.04.2021, на підставі рахунку №4 від 09 квітня 2021 року, відповідачем здійснено оплати на загальну суму 292 210,00 грн.

Таким чином, залишок заборгованості, станом на дату звернення позивача до суду, становить 170 000,00 грн, та вказана сума не заперечується відповідачем.

Одночасно зазначає, що заперечення щодо розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу будуть надані відповідачем після подання відповідних доказів.

3. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.

Фактичні обставини встановлені судом.

Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

3.1. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.

У відповідності до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів , пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей з 76 по 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наявність обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктами 3,4 ч.1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,2 статті 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

У відповідності до ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.(ст.663 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до п.58 рішення від 10.02.2010 (заява №4909/04) Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29)

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

3.2. Фактичні обставини, встановлені судом.

Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

3.2.1. Фактичні обставини, встановлені судом.

Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, заперечення відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Предметом спору є заявлені вимоги позивача - Фермерського господарства «Сорокодуби» про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» заборгованості у сумі 165 935 грн 59 коп., з яких: 160 000 грн 00 коп. - основний борг, 2 347 грн 40 коп. - 3 % річних, 3 588 грн 19 коп. - інфляційні нарахування, (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Як вбачається із матеріалів справи, 09.04.2021 між Фермерським господарством Сорокодуби (надалі по тексту - позивач, Продавець) в особі голови Петрук Галини Григорівни, що діє на підставі Статуту, і Товариством з обмеженою відповідальністю Агробізнес (надалі по тексту - відповідач, Покупець) в особі директора Собуцького Олега Михайловича, який діє на підставі Статуту укладено договір купівлі-продажу №09-04/21 щодо продажу і купівлі зерна пшениці (надалі - Товар ).

Предметом даного Договору, згідно п. 1.1 є те, що продавець зобов`язався відповідно до умов даного Договору передати у власність Покупцю зерно пшениці в кількості 60 тон +/- 10% опціон, згідно розрахунків та накладних, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його на установлених даним Договором.

Якість Товару повинна відповідати 3 класу продовольчої пшениці, умовам цього Договору і нормативним документам, в яких встановлені вимоги до якості такого роду Товару (ДСТУ, ГОСТ). (п. 1.3 Договору).

Розділом 2 Договору сторони погодили, що ціна Товару становить 7 100 грн 00 коп. за 1 тону з ПДВ. Загальна сума Договору становить 426 000 грн 00 коп. з ПДВ.

У відповідності до розділу 3, передача Товару (партії товару) здійснюється протягом одного робочого дня з моменту отримання замовлення. (п.3.1. Договору).

Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем з моменту його передачі Покупцю, що підтверджується видатковими накладними. (п.3.3. Договору).

Датою поставки (передачі у власність) Товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній або в акті приймання-передачі Товару. (п.3.4. Договору).

Згідно розділу 4 Договору, а саме розрахунки за Товар здійснюються у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування Покупцем грошової суми в наступному порядку : - у день поставки, по факту навантаження Товару на транспортний засіб Покупця на підставі виставленого рахунку.

3.2.2. Основна заборгованість.

Як встановлено судом, на виконання прийнятих на себе зобов`язань по договору №09-04/21 Продавець-постачальник Фермерське господарство "Сорокодуби" 09.04.2021 відвантажив Покупцю - ТзОВ "Агробізнес" зерно пшениці в кількості 65,10 тон на суму 462 210,00 грн у тому числі ПДВ -56 762,60 грн, що підтверджується видатковою накладною №5 від 09.04.2021, що перевищує кількість товару, зазначену в договорі та є допустимим і передбачено умовами договору.

Зерно пшениці було відвантажене на вантажні автомобілі відповідача, про що свідчать наявні у справі товарно-транспортні накладні про відвантаження пшениці :

№11 від 09.04.2021 - 42 тони ;

№12 від 09.04.2021 - 42 тони ;

№13 від 09.04.2021 - 23 тони.

Як підтверджено позивачем, 09.04.2021 продавець надав покупцю рахунок на оплату №4 від 09.04.2021 на суму 462 210,00 грн в тому числі ПДВ 56 762,60 грн відповідно до договору №09-04/21 купівлі-продажу від 09.04.2021.

Також, позивач поштовим відправленням направив відповідачу оригінали договору купівлі-продажу №09-04/21 від 09.04.2021, рахунок на оплату №4 від 09.04.2021 на суму 462 210,00 грн в тому числі ПДВ 56 762,60 грн, видаткову накладну №5 від 09.04.2021, товарно-транспортні накладні №11, №12, №13 від 09.04.2021, які позивачу не повернуті.

Як підтверджено матеріалами справи, зокрема, випискою, сформованою 23.09.2021, покупець - ТОЗВ Агробізнес , для Продавця - ФГ Сорокодуби , за пшеницю згідно рахунку № 4 від 09.04.2021, здійснив наступні платежі:

09.04.2021 сплачені кошти в сумі 162 210,00 грн, в тому числі ПДВ 14%- 19920,53 грн;

09.04.2021 сплачені кошти в сумі 100 000, 00 грн, в тому числі ПДВ 14%- 19920, 53 грн;

09.04.2021 сплачені кошти в сумі 30 000 грн, в тому числі ПДВ 14% - 4200,00 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за договором № 09-04/21 купівлі-продажу від 09.04.2021, у останнього через несплату коштів за отримане зерно пшениці відповідно до видаткової накладної №5 від 09.04.2021, виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 170 000, 00 грн.

19.07.2021 позивачем на адресу відповідача поштовим відправленням №310000115543 була направлена претензія № 1 від 16.07.2021 на суму 170 000,00 грн, яка отримана відповідачем 21.07.2021, підтвердженням чого є фіскальний чек від 19.07.2021 про відправлення поштового відправлення № 3100001155143, та відомості Укрпошти про вручення відповідачу 21.07.2021 поштового відправлення № 3100001155143.

У зазначеній претензії відповідачу був встановлений місячний строк оплати, однак станом на час звернення позивача із позовною заявою до суду, жодних перерахувань коштів для погашення існуючої заборгованості ТОВ Агробізнес не здійснило, відповіді на претензію не надало.

Разом з цим, в процесі розгляду справи, відповідачем - ТОВ "Агробізнес" надано суду докази часткової сплати суми заборгованості, а саме платіжне доручення №3085 від 03.11.2021 на суму 10 000,00 грн, з урахуванням якого судом зменшено ціну позову та скориговано предмет спору у справі.

Крім того, відповідач додатково надав платіжні доручення :

№3329 від 25.11.2021 на суму 20 000,00 грн;

№3569 від 21.12.2021 на суму 10 000,00 грн;

№89 від 14.01.2022 на суму 10 000,00 грн.

Вказані суми були зараховані позивачем на погашення основного боргу відповідача за Договором купівлі-продажу № 09-04/21 від 09.04.2021.

Таким чином, в частині стягнення 40 000 грн 00 коп. основного боргу має місце відсутність предмета спору у справі. А тому відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України провадження у справі в частині 40 000,00 грн основного боргу підлягає до закриття за відсутності предмета спору.

Враховуючи зазначене, розмір основної заборгованості ТзОВ Агробізнес перед ФГ "Сорокодуби", станом на час розгляду справи №921/640/21, становить 120 000,00 грн, що не заперечно відповідачем у наданому суду відзиві на позовну заяву (№б/н від 22.10.2021 (вх№8615 від 22.10.2021)).

Враховуючи зазначене, беручи до уваги умови укладеного між сторонами договору, а також те, що відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань в частині оплати за отримане зерно пшениці, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 120 000,00 грн основної заборгованості, яка підлягає до задоволення.

3.2.3. 3% річних, інфляційні нарахування.

Із змісту статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем належними доказами підтверджено допущене відповідачем прострочення виконання грошових зобов`язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши правильність таких нарахувань та вихідних даних, строку прострочення по оплаті, суд констатує, що заявлена до стягнення сума 3% річних, а саме: 2 347 грн 40 коп. підлягає до задоволення частково.

Згідно проведеного судом власного розрахунку заявленої до стягнення суми 3% річних, суд вважає, що вірно обрахованими, правомірно заявленими до стягнення та такими, що підлягають до задоволення є 2 012 грн 05 коп. 3% річних.

Щодо стягнення 335 грн 35 коп. - 3% річних, то суд вважає їх помилково нарахованими та в цій частині відмовляє у позові.

Крім того, у відповідності до вищенаведених норм, позивач нарахував відповідачу 3 588 грн 19 коп. інфляційних втрат.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період з 10.04.2021 по 31.08.2021, вважає його вірно обрахованим, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3 588 грн 19 коп. інфляційних втрат є правомірно заявленими та такими, що підлягають до задоволення.

3.2.4.Загальний висновок.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме : стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» 125 600 грн 24 коп. заборгованості, з яких: 120 000 (сто двадцять тисяч) грн 00 коп. - основний борг, 3 588 (три тисячі п`ятсот вісімдесят вісім) грн 19 коп. інфляційних втрат, 2 012 (дві тисячі дванадцять) грн 05 коп. - 3% річних.

В частині стягнення 335 (триста тридцять п`ять) грн 35 коп. - 3% річних, у позові відмовити.

В частині стягнення 40 000 (сорок тисяч) грн 00 коп. основного боргу, закрити провадження у справі.

4. Судові витрати.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, суд вважає за необхідне скористатись своїм правом, визначеним частиною 9 статті 129 ГПК України, та покласти судовий збір повністю на відповідача у справі так як вважає, що спір у справі виник внаслідок невиконання ним своєчасно взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу.

А тому, відповідно до вимог частини 9 статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2 640 грн 00 коп. суд покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню в користь позивача.

При цьому, суд вважає, що спір у справі виник у результаті неправильних дій зі сторони відповідача, який належним чином не виконав умови договору із повної та своєчасної оплати за отриманий та прийнятий ним товар (зерно пшениці).

А тому суд, використовуючи право, надане йому частиною 9 статті 129 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору, понесені позивачем покладає повністю на відповідача у справі та присуджує стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» на користь Фермерського господарства «Сорокодуби» - 2 640 (дві тисячі шістсот сорок) грн 00 коп. судового збору.

Враховуючи вищезазначене, керуючись положеннями статей 2, 42, з 74 по 79, 86, 129, 231, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» в користь Фермерського господарства «Сорокодуби» 125 600 грн 24 коп. заборгованості, з яких: 120 000 (сто двадцять тисяч) грн 00 коп. - основний борг, 3 588 (три тисячі п`ятсот вісімдесят вісім) грн 19 коп. інфляційних втрат, 2 012 (дві тисячі дванадцять) грн 05 коп. - 3 % річних.

3. В частині стягнення 335 грн 35 коп. - 3% річних, у позові відмовити.

4. В частині стягнення 40 000 (сорок тисяч) грн 00 коп. основного боргу, закрити провадження у справі.

5. Судові витрати у складі судового збору, покласти на відповідача у справі.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» на користь Фермерського господарства «Сорокодуби» - 2 640 (дві тисячі шістсот сорок) грн 00 коп. судового збору.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач - Фермерське господарство «Сорокодуби» , 31052, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Сорокодуби (код ЄДРПОУ 34265389) ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» , село Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, 47823 (код ЄДРПОУ 30915832).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено на протязі робочих днів з дня проголошення скороченої (вступної та резолютивної) частини рішення - 02.02.2022.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручено наручно особисто уповноваженим представникам за їх зверненням.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко