Постанова

від 01.02.2022 по справі 902/1209/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 902/1209/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" - не з`яв.,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Фавор" - не з`яв.,

розглянувши заяву громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (далі - Спілка)

про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі № 902/1209/20

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Фавор" (далі - Товариство)

на рішення господарського суду Вінницької області від 04.06.2021 та

постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021

за позовом Спілки

до Товариства

про укладення договору,

ВСТАНОВИВ:

Спілка звернулася до суду з позовом до Товариства, в якому просила з 10.04.2020 вважати укладеним між Спілкою і Товариством договір № 05-05/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, у редакції Позивача, що викладена у позовній заяві.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.06.2021, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021:

- позов задоволено;

- укладено з 10.04.2020 між Позивачем та Відповідачем договір № 05-05/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, на умовах, викладених у резолютивній частині рішення; здійснено розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, незаконність оскаржуваних судових рішень зі справи, просило рішення господарського суду Вінницької області від 04.06.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Верховного Суду від 18.01.2022: касаційну скаргу Товариства задоволено частково; змінено рішення господарського суду Вінницької області від 04.06.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 902/1209/20 з викладенням у такій редакції:

- пункту 1 резолютивної частини рішення господарського суду Вінницької області від 04.06.2021: "Позов Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (вул. Шовковична, 10, офіс 28, м. Київ, 01021, код 43080257) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ФАВОР" (вул. Данила Галицького, буд. 6-Б, м. Вінниця, 21036, код 40844556) про укладення договору задовольнити частково";

- абзацу першого пункту 2 резолютивної частини рішення суду: "2. Вважати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду договір № 05-05/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення";

- абзацу першого підпункту 3.1.2 договору: "3.1.2. У день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів";

- пункту 5.1 договору: "5.1. Цей Договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання чинності рішенням суду зі справи № 902/1209/20";

- пункту 5.2 договору: "5.2. Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 10 вересня 2022 року включно";

- частини першої додатку №3 до договору №05-05/11/20:

"1. Сторони узгодили щомісячні Тарифи за одного Абонента Провайдера у наступному розмірі:

Період Щомісячний тариф, грн.

за одного Абонента

з 22 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року 0,90

з 01 січня 2022 року по 10 вересня 2022 року включно 1,50";

в іншій частині рішення господарського суду Вінницької області від 04.06.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 902/1209/20 залишено без змін.

У відзиві на касаційну скаргу Спілка зазначила, що надає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесені позивачем і які очікує понести позивач у зв`язку з розглядом справи у Верховному Суді, а саме заявила про витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 25 000 грн.

20.01.2022 Спілка направила до Верховного Суду заяву про розподіл судових витрат у справі № 902/1209/20, в якій заявник просить стягнути з Товариства на користь Спілки судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 25 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Спілкою надано копію акта приймання-передачі наданих послуг від 18.01.2022.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

Норми Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачають таке:

стаття 15:

- суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо;

стаття 16:

- учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;

стаття 123:

- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;

частини перша- п`ята статті 126:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ;

частини п`ята та восьма статті 129:

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись;

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;

пункт 3 частини першої статті 244:

- суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді касаційної інстанції Спілкою до позовної заяви додано копії договору про надання професійної правничої допомоги від 28.02.2020 №01/02/2020, укладеного між адвокатським об`єднанням "Гур`єв та партнери" та Спілкою.

Додатковою угодою від 15.12.2021 № 89 до договору № 01/02/2020 передбачено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати професійну правничу допомогу у рамках господарського судочинства за касаційною скаргою Товариства у справі № 902/1209/20 (пункт 1).

Сторони дійшли беззаперечної згоди, що для виконання доручення клієнта адвокатським об`єднанням надаються такі види правничої допомоги: аналіз фактичних обставин справи; надання усних/письмових юридичних консультацій, аналіз судової практики; складання, оформлення і надсилання відзиву на касаційну скаргу; складання інших процесуальних документів (пункт 2).

Загальна сума гонорару (винагороди) складає 25 000 грн. та сплачується клієнтом протягом 50 робочих днів з дати укладення апеляційним господарським судом судового рішення, яким закінчується провадження (пункт 3).

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 18.01.2022 у період з 15.12.2021 по 18.01.2022 адвокатське об`єднання надало клієнту такі види правничої допомоги:

- аналіз фактичних обставин справи, формування доказів - 7 000 грн., на що було витрачено загалом 9 робочих годин;

- надання усних/письмових юридичних консультацій, аналіз судової практики та законодавства у сфері інтелектуальної власності - 3 000 грн., на що було витрачено загалом 4 робочі години;

- складання, оформлення і надсилання відзиву на касаційну скаргу - 12 000 грн., на що було витрачено загалом 16 робочих годин;

- складання інших процесуальних документів (заяв, клопотань) - 3 000 грн., на що було витрачено загалом 4 робочі години.

Загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 25 000 грн.

28.01.2022 Товариство направило до Суду заяву про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якій заявник просить зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката до мінімально можливої суми, а саме до 1 000 грн. У даній заяві Товариство зазначає таке:

- позивачем подано більше 90 позовів до провайдерів програмної послуги, які розглядалися чи розглядаються господарськими судами; це свідчить про компетенцію та обізнаність позивача в тому числі про обставини цієї справи;

- у судовому засіданні брав участь лише керівник позивача, документи підписані лише керівником позивача, а тому стверджувати, що надавалася стороння правнича допомога саме для цього судового процесу, зокрема, для супроводження справи № 902/1209/20 у тому числі в касаційній інстанції, підстав немає;

- протягом періоду, який зазначений позивачем, а саме з 15.12.2021 по 18.01.2022 до даної справи жодних доказів, юридичних висновків чи інших документів не долучалося, відзив на касаційну скаргу не містить інформації іншої, аніж в інших подібних справах;

- позивачем підготовлено і направлено до суду лише один процесуальний документ, а саме відзив на касаційну скаргу.

Розглянувши доводи сторін та докази, надані на підтвердження понесення Спілкою судових витрат у касаційній інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Спілки про ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року ( East/West Alliance Limited v. Ukraine , заява № 19336/04, § 268).

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

З матеріалів справи вбачається, що Спілкою було надано відзив на касаційну скаргу, який був прийнятий судом до розгляду.

Оцінивши у порядку статті 86 ГПК України надані позивачем докази судових витрат, а саме витрат на адвоката у суді касаційної інстанції, Суд, керуючись статтями 74 - 79 названого Кодексу, вважає їх належними, допустимими та такими, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У справі, що розглядається, Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

Приймаючи постанову від 18.01.2022 у цій справі, Верховний Суд щодо розподілу судових витрат зазначив, що з огляду на те, що предметом спору є вимога немайнового характеру, а судом касаційної інстанції змінено судове рішення не у частині, що стосується необхідності укладення договору між позивачем та відповідачем, ураховуючи вимоги статей 129, 130 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", судові витрати, понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, Верховним Судом покладено на скаржника. Водночас Суд задовольнив касаційну скаргу відповідача частково, зокрема змінивши рішення судів попередніх інстанцій з питання щодо правильності застосування норм матеріального права у контексті предмета та підстав позову.

При цьому, беручи до уваги характер спірних правовідносин у справі, враховуючи те, що постановою Верховного Суду від 18.01.2022 касаційну скаргу Товариства задоволено частково та змінено рішення господарського суду Вінницької області від 04.06.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у відповідних частинах, Верховний Суд, з огляду на принципи пропорційності та розумності, вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, задоволення заяви Спілки про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 5 000 грн., а у решті заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу суд касаційної інстанції відмовляє.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Фавор" на користь громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" 5 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 902/1209/20.

В іншій частині заяви громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Вінницької області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов