Ухвала

від 28.01.2022 по справі 536/1112/19

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 1-кп/537/12/2022

Справа № 536/1112/19

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2022 року м. Кременчук

Головуючий суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчук кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 01.02.2019 року за №12019170220000064, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бутейки Сарненського району Рівненської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,

в с т а н о в и в :

Судом присяжних Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.

В ст.383 КПК України встановлено, що усі питання, пов`язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого ч.3 ст.331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.

Згідно ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.331 ЦПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу обраного обвинуваченому строку тримання під вартою суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене ч.3 ст.331 КПК України, вирішує головуючий.

Враховуючи, що строк дії ухвали від 10.12.2021 року про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 закінчується 07.02.2021 року, а суддя ОСОБА_6 тимчасово непрацездатна, головуючий поставив на розгляд питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , оскільки він обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого насильницького злочину проти життя особи із застосуванням насильства та тяжкого злочину проти громадської безпеки, може ухилитися від виконання процесуальних обов`язків, покладених на нього як обвинуваченого. При обранні запобіжного заходу було враховано наявність підстав, передбачених ст.177, ст.178 КК України, і по даний час ці обставини не змінились. Неможливо запобігання ризиків передбачених ст.177 КПК України шляхом застосування менш суворих запобіжних заходів.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо продовження відносно нього запобіжного заходу тримання під вартою та просив суд змінити запобіжний захід на менш суворий домашній арешт, мотивуючи тим, що інкримінованих злочинів він не вчиняв, має постійне місце проживання та роботи, утримує малолітніх дітей, не перешкоджав ніяким чином у проведенні досудового і судового провадження. Не заперечував вирішити дане питання за участі одного захисника ОСОБА_7 .

Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою посилаючись, що прокурор не довів наявність в діях обвинуваченого ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Просив суд змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на менш суворий домашній арешт.

Заслухавши учасників процесу щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд встановив наступне.

Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.02.2019 року обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 діб, який обчислювати з 16 год. 00 хв. 01 лютого 2019 року до 16 год. 00 хв. 02 квітня 2019 року.

Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.03.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 30 квітня 2019 року.

Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.04.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 30 травня 2019 року.

Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.05.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів на період досудового розслідування, з 18 год. 00 хв. 29.05.2019 року по 18 год. 00 хв. 27 липня 2019 року.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 26.07.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до 23 вересня 2019 року включно.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.09.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 діб, до 17 листопада 2019 року.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.11.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 діб, до 10 січня 2020 року.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02.01.2020 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 діб, до 01 березня 2020 року.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.02.2020 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 діб, до 26 квітня 2020 року.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.04.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 21.04.2020 р. по 19.06.2020 р.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.06.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 15.06.2020 р. по 13.08.2020 р.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.08.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 04.08.2020 р. по 02.10.2020 р.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.09.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 25.09.2020 р. по 23.11.2020 р.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.10.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 30.10.2020 р. по 28.12.2020 р.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.12.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 11.12.2020 р. по 08.02.2021 р.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.01.2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 25.01.2021 р. по 25.03.2021 р.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.03.2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 17.03.2021 року до 15.05.2021 року включно.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.05.2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 11.05.2021 року до 09.07.2021 року включно.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.06.2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 10.06.2021 року до 08.08.2021 року включно.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.07.2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 19.07.2021 року до 16.09.2021 року включно.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.09.2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 13.09.2021 року до 11.11.2021 року включно.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.10.2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 26.10.2021 року до 24.12.2021 року включно.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.12.2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 10.12.2021 року до 07.02.2022 року включно.

Строк запобіжного заходу закінчується 07.02.2022 р.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.

При застосуванні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою, головуючий врахував наступне.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183КПКУкраїни передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст.5Конвенціїпрозахистправлюдиниіосновоположнихсвобод 1950 року.

У відповідності до ст.5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою при провадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений, з дотриманням положень ст.199 КПК України. (ст.197 КПК України).

21.04.2020 р. вирішуючи в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, колегія суддів врахувала, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, один з яких є особливо тяжким злочином, із застосуванням насильства проти життя особи, за який законом передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Зі змісту ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області про обрання запобіжного заходу тримання під вартою від 04.02.2019 року вбачається встановленою обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінуємого йому злочину.

При вирішенні клопотання прокурора, головуючий суддя з дотриманням положень ст.178 КПК України, врахував особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, має задовільний стан здоров`я, працює, одружений та з дружиною має спільних дітей, не перебуває на обліку в психоневрологічному чи неврологічному диспансері. Разом з тим під час перебування в зареєстрованому шлюбі у ОСОБА_4 народилась дитина від іншої жінки. Цей факт вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків зі своєю сім`єю, а відповідно і наявність ризику переховуватися від суду, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КК України.

ОСОБА_4 негативно характеризується за місцем свого проживання, як особа схильна до конфліктів та застосування насильства до сусідів. Наведені факти вказують на наявність ризику незаконного впливу обвинуваченим на потерпілих та свідків, передбаченого п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

За таких обставин, враховуючи положення ст.177-178, 184 КПК України, 21.04.2020 року суд застосував щодо обвинуваченого ОСОБА_4 найсуворіший запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 21.04.2020 року по 19.06.2020 року.

Ухвалами Крюківського районного суду м. Кременчука головуючий суддя продовжував щодо обвинуваченого ОСОБА_4 найсуворіший запобіжний захід тримання під вартою, в останнє ухвалою від 10.12.2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 10.12.2021 року до 07.02.2022 року включно.

На теперішній час не змінилися характеристики обвинуваченого ОСОБА_4 , які необхідно врахувати відповідно до ст.178 КПК України, а відповідно і не зменшилися вказані ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують його тримання під вартою.

Щодо доводів обвинуваченого про відсутність вказаних ризиків, суд зазначив, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти від настання вищеперерахованих ризиків, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов`язків.

До суду не зверталися особи, що заслуговують на довіру, з письмовим зобов`язанням про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до суду. ОСОБА_4 до затримання не проживав у зареєстрованому місці постійного проживання. Суду не подані відомості про те, що ОСОБА_4 має у власності житлове приміщення. До суду не зверталися власники житлового приміщення з клопотанням про надання дозволу щодо використання належного їм приміщення для виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, в разі застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, при цьому суд враховує, що ОСОБА_4 зареєстрований у будинку дружини, має дитину з іншою жінкою, що вказує на відсутність у нього стійких соціальних зв`язків із сім`єю.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими наявність підстав для продовження запобіжного заходу тримання під вартою, передбачених ст.177, ст.178, ст.197, ст.199 КПК України, оскільки менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Згідно положень п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

За наведених обставин, відповідно до ст.183, ст.197, 331 КПК України, головуючий суддя вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою на 60 днів з 28.01.2022 року до 28.03.2022 року включно.

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 370-372, 383, 392, 393 КПК України, головуючий суддя

у х в а л и в:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 28.01.2022 року до 28.03.2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Для обвинуваченого ОСОБА_4 , який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали складений та оголошений 28.01.2022 року о 15 год. 40 хв.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1