Рішення

від 01.08.2007 по справі 13/321(28/63)-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/321(28/63)-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.07р.

Справа № 13/321(28/63)-06

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Верітас Абсолют", м.Дніпропетровськ, 

до  Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ, 

про стягнення 556 620 грн. 40 коп.

Суддя  Рудь І.А.

Представники:

  від позивача - Тищик О.О., представник, довіреність №25/07 від 23.07.2007 р.

від відповідача - не з'явився 

СУТЬ  СПОРУ:

02.02.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Верітас Абсолют" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на користь позивача заборгованість у розмірі 480265грн. 48коп., інфляційні втрати у розмірі 33743грн. 95коп., 3 % річних у розмірі 10640грн. 84коп., пеню у розмірі 31970грн. 13коп., а всього –556620грн. 40коп., за надані послуги на підставі  Договору №1566-А від 01.05.2003р. про надання правової допомоги.

Після уточнення позовних вимог, відповідно до заяви позивача від 25.04.06р., загальна сума заборгованості, з урахуванням пені та штрафних санкцій, яку просить стягнути позивач на свою користь з відповідача, становить разом із штрафними санкціями 712047грн. 10коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем порушено  умови вищезазначеного договору та припинено оплату за надані позивачем послуги правової допомоги в період дії спірного договору -  з травня 2003р. по квітень 2006р.   

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. У відзиві на позов посилається на те, що ним здійснено перерахування авансових платежів позивачу у розмірі 840568грн. 91коп. за надані ним послуги, заборгованості  за договором у відповідача перед позивачем не  існує. Також, відповідач вказує у відзиві, що у договорі сторонами не погоджено одну із істотних умов –ціну договору, у зв'язку з чим спірний договір вважається не укладеним.

У доповненні на відзив відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів  про наявність заборгованості відповідача за надані  послуги у спірному періоді,  не надано доказів та відсутнє законодавче обґрунтування позовних вимог щодо обов'язку оплати послуг, що не надавалися позивачем та не отримувалися відповідачем.

Крім того, спірний договір підписаний з боку відповідача особою, яка не мала на це  повноважень. За таких обставин, просить в позові відмовити у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.06р. скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.06р. у справі №28/63. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

01.11.2006р. розпорядженням голови господарського суду Паруснікова Ю.Б. справу передано на новий розгляд судді Рудь І.А.

06.12.06р. провадження у справі  13/321(28/63), у зв'язку  з надходженням касаційної скарги  від ВАТ ЕК «Дніпрообленерго».

01.03.07р. поновлено провадження у вищезазначеній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

25.04.07. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області  провадження у справі було зупинено, у зв'язку з направленням справи до Вищого господарського суду України за запитом.

03.07.07р. поновлено провадження у вказаній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.    

У судовому засіданні 25.07.07р., за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно зі ст.85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2003 року між Позивачем та Відповідачем - Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" укладено Договір №1566-А про надання правової допомоги (далі  Договір).

За умовами розділу 1 Договору виконавець (позивач) прийняв на себе зобов'язання  по наданню послуг  правової допомоги  замовнику (відповідачу). Цим розділом договору сторони встановили перелік  необхідних  правових послуг та взаємодію сторін при виконанні договірних зобов'язань.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що правова допомога надається на підставі наданих замовником необхідних документів або їх копій. Надання правової допомоги   на підставі усної інформації виключається.  

Відповідно до п. 3.2.Договору Замовник  у продовж терміну дії договору зобов'язується здійснювати щомісячно авансовий платіж у сумі 40 050 грн. (без ПДВ), не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Згідно з п.4.4. сторонами передбачено, що за порушення вказаних у п.п.3.2.-3.3. платежів, замовник сплачує  за кожний день затримки пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у періоді, за який нараховується пеня.

Відповідно до п.5.1 Договору,  він вступає в дію з 01.05.2003 року і діє до 01.10.2004 року. Якщо яка-небудь сторона за десять днів до спливу терміну дії договору не заявить письмово про його розірвання, він вважається продовженим на 6 місяців. У такому ж порядку дія договору продовжується чи завершується у поточних періодах.  

За умовами п.3.1. «вартість послуг, наданих у цілому за договором визначається сторонами по закінченню дії договору, але не може бути менше загальної суми щомісячних авансових платежів, що підлягають перерахуванню впродовж терміну дії договору».               

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що кінцевий розрахунок і сплата послуг за договором здійснюється протягом 5-ти днів після припинення дії договору, на підставі акту прийому - здачі  послуг.

На час звернення позивача до суду з позовними вимогами, 02.02. 2006р., вищевказаний договір був чинним. В процесі розгляду даної справи у суді, дію спірного  договору було припинено на підставі  листа відповідача від 17.04.2006р., направленого  на адресу позивача. Відповідно до вказаного листа, відповідачем заявлено про розірвання Договору  з 01.05.06р.  

У зв'язку з цим, позивач уточнив позовні вимоги, збільшив суму позову, керуючись п.3.4.договору щодо кінцевого розрахунку і сплати послуг за договором після припинення дії договору.

Відповідно до позовної заяви від 25.04.06р. та пояснень у судовому засіданні представника позивача, за період дії Договору, за розрахунками позивача, загальний борг за надані послуги замовнику становить - 1440894грн. 39коп., відповідачем  сплачено борг у розмірі 840568грн. 91коп.

Залишок заборгованості  відповідача перед позивачем  за період з травня 2003 року по квітень 2006 року, за розрахунками останнього, становить  600325грн. 48коп.- загального боргу, інфляційні втрати у розмірі 53170грн.65коп., 14930грн.13коп. - 3% річних, 43 620грн.84коп.- сума пені, передбаченої умовами договору, яку  позивач і просить стягнути з відповідача на його користь.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши усі докази в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін,  суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи частково та підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України  правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.   

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника) надати послугу, яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.       

Згідно зі ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.           

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено  судом, позивачем,  на виконання умов Договору, з травня 2003 року по березень 2005 року, відповідно до письмових запитів та замовлень відповідача, надавалися послуги правової допомоги. Факт надання правової допомоги та виконання договірних зобов'язань позивачем  підтверджується копіями актів здачі-прийому послуг за період травень 2003р.-лютий 2005р., підписаними  представниками обох сторін та завіреними печатками, копіями запитів замовника та копіями правових висновків виконавця, копіями  реєстрів поштової  відправки листів (т.2 а.с.15-133, т.3 а.с.107-126).

Із копій платіжних доручень за травень 2003р.- грудень 2004р., наявних у матеріалах справи, та наданих для огляду у судовому засіданні, вбачається, що відповідачем проводилася часткова оплата за надані позивачем  послуги правової допомоги на загальну суму 840568грн. 91коп. (т.1 а.с.13-20).

До матеріалів справи позивачем долучено рахунки  на передоплату за послуги по правовому забезпеченню, у яких зазначається сума заборгованості відповідача та період, що підлягає оплаті, але доказів вручення  цих рахунків щодо щомісячної сплати боргу у спірному періоді, позивачем не надано (т.1 а.с. 21-53).

Однак, із тексту договору вбачається, що сторонами встановлена  форма оплати за послуги, що будуть надаватися у період дії договору,  у вигляді щомісячної оплати авансу (попередньої оплати) у розмірі 40050грн.00коп., у термін  не пізніше 5-го числа  поточного місяця.

За таких обставин, відповідачем було  порушено строки оплати послуг позивача, відповідно до умов договору, за період травень 2003р.- грудень 2004р., та не оплачено за надані послуги за січень-березень 2005р., що підтверджується банківськими документами (копіями вищевказаних платіжних доручень) та документами про надані правові послуги.                            

Відповідно до позовної заяви та розрахунку позивача  суми боргу, доданого   до позову, загальна сума заборгованості  відповідача за надані послуги виникла у періоді: травень 2003р.- квітень 2006р. та становить 600325грн. 48коп.

Однак, у матеріалах справи відсутні та не надані позивачем у судовому засіданні  належні докази про надання правових послуг відповідачу за період з квітня 2005р. по квітень 2006р., тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача  щомісячних авансових платежів за надання позивачем послуг за період з квітня 2005р. по квітень 2006р. не підлягають задоволенню.

За умовами п.3.1 Договору вартість послуг, виконаних у цілому за договором, визначається сторонами після припинення дії договору, але не може бути менше загальної суми авансових платежів, що підлягають перерахуванню на протязі дії договору відповідно до п. 3.2.            

Однак,  п. 3.4 Договору передбачено, що кінцевий розрахунок і сплата послуг за договором здійснюється протягом 5-ти днів після припинення дії договору, на підставі акту прийому - здачі  послуг.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірний договір припинено з 01.05.06р., акт здачі-прийому послуг від 30.04.06р. на суму 600325грн. 48коп., підписаний позивачем в односторонньому порядку, направлений на адресу відповідача лише 01.08.2006р., що підтверджується поштовим описом та поштовою квитанцією про відправку на адресу відповідача.

Підтвердження  щодо результатів розгляду  акту здачі-прийому послуг згідно договору №1566-А від 01.05.03р. сторонами не надано.

Крім того, Позивачем не долучено до вищевказаного акту належних доказів про надання ним послуг правової допомоги у період з квітня 2005 року по квітень 2006 року. За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення суми остаточного розрахунку за надані послуги у спірному періоді, після розірвання договору, задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми  заборгованості за надані послуги,  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,  підлягають задоволенню частково у сумі 120150грн. 00коп. - основного боргу, 24995грн. 02коп. - інфляційних втрат, 6502грн. 90коп. - три проценти річних.

Відповідно до п.4.4 Договору, відповідач за прострочення вказаних у п.п.3.2-3.3 платежів сплачує за кожний день затримки пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у періоді, за який нараховується пеня.

Відповідно до розрахунку позивача, загальна сума пені складає 43620грн. 84коп., однак підтверджується та підлягає до стягнення пеня у розмірі 7086грн.24коп.  

В решті позовних вимог щодо стягнення загальної суми заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних слід відмовити.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (юридична адреса: 49030, м.Дніпропетровськ, вул.Центральна, 6; фактична адреса: 49107, м.Дніпропетровськ, вул.Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 23359034, п/р 2600532331285 у відділенні Промінвестбанку в м.Дніпропетровську, МФО 305437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Верітас Абсолют" (49044, м.Дніпропетровськ, вул.К.Цеткін, 6а, код ЄДРПОУ 32406147, п/р 260053013404 в обласному управлінні Ощадбанку України, МФО 305482)  120150грн. 00коп. (сто двадцять тисяч сто п'ятдесят грн. 00коп.) - основного боргу, 24995грн. 02коп. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять грн. 02коп.) - інфляційних втрат, 6502грн. 90 коп. (шість тисяч п'ятсот дві грн. 90коп.) –3% річних, 7086грн. 24коп. (сім тисяч вісімдесят шість грн. 24коп.) –пені, 1587грн. 15коп. (одну тисячу п'ятсот вісімдесят сім грн. 15коп.) - витрат по сплаті державного мита, 26грн. 30коп. (двадцять шість грн. 30коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

 І.А. Рудь

Рішення підписано 08.09.07 р.