Рішення

від 07.02.2022 по справі 904/8919/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2022м. ДніпроСправа № 904/8919/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Криворізьке, буд. 23А, ідентифікаційний код 37620091) про стягнення 25 126,02 грн. збитків за ремонт пошкодження вагону №66734500

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 10.11.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система" 25 126,02 грн. збитків за ремонт пошкодження вагону №66734500.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.08.2019 на під`їзних коліях ТОВ "Енерготранссервіс" під час проведення вантажних операцій відповідачем було пошкоджено вагон №66734500 власником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" внаслідок чого Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" було нанесено збитків у розмірі 25 126,02 грн., з урахуванням ПДВ 20% - 4 187,67 грн. Так, згідно залізничної накладної №40917858 вагон №66734500 у порожньому стані 21.07.2019 був відправлений зі станції Новоукраїнка Одеської залізниці на станцію Дніпро - Головний під навантаження, куди він прибув 28.07.2019. Згідно відомості №08080080 плати за користування вагонами та Пам`ятки №371 про забирання вагонів, які підписані представником вантажовласника - відповідача, вагон №66734500 28.07.2019 бо 11:40 був переданий та знаходився на під`їзних коліях ТОВ "Енерготранссервіс". 07.08.2019 о 10:40 фахівцями структурного підрозділу "Вагонне депо Кам`янське" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" було проведено огляд вагону №66734500 перед його прийняттям від вантажовласника ТОВ "Втор-Система", під час якого були виявлені пошкодження: 1) Обірвані проміжні балки (свіжі зварювальні шви); 2) Середній ремонт колісних пар (через наявність зварювальних робіт); 3) Зміна конструкції вагона (приварювання металевого прута до верхньої обв`язки). 07.08.2019 на підставі огляду пошкодженого вагону фахівцями вагонного депо Кам`янське регіональної філії "Придніпровську залізниця" АТ "Укрзалізниця", за участю представника відповідача начальника відділу збуту Дорошенка Ю.М., було складено та підписано Акт № 63 про пошкодження вагону форми ВУ-25. Факт підписання Акту пошкодження представником відповідача, свідчить про те що, пошкодження вагону №66734500 відбулося з вини ТОВ "Втор-Система".

Ухвалою суду від 22.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/8919/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 23.12.2021 надійшов відзив відповідача яким останній просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, стягнути з позивача понесені відповідачем витрати на правову допомогу (орієнтовний розмір витрат на правову допомогу 10 000,00 грн.) та інші заявлені витрати, застосувати до вимог позивача 6 (шести)-місячний строк для звернення до суду (ст. 137 Cтатуту залізниць України), який пропущений позивачем без поважних причин.

Відповідач стверджує, що подані позивачем докази вказують про проведення технічного обслуговування, а не ремонту. Подані позивачем докази не передбачають ні зміст порушень, ні негативні наслідки в формі заподіяної шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між вказаними неконкретними діями та зазначеним розміром збитків.

Також відповідач зазначає, що як вбачається з вимог п. 3, 124, 129 Статуту залізниць України, вказаний статус розповсюджується на випадки відшкодування шкоди (збитків) через пошкодження вантажних вагонів. Враховуючи те, що позивач, з дня настання події, що стала підставою для подання позову - пошкодження відповідачем на думку позивача вагона №66734500, а саме з 07.08.2019 (дня виявлення пошкодження) не звернувся до суду протягом шести календарних місяців, саме з 08.02.2020 позивач вважається таким, яким пропустив 6-місячний строк, передбачений п.137 Статуту залізниць, тому у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено. Навіть з врахуванням того, що 27.03.2020, вже після того, як сплив строк для пред`явлення позову, позивачем заявлена претензія, все одно позивач не додержав 6-місячний строк для звернення до суду з дня звернення з претензією. Інформації про поважність причин пропуску процесуального строку позивачем не наведено.

Крім того, відповідач зазначає, що як вбачається з поданих документів позивачем проводилось технічне обслуговування вантажного вагону. Повідомлення Структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-вузол" від 03.01.2020 № 04/21, як і рахунок № 241 від 08.11.2019, акт № 241 виконаних робіт по договору від 08.11.2019 підтверджують обставини виконання робіт саме з технічного обслуговування. Наявна в матеріалах справи дефектна відомість, що складена Структурним підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-вузол" щодо вантажного вагона №66734500 передбачає перелік виконаних робіт, які саме позивачем замовлялись як технічне обслуговування вантажного вагону. Акт № 63 про пошкодження вагона від 07.08.2019 за формою ВУ-25М не містить взагалі інформації про зміст пошкодження, а вказує на зміст порушень Правил користування вагонами та контейнерами, що можуть призводити до пошкоджень вантажного вагону - зокрема проведення зварювальних робіт. При цьому Акт від 30.08.2019, що додається підтверджує відсутність факту проведення зварювальних робіт під час експлуатації ТОВ "Втор-Система" і передбачає факт зношеності колісних пар через їх експлуатацію. Виходячи з чого висновки, що наведені в умовах акту № 63 є безпідставними, адже в подальшому такі не підтвердились, а були спростовані. Матеріали справи не містять переліку використаних матеріалів, виходячи з чого позивач безпідставно стверджує про необхідність відшкодування шкоди.

Таким чином, відповідач вважає, що намагаючись видати необхідне технічне обслуговування вантажного вагону за ремонт, позивач покладає майнові витрати на таке технічне обслуговування на відповідача, що не узгоджується з нормами чинного законодавства України і суперечить умовам договору, укладеного між сторонами.

До суду 18.01.2022 надійшла відповідь позивача на відзив якою останній просить суд поновити строк для подання відповіді на відзив та для подання доказів: копію витягу з ДСТУ ГОСТ 22235:2015; копія витягу з стандарту СТП 04-020:2018; копія витягу з СТП 04-001:2015; копія витягу з Правил технічної експлуатації міжгалузевого промислового залізничного транспорту України; копія витягу з Інструкції ЦВ-0143; копія витягу з Типового технологічного процесу Т 17.04, та долучити до матеріалів справи вказані докази посилаючись на знаходження відповідального юрисконсульта Крайник О.С. на лікарняному та значний обсяг позовних матеріалів, які безпосередньо супроводжують юрисконсульти залізниці.

Позивач зазначає, що надання послуг АТ "Укрзалізниця" ТОВ "Втор-Система" здійснюється на підставі договору про надання послуг з організації перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг №10019/ПрЗ-2018 від 1.4.02.2018. Таким чином, позивач вважає, взаємовідносини між ТОВ "Втор-Система" та АТ "Укрзалізниця" здійснювались на підставі договору, та не регулюються приписами Статуту залізниць України. Між ТОВ "Втор-Система" та АТ "Укрзалізниця" виникли правовідносини з відшкодування позадоговірної шкоди (статті 1166, 1192 ЦК України), а не відшкодування збитків, завданих невиконанням договірного зобов`язання, а відтак мають бути застосовані загальні правила позовної давності. Загальна позовна давність на дату звернення АТ "Укрзалізниця" до суду з даним позовом не пройшов, а відтак АТ "Укрзалізниця" звернулось до суду в межах строку передбаченого статтею 257 ЦК України для позадоговірних (делікатних) правовідносин.

Також позивач зазначає, що ймовірно відповідач (вантажовідправник) при навантаженні вагону використовував засоби ущільнення вантажу в піввагоні чим досяг розширення кузова більше 50мм на сторону з розривом проміжних балок до ступеня, що загрожував безпеці руху, що довести не можливо, так як позивач не був присутній при навантаженні вагона. Але очевидний той факт, що після ущільнення відповідач (вантажовідправник) використовував зварювальні роботи шляхом встановлення накладок на проміжні балки, крім того, вантажовідправник виконував приварювання металевого прута до верхньої обв`язки вагона - дані факти зафіксовані та видні на фотографії з місця первинного огляду вказаного вагону. Зварювальне з`єднання двох бортів розташовано зверху над вантажем та відповідно не могло бути виконано заздалегідь. Застосувавши зварювальні роботи при встановленні так званих стяжок та латок на кузов вагона вантажовідправник порушив вимоги ДСТУ ГОСТ 22235:2015 Вагони вантажні магістральних залізничних доріг колій 1520мм, а саме п.4.1.2 Вносити зміни в конструкцію вагонів, заварювати двері, люки вагонів, демонтувати деталі вагонів, в тому числі борта платформ та двері піввагонів, кріпити вантажі до металевих частин вагона за допомогою зварювання та свердління допускається тільки з дозволу залізничної адміністрації та власника вагона у відповідності з нормативними документами, затвердженими у встановленому порядку. Також відповідач (вантажовідправник) порушив пункти СТП 04-020:2018 "Вагони вантажні та контейнери. Правила ремонту при зварюванні та наплавлені" та пункти "Правил технічної експлуатації міжгалузевого промислового залізничного транспорту України".

Позивач зазначає, що при виявленні зварювальних робіт працівники залізниці діяли згідно пункту 11.5.1 СТП 04-001:2015 "Колісні пари вантажних вагонів. Правила технічного обслуговування, ремонту та формування вагонних колісних пар". Працівниками вагонного депо даний вагон був відправлений на ремонтне підприємство для виконання середнього ремонту колісних пар та виявлення можливих електроопіків з-за проведення зварювальних робіт. Сума збитку виставлена вантажовідправнику включає в себе виключно дефекаційні роботи пов`язані з виконанням СТП 04-001:2015 "Колісні пари вантажних вагонів. Правила технічного обслуговування, ремонту та формування".

За допомогою системи "Електронний суд" до суду 07.02.2022 надійшли заперечення відповідача якими просить суд у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система" про стягнення збитків за ремонт пошкодження вагону № 66734500 відмовити в повному обсязі.

Також відповідача вважає, що обставини пропуску строку для подання відповіді на відзив обома представниками, окрім обставин перебування на лікарняному, не є доведеними (підтвердженими), а процесуальний строк для подання відповіді на відзив встановлений судом, тому може бути тільки продовжений судом, а не поновлений. Проти продовження судом процесуального строку для подання представниками позивача відповіді на відзив відповідач не заперечує.

Також відповідач зазначив, що підтримую заявлену у відзиві заяву про застосування до вимог позивача 6 (шести) - місячного строку для звернення до суду (п. 137 Статуту залізниць України), який пропущений позивачем без поважних причин.

Крім того, відповідач зазначає, що Акт № 63 про пошкодження вагона від 07.08.2019 за формою ВУ-25М не містить взагалі інформації про зміст пошкоджень, а вказує на зміст порушень Правил користування вагонами та контейнерами, що можуть призводити до пошкоджень вантажного вагону - зокрема проведення зварювальних робіт. При цьому Акт від 30.08.2019, що додається підтверджує відсутність факту проведення зварювальних робіт під час експлуатації ТОВ "Втор-Система" і передбачає факт зношеності колісних пар через їх експлуатацію. Виходячи з чого висновки, що наведені в умовах акту №63 є безпідставними, адже в подальшому такі не підтвердились, а були спростовані.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив та подання доказів суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 22.11.2021 встановлено позивачу строк подання до суду відповіді на відзив - п`ять днів з дня одержання відзиву відповідача на позовну заяву.

Відповідно до вхідного штемпеля за №НЮ-04/17213 відзив надійшов на адресу позивача 23.12.2021, у зв`язку з чим мав подати відповідь на відзив до суду у строк до 29.12.2021.

Однак, відповідь на відзив позивач направив до суду 14.01.2022 заявивши при цьому вимогу про поновлення строку на подання відповіді відзиву, обґрунтовуючи причини його пропуску перебуванням відповідального юрисконсульта на лікарняному та розгалуженістю за територіальним розташуванням структури АТ "Укрзалізниця" до складу, якої входять підрозділи.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Приписами ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За приписами частин 1-3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

З огляду на поважний характер наведених позивачем обставин в обґрунтування пропуску процесуального строку для подання відповіді на відзив, заяву позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив суд задовольняє.

Таким чином, суд вважає необхідним поновити Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" пропущений процесуальний строк для подання відповіді на відзив у справі №904/8919/21.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", найменування якого змінено Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі Структурного підрозділу "Служба комерційної роботи та маркетингу" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", (далі - перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Втор-Система" (далі - замовник, відповідач) укладено договір №10019/ПрЗ-2018 про надання послуг (далі - договір) відповідно до п.1.1. якого предметом договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.

Відповідно до залізничної накладної №40917858 вагон №667345000, власником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця", у порожньому стані 21.07.2019 був відправлений зі станції Новоукраїнка Одеської залізниці на станцію Дніпро-Головний під навантаження, куди він прибув 28.07.2019.

Згідно з відомості №08080080 плати за користування вагонами та Пам`ятки №371 про забирання вагонів, які підписані представником вантажовласника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система", вагон №66734500 28.07.2019 об 11:40 був переданий та знаходився на під`їзних коліях Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготранссервіс".

07 серпня 2019 року о 10:40 фахівцями структурного підрозділу "Вагонне депо Кам`янське" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" проведено огляд вагону №66734500 перед його прийняттям від вантажовласника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система", під час якого були виявлені пошкодження.

На підставі огляду пошкодженого вагону фахівцями вагонного депо Кам`янське Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", за участю представника відповідача начальника відділу збуту Дорошенка Ю.М., складено та підписано акт №63 про пошкодження вагону форми ВУ-25М (далі - Акт про пошкодження).

В Акті про пошкодження вказані наступні виявленні пошкодження:

1) Обірвані проміжні балки (свіжі зварювальні шви) - 4шт. пошкоджених деталей;

2) Середній ремонт колісних пар (через наявність зварювальних робіт) - 4шт. пошкоджених деталей;

3) Зміна конструкції вагона (приварювання металевого прута до верхньої обв`язки) - 1шт. пошкоджених деталей.

Відповідно до Акту про пошкодження, вагон направлено в ремонт до експлуатаційного вагонного депо Нижньодніпровськ-вузол Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", на підставі чого були складені повідомлення на ремонт форми ВУ-23 М №3186 від 07.08.2019 на станції відправлення Дніпро-Головний та повідомлення №1546 від 10.08.2019 на станції Нижньодніпровськ-Вузол, куди було направлено вагон для здійснення ремонту, що також підтверджується копією електронного супровідного листа на пересилку форми ВУ-26М.

Після проведених ремонтних робіт в структурному підрозділі "Експлуатаційне вагонне депо" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на вагон №66734500 було складено наступні документи:

- повідомлення форми ВУ-36-М №383 про приймання вагону з ремонту 07.11.2019;

- дефектна відомість форми ВУ-22 від 07.11.2019;

- акт виконаних робіт №241 від 08.11.2019 на загальну суму 15 063,79 грн.;

- калькуляція 2071 від 08.11.2019 на технічне обслуговування з відчепленням пошкодженого вагону платник ВЧДЕ-16 (вагонне депо Кам`янске);

- на підставі калькуляції виставлено рахунок № 241 від 08.11.2019 до структурного підрозділу "Вагонне депо Кам`янське" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" за технічне обслуговування з відчепленням пошкодженого вагону №66734500 на суму 15 063,79 грн.

Структурним підрозділом Вагонне депо Кам`янське на підставі типової калькуляції вартості виявлення пошкодженого вагону на під`їзних коліях промислових підприємств та оформлення документів про пошкодження від 01.07.2019, було складено калькуляцію на послуги по технічному обслуговуванню з відчепленням пошкодженого вагона №66734500 у вагонному депо Кам`янське (затверджена 21.11.20109) на загальну суму 25 126,02 з ПДВ.

Загальний розмір витрат 25 126,02 грн. за послуги по технічному обслуговуванню вагона №66734500 складається з наступних показників:

1) виробничої (повної) собівартості - 15 509,89 грн., що складається з:

- прямих матеріальних витрат - 15 130,01 грн., які складаються з вартість запасних частин відремонтованих та виготовлених в умовах депо - 15 063,79 грн. (згідно калькуляції 2071 від 08.11.2019 вагонного депо Нижньодніпровськ-вузол) та вартості за купівлю матеріалів 4,21 грн. (15 063,79+4,21=15 130,01);

- прямих витрат на оплату праці -150,69 грн.;

- амортизаційних відрахувань - 85,97 грн.;

- загальновиробничих витрат -143,22 грн.,

які в сумі складають виробничу (повну) собівартість яка дорівнює 15 509,89 грн.: 15 130,01+150,69+85,97+143,22 = 15 509 89;

2) рентабельності - 5 428,46 грн.;

3) податку на додану вартість - 4 187,67 грн.

Всього 25 126,02 = 15 509,89+5 428,46+4 187,67.

21 листопада 2019 року позивачем виставлено відповідачу рахунок №886/(262) на загальну суму 25 126,02 грн.

27 березня 2020 року позивачем листом № 443 до відповідача направлено претензію на суму 25 126,02 грн., згідно якої відповідачу було запропоновано погасити заборгованість за надані послуги за ремонт пошкодженого вагону №66734500.

Відповідно до п.2.1.17 договору замовник зобов`язаний запобігати пошкодженню вагонів та забезпечувати їх експлуатацію відповідно до Міждержавного стандарту ГОСТ 22235 "Вагоны грузовые магистральных железных дорог колеи 1520 мм. Общие требования по обеспечению сохранносты при производстве погрузочно-разгрузочных и маневровых работ", Додатку №3 до УМВС та Правил перевезення вантажів залізничним транспортом.

При пошкоджені вагонів Перевізника, їх вузлів і деталей, внаслідок дій або бездіяльності Замовника (відправника/одержувача, платника), на коліях загального і незагального користування Замовник (на вимогу Перевізника) зобов`язаний відшкодувати документально підтверджені витрати на транспортування пошкодженого вагону від місця пошкодження до(із) місця проведення підготовки до ремонту, до місця ремонту, в розмірі: провізної плати; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених або пошкоджених частин (вузлів і деталей); вартості підготовки до ремонту; витрати на перевезення вагонів із місця здійснення ремонту на залізничну станцію, зазначену Перевізником; витрати на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, а також всі митні та інші витрати перевізника, що виникли у зв`язку з пошкодженням вагонів, їх вузлів і деталей. Перевізник надає Замовнику всі необхідні документи, що підтверджують суму витрат. Визначення ремонтопридатності та обсягу відновлення вагонів здійснюється спеціалізованим підприємствами.

У разі пошкодження вагонів перевізника, їх вузлів і деталей внаслідок дій або бездіяльності Замовника (відправника/одержувача, платника), на коліях загального і незагального користування в межах України розрахунок розміру збитку за пошкодження вантажних вагонів здійснюється згідно п. IV Правил користування вагонами і контейнерами.

У випадку втрати, не повернення протягом 6 місяців (в тому числі і зі-за кордону) або пошкодження вагонів Перевізника до стану, що не підлягає ремонту, внаслідок дій або бездіяльності Замовника (відправника/одержувача), на коліях загального і незагального користування, Замовник зобов`язаний надати Перевізнику відповідний вагон або відшкодувати його вартість, визначену згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116 (із змінами і доповненнями) "Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей".

Таким чином, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вважає, що відповідач наніс йому збитки, у зв`язку тим, що не забезпечив схоронність цілісності його майна (а саме вагону №66734500), внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача 25 126,02 грн. збитків за ремонт пошкодженого вагону №66734500.

Предметом доказування у справі є обставини щодо прийняття позивачем вагону за відповідною накладною та чи був він в справному або несправному стані, підтверджено факту пошкодження спірного вагону, місце заподіяння діями відповідача позивачеві матеріальної шкоди та як наслідок відшкодування розміру фактично заподіяної шкоди позивачеві.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць (далі - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).

Відповідно до ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно із ст. 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 856 від 28.09.2004, порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких в графі 20 "Найменування вантажу" вказується "Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)".

Згідно зі ст. 8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

За приписами п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 17 від 29.01.2015, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Відповідно до п. 4.6 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, обов`язок охорони вагонів і вантажів на під`їзній колії покладається на підприємство. Якщо під`їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під`їзної колії організовує залізниця.

Згідно з пунктами 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 сума збитків за пошкодження вагона складається з:

- витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 828/4121 від 01.12.1999, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;

- вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;

- витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;

- плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.06.2010 № 6-469св10).

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданих збитків - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Відповідно до п. 20 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 Акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні згідно із статтею 124 Статуту залізниць України.

Згідно зі ст. 124 Статуту залізниць України за пошкодження і втрату вагонів, контейнерів на залізничних під`їзних коліях, у порту, на залізничній лінії, яка будується, під час навантаження або вивантаження засобами відправника або одержувача на станції, за пошкодження чи втрату знімних перевізних пристосувань (піддонів, строп, щитів, печей тощо), що належать залізниці, відправник, одержувач, порт, підприємство (організація) несуть матеріальну відповідальність перед залізницею у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов`язані також відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок пошкодження рухомого складу, перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу.

Пунктом 137 Статуту залізниць України встановлено, що позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Відповідно до частини п`ятої ст. 135 Господарського кодексу України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Підставою для подання позову є Акт №63 від 07.08.2019 про пошкодження вагону №66734500.

Таким чином, подання (11.11.2021) Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система" про стягнення 25 126,02 грн. збитків за ремонт пошкодження вагону №66734500 здійснено після спливу шестимісячного строку з моменту складання акту про пошкодження вагону.

Отже, приймаючи до уваги, що судом встановлена обставина звернення позивача до суду з позовною заявою після закінчення строку, в який він міг звернутись до суду за захистом свого права, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до вимог позивача позовної давності за заявою відповідача, поданої до винесення рішення судом, що є підставою для відмови у позові.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система" про стягнення 25 126,02 грн. збитків за ремонт пошкодження вагону №66734500 слід відмовити повністю.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, сплачений позивачем при поданні позову судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система" про стягнення 25 126,02 грн. збитків за ремонт пошкодження вагону №66734500 відмовити повністю.

Судовий збір за подання позову покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв