Постанова

від 13.07.2022 по справі 904/8919/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2022 року м.Дніпро Справа № 904/8919/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Березкіна О.В.(доповідача),

судді: Антонік С.Г., Дармін М.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 (суддя Бондарєв Е.М.) у справі № 904/8919/21

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система", м.Дніпро

про стягнення 25 126,02 грн. збитків за ремонт пошкодження вагону №66734500.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система" із позовом про стягнення 25 126,02 грн. збитків за ремонт пошкодження вагону №66734500.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 року у справі №904/8919/21 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд ухвалюючи рішення у справі № 904/8919/21, дійшов помилкового висновку щодо застосування у даному спорі шестимісячного строку позовної давності відповідно до частини п`ятої ст. 315 ГКУ, а саме - пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачем позовів, що випливають з перевезення.

Зокрема, апелянт вважає, що даний спір у справі стосується відшкодування збитків з ТОВ «Втор-Система», завданих Позивачу за ремонт пошкодженого вагону № 66734500, тобто, відшкодування позадоговірної шкоди, що регулюються ст. 1166,1192 ЦК України, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуваню загальний строк позовної давності.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від від 07.02.2022 по справі № 904/8919/21 та задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця».

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2022 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 у справі №904/8919/21 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 лютого 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", найменування якого змінено на Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі Структурного підрозділу "Служба комерційної роботи та маркетингу" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Втор-Система" (замовник) укладено договір №10019/ПрЗ-2018 про надання послуг (договір), відповідно до п.1.1. якого предметом договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.

Відповідно до залізничної накладної №40917858 вагон №667345000, власником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця", у порожньому стані 21.07.2019 був відправлений зі станції Новоукраїнка Одеської залізниці на станцію Дніпро-Головний під навантаження, куди він прибув 28.07.2019.

Згідно з відомості №08080080 плати за користування вагонами та Пам`ятки №371 про забирання вагонів, які підписані представником вантажовласника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система", вагон №66734500 28.07.2019 об 11:40 був переданий та знаходився на під`їзних коліях Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготранссервіс".

07 серпня 2019 року о 10:40 фахівцями структурного підрозділу "Вагонне депо Кам`янське" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" проведено огляд вагону №66734500 перед його прийняттям від вантажовласника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система", під час якого були виявлені пошкодження.

На підставі огляду пошкодженого вагону фахівцями вагонного депо Кам`янське Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", за участю представника відповідача начальника відділу збуту Дорошенка Ю.М., складено та підписано акт №63 про пошкодження вагону форми ВУ-25М (далі - Акт про пошкодження).

В Акті про пошкодження вказані наступні виявленні пошкодження:

1) Обірвані проміжні балки (свіжі зварювальні шви) - 4шт. пошкоджених деталей;

2) Середній ремонт колісних пар (через наявність зварювальних робіт) - 4шт. пошкоджених деталей;

3) Зміна конструкції вагона (приварювання металевого прута до верхньої обв`язки) - 1шт. пошкоджених деталей.

Відповідно до Акту про пошкодження, вагон направлено в ремонт до експлуатаційного вагонного депо Нижньодніпровськ-вузол Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", на підставі чого були складені повідомлення на ремонт форми ВУ-23 М №3186 від 07.08.2019 на станції відправлення Дніпро-Головний та повідомлення №1546 від 10.08.2019 на станції Нижньодніпровськ-Вузол, куди було направлено вагон для здійснення ремонту, що також підтверджується копією електронного супровідного листа на пересилку форми ВУ-26М.

Після проведених ремонтних робіт в структурному підрозділі "Експлуатаційне вагонне депо" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на вагон №66734500 було складено наступні документи:

- повідомлення форми ВУ-36-М №383 про приймання вагону з ремонту 07.11.2019;

- дефектна відомість форми ВУ-22 від 07.11.2019;

- акт виконаних робіт №241 від 08.11.2019 на загальну суму 15 063,79 грн.;

- калькуляція 2071 від 08.11.2019 на технічне обслуговування з відчепленням пошкодженого вагону платник ВЧДЕ-16 (вагонне депо Кам`янске);

- на підставі калькуляції виставлено рахунок № 241 від 08.11.2019 до структурного підрозділу "Вагонне депо Кам`янське" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" за технічне обслуговування з відчепленням пошкодженого вагону №66734500 на суму 15 063,79 грн.

Структурним підрозділом Вагонне депо Кам`янське на підставі типової калькуляції вартості виявлення пошкодженого вагону на під`їзних коліях промислових підприємств та оформлення документів про пошкодження від 01.07.2019, було складено калькуляцію на послуги по технічному обслуговуванню з відчепленням пошкодженого вагона №66734500 у вагонному депо Кам`янське (затверджена 21.11.20109) на загальну суму 25 126,02 з ПДВ.

Загальний розмір витрат 25 126,02 грн. за послуги по технічному обслуговуванню вагона №66734500 складається з наступних показників:

1) виробничої (повної) собівартості - 15 509,89 грн., що складається з:

- прямих матеріальних витрат - 15 130,01 грн., які складаються з вартість запасних частин відремонтованих та виготовлених в умовах депо - 15 063,79 грн. (згідно калькуляції 2071 від 08.11.2019 вагонного депо Нижньодніпровськ-вузол) та вартості за купівлю матеріалів 4,21 грн. (15 063,79+4,21=15 130,01);

- прямих витрат на оплату праці -150,69 грн.;

- амортизаційних відрахувань - 85,97 грн.;

- загальновиробничих витрат -143,22 грн.,

які в сумі складають виробничу (повну) собівартість яка дорівнює 15 509,89 грн.: 15 130,01+150,69+85,97+143,22 = 15 509 89;

2) рентабельності - 5 428,46 грн.;

3) податку на додану вартість - 4 187,67 грн.

Всього 25 126,02 = 15 509,89+5 428,46+4 187,67.

21 листопада 2019 року позивачем виставлено відповідачу рахунок №886/(262) на загальну суму 25 126,02 грн.

27 березня 2020 року позивачем листом № 443 до відповідача направлено претензію на суму 25 126,02 грн., згідно якої відповідачу було запропоновано погасити заборгованість за надані послуги за ремонт пошкодженого вагону №66734500, яка залишилась без відповіді.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система" із позовом про стягнення 25 126,02 грн. збитків за ремонт пошкодження вагону №66734500, позивач Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" посилався на те, що відповідач наніс йому збитки у зв`язку тим, що не забезпечив схоронність цілісності його майна (а саме вагону №66734500).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що наданими доказами підтверджується факт заподіяння збитків відповідачем, проте, подання (11.11.2021) Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система" про стягнення 25 126,02 грн. збитків за ремонт пошкодження вагону №66734500 здійснено після спливу шестимісячного строку з моменту складання акту про пошкодження вагону.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць (Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).

Відповідно до ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно із ст. 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 856 від 28.09.2004, порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких в графі 20 "Найменування вантажу" вказується "Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)".

Згідно зі ст. 8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

За приписами п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 17 від 29.01.2015, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Відповідно до п. 4.6 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, обов`язок охорони вагонів і вантажів на під`їзній колії покладається на підприємство. Якщо під`їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під`їзної колії організовує залізниця.

Згідно з пунктами 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 сума збитків за пошкодження вагона складається з:

- витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 828/4121 від 01.12.1999, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;

- вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;

- витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;

- плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відповідно до п.2.1.17 договору замовник зобов`язаний запобігати пошкодженню вагонів та забезпечувати їх експлуатацію відповідно до Міждержавного стандарту ГОСТ 22235 "Вагоны грузовые магистральных железных дорог колеи 1520 мм. Общие требования по обеспечению сохранносты при производстве погрузочно-разгрузочных и маневровых работ", Додатку №3 до УМВС та Правил перевезення вантажів залізничним транспортом.

При пошкоджені вагонів Перевізника, їх вузлів і деталей, внаслідок дій або бездіяльності Замовника (відправника/одержувача, платника), на коліях загального і незагального користування Замовник (на вимогу Перевізника) зобов`язаний відшкодувати документально підтверджені витрати на транспортування пошкодженого вагону від місця пошкодження до(із) місця проведення підготовки до ремонту, до місця ремонту, в розмірі: провізної плати; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених або пошкоджених частин (вузлів і деталей); вартості підготовки до ремонту; витрати на перевезення вагонів із місця здійснення ремонту на залізничну станцію, зазначену Перевізником; витрати на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, а також всі митні та інші витрати перевізника, що виникли у зв`язку з пошкодженням вагонів, їх вузлів і деталей. Перевізник надає Замовнику всі необхідні документи, що підтверджують суму витрат. Визначення ремонтопридатності та обсягу відновлення вагонів здійснюється спеціалізованим підприємствами.

У разі пошкодження вагонів перевізника, їх вузлів і деталей внаслідок дій або бездіяльності Замовника (відправника/одержувача, платника), на коліях загального і незагального користування в межах України розрахунок розміру збитку за пошкодження вантажних вагонів здійснюється згідно п. IV Правил користування вагонами і контейнерами.

У випадку втрати, не повернення протягом 6 місяців (в тому числі і зі-за кордону) або пошкодження вагонів Перевізника до стану, що не підлягає ремонту, внаслідок дій або бездіяльності Замовника (відправника/одержувача), на коліях загального і незагального користування, Замовник зобов`язаний надати Перевізнику відповідний вагон або відшкодувати його вартість, визначену згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116 (із змінами і доповненнями) "Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей".

Відповідно до п. 20 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 Акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні згідно із статтею 124 Статуту залізниць України.

Згідно зі ст. 124 Статуту залізниць України за пошкодження і втрату вагонів, контейнерів на залізничних під`їзних коліях, у порту, на залізничній лінії, яка будується, під час навантаження або вивантаження засобами відправника або одержувача на станції, за пошкодження чи втрату знімних перевізних пристосувань (піддонів, строп, щитів, печей тощо), що належать залізниці, відправник, одержувач, порт, підприємство (організація) несуть матеріальну відповідальність перед залізницею у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов`язані також відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок пошкодження рухомого складу, перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу.

Оскільки з матеріалів справи вбачається доведеним факт пошкодження вагону, бездіяльність відповідача, яка виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, розмір заподіяних збитків, то господарський суд першої істанції дійшов обгрунтованого висновку про законність позовних вимог і наявність підстав для задоволення позову.

Разом з цим, суд першої інстанції врахував заяву відповідача про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин (а.с. 92), та відмовив у позові з цих підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Акт №63 про пошкодження вагону №66734500 був складений 07.08.2019 ( а.с 28 , т.1), а з позовом позивач звернувся до суду 11.11.2021 року.

Пунктом 137 Статуту залізниць України встановлено, що позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.

Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Відповідно до частини п`ятої ст. 315 Господарського кодексу України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Оскільки підставою для подання позову є факт заподіяння шкоди, який встановлений Актом №63 від 07.08.2019 про пошкодження вагону №66734500 ( а.с 28 , т.1), то господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що подання (11.11.2021) Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Система" про стягнення 25 126,02 грн. збитків за ремонт пошкодженного вагону №66734500 здійснено після спливу шестимісячного строку з моменту складання акту про пошкодження вагону, тобто, поза межами строку позовної давності.

При цьому, доводи апелянта про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню загальний строк позовної давності у три роки, оскільки даний спір у справі стосується відшкодування позадоговірної шкоди, що регулюються ст. 1166,1192 ЦК України, є безпідставними з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.3,124,129 Статуту залізниць, норми вказаного Статуту розповсюджуються на випадки відшкодування шкоди ( збитків) через пошкодження вантажних вагонів.

Пунктом 137 Статуту залізниць України встановлено, що позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує договір про надання послуг щодо здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших державта/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Отже, частиною п`ятою статті 315 Господарського кодексу України та статтею 137 , 124, 129 Статуту залізниць України щодо позовів перевізника до вантажоодержувача чи вантажовідправника, які випливають з перевезення, встановлено спеціальний шестимісячний строк позовної давності, та регулюють питання його перебігу відносно позову залізниці до вантажовідправників, вантажоодержувачів, що випливають із перевезення, і саме ці норми національного законодавства підлягають застосуванню до позовних вимог у справі.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 року у справі № 904/8919/21- залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя С.Г.Антонік

Суддя М.О.Дармін