Ухвала

від 29.06.2010 по справі 7/524

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 7/524 Головуючий у 1-й ін станції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" червня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.,

суддів: Василен ко Я.М., Горяйнова А.М.,

при секретарі: Олешко О .В.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Києві а пеляційні скарги Спеціалізо ваної Державної податкової і нспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податкі в, прокуратури м. Києва на пост анову Окружного адміністрат ивного суду м. Києва від 3.07.2009 ро ку по адміністративній справ і за позовом Акціонерного то вариства «Український іннов аційний банк»до Спеціалізов аної Державної податкової ін спекції у м. Києві по роботі з великими платниками податкі в

- про визнання недійсним и податкових повідомлень-ріш ень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суд у з позовом, вимоги якого уточ нив в ході розгляду справи та просив визнати недійсними п одаткові повідомлення-ріше ння від 28.01.2008 року №0000024310/0 та №0000044310/0, від 8.04.2008 року №000024310/1 та №000044310/1, від 19.06 .2008 року №0000294310/2, №0000044310/2, від 11.08.2008 року №0000294310/3 та №0000044310/3.

Постановою Окружного адм іністративного суду м. Києва від 3.07.2009 року у повному обсязі.

Прокурор та відповідач, н е погоджуючись з даним рішен ням суду, подали апеляційні с карги, в яких, посилаючись на п орушення судом першої інстан ції норм матеріального права , просять скасувати оскаржув ану постанову та ухвалити но ве рішення, яким відмовити у з адоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавш и суддю-доповідача, сторони, я кі з»явилися в судове засіда ння, перевіривши матеріали с прави, доводи апеляційних ск арг вважає, що апеляційні ска рги слід залишити без задово лення, виходячи з наступного .

З матеріалів справи вбача ється, що в період з 16.11.2007 року п о 13.12.2007 року, з 14.12.2007 року по 27.12.2007 року працівниками податкового ор гану була проведена виїзна п ланова перевірка позивача з питань дотримання вимог пода ткового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.20 05 року по 30.09.2007 року, за результат ами проведення якої складени й акт від 16.01.2008 року №18/43-10/05839888.

Згідно висновків акту под атковим органом встановлені порушення позивачем вимог п п.1.22.2 п.1.22, пп.1.3.2 п.1.3 ст.1, пп.4.1.1, пп.4.1.2 пп.4 .1.3, пп.4.1.4, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1, пп.5.24 п.5.2, п п.5.32, 5.3.9 п.5.3, пп.5.4.4, пп.5.46, пп.5.4.8, пп.5.4.10 п.5.4, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5, п.7.6 ст.7, пп.8.2.2 п .8.2, пп.8.3.2 п.8.3, пп.8.4.5 п.8.4, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8, пп .12.2.1, пп.12.2.2 п.12.2 ст.12 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств»; пп.3.1.1 п.3.1, пп.3.2.5 п.3.2 ст.3, п.4.1, п.4.7 ст.4, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп .7.4.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України « про податок на додану вартіс ть», а саме: необґрунтовано за нижено податкове зобов»язан ня по податку на прибуток у су мі 648840,55 грн., занижено збиток ві д операцій з облігаціями; зан ижено (з урахуванням завищен ня) податкового зобов»язання по ПДВ на загальну суму 34210,08 грн .

На підставі вказаного акт у перевірки та виявлених в хо ді її проведення порушень ві дповідач прийняв податкові п овідомлення-рішення: № 0000024310/0 ві д 28.01.2008 року, яким визначив пози вачу суму податкового зобов' язання по податку на прибуто к банківських організацій у розмірі 1 282 106,14 грн., з яких 647 713,78 грн . - основний платіж та 634392,36 грн. - ш трафні (фінансові) санкції; № 0 000044310/0 від 28.01.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'я зання по додатку на додану ва ртість у розмірі 74 483,87 грн., в том у числі 34 210,08 грн. за основним пл атежем та 40 273,79 грн. - штрафним (фі нансовим) санкціям.

За результатами апеляцій ного оскарження вказаних под аткових-рішень податковий ор ган виніс аналогічні за зміс том податкові повідомлення р ішення від 8.04.2008 року №000024310/1 та №000044 310/1.

Рішенням ДПА у м. Києві від 11.06.2008 року №2481/10/25-114 про результати розгляду повторної скарги с касовано податкове повідомл ення-рішення відповідача №00002 4310/0 від 8.04.2008 року в частині донар ахування податку на прибуток внаслідок зменшення перевір кою валових витрат Дніпропет ровської філії АТ «Укрінбанк »на вартість оренди частини нежитлового приміщення.

На підставі вказаного ріш ення податковий орган 19.06.2008 рок у виніс податкові повідомлен ня-рішення: №0000294310/2 про визначен ня суми податкового зобов»яз ання по податку на прибуток у розмірі 953696,01 грн. (603915,45 грн. - за о сновним платежем та 349780,56 грн. - штрафних санкцій), №0000044310/2, яким п озивачу визначено суму подат кового зобов»язання по подат ку на додану вартість у розмі рі 74483,87 грн., з яких 34210,08 грн. - за ос новним платежем та 40273,79 грн.

За результатами адмініст ративного оскарження даних п одаткових повідомлень рішен ь податковий орган виніс ана логічні за змістом податкові повідомлення-рішення від 11.08.20 08 року №0000294310/3 та №0000044310/3.

Позивач не погоджуючись з даними рішеннями податковог о органу звернувся до суду з в ідповідним позовом.

Колегія суддів погоджуєт ься з висновками суду першої інстанції щодо наявності пр авових підстав для задоволен ня позову виходячи з наступн ого.

Позивачем були придбані о блігації внутрішньої держав ної позики відповідно до дог оворів купівлі-продажу цінни х паперів, укладених з ТОВ КБ « Фінансова ініціатива»від 7.07.2 006 року № Т154 та № Т286/06; від 10.07.2006 року № Т155 та Т-287/06; від 26.07.2006 року №Т156 та № Т-321/06. Вказані облігації емітов ані Міністерством фінансів У країни за №UA3E00007903, загальною ном інальною вартістю 64 999 000 грн. зі строком погашення 2.08.2006 року. Ва ртість придбаних позивачем о блігацій становить 67 043 370 грн.

Позивач сплатив продавцю накопичені проценти по прид баним цінним паперам у склад і їх вартості на загальну сум у 1899623,74 грн., тому висновки подат кового органу щодо заниження валових доходів необґрунтов ані.

19.03.2001 року між Луцькою філіє ю AT «Укрінбанк»та ПФ «Мастран с»(позичальник) укладено кре дитну угоду №022, згідно умов як ої банк надає кредит позичал ьнику в сумі 75000 грн., термін пог ашення - 19.03.2002 року.

Відповідно до кредитної у годи термін «період нарахува ння відсотків»означає почат ковий період, що розпочинаєт ься з дати виникнення заборг ованості за кредитом на пози чковому рахунку і закінчуєть ся 30 (31) числа поточного місяця, за який нараховуються відсо тки. Будь-який наступний пері од нарахування відсотків в п одальшому є період з 1 по 30 (31) чис ло поточного місяця включно до дати повного погашення за боргованості за кредитом.

Згідно п.п.3.5.1 п.3.5 угоди позич альник - ПФ «Мастранс»сплачу є банку відсотки у розмірі 34 р ічних, які нараховуються за п еріод наявності позикової за боргованості по обліку банку . Такі відсотки нараховуютьс я за фактичну кількість днів періоду нарахування відсотк ів на основі банківського ро ку (365 днів) і підлягають сплаті на платежів по відсотках за к редитом.

Підпунктом 3.5.2 п.3.5 кредитно ї угоди сторони визначили, що у разі порушення строків спл ати кредиту та відсотків за к редитом, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховуєть ся на суму несвоєчасно сплач ених кредиту та відсотків за кредитом із розрахунку факт ичної кількості прострочени х днів у розмірі 0,2% від суми бор гу за кожен день прострочки, а ле не більше подвійної облік ової ставки НБУ.

28.02.2007 року МП «Сатурн»зверн улось до Луцької філії AT «Укрі нбанк»з письмовим клопотанн ям в якому просило надати мож ливість погасити заборгован ість, яка виникла з кредитної угоди № 022 від 19.03.2001 року укладен ої між ПФ «Мастранс»та Луцьк ою філією AT «Укрінбанк», та пе ренесення обов»язку погашен ня заборгованості та відшкод ування матеріальної шкоди з ПФ «Мастранс»на МП «Са турн»шляхом укладення трьох сторонньої мирової угоди.

1.03.2007 року клопотання МП «Са турн»задоволено та прийнято рішення щодо призупинення н арахування відсотків по кред итній угоді №022 від 19.03.2001 року, юр идичному сектору доручено пі дготувати проект мирової уго ди.

5.04.2007 року між AT «Укрінбанк»т а МП «Сатурн»укладена мирова угода, якою погоджено порядо к погашення наведеної заборг ованості.

Фактично AT «Укрінбанк», ПФ «Мастранс», МП «Сатурн»було змінено умови кредитної уго ди, в частині нарахування про центів, у зв'язку із чим позива ч не повинен був нараховуват и та відповідно включати до с кладу валового доходу відсот ки за вищевказаною угодою. Ви сновки податкового органу що до заниження Луцькою філією АТ «Укрінбанк»валового дохо ду та порушення позивачем п.п .4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про о податкування прибутку підпр иємств»необґрунтовані.

Щодо порушень позивачем п .1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств» у в'язку з н е включенням філіями банку д о валового доходу суми безпо воротної фінансової допомог и у вигляді заборгованості, щ о залишились нестягнутими пі сля закінчення строку позовн ої давності, слід зазначити н аступне.

В ході перевірки податков им органом було встановлено, що філіями банку обліковуют ься залишки коштів клієнтів банку за якими більше ніж три роки не проводились операці ї.

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 З акону України «Про оподатку вання прибутку підприємств» валовий дохід включає зокрем а доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигл яді: сум безповоротної фінан сової допомоги, отриманої пл атником податку у звітному п еріоді, вартості товарів (роб іт, послуг), безоплатно надани х платнику податку у звітном у періоді, крім їх надання неп рибутковим організаціям згі дно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких опера цій між платником податку та його відокремленими підрозд ілами, які не мають статусу юр идичної особи, крім випадків , визначених у частині четвер тій статті 3 Закону України "Пр о списання вартості несплаче них обсягів природного газу" ;

Пунктом 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону Ук раїни «Про оподаткування при бутку підприємств»визначен о, що безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума з аборгованості платника пода тку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишила ся нестягнутою після закінче ння строку позовної давності .

Статтями 256 ЦК України визн ачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа мож е звернутися до суду з вимого ю про захист свого цивільног о права або інтересу.

Позовна давність не пошир юється на вимогу вкладника д о банку про видачу вкладу. (ст. 268 ЦК України).

В даному випадку колегія суддів погоджується з виснов ками суду першої інстанції, щ о загальний строк позовної д авності не застосовується до спірних правовідносин.

Суми на рахунку позивача 2903 «кошти клієнтів банку за не діючими рахунками та 2009 «інша кредиторська заборгованіст ь за операціями клієнтами ба нку»не є безповоротною фінан совою допомогою відповідно д о п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України « Про оподаткування прибутку п ідприємств»та згідно п.п.4.1.6 п.4 .1 ст.4 цього Закону не включаєт ься до скоригованого валовог о доходу.

Щодо порушення позивачем п.п.5.2.4 п.5.2, плі.5.6.2 п.5.6 ст.5, п.п.12.2.2 п.12.2 ст . 12 Закону України «Про оподат кування прибутку підприємст в»слід зазначити наступне.

В ході перевірки було вст ановлено, що банком 31.08.2005 року в іднесено до складу валових в итрат суми страхового резерв у, створеного під знецінення простих іменних акцій ВАТ «К інто»у кількості 222000 шт. на заг альну суму 78 080,46 грн. та 30.12.2005 року п ід знецінення простих іменни х акцій ВАТ «УкрКарт»у кільк ості 2400 шт. на загальну суму 24 000 г рн. з відповідним відображен ням по рядку 04.3 «сума коштів вн есених до страхового резерву ».

Підпунктом 12.2.1 пункту 12.1 ста тті 12 Закону України «Про опод аткування прибутку підприєм ств»встановлено, що будь-яки й банк, а також будь-яка небанк івська фінансова установа, с творена згідно з нормами від повідних законів, крім страх ових компаній (далі - фінансов і установи), зобов'язані створ ювати страховий резерв для в ідшкодування можливих втрат по основному боргу (без проце нтів та комісій) за всіма вида ми кредитів та інших активни х операцій, які відносяться д о їх господарської діял ьності згідно з законодавств ом.

Згідно п.п. 12.2.3 п.12.2 ст.12 Закону, розмір страхового резерву, щ о створюється за рахунок збі льшення валових витрат фінан сової установи, для комерцій них банків - не може перевищув ати 20 відсотків від суми борго вих вимог, а саме сукупної заб оргованості за кредитами, га рантіями та поруками, фактич но наданими (виставленими на користь) дебіторам на останн ій робочий день звітного под аткового періоду.

Формування страхового ре зерву, згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відбувається лише для відшкодування можли вих втрат, які існують лише пе ред банком.

Суд першої інстанції прий шов до правильного висновку, що умови формування страхов ого резерву у податковому об ліку мають відповідати норма м Закону України «Про оподат кування прибутку підприємст в». Висновки податкового орг ану щодо встановлення вказан ого порушення обґрунтовані.

Між позивачем та ТОВ «Фло ріна», ЗАТ «Тюльпан»укладено договори №29/а від 3.03.2004 року та №2 1 від 20.03.2006 року відповідно по ви конанню робіт по флористично му оформленню виробничих при міщень позивача, що розташов ані за адресами м. Київ: вул. См ирнова-Ласточкіна, 10-А; вул. Інс титутська, 12-А; вул. Антоновича . 43; вул. Тимошенка, 18; бул. І. Л епсе,8.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону У країни «Про оподаткування пр ибутку підприємств»встанов лено, що валові витрати вироб ництва та обігу - це сума будь- яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здій снюваних як компенсація варт ості товарів (робіт, послуг), я кі придбаваються (виготовляю ться) таким платником податк у для їх подальшого використ ання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких в итрат, сплачених (нараховани х) протягом звітного періоду у зв»язку з підготовкою, орга нізацією, веденням виробницт ва, продажем продукції (робіт , послуг) і охороною праці, у то му числі витрати з придбання електричної енергії (включа ючи реактивну, з урахуванням обмежень, установлених пунк тами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Обмежень щодо віднесення до складу валових витрат пла ти за товар пп.5.3 - 5.7 ст.5 Закону не містять.

Колегія суддів погоджуєт ься з висновками суду першої інстанції, що позивач правом ірно відніс до складу валови х витрат вартість отриманих флористичних послуг, оскільк и відповідне оформлення прим іщення банку та отримання та ких послуг безпосередньо пов »язані з веденням господарсь кої діяльності позивача.

Висновок податкового ор гану щодо порушення позиваче м п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України « Про оподаткування прибутку п ідприємств»необґрунтовани й, оскільки оренда банкоматі в здійснювалася позивачем з метою ведення господарської діяльності, тому витрати на ї х страхування були правомірн о віднесені до складу валови х витрат.

Щодо завищення сум аморти заційних відрахувань за прид бані позивачем та встановлен і охоронно-тривожну сигналіз ацію та металеві грати.

Позивачем віднесено охор онно-тривожну сигналізацію т а металеві грати до основних фондів за групою 2.

Основні фонди - матеріал ьні цінності, що призначають ся платником податку для вик ористання у господарській ді яльності платника податку пр отягом періоду, який перевищ ує 365 календарних днів з дати в ведення в експлуатацію таких :гіальних цінностей, та варті сть яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у з ф ізичним або моральним зносом . (пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «П ро оподаткування прибутку пі дприємств»).

Охоронно-тривожна сигнал ізація та металеві грати від носяться до групи 1 основних ф ондів, тому висновки податко вого органу щодо перевищення позивачем амортизаційних ві драхувань обґрунтовані.

Висновки акту перевірки щ одо заниження позивачем вало вих доходів у зв»язку з несво єчасним врахуванням у складі валових доходів вартості за ставленого майна за кредитор ською заборгованістю обґрун товані та узгоджуються з пол оженнями пп.7.9.5 п.9 ст. Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств», оскільки договір купівлі-продажу від 20.07.2005 року був укладений позива чем з ТОВ КВФ «Декор»з метою п овернення безпідставно отри маних коштів Вінницькою філі єю позивача від ТОВ «ВКФ «Дек ор».

Відповідно до акту переві рки позивач порушив п.4.7 ст.4 Зак ону України «Про податок на д одану вартість»оскільки не в ідніс до податкового зобов'я зання з податку на додану вар тість суми в розмірі 2000 грн. за договором комісії.

16.08.2000 року між позивачем та П П ОСОБА_3 був складений ак т про визнання останнім прет ензії №377/08 від 4.08.2000 року, в резуль таті чого ПП ОСОБА_3 добро вільно передав позивачу в ра хунок погашення заборговано сті по кредиту та пені в розмі рі 20 859 грн. належні йому на прав і власності автозапчастини.

У зв'язку з цим позивачем я к комітентом було доручено Т ОВ «Алеко»- комісіонеру реал ізувати автомобільні запчас тини.

Відповідно до абз. 2 п.4.7 ст.4 З акону України «Про податок н а додану вартість»у випадках коли платник податку здійсн ює діяльність з поставки тов арів, отриманих у межах догов орів комісії (консигнації), по руки, доручення, довірчого уп равління, інших цивільно-пра вових договорів, що уповнова жують такого платника податк у (далі - комісіонера) здійснюв ати поставку товарів від іме ні та за дорученням іншої осо би (далі - комітента) без перед ання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих това рів, визначена у порядку, вста новленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов 'язань комісіонера є дата, виз начена за правилами, встанов леними пунктом 7.3 цього Закону , а датою збільшення суми пода ткового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або пос тавки останньому інших видів компенсації вартості зазнач ених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов 'язань комітента є дата отрим ання коштів або інших видів к омпенсації вартості товарів від комісіонера.

В силу п.4.7 ст.4 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість»позивач мав сплатити по даток на додану вартість з ко штів, отриманих з реалізації за договором комісії автоза пчастин.

Таким чином, висновок від повідача про заниження подат ку на додану вартість за пері од з 1.01.2005 по 30.09.2007 у розмірі 2000 грн. в ідповідає нормам матеріальн ого права.

Щодо висновків відповіда ча про порушення позивачем п .4.9 ст.4 Закону України «Про под аток на додану вартість»слід зазначити наступне.

На підставі розпорядженн я на облік операцій на рахунк у 8 класу від 12.01.2007 року та меморі ального ордеру №6 від 12.01.2007 року відповідачем було встановле но переведення позивачем з в иробничих фондів до невиробн ичих фондів приміщення за ад ресою вул. Героїв Севастопол я, буд.17, м. Київ.

Вказане приміщення викор истовувалося позивачем як ва лютний кіоск, який було вивед ено з експлуатації. Приміщен ня, яке слугувало як валютний кіоск, позивачем використов ується як архівне.

Зміна позивачем цільово го призначення приміщення, щ о віднесено до соновних фонд ів виробничого призначення н е потягла за собою зміни груп ової належності такого примі щення, оскільки позивач прод овжує його використовувати у власній господарській діяль ності.

Таким чином, висновок под аткового органу щодо необхід ності сплати ПДВ за переведе ння приміщення з основних ви робничих фондів до невиробни чих необґрунтований.

Відповідачем встановлен о, що позивач утилізував валю тний кіоск, у зв»язку з чим йом у було донараховано штрафні санкції на суму 98,27 грн., разом з тим, нарахування вказаної су ми штрафних санкцій податков им органом не обґрунтовано.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам сп рави, наданим сторонами дока зам, правильно застосував но рми матеріального права, обґ рунтовані висновки щодо яких виклав в мотивувальній част ині оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційних скарг спростовуються встановлени ми судом першої інстанції об ставинами, наявними в матері алах справи доказами та норм ами чинного законодавства, з азначеними в мотивувальній ч астині оскаржуваного рішенн я суду.

Відповідно до ст. 200 КАС Укр аїни, суд апеляційної інстан ції залишає скаргу без задов олення, а постанову суду - бе з змін, якщо визнає, що суд пер шої інстанції правильно вста новив обставини справи та ух валив судове рішення з додер жанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляц ійні скарги слід залишити бе з задоволення, а постанову су ду першої інстанції без змін .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС Ук раїни, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Спеці алізованої Державної податк ової інспекції у м. Києві по ро боті з великими платниками п одатків, прокуратури м. Києва залишити без задоволення, по станову Окружного адміністр ативного суду м. Києва від 3.07.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення, м оже бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаці йної скарги до Вищого адміні стративного суду України.

Повний текст рішення су ду виготовлений 2.07.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді:

< Текст >