Постанова

від 03.07.2009 по справі 7/524

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03.07.2009 р. 15:55 № 7/524

Окружний адміністративни й суд міста Києва у складі гол овуючого судді Арсірія Р.О. п ри секретарі судового засіда ння Поліщук О.А. вирішив адмі ністративну справу

за позовом Акціонерного товариства "Український інноваційний б анк"

до Спеціалізованої державн ої податкової інспекції у м. К иєві по роботі звеликими пла тниками податків

про визнання недійсними пода ткових повідомлень-рішень

Представники сторін:

Представник позивача Гри щенко К. В., Якимець Т.Л., з а довіреністю

Представник відповідача, Бондаренко Ю.В., СДПІ у м. Ки єві по роботі з великими плат никами податків;

Представник прокур атури, Насадчук Ж. Д., за до віреністю

Позивач, Акціонерне т овариство «Український інно ваційний банк»звернувся з по зовом до Спеціалізованої дер жавної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великим и платниками податків про ви знання недійсними податкови х повідомлень-рішень від 28.01.2008р . № 0000024310/0 та № 0000044310/0, від 08.04.2008р. № 000024310/1 та № 000044310/1, від 19.04.2008р. № 0000294310/2 та від 19.06.2008р . № 0000044310/2.

29.08.2008р. позивачем подано заяв у № 1561/0/2-08 про уточнення предмет у позовних вимог, відповідно до якої позивач просив визна ти недійсними податкові пов ідомлення-рішення Спеціаліз ованої державної податкової інспекції 28.01.2008р. № 0000024310/0 та № 0000044310/0, від 08.04.2008р. № 000024310/1 та № 000044310/1, від 19.04.2008р . № 0000294310/2 та від 19.06.2008р. № 0000044310/2, від 11.08.2008 р. № 0000294310/3 та № 0000044310/3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в акті пере вірки дійшов хибних висновкі в, оскільки податковий облік позивачем ведеться у повній відповідності до Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств», Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість»а тому, на думку поз ивача, спірні податкові пові домлення-рішення підлягают ь визнанню недійсними.

Відповідач повністю запер ечує проти позовних вимог АТ «Український інноваційний б анк», посилаючись на те, що пор ушення позивачем податковог о законодавства мало місце, в ідповідно, оскаржувані подат кові повідомлення-рішення ви несені відповідачем правомі рно.

Розглянувши подані сторон ами документи і матеріали, за слухавши пояснення їх предст авників, всебічно і повно з' ясувавши всі фактичні обста вини, на яких ґрунтується поз ов, об' єктивно оцінивши док ази, які мають юридичне значе ння для розгляду справи і вир ішення спору по суті, Окружни й адміністративний суд м. Киє ва, встановив:

Відповідачем - Спеціаліз ованою державною податковою інспекцією у м. Києва по робот і з великими платниками пода тків було проведено перевір ку дотримання вимог податко вого та валютного законодавс тва Акціонерного товариства «Український інноваційний б анк»(код за ЄДРПОУ 05839888, МФО 300142) з питань дотримання вимог пода ткового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2 005р. по 30.09.2007р., за результатами як ої було складено акт перевір ки № 18/43-10/05839888 від 16.01.2008р.

На підставі акта перевірки Спеціалізованою державною п одатковою інспекцією у м. Киє ві по роботі з великими платн иками податків прийняті пода ткові повідомлення-рішення:

- № 0000024310/0 від 28.01.2008р., яким по зивачу визначено суму податк ового зобов' язання з податк у на прибуток банківських ор ганізацій у розмірі 1 282 106,14 грн., в т.ч. 647 713,78 грн. - основний плат іж та 634 392,36 грн. - штрафні (фінан сові) санкції;

- № 0000044310/0 від 28.01.2008р., яким п озивачу визначено податкове зобов' язання з податку на д одану вартість у розмірі 74 483,87 г рн., в т.ч. 34 210,08 грн. основний плат іж та 40 273,79 грн. - штрафні (фінан сові) санкції.

Відповідно до п.5.2 ст. 5 Зако ну України «Про порядок пога шення зобов' язань платникі в податків перед бюджетами т а державними цільовими фонда ми»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ позивач оск аржив вказані податкові пові домлення-рішення в адміністр ативному порядку.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Ки єві по роботі з великими плат никами податків прийнято ріш ення № 3951/10/25-020 від 03.04.2008р. про резуль тат розгляду первинної скарг и, яким залишено без змін вище вказані податкові повідомле ння-рішення, а скаргу АТ «Укра їнський інноваційний банк»- без задоволення.

На підставі вказаного ріше ння про результат розгляду п ервинної скарги Спеціалізов аною державною податковою ін спекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податкі в прийняті податкові повідом лення-рішення:

- № 000024310/1 від 08.04.2008р., яким поз ивачу визначено суму податко вого зобов' язання з податку на прибуток банківських орг анізацій у розмірі 1 282 106,14 грн., в т.ч. 647 713,78 грн. - основний платі ж та 634 392,36 грн. - штрафні (фінанс ові) санкції;

- № 000044310/1 від 08.04.2008р., яким п озивачу визначено податкове зобов' язання з податку на д одану вартість у розмірі 74 483,87 г рн., в т.ч. 34 210,08 грн. основний плат іж та 40 273,79 грн. - штрафні (фінан сові) санкції.

Рішенням ДПА у м. Києві ві д 11.06.2008р. № 2481/10/25-114 про результати ро згляду повторної скарги скас овано податкове повідомленн я рішення Спеціалізованої де ржавної податкової інспекці ї у м. Києві по роботі з велики ми платниками податків № 000024310/1 від 08.04.2008р. в частині донарахува ння податку на прибуток внас лідок зменшення перевіркою валових витрат Дніпропетро вської філії АТ «Український інноваційний банк» на варті сть оренди частини нежитлов ого приміщення на підставі т ого, що додаткові угоди до дог овору оренди, якими змінював ся основний договір в части ні розміру орендної плати та загальної площі приміщення, нотаріально не посвідчені т а застосування штрафних (фін ансових) санкцій у відповідн ому розмірі, а в іншій частині зазначене податкове повідом лення-рішення залишено без з мін, а скаргу АТ «Український інноваційний банк»- частко во задоволено.

На підставі вказаного ріше ння про результат розгляду п овторної скарги Спеціалізов аною державною податковою ін спекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податкі в прийняті податкові повідом лення-рішення:

- № 0000294310/2 від 19.06.2008р., яким по зивачу визначено суму податк ового зобов' язання з податк у на прибуток банківських ор ганізацій у розмірі 953 696,01 грн., в т.ч. 603 915,45 грн. - основний платі ж та 349 780,56 грн. - штрафні (фінанс ові) санкції;

- № 0000044310/2 від 19.06.2008р., яким п озивачу визначено суму подат кового зобов' язання з подат ку на додану вартість у розмі рі 74 483,87 грн., в т.ч. 34 210,08 грн. основн ий платіж та 40 273,79 грн. - штрафн і (фінансові) санкції.

Рішенням ДПА України від 05.08.2008р. № 7545/6/25-0115 про результати роз гляду скарги залишено без зм ін оскаржувані податкові пов ідомлення-рішення Спеціаліз ованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками подат ків від 28.01.2008р. № 0000024310/0 та № 0000044310/0, від 01.04.2008р. № 0000024310/1 та № 0000044310/1, з урахуван ням рішення ДПА у м. Києві від 11.06.2008р. № 2481/10/25-014 прийнятого за резу льтатами розгляду повторної скарги (податкові повідомле ння-рішення від 19.06.2008р. № 0000294310/2 та № 0000044310/2). а скаргу АТ «Український інноваційний банк»(далі - А Т «Укрінбанк») - без задоволен ня.

На підставі вказаного ріше ння про результат розгляду п овторної скарги Спеціалізов аною державною податковою ін спекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податкі в прийняті податкові повідом лення-рішення:

- № 0000294310/3 від 11.08.2008р., яким по зивачу визначено суму податк ового зобов' язання з податк у на прибуток банківських ор ганізацій у розмірі 953 696,01 грн., в т.ч. 603 915,45 грн. - основний платі ж та 349 780,56 грн. - штрафні (фінанс ові) санкції;

- № 0000044310/3 від 11.08.2008р., яким п озивачу визначено суму подат кового зобов' язання з подат ку на додану вартість у розмі рі 74 483,87 грн., в т.ч. 34 210,08 грн. основн ий платіж та 40 273,79 грн. - штрафн і (фінансові) санкції.

За результатами проведе ної перевірки було встановле но завищення валового доходу у вигляді прибутку від опера цій з цінними паперами на сум у 374 097,56 грн. та в порушення вимог п.п.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Пр о оподаткування прибутку під приємств» занижено збиток ві д операцій з облігаціями, заз начений в рядку 2 додатку К2 до Декларації та окремому облі ку прибутку від операцій з ці нними паперами, фондовими та товарними деривативами.

Як свідчать матеріали спр ави та надані сторонами по сп раві пояснення, позивачем бу ло придбано облігації внутрі шньої державної позики відпо відно до Договорів купівлі-п родажу цінних паперів, уклад ених з ТОВ КБ «Фінансова ініц іатива»від 07.07.2006 № Т154 та № Т286/06; від 10.07.2006 № Т155 та Т-287/06; від 26.07.06 № Т156 та №Т- 321/06. Зазначені облігації еміто вані Міністерством фінансів України за № UA3Е00007903, загальною н омінальною вартістю 64 999 000,00 грн . зі строком погашення 02.08.2006. Вар тість придбаних позивачем об лігацій становить 67 043 370,00 грн.

Судом встановлено, що позив ачем були придбані купонні ц інні папери з накопиченими п роцентами між датами сплати купону та премією. Продавцю в казаних облігацій - ТОВ «Фіна нсова ініціатива»були сплач ені накопичені проценти на з агальну суму 1 899 623,74 грн. та суми нарахованого позивачем дохо ду в сумі 359 091,51 грн.

За таких обставин суд вважа є, що доводи відповідача про з аниження валових доходів на суму в розмірі 2 258 712,25 грн. є необ ґрунтованими, оскільки вказа ні відсотки були оплачені по зивачем у складі вартості пр идбаних ним облігацій внутрі шньодержавних позик.

Одночасно, суд погоджуєтьс я з позицією відповідача про те, що позивач мав включити до складу валових доходів нара ховані йому відсотки за облі гаціями внутрішніх державни х позик за період з часу їх при дбання позивачем. Допущене п орушення податкового законо давства в частині заниження валового доходу, пов' язаног о з неврахуванням у складі ва лових доходів нарахованих ві дсотків за облігаціями внутр ішніх державних позик за пер іод володіння ними, позивач в изнає та погоджується в цій ч астині з рішенням відповідач а.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.4.1.2 п.4.1 ст. 4 та з ур ахуванням вимог п.п.11.3.6 п.11.3 ст. 11 З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємств»Л уцькою філією АТ «Укрінбанк» занижено валові доходи на су му 1 697,26 грн. (в т.ч. березень 2007р. у с умі 891,78 грн., квітень 2007р. у сумі 805, 48 грн.) за кредитною угодою № 022 від 19.03.2001р. укладеною даною філі єю з ПФ «Мастранс».

Судом встановлено, що між Л уцькою філією АТ «Укрінбанк» (банк) та ПФ «Мастранс»(позича льник) укладено кредитну уго ду № 022 від 19.03.2001р., згідно якого б анк надає кредит позивальни ку в сумі 75 000,00 грн., термін погаш ення - 19.03.2002р.

Згідно вказаної кредитної угоди термін «період нараху вання відсотків» означає поч атковий період, що розпочина ється з дати виникнення забо ргованості за кредитом на по зичковому рахунку і закінчу ється 30 (31) числа поточного міся ця, за який нараховуються від сотки. Будь-який наступний пе ріод нарахування відсотків в подальшому є період з 01 по 30 (31) ч исло поточного місяця включн о до дати повного погашення з аборгованості за кредитом.

У відповідності до п.п.3.5.1 п.3.5 з азначеної угоди позичальник - ПФ «Мастранс» сплачує бан ку відсотки у розмірі 34 річни х, які нараховуються за періо д наявності позикової заборг ованості по обліку банку. Так і відсотки нараховуються за фактичну кількість днів пері оду нарахування відсотків на основі банківського року (365 д нів) і підлягають сплаті на да ту платежів по відсотках за к редитом.

В п.п.3.5.2 п.3.5 кредитної угоди ст орони визначили, що у разі пор ушення строків сплати креди ту та відсотків за кредитом, п озичальник сплачує банку пен ю. Пеня нараховується на суму несвоєчасно сплачених креди ту та відсотків за кредитом і з розрахунку фактичної кільк ості прострочених днів у роз мірі 0,2% від суми боргу за кожен день прострочки, але не біль ше подвійної облікової ставк и НБУ.

Пунктом 7.3 кредитної угоди в становлено, що дана угода є об ов' язковою для правонаступ ників сторін, які підписали ц ю угоду, а позичальник не може передавати всі, або будь-яку ч астину своїх прав чи зобов' язань згідно з положеннями ц ієї угоди, без попередньої пи сьмової згоди банку.

З матеріалів справи вбачає ться, що МП «Сатурн»звернуло сь до Луцької філії АТ «Укрін банк»з письмовим клопотання м від 28.02.2007р. у якому викладено пропозицію щодо погашення з аборгованості, яка виникла з кредитної угоди № 022 від 19.03.2001р. у кладеної між ПФ «Мастранс»т а Луцькою філією АТ «Укрінба нк», та перенесення обов' яз ку погашення заборгованості та відшкодування матеріальн ої шкоди з ПФ «Мастранс»на МП «Сатурн»шляхом укладення т рьохсторонньої мирової угод и.

На засіданні кредитної ком ісії Луцької філії АТ «Укрін банк»складено протокол № 034 в ід 01.03.2007р., відповідно до якого з азначене клопотання МП «Сату рн»задоволено, прийнято ріше ння щодо призупинення нараху вання відсотків по кредитній угоді № 022 від 19.03.2001р., юридичному сектору доручено підготуват и проект мирової угоди.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 6 Цивіль ного кодексу України сторони мають право укласти договір , який не передбачений актами цивільного законодавства, а ле відповідає загальним заса дам цивільного законодавств а. Сторони в договорі можуть в ідступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини н а власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 13, ст. 14 Цивільног о кодексу України (далі - ЦКУ ) цивільні права особа здійсн ює у межах, наданих їй договор ом або актом цивільного зако нодавства, цивільні обов' яз ки також виконуються у межах , встановлених договором або актом цивільного законодавс тва.

У відповідності до ч.1 ст. 202 ЦК У правочином є дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав та обов' язків.

В ст. 638 ЦКУ закріплено, що дог овір є укладеним, якщо сторо ни в належній формі досягли з годи з усіх істотних умов дог овору. Істотними умовами дог овору є умови про предмет дог овору, умови, що визначені зак оном як істотні або є необхід ними для договорів даного ви ду, а також усі ті умови, щодо я ких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто зг оди. Договір укладається шля хом пропозиції однієї сторон и укласти договір (оферти) і пр ийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Тобто, письмове клопотання МП «Сатурн»від 28.02.2007р. та прото кол № 034 від 01.03.2007р. кредитної ком ісії Луцької філії АТ «Укрін банк»є певним видом письмово го договору, згідно якого обо в' язок погашення заборгова ності та відшкодування матер іальної шкоди з ПФ «Мастранс » перенесено на МП «Сатурн», п рийнято рішення стосовно при зупинення нарахування відсо тків по вищезазначеній креди тній угоді, та передбачено ск ладання мирової угоди.

В подальшому, на виконання в казаного протоколу даними ст оронами було укладено мирову угоду у справі № 2-6720/04 від 05.04.2007р., з окрема, між АТ «Укрінбанк»та МП «Сатурн», згідно якої було погоджено порядок погашення наведеної заборгованості.

Згідно п.4.1 ст. 4 Закону Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платни ка податку від усіх видів дія льності, отриманого (нарахов аного) протягом звітного пер іоду в грошовій, матеріальні й або нематеріальній формах як на території України, її ко нтинентальному шельфі, виклю чній (морській) економічній з оні, так і за їх межами.

При цьому, валовий доход вкл ючає, відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст . 4 вказаного Закону, доходи ві д здійснення банківських, ст рахових та інших операцій з н адання фінансових послуг, то ргівлі валютними цінностями , цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Відповідно до п.п.11.3.6 п.11.3 ст. 11 з азначеного Закону датою збіл ьшення валових доходів креди тора від здійснення кредитно -депозитних операцій є дата н арахування процентів (комісі йних) у строки, визначені кред итним (депозитним) договором .

Однак, з викладеного вбачає ться, що фактично сторонами, а саме: АТ «Укрінбанк», ПФ «Маст ранс», МП «Сатурн»змінено ум ови кредитної угоди, в частин і нарахування процентів, у зв ' язку із чим позивач не пови нен був нараховувати та відп овідно включати до складу ва лового доходу відсотки за на веденою угодою, а тому, виснов ки акту перевірки стосовно п орушення позивачем п.п.4.1.2 п.4.1 ст .4 Закону України «Про оподатк ування прибутку підприємств »є безпідставними.

Стосовно встановленого в а кті перевірки порушення пози вачем п.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 За кону України «Про оподаткува ння прибутку підприємств»у з в' язку із не включенням філ іями банку до валового доход у суми безповоротної фінансо вої допомоги у вигляді забор гованості, що залишились нес тягнутими після закінчення с троку позовної давності, с уд зазначає наступне.

- за результатами перевірки Луцької філії АТ «Укрінбанк у»(акт Луцької ОДПІ від 29.12.2007р. № 124/2200/21750975 за період з 01.01.2005р. по 30.09.2007р.) встановлено, що філією банку на рахунку НОМЕР_2 «Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками»обліковуються за лишки коштів клієнтів банку за якими більш ніж три роки пі дряд не проводились операції , на даному рахунку обліковую ться суми з датою виникнення 03.01.1998р., а саме: 90,50 грн. заборгован ість перед Національним буди нком Селенгу (код ЄДРПОУ 2 1647651), 3 834,91 грн. заборгованість пе ред ТзОВ «Любешів-Інформ»(ко д ЄДРПОУ 13356388) та з датою виникне ння 08.04.2004р.: 6,06 грн. заборгованіст ь перед НВКФ «Аста ЛТД»(код Є ДРПОУ 13361308), 1,06 грн. - заборговані сть перед ТОВ «Базис»(код ЄДР ПОУ 25087410). При цьому, згідно наяв ної бази даних Автоматизова не робоче місце «Облік»навед ені підприємства зняті з обл іку в ДПІ та за рішенням госп одарського суду про скасува ння державної реєстрації про водиться процедура ліквідац ії, в т.ч. ТОВ «Базис»з 15.10.2004р.; НВ КФ «Аста ЛТД з 28.10.2005р.; ТзОВ «Любе шів-Інформ»з 19.12.2005р. (скасовано державну реєстрацію - 30.11.2006р.); Національний будинок Селе нгу згідно центральної ба зи даних юридичних осіб ДПА У країни інформація про дане п ідприємство відсутня з 01.01.2001 р.

- за результатами перевірки Оболонської філії АТ «Укрін банку»(акт ДПІ у Оболонськом у районі м. Києва від 08.01.2008р. № 1-22/1-21 608547 за період з 01.01.2005р. по 30.09.2007р.) у ІІ І кварталі 2007р. встановлено за лишки коштів клієнтів банку , які залишились нестягнутим и після закінчення строку п озовної давності, а саме: 100,00 гр н. заборгованість перед ОСО БА_6 (рахунок НОМЕР_1); 25,94 гр н. - заборгованість перед О СОБА_7 (рахунок НОМЕР_1); 30, 55 грн. заборгованість перед ОСОБА_8 (рахунок НОМЕР_2); 0,48 грн. заборгованість перед ф ілією «Симплекс ЛТД»(рахунок НОМЕР_2).

- за результатами перевірки Київської філії АТ «Укрінба нку»(акт ДПІ у Голосіївськом у районі м. Києва від 11.01.2008 р. № 7-1/22- 10-20064350 за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2007 р.) в становлено, що до складу вало вого доходу не віднесено сум у кредиторської заборговано сті, по якій минув термін поз овної давності на загальну с уму 3 817,95 грн., яка виникла на рах унку 29038011002001. Заборгованість вин икла станом на 10.07.2004 р.

Згідно п.4.1 ст. 4 наведеного За кону валовий доход - загальна сума доходу платника податк у від усіх видів діяльності, о триманого (нарахованого) про тягом звітного періоду в гро шовій, матеріальній або нема теріальній формах як на тери торії України, її континента льному шельфі, виключній (мор ській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статт і 4 вищевказаного Закону вста новлено, що валовий доход вкл ючає, зокрема, доходи з інших д жерел, у тому числі, але не вик лючно, у вигляді сум безповор отної фінансової допомоги, о триманої платником податку у звітному періоді, вартості т оварів (робіт, послуг), безопла тно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх на дання неприбутковим організ аціям згідно з пунктом 7.11 стат ті 7 цього Закону та у межах та ких операцій між платником п одатку та його відокремленим и підрозділами, які не мають с татусу юридичної особи, крім випадків, визначених у части ні четвертій статті 3 Закону У країни «Про списання вартост і несплачених обсягів природ ного газу».

Відповідно до п.1.22.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безпо воротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборговано сті платника податку перед і ншою юридичною чи фізичною о собою, що залишилася нестягн утою після закінчення строку позовної давності.

3 01.01.2004р. набрав чинності Цивіл ьний кодекс України. Згідно с т.1 Цивільного кодексу Україн и (далі - ЦКУ) цивільним закон одавством регулюються особи сті немайнові та майнові від носини (цивільні відносини), з асновані на юридичній рівнос ті, вільному волевиявленні, м айновій самостійності їх уча сників. До майнових відносин , заснованих на адміністрати вному або іншому владному пі дпорядкуванні однієї сторон и другій стороні, а також до по даткових, бюджетних відносин цивільне законодавство не з астосовується, якщо інше не в становлено законом.

Відповідно до ст. 256 ЦКУ позов на давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист с вого цивільного права або ін тересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, вс тановлена законом, може бути збільшена за домовленістю с торін при цьому, договір про з більшення позовної давності укладається у письмовій фор мі. (ст. 257, ч. 1 ст. 259 ЦКУ). Однак, позо вна давність не поширюється на вимогу вкладника до банку про видачу вкладу (ст. 268 ЦКУ).

Щодо цивільних відносин, як і виникли до набрання чиннос ті Цивільним кодексом Україн и, положення цього Кодексу за стосовуються до тих прав і об ов'язків, що виникли або продо вжують існувати після набран ня ним чинності (“Прикінцеві та перехідні положення” ЦКУ ).

Згідно Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, який діяв до 01.01.2004 р., загал ьний строк для захисту права за позовом особи, право якої п орушено (позовна давність), вс тановлюється в три роки. Відп овідно до ст. 83 Цивільного код ексу Української РСР позовна давність не поширюється на в имоги вкладників про видачу вкладів, внесених у державні трудові ощадні каси і в Держа вний банк СРС.

Постанова Правління Націо нального банку України від 12.1 1.2003р. № 492 затверджено Інструкц ію про порядок відкриття, вик ористання і закриття рахункі в у національній та іноземни х валютах (далі - Інструкція НБУ).

Відповідно до п.1.8 вказаної І нструкції НБУ банки відкрива ють своїм клієнтам за догово ром банківського рахунку пот очні рахунки, за договором ба нківського вкладу - вкладні (д епозитні) рахунки. При цьому, п оточний рахунок - рахунок, що в ідкривається банком клієнту на договірній основі для збе рігання грошей і здійснення розрахунково-касових операц ій за допомогою платіжних ін струментів відповідно до умо в договору та вимог законода вства України; вкладний (депо зитний) рахунок - рахунок, що в ідкривається банком клієнту на договірній основі для збе рігання грошей, що передають ся клієнтом в управління на в становлений строк або без за значення такого строку під в изначений процент (дохід) і пі длягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно п.20.6 Інструкції НБУ вк ладні (депозитні) рахунки клі єнтів у разі залучення строк ових вкладів закриваються пі сля закінчення строку дії до говору банківського вкладу т а повернення коштів вкладник у. У разі залучення вкладу на у мовах його видачі на першу ви могу вкладний (депозитний) ра хунок закривається після пов ернення коштів вкладнику.

Пунктом 20.7 Інструкції НБУ вс тановлено, що для достроково го розірвання дії договору б анківського вкладу або повер нення частини вкладу за бажа нням вкладника - фізичної осо би вкладник зобов'язаний пов ідомити про це банк шляхом по дання заяви. У заяві, яка склад ається за довільною формою, в кладник - фізична особа, зокре ма, має зазначити номер і дату укладання договору банківсь кого вкладу, суму вкладу або й ого частину, а також зазначит и дату, коли банк зобов'язаний повернути кошти вкладнику. Т аку заяву вкладник - фізична о соба подає до банку у двох при мірниках не пізніше ніж за дв а робочих дні до дати отриман ня коштів, зазначеної в заяві . Один примірник заяви з відмі ткою банку про отримання пов ертається вкладнику - фізичн ій особі.

Відповідно до п.9.8 Інструкці ї НБУ за договором банківськ ого вкладу банк зобов' язани й видати вклад на першу вимог у вкладника - суб' єкта гос подарювання, крім вкладів, вн есених юридичною особою на і нших умовах повернення, що вс тановлені договором банківс ького вкладу.

Тобто, з викладеного вбачає ться, що загальний строк позо вної давності щодо витребову вання клієнтами банку коштів з їх рахунків не застосовуєт ься.

Законом України «Про держа вну реєстрацію юридичних осі б та фізичних осіб-підприємц ів»регулюються відносини, як і виникають у сфері державно ї реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підпри ємців.

Статтею 33 Закону України «П ро державну реєстрацію юриди чних осіб та фізичних осіб-пі дприємців»встановлено, що юр идична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язкі в іншим юридичним особам - пра вонаступникам у результаті з лиття, приєднання, поділу, пер етворення (реорганізації) аб о в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновн иками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ним и органом, за судовим рішення м або за рішенням органу держ авної влади, прийнятим у випа дках, передбачених законом. Ю ридична особа є такою, що прип инилася, з дати внесення до Єд иного державного реєстру зап ису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідачем не надано суд у доказів того, що позивачем, у періоді за який проведено пе ревірку, отримано судові ріш ення про скасування державно ї реєстрації, ліквідації клі єнтів банку. А тому, суд вважає , що суми на рахунку НОМЕР_2 «Кошти клієнтів банку за нед іючими рахунками»та 2009 «Інша кредиторська заборгованіст ь за операціями клієнтами ба нку»не є безповоротною фінан совою допомогою, порушення п озивачем п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 с т.4 Закону України «Про оподат кування прибутку підприємст в»не мало місця. При цьому вис новок про те, що клієнт банку н е звернеться до філії банку з а поверненням даних коштів є надуманими та такими, що не ґр унтуються на матеріалах нада них позивачем до перевірки.

За результатами проведено ї перевірки, встановлено пор ушення позивачем п.п.5.2.4 п.5.2, п.п.5. 6.2 п.5.6 ст.5, п.п.12.2.2 п.12.2 ст. 12 Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств», так, в ході перевірки встановлено, що ба нком 31.08.2005р. віднесено до склад у валових витрат суми страхо вого резерву, створеного під знецінення простих іменних акцій ВАТ «Кінто»(код ЄДРПОУ 16461855) у кількості 222000 шт. на загаль ну суму 78 080,46 грн. та 30.12.2005р. під зне ціненення простих іменних ак цій ВАТ «УкрКарт»(код ЄДРПОУ 23702532) у кількості 2400 шт. на загаль ну суму 24 000,00 грн. з відповідним відображенням по рядку 04.3 «Су ма коштів внесених до страхо вого резерву».

Особливості покриття безн адійної заборгованості банк ами та небанківськими фінанс овими установами регулюютьс я п. 12.2 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підп риємств».

Підпунктом 12.2.1 пункту 12.1 стат ті 12 наведеного Закону встано влено, що будь-який банк, а так ож будь-яка небанківська фін ансова установа, створена зг ідно з нормами відповідних з аконів, крім страхових компа ній (далі - фінансові установи ), зобов'язані створювати стра ховий резерв для відшкодуван ня можливих втрат по основно му боргу (без процентів та ком ісій) за всіма видами кредиті в та інших активних операцій , які відносяться до їх господ арської діяльності згідно з законодавством.

У п.п.12.2.1 п.12.2 ст. 12 Закону передб ачено необхідну ознаку борго вих відносин як підстави фор мування страхового резерву, а саме можливість втрати по о сновному боргу, тобто наявні сть ризику, який і зумовлює н еобхідність створення страх ового резерву для покриття ц их втрат.

За відсутності ризику при здійсненні кредитної операц ії віднесення банком до вало вих витрат сум страхового ре зерву за цією операцією супе речить вимогам зазначеної но рми, а отже є неправомірним.

При цьому, згідно п.п.12.2.3 п.12.2 ст .12 зазначеного Закону, розмір страхового резерву, що створ юється за рахунок збільшення валових витрат фінансової у станови, для комерційних бан ків - не може перевищувати 20 ві дсотків від суми боргових ви мог, а саме сукупної заборгов аності за кредитами, гаранті ями та поруками, фактично н аданими (виставленими на кор исть) дебіторам на останні й робочий день звітного пода ткового періоду.

З урахуванням положень під пункту 12.2.3 цієї статті створен ня страхового резерву здійсн юється фінансовою установою самостійно у розмірі, достат ньому для повного покриття р изиків неповернення основно го боргу за кредитами (іншими видами заборгованості), визн аними нестандартними за мето дикою, яка встановлюється дл я банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - Кабінет ом Міністрів України, а також за кредитами (іншими видами з аборгованості), визнаними бе знадійними згідно з нормами цього Закону (п.п.12.2.2 п.12.2 ст. 12 Зако ну України «Про оподаткуванн я прибутку підприємств»).

З викладеного вбачається, щ о формування страхового резе рву, згідно Закону України «П ро оподаткування прибутку пі дприємств», відбувається ли ше для відшкодування можливи х втрат, які існують лише пер ед банком.

Суд не приймає посилання по зивача на Постанову Націонал ьного банку України від 17.12.2003р. № 561 «Про затвердження положен ня про порядок визначення сп раведливої вартості та зменш ення корисності цінних папер ів», оскільки ставки, механіз м справляння податків і збор ів (обов' язкових платежів) і пільги щодо оподаткування н е можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про опо даткування (ст.1 Закону Україн и «Про систему оподаткування »). Тобто умови формування ст рахового резерву у податково му обліку мають відповідати нормам саме Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Враховуючи ви кладене, висновки акту перев ірки в цій частині є правомір ними.

Стосовно встановленого в а кті перевірки порушення пози вачем п.1.32 ст. 1, п.5.1 ст. 5 Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств», оскільки, на думку відповідача, витрат и по флористичному оформленн ю виробничих приміщень не по в' язані з господарською дія льністю позивача, тому не мож уть бути віднесені до складу валових витрат.

З матеріалів справи вбача ється, що між позивачем та ТОВ «Флоріна»(код ЄДРПОУ 31032692) та ЗА Т «Тюльпан»(код ЄДРПОУ 23733478) укл адено договори № 29/а від 03.03.2004р. т а № 21 від 20.03.2006р. відповідно по ви конанню робіт по флористично му оформленню виробничих при міщень позивача, на його усну вимогу, що розташовані за адр есами м. Київ: вул. Смирнова-Ла сточкіна, 10-А; вул. Інститутськ а, 12-А; вул. Антоновича, 43; вул. Тим ошенка, 18; бул. І. Лепсе,8.

Пунктом 2 наведених договор ів встановлено, що ціни за вик онані роботи визначаються зг ідно з існуючим у виконавця - ТОВ «Флоріна»та ЗАТ «Тюльпан »прайс-аркушем.

Проаналізувавши матеріал и справи, заслухавши пояснен ня представників сторін, суд вважає за необхідне зазначи ти наступне.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств»встановле но, що валові витрати виробни цтва та обігу - це сума будь-я ких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здій снюваних як компенсація варт ості товарів (робіт, послуг), я кі придбаваються (виготовляю ться) таким платником податк у для їх подальшого використ ання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 1.32 ст. 1 З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємств»г осподарська діяльність - буд ь-яка діяльність особи, напра влена на отримання доходу в г рошовій, матеріальній або не матеріальній формах, у разі к оли безпосередня участь тако ї особи в організації такої д іяльності є регулярною, пост ійною та суттєвою. Під безпос ередньою участю слід розуміт и зазначену діяльність особи через свої постійні предста вництва, філіали, відділення , інші відокремлені підрозді ли, а також через довірену осо бу, агента або будь-яку іншу ос обу, яка діє від імені та на ко ристь першої особи.

У відповідності до п.п.5.2.1 п.5.2 с т. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплаче них (нарахованих) протягом зв ітного періоду у зв'язку з під готовкою, організацією, веде нням виробництва, продажем п родукції (робіт, послуг) і охор оною праці, у тому числі витра ти з придбання електричної е нергії (включаючи реактивну) , з урахуванням обмежень, уста новлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї ст атті.

Підпунктами 5.3 - 5.7 статті 5 За кону України “Про оподаткува ння прибутку підприємств” об меження щодо віднесення до с кладу валових витрат плати п ередплати за товар не містит ь, крім того, наведені норми да ного Закону не містять у собі вимог щодо обов' язку платн ика податку - покупця товар у зменшувати валові витрати у зв' язку із визнанням банк рутом та ліквідацією продавц я товару

Згідно п. 5.11 ст. 5 зазначеного З акону установлення додатков их обмежень щодо віднесення витрат до складу валових вит рат платника податку, крім ти х, що зазначені у цьому Законі , не дозволяється.

Судом встановлено, що позив ач правомірно та у відповідн ості до наведених вимог Зако ну України «Про оподаткуванн я прибутку підприємств»відн іс до складу валових витрат в артість отриманих флористич них послуг. Також суд погоджу ється з позивачем, що відпові дне оформлення приміщень бан ку, в яких здійснюється його г осподарська діяльність та на дання комфортних умов для як існого обслуговування кліє нтів є безумовною вимогою ус пішного ведення господарськ ої діяльності, утримання та з алучення нових клієнтів, тоб то послуги наведених підприє мств є послугами пов' язани ми з підготовкою, організаці єю, веденням виробництва та п родажем послуг.

Щодо висновку відповідача про завищення Рівненською ф ілією позивача валових витра т у сумі 8,75 грн. за договором до бровільного страхування май на - банкомату, який не є влас ністю позивача та перебуває в оперативній оренді, то суд з азначає наступне.

Відповідно до умов Догово ру оперативної оренди № SSI.04.001/23, у кладеного позивачем (орендар ) та Товариством з обмеженою в ідповідальністю «Сервус Сис темз Інтегрейшн», орендар не пізніше 15-ти календарних днів з моменту передачі обладнан ня проводить страхування за власний рахунок обладнання н а користь орендодавця і нада є один із оригіналів страхов ого договору чи полісу оренд одавцю (п.9.3 розділу 9 Договору).

Суд погоджується з позиціє ю позивача, яка полягає в тому , що оренда банкоматів здійсн ювалася ним з метою веденням господарської діяльності, а тому відповідно до п.1.18.1 ст.1, п.1.3 2 ст.1, п.5.2.1 ст.5 Закону України «Пр о оподаткування прибутку під приємств»витрати на їх страх ування були правомірно відне сені до складу валових витра т. За таких обставин, висновок відповідача про порушення п озивачем п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону Ук раїни «Про оподаткування при бутку підприємств»є безпідс тавним.

Щодо встановленого відпов ідачем завищення сум амортиз аційних відрахувань за придб ані позивачем та встановлені охоронно-тривожну сигналіза цію та металеві грати. Як в бачається з матеріалів справ и та встановлено відповідаче м під час проведення перевір ки позивачем було віднесено зазначені об' єкти до основн их фондів за групою 2.

Відповідно до п.8.2.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під те рміном "основні фонди" слід ро зуміти матеріальні цінності , що призначаються платником податку для використання у г осподарській діяльності пла тника податку протягом періо ду, який перевищує 365 календар них днів з дати введення в екс плуатацію таких матеріальни х цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступ ово зменшується у зв'язку з фі зичним або моральним зносом.

Витрати на придбання будь-я ких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для ви користання у господарській д іяльності платника податку, включаються до складу валови х витрат платника податку в з агальному порядку та врахову ються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону .

Основні фонди підлягають р озподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та пер едавальні пристрої, в тому чи слі жилі будинки та їх частин и (квартири і місця загальног о користування), вартість кап ітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний тран спорт та вузли (запасні части ни) до нього; меблі; побутові е лектронні, оптичні, електром еханічні прилади та інструме нти, інше конторське (офісне) о бладнання, устаткування та п риладдя до них;

група 3 - будь-які інші основн і фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислю вальні машини, інші машини дл я автоматичного оброблення і нформації, пов'язані з ними за соби зчитування або друку ін формації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програм и, телефони (у тому числі стіль никові), мікрофони і рації, вар тість яких перевищує вартіст ь малоцінних товарів (предме тів).

Суд погоджується з позиціє ю відповідача, що охоронно-тр ивожна сигналізація є структ урним компонентом з вбудова ним передавальним пристроєм - частиною будівель, а тому ма є бути віднесена до групи 1 осн овних фондів. Те ж саме стосує ться і металевих ґрат. Врахов уючи викладене, суд приходит ь до висновку, що відповідаче м було правомірно встановлен о перевищення позивачем амор тизаційних відрахувань.

Під час проведення перевір ки відповідачем було також в становлено заниження позива чем валового доходу через не своєчасне врахування у склад і валових доходів суми в розм ірі 231 687,50 грн.(вартість заставл еного майна за кредиторською заборгованістю в сумі 46 337,50 грн .).

Відповідно до матеріалів справи позивачем з ТОВ КВФ «Д екор»було укладено Договір к упівлі-продажу обладнання ві д 20.07.05 на загальну суму 278 025,00 грн., в т.ч. ПДВ - 46 337,50 грн. Вказаний Д оговір як вбачається з письм ових пояснень позивача уклад ався останнім з метою поверн ення безпідставно отриманих коштів Вінницькою філією по зивача від ТОВ КВФ «Декор».

Згідно з п.п.7.9.5 п.7.9 ст.7 Закону У країни «Про оподаткування пр ибутку підприємств»при відч уженні майна, заставленого з метою забезпечення повної с уми боргової вимоги, валові в итрати та валові доходи заст аводавця та заставодержател я визначаються у такому поря дку: якщо згідно з умовами дог овору або закону об'єкт заста ви відчужується у власність заставодержателя у рахунок п огашення боргових зобов'язан ь, таке відчуження прирівнює ться до купівлі заставодержа телем такого об'єкта застави у податковий період такого в ідчуження, а основна сума кре диту та нарахованих на неї пр оцентів, що залишилися непов ернутими кредитору (гаранту) , - ціною придбання такої заста ви.

Таким чином, суд вважає прав омірним висновок відповідач а про заниження позивачем ва лових доходів.

Доводи позивача про помилк ове отримання грошових кошті в судом не приймаються, оскіл ьки фактично їх отримання ві дбулося на підставі платіжно го доручення № 124 від 21.06.05 на суму 278 025,00 грн. з призначенням плате жу „за склоформуючу машину з гідно договору від 17.06.2005”. Суд з вертає увагу, що невідповідн ість дати договору (20.07.2005) та дат и договору, яку зазначено у п латіжному дорученні (17.06.2005) не м оже свідчити про відсутність правовідносин між позивачем та ТОВ ВКФ «Декор», зважаючи н а положення статті 181 Господар ського кодексу України.

Перевіркою також встановл ено, що позивачем було поруше но п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині не віднесення до под аткового зобов' язання з под атку на додану вартість суми в розмірі 2000 грн. за договором комісії на продаж автозапчас тин від 21.02.01 № 18/2001 з ТОВ «Алеко». Я к вбачається з матеріалів сп рави, позивачем 16.08.2000 було уклад ено з ПП ОСОБА_5 акт про виз нання останнім претензії № 377/ 08 від 04.08.2000, в результаті чого ПП ОСОБА_5 добровільно перед ав позивачу в рахунок погаше ння заборгованості по кредит у та пені в розмірі 20 859,00 грн. нал ежні йому на праві власності автозапчастини.

У зв' язку з цим позивачем як комітентом (Договір доруч ення на продаж майна від 16.08.2000) б уло доручено ТОВ «Алеко»- ком ісіонеру реалізувати автомо більні запчастини.

Відповідач вважає, що позив ач в силу п.4.7 ст.4 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість»мав сплатити податок на додану вартість з коштів, отр иманих з реалізації за догов ором комісії автозапчастин.

Відповідно до абз. 2 п.4.7 ст.4 За кону України «Про податок на додану вартість» у випадках коли платник податку здійсн ює діяльність з поставки тов арів, отриманих у межах догов орів комісії (консигнації), по руки, доручення, довірчого уп равління, інших цивільно-пра вових договорів, що уповнова жують такого платника податк у (далі - комісіонера) здійснюв ати поставку товарів від іме ні та за дорученням іншої осо би (далі - комітента) без перед ання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих това рів, визначена у порядку, вста новленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов 'язань комісіонера є дата, виз начена за правилами, встанов леними пунктом 7.3 цього Закону , а датою збільшення суми пода ткового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або пос тавки останньому інших видів компенсації вартості зазнач ених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов 'язань комітента є дата отрим ання коштів або інших видів к омпенсації вартості товарів від комісіонера.

Таким чином, суд вважає прав омірним та обґрунтованим вис новок відповідача про заниже ння податку на додану вартіс ть за період з 01.01.2005 по 30.09.2007 у розм ірі 2 000 грн.

Щодо висновку позивача про порушення позивачем п.4.9 ст.4 За кону України «Про податок на додану вартість» та несплат у податку на додану вартість в сумі 30 627,68 грн. суд зазначає на ступне:

Відповідно до ч.3 ст.139 Господ арського кодексу України осн овними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та ус таткування, обладнання, інст румент, виробничий інвентар і приладдя, господарський ін вентар та інше майно тривало го використання, що віднесен о законодавством до основних фондів.

Згідно з п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст.8 Закону У країни «Про оподаткування пр ибутку підприємств»Визначе ння основних фондів та їх гру п під терміном "основні фонди " слід розуміти матеріальні ц інності, що призначаються пл атником податку для використ ання у господарській діяльно сті платника податку протяго м періоду, який перевищує 365 ка лендарних днів з дати введен ня в експлуатацію таких мате ріальних цінностей, та варті сть яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв 'язку з фізичним або моральни м зносом.

Згідно з п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 цього За кону до першої групи основни х фондів будівлі, споруди, їх с труктурні компоненти та пере давальні пристрої, в тому чис лі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капі тального поліпшення землі.

Під час проведення перевір ки на підставі розпорядження на облік операцій на рахунку 8 класу від 12.01.2007 та меморіально го ордеру № 6 від 12.01.2007 відповіда чем було встановлено перевед ення позивачем з виробничих фондів до невиробничих фонд ів приміщення за адресою вул . Героїв Севастополя, буд.17, м. К иїв.

Однак, з наданих позивачем п ояснень по справі судом було з' ясовано, що вказане примі щення використовувалося поз ивачем як валютний кіоск, яки й було виведено з експлуатац ії. Приміщення, яке слугувало як валютний кіоск, позивачем використовується як архівне .

Таким чином, суд вважає, що з міна позивачем цільового при значення приміщення, яке бул о віднесено до основних фонд ів виробничого призначення, не потягла за собою зміни гру пової належності такого прим іщення, оскільки позивач без посередньо продовжує викори стовувати його у своїй госпо дарській діяльності. Зважаюч и на це, висновок відповідача про несплату на підставі п.4.9 с т.4 Закону України «Про подато к на додану вартість»податку на додану вартість за переве дення приміщення з основних виробничих фондів до невироб ничих є необґрунтованим та т аким, що зроблений на основі н еповного дослідження всіх об ставин.

Крім того, як вбачається з а кта перевірки відповідач вст ановив, що позивачем було ути лізовано валютний кіоск, у зв ' язку з чим позивачу було до нараховано штрафні санкції в сумі 98,27 грн. Під час розгляд у справи відповідач не надав обґрунтованих пояснень на п ідставі чого була визначена сума штрафних санкцій у розм ірі 98,27 грн. Доказів проведення оцінки валютного кіоску для розрахунку штрафних санкцій відповідачем подано не було .

За таких обставин, суд вважа є необґрунтованим рішення ві дповідача в частині визначен ня штрафних санкцій у розмір і 98,27 грн.

Як вбачається з вищезазнач еного, під час розгляду справ и судом було встановлено як п орушення вимог податкового з аконодавства з боку позивача , так і неправильні висновки в ідповідача, що потягли за соб ою неправомірне застосуванн я до позивача адміністративн о-господарських санкцій.

Одночасно, суд звертає уваг у на те, що під час проведення звірки арифметичних показни ків, які визначив відповідач в акті перевірки у якості дон арахованих сум з тих чи інших податків та штрафних санкці й, а також показників, що містя ться в оскаржуваних повідомл еннях-рішеннях, було встанов лено їх невідповідність.

Судом неодноразово надава вся час відповідачу для з' я сування причин такої невідпо відності та надання пояснень з цього приводу, проте відпов ідач не зміг виконати вимогу суду. За таких підстав відпов ідач е довів правомірності п рийнятих рішень в частинні в изначеної в них суми.

Крім того, суд, користуючись правом, передбаченим ч.5 ст.71 Ко дексу адміністративного суд очинства України, неодноразо во відкладав розгляд справи та пропонував відповідачу на дати докази правомірності пр ийнятих ним оскаржуваних ріш ень, не зважаючи на обов' язк ові до виконання приписи ч.2 ст .71 цього Кодексу. Зазначеними пропозиціями відповідач не с користався, обмежився матері ал ми зібраними у справі.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинс тва України передбачено, що у справах щодо оскарження ріш ень, дій чи бездіяльності суб 'єктів владних повноважень а дміністративні суди перевір яють, зокрема, чи прийняті (вчи нені) вони обґрунтовано, тобт о з урахуванням усіх обстави н, що мають значення для прийн яття рішення (вчинення дії); ро зсудливо.

Судом встановлено, що під ча с прийняття відповідачем оск аржуваних рішень вказаних пр инципів дотримано не було.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинс тва України до адміністратив них судів можуть бути оскарж ені будь-які рішення, дії чи бе здіяльність суб'єктів владни х повноважень, крім випадків , коли щодо таких рішень, дій ч и бездіяльності Конституціє ю чи законами України встано влено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністрат ивного судочинства України з авданням адміністративного судочинства є захист прав, св обод та інтересів фізичних о сіб, прав та інтересів юридич них осіб у сфері публічно-пра вових відносин від порушень з боку органів державної вла ди, органів місцевого самовр ядування, їхніх посадових і с лужбових осіб, інших суб'єкті в при здійсненні ними владни х управлінських функцій на о снові законодавства, в тому ч ислі на виконання делеговани х повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-я кі рішення, дії чи бездіяльні сть суб'єктів владних повнов ажень, крім випадків, коли щод о таких рішень, дій чи бездіял ьності Конституцією чи закон ами України встановлено інши й порядок судового проваджен ня.

Відповідно до частини 1 стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України кожна сторона повинна довести ті о бставини, на яких ґрунтуютьс я її вимоги та заперечення, кр ім випадків, встановлених ст аттею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України в адм іністративних справах про пр отиправність рішень, дій чи б ездіяльності суб'єкта владни х повноважень обов'язок щодо доказування правомірності с вого рішення, дії чи бездіяль ності покладається на відпов ідача, якщо він заперечує про ти адміністративного позову .

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, си стемного аналізу положень чи нного законодавства України та матеріалів справи, суд дій шов висновку, що викладені в п озовній заяві доводи позивач а є обґрунтованими та відпов ідно такими, що підлягають за доволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 16 7, 254 Кодексу адміністративног о судочинства України, Окруж ний адміністративний суд міс та Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Акціонерного т овариства "Український іннов аційний банк" задовольнити п овністю.

Визнати недійсними податк ові повідомлення-рішення Спе ціалізованої державної пода ткової інспекції у м. Києві по роботі з великими платникам и податків

від 28.01.2008р. №0000024310/0,

від 28.01.2008р. №0000044310/0,

від 08.04.2008р. №000024310/1,

від 08.04.2008р. № 000044310/1,

від 19.04.2008р. №0000294310/2

від 19.06.2008р. №0000044310/2,

від 11.08.2008р. № 0000294310/3,

від 11.08.2008р. № 0000044310/3.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Акціон ерне товариство "Українськи й інноваційний банк" за рахун ок Державного бюджету Україн и

Постанова набирає законн ої сили після закінчення стр оку подання заяви про апеляц ійне оскарження, встановлено го Кодексом адміністративно го судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщ о було подано заяву про апеля ційне оскарження, але апеляц ійна скарга не була подана у в становлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскар жена до суду апеляційної інс танції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом п одання через суд першої інст анції заяви про апеляційне о скарження з наступним поданн ям протягом двадцяти днів ап еляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без п опереднього подання заяви пр о апеляційне оскарження, якщ о скарга подається у строк, вс тановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст підписано 16.07. 2009 р.

Суддя Арсірій Р.О.