Ухвала

від 25.01.2022 по справі 369/18252/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/18252/21

Провадження №2/369/3220/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

Головуючої судді - Дубас Т.В.,

За участю секретаря Житар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів.

Разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 218 600 гривень, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до набрання рішенням суду по даній справі законної сили.

На обґрунтування вимог заяви позивач посилається на те, що на виконання умов попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири, Позивач у день підписання цього договору, що підтверджується його змістом, передала суму коштів у розмірі 218 600 гривень, а Відповідач прийняв ці кошти. Однак, Відповідач не виконав обов`язків за договором, які покладалися на нього та не здійснив побудови житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0322 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:007:5588, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Як наслідок, Відповідач не виконав також і обов`язку вчасно укласти з Позивачем Основний договір купівлі-продажу квартири.

На дату підготовки даного позову будівництво будинку припинилося та не здійснюється, при цьому четвертий поверх Відповідачем навіть не почав споруджуватися.

Зазначені вище обставини призвели до грубого порушення законних прав та інтересів Позивача.

Відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України сторони для розгляду заяви про забезпечення позову не викликались.

Ознайомившись з заявою та доданими до неї матеріалами суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.4постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 200 6рокузі змінами, внесеними постановою Верховного суду України №2 від 12 червня 2009 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачу. Вирішуючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, суд має перевірити, яке конкретно майно чи грошові кошти належить відповідачеві і де вони знаходяться.

Саме з цією метою положеннями ч.1 ст.151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Таким чином, законодавством передбачений обов`язок зазначення в заяві про забезпечення позову інших відомостей, необхідних для забезпечення позову, у тому числі на яке саме майно позивач просить накласти арешт, його вартість, де це майно знаходиться, на яких рахунках та в яких банківських установах перебувають грошові кошти відповідача.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку , щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти в сумі 218 600 гривень, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до набрання рішенням суду по даній справі законної сили, однак суд приходить до висновку, що накладення арешту на не конкретизовані рахунки у банківських установах, носить загальний характер і має широке тлумачення. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували відомості про рахунки та місце їх розміщення у банківських установах, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149 , 150 - 153 ЦПК України , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Суддя Т.В. Дубас