Ухвала

від 11.02.2022 по справі 265/4076/17

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 265/4076/17

Провадження № 6/265/22/22

У Х В А Л А

11 лютого 2022 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т. С.,

за участю секретаря судового засідання Онищука О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр про визнання виконавчого листа, таким, що частково не підлягає виконанню, зацікавлена особа ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр в особі директора Якушева В.Г. звернулося до суду з заявою про визнання виконавчого листа № 265/4076/17, виданого Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області від 24.09.2020 року про стягнення з ТОВ МІДІЦ на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики № 1 від 14.11.2016 року у розмірі 212671,64 доларів США, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 193777,69 доларів США. В обґрунтування зазначеної заяви посилався на те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 13 серпня 2020 року з ТОВ МІДІЦ стягнуто суму боргу за договором позики від 14.11.2016 року у розмірі 212671,64 доларів США. На підставі вказаного рішення 24 вересня 2020 року видано виконавчий лист. При цьому, вказана заборгованість, що виникла на підставі договору позики від 14.11.2016 року була також і предметом спору у цивільній справі № 727/4061/17, яка знаходилася у провадженні Шевченківського районного суду міста Чернівців. За вказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 212671,64 доларів США, та рішення виконане у повному обсязі. В подальшому рішенням Господарського суду Донецької області від 17 травня 2021 року, визнано результати торгів від 19.10.2020 року недійсними, визнано недійсним протокол електронних торгів № 507362 від 27.10.2020 року з продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , визнано недійсним акт про проведені торги з продажу вказаного приміщення та визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна № 534 від 16.11.2020 року на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 . Зазначене майно було продано приватним виконавцем Григорчуком П.В. за ціною 535925 гривень, що еквівалентно 18893,95 доларів США в рамках виконавчого провадження № 61815657. У зв`язку з визнанням торгів недійсними та на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Чернівців від 10.11.2021 року у справі № 727/9683/21 приватним виконавцем Григорчуком П.В. було відновлено виконавче провадження № 61815657. Одночасно з цим в провадженні Орджонікідзевського районного суду перебуває справа № 265/9088/21, за якою ОСОБА_1 вимагає скасувати постанову начальника Кіцманського ВДВС у Чернівецькій області про закінчення виконавчого провадження № 65973507 та фактичного відновлення стягнення з ТОВ МІДІЦ суми боргу у повному розмірі 212671,64 доларів США. Сторонами не оспорюється той факт, що сума боргу за договором позики № 1 від 14.11.2016 року у розмірі 212671,64 доларів США, яка стягнута з ТОВ МІДІЦ як поручителя, сплачена основним позичальником ОСОБА_2 у межах виконавчого провадження № 61815657 у розмірі 193777,69 гривень, що свідчить про часткове припинення обов`язку ТОВ МІДІЦ як поручителя.

09 лютого 2022 року представником зацікавленої особи ОСОБА_1 ОСОБА_3 надані заперечення на заяву ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр про визнання виконавчого листа, таким, що частково не підлягає виконанню, в яких зазначено, що станом на сьогодні законні інтереси ОСОБА_1 залишаються незадоволеними, борг не повернуто, отже відсутні підстави визнавати виконавчий лист № 265/4076/17 таким, що не підлягає виконанню. Оскільки у спірних правовідносинах є рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 13 серпня 2020 року, яке набрало законної сили, про стягнення з ТОВ МІДІЦ , як поручителя заборгованості за договором позики № 1 від 14 листопада 2016 року, виконавчий лист на виконанні вказаного судового рішення видано до закінчення виконавчого провадження № 61815657, станом на сьогодні виконавче провадження № 61815657 відновлено, то жодних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, які передбачені процесуальним законом, заявником не вказано, а тому заява не підлягає задоволенню. Просив відмовити у задоволенні заяви ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр про визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню, у повному обсязі.

У судове засідання сторони не з`явилися. З урахуванням положень ч.3 ст.. 432 ЦПК України, відповідно до якої неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви, суд розглядає заяву у відсутності сторін.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 24 лютого 2021 року, по цивільній справі № 265/4076/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ МІДІЦ , третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, стягнуто з ТОВ МІДІЦ заборгованість за договором позики № 1 від 14 листопада 2016 року на користь ОСОБА_1 в сумі 212 671,64 доларів США.

На підставі вказаного судового рішення Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області 24 вересня 2020 року було видано стягувачу ОСОБА_1 виконавчий лист про стягнення з ТОВ МІДІЦ на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 212 671,64 доларів США.

Постановою державного виконавця Кіцманського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 06 липня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65973507 з примусового виконання виконавчого листа № 265/4076/17.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 20 липня 2017 року по цивільній справі № 727/4061/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 1 від 14 жовтня 2016 року в розмірі 212 671,64 доларів США, яке постановами апеляційного суду Чернівецької області від 13 лютого 2018 року та Верховного Суду від 18 березня 2020 року залишено без змін.

На підставі вказаного рішення Шевченківським районним судом міста Чернівці 14 серпня 2017 року видано виконавчий лист № 727/4061/17, який перебував на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П. В. (виконавче провадження № 61815657).

Постановою приватного виконавця Григорчука П. В. від 12 травня 2021 року виконавче провадження № 61815657 було закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження через фактичне виконання у повному обсязі. Також, постановою приватного виконавця Григорчука П. В. від 13 травня 2021 року на підставі заяви представника стягувача, адвоката Маркідонова Л. B., від 11 травня 2021 року, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження такий лист було повернуто стягувачу.

Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. від 02 грудня 2021 року, відновлене виконавче провадження за виконавчим листом № 727/4061/17 від 14.08.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 1 від 14.11.2016 року у розмірі 212671,64 доларів США. У постанові зазначено, що залишок заборгованості за виконавчим документом складає 201506,73 доларів США. Підставою відновлення провадження стала ухвала Шевченківського районного суду міста Чернівці від 10.11.2021 року про скасування постанови приватного виконавця від 12.05.2021 року про закінчення виконавчого провадження.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 червня 2004 року у справі Півень проти України вказано, що право на судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (параграф 35).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 Конституційний Суд України).

Статтею 18 ЦПК України, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Розділом VI ЦПК України врегулювано процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах.

Згідно частин 1, 3 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.

Відповідно частини 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 432 ЦПК України).

Норма ч. 2 ст. 432 ЦПК України має чітку конструкцію й передбачає, що у разі якщо виконавчий лист було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 61-1592св17.

Враховуючи імперативні приписи ст. 129-1 Конституції України, статті 18 ЦПК України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 432 ЦПК України визначає можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Процесуальним законодавством передбачено підстави, за якими виконавчий документ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У даних спірних правовідносинах є рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 серпня 2020 року , яке набрало законної сили, про стягнення із ТОВ МІДІЦ , як поручителя заборгованості за договором позики № 1 від 14 листопада 2016 року, виконавчий лист на виконання указаного судового рішення видано до закінчення виконавчого провадження № 61815657, та жодних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає частковому виконанню, які передбачені процесуальним законом, заявником не вказано, відтак заява про визнання виконавчого листа частково таким, що не підлягає виконанню, у розумінні вимог ст.432 ЦПК України задоволенню не підлягає.

Крім того, суд звертає увагу, що у липні 2021 року ТОВ Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр вже зверталося до суду із заявою про визнання виконавчого листа № 265/4076/17, виданого Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області від 24.09.2020 року про стягнення з ТОВ МІДІЦ на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики № 1 від 14.11.2016 року у розмірі 212671,64 доларів США, таким, що не підлягає виконанню, з підстав, які є аналогічними зазначеним у даній заяві про визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 193777,69 доларів США. Постановою Донецького Апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у задоволенні вищевказаної заяви, відмовлено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 432 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр про визнання виконавчого листа № 265/4076/17, виданого Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області від 24.09.2020 року про стягнення з ТОВ МІДІЦ на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики № 1 від 14.11.2016 року у розмірі 212671,64 доларів США, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 193777,69 доларів США, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її проголошення. Якщо ухвалу було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Суддя Т.С. Адамова