Ухвала

від 07.02.2022 по справі 371/391/21

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.02.2022 Єдиний унікальний № 371/391/21

У Х В А Л А

07 лютого 2022 року м. Миронівка

ЄУН 371/391/21

Провадження № 2/371/95/22

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участю :

секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Ходатенко Н.М., Шкребтія В.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Росавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Миронівської районної ради Київської області про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності .

В підготовчому засіданні позивач подала заяву про відвід судді Капшук Л.О. з підстав наявності обставин, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.

У заяві позивач послалася на ті обставини, що суддя Капшук Л.О. не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи і підлягає відводу, оскільки вона вважає суддю зацікавленою у результаті розгляду справи.

В обґрунтування підстав для відводу зазначила, що при розгляді справи № 371/949/20, провадження № 2-н/ 371/102/20, за заявою Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі суддя Капшук Л.О. необ'єктивно видала судовий наказ про стягнення з неї, як з боржника, заборогованості за спожиту електроенергію на суму 260,23 грн. В судове засідання вона не викликалася, була позбавлена можливості оскардити судовий наказ в апеляційному порядку.

Крім того у даній цивільній справі здійснювались виклики її до суду за допомогою телефонних дзвінків без недотримання терміну повідомлення, встановленого законом, мали місце випадки зняття справ из розгляду за декілька годин по початку судового засідання.

За правилами частин 2 та 3 статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Заява про відвід надійшла до суду у день, на який призначено судове засідання у справі, тому питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Представник відповідача Шкребтій В.В. вказав, що підстави для відведення судді від розгляду справи відсутні. Обставини, на які послався заявник, є надуманими, не підтверджені жодним доказом. Подану заяву вважає способом затягування розгляду справи.

Доводи, викладені у поданій заяві про відвід, вказують на відсутність підстав для відведення судді від розгляду цивільної справи, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участь у справі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів , кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Частиною сьомою статті 56 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначений обов`язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства.

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон Про статус суддів (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

В статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням ХІ (черговим) з?їздом суддів України 22 лютого 2013 року, визначено, що неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Відповідно до положень частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 2 статті 18 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії суди використовують переклади текстів рішень Суду та ухвал Комісії, надруковані у виданні, передбаченому в статті 6 цього Закону.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочан проти України від 03 травня 2007 року суд нагадує, що безсторонність , в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лауко проти Словаччини Європейський суд наголосив, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи. Адже заявник не може в повній мірі скористатись своїми правами для свого захисту, що може наслідком підірвати справедливість судового розгляду.

В постанові від 06 лютого 2019 року № 761/37267/16-ц Верховний Суд України послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України та зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

В кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі Білуха проти України , заява № 33949/02, параграф 49, 9 листопада 2006 року).

Також, у рішенні у справі Castillo Algaro v. Spain (постанова від 28 жовтня 1998 року, збірник 1998-VІІІ, с. 3116, параграф 45) зазначено, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.

Відповідно до практики ЄСПЛ при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Так, у рішеннях у справах Гаусшильдт проти Данії , Мироненко і Мартиненко проти України зазначається про необхідність застосування суб`єктивних та об`єктивних критеріїв. Зазначена позиція також підтримана Верховним Судом.

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі Кіпріану проти Кіпру ).

Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача можуть виникати сумніви в неупередженості судді.

Зі змісту заяви позивача вбачається, що об?єктивних фактичних обставин та обґрунтованих підстав, які б свідчили про упередженість чи необ?єктивність судді Капшук Л.О. під час розгляду справи, позивачем не наведено.

Заявляючи відвід, позивач послалася на наявність підстав, встановлених пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України.

Підстави відводу - це юридичні факти матеріально-правового або процесуально-правового характеру, при встановленні яких за допомогою доказів для забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення із розгляду цивільної справи усувається суддя.

Частина 3 статті 39 ЦПК України встановлює, що відвід має бути вмотивованим.

Задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді повинно обґрунтовуватись посиланням на обставини, про які йдеться в статті 36 ЦПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.

Для відведення судді з підстав упередженості або необ`єктивності необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або необ`єктивність судді, підтвердити їх доказами.

Викладаючи обставини, з якими пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні, заявник вказала на той факт , що суддею Капшук Л.О. розглядалася інша справа, в якій нею не було забезпечено її виклик до суду та надання права на оскарження судового наказу в апеляційному порядку.

Встановлено, що 31 грудня 2020 року Миронівським районним судом Київської області в складі судді Капшук Л.О. було видано судовий наказ, за результатами розгляду вимог Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно правил статті 167 ЦПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п`ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.

Вказаних правил у повній мірі дотримано у справі, на яку посилається позивач.

Підготовче засідання у даній справі було призначено на 16 годину 24 листопада 2021 року.

Згідно з правилами статті 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Повістку про виклик до суду позивач ОСОБА_1 отримала особисто 15 жовтня 2021 року. Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.

Заявку про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою СМС -повідомлення позивач ОСОБА_1 подати до суду відмовилась.

24 листопада 2021 року вказана справа була знята з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді Капшук Л.О. в нарадчій кімнаті в справі за клопотанням слідчого про продовження строку тримання під вартою, поданим відносно ОСОБА_2 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12021111220000304, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 вересня 2021 року за ст. 121 ч. 2 КК України.

Вказана обставина підтверджується даними наявної в матеріалах справи довідки секретаря судових засідань Сахненко О.М.

Про зняття справи з розгляду учасників справи було повідомлено секретарем судових засідань відразу після виходу головуючого судді до нарадчої кімнати.

Підготовче засідання у справі було відкладено до 11 години 12 січня 2022 року.

Судова повістка про виклик до суду ОСОБА_1 не була надіслана у зв`язку з відсутністю належного фінансування на придбання поштових марок. З`ясувавши ці обставини, секретар судових засідань 11 січня 2022 року зміст повістки передала телефонограмою, яка наявна в матеріалах справи. Ці дії було вчинено з метою належного повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання.

11 січня 2022 року учасники справи в підготовче засідання не з`явились. Оскільки судова повістка про виклик до суду позивачу не надсилалась, підготовче засідання у справі справи відкладено до 10 години 07 лютого 2022 року. Можливість реалізувати надані позивачу права була забезпечена.

Заявником не надано достатніх та беззаперечних доказів, що вказують на необ`єктивність або упередженість судді при розгляді даної справи, не наведено фактів щодо професійної упередженості головуючого судді.

Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені зазначеними вище нормами ЦПК України.

Суддя повинен бути об`єктивним і неупередженим при виконанні своїх професійних обов`язків. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Той факт, що позивач внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості головуючого у цивільній справі, або ж йому не до вподоби судове рішення, прийняте у іншій справі, не свідчить про упередженість та заінтересованість судді і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду цивільної справи.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заявленого позивачем ОСОБА_1 відводу судді Капшук Любові Олексіївні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Росавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Миронівської районної ради Київської області про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом.

Суддя Л.О. Капшук