Постанова

від 19.09.2007 по справі 6/397

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/397

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

19.09.07                                                                                           Справа  № 6/397

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                    Бойко С.М.,

суддів:                                          Бонк Т.Б.,

                                                     Марко Р.І.,

при секретарі Чаплик І.Д.,

з участю представників:

від скаржника (позивача) –   з”явився,

відповідача –    не з”явився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центрохолод», м.Львів

на рішення    господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2007 року, суддя Грица Ю.І.,  в справі   № 6/397

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «Центрохолод», м.Львів

до відповідача відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківський птахокомбінат», м.Івано-Франківськ

про  розірвання  договорів №26/08 та №27/08 від 25.08.2003 року та стягнення заборгованості за ними в розмірі 84293,03 грн.,

                                                         ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського  суду Івано-Франківської області від 13.06.2007 року відмовлено в позові  товариства з обмеженою відповідальністю «Центрохолод» про розірвання укладених з відповідачем –ВАТ „Івано-Франківський птахокомбінат” договорів №26/08 та №27/08 від 25.08.2003 р., та стягнення заборгованості за ними в розмірі 84293,03 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем обов'язок по належному вводу обладнання в експлуатацію, передбачений п.2.3. договорів не виконано, а тому його вимоги про оплату цих послуг є безпідставними. Щодо вимоги про розірвання спірних договорів, то судом зазначено, що в даному випадку позивачем не доведено, а судом не встановлено факту істотного порушення умов договорів  відповідачем, а тому відсутні підстави згідно ст.651 ЦК України для їх дострокового розірвання.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення  суду першої інстанції скасувати в частині відмови щодо стягнення заборгованості та прийняти нове рішення, яким в цій частині позов задоволити, в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що згідно умов договорів №26/08 та №27/08 від 25.08.2003 р. оплату 100% вартості поставленого обладнання відповідач повинен був здійснити  ще до початку відвантаження товару, а  розрахунок  за розхідні матеріали та роботи по вводу в експлуатацію  - після  підписання акту про введення в експлуатацію останньої камери обладнання. Скаржник зазначає, що відповідачем не доплачено за поставлене обладнання 40561,42 грн., які він повинен був проплатити до відвантаження товару.

Оскільки відповідачем самостійно введено обладнання в експлуатацію, в порушення умов договору, а тому умова договору щодо оплати розхідних матеріалів після підписання актів виконаних робіт по введенню в експлуатацію не діє. Скаржник вважає, що таким терміном слід вважати встановлений ч.2 ст.530 ЦК України семиденний термін з дня вимоги виконати зобов»язання. При цьому скаржник вважає, що самостійне введення в експлуатацію обладнання є істотним порушенням зі сторони відповідача умов договорів та є підставою для їх розірвання.

В судове засідання представник відповідача не з"явився, письмовим клопотанням просить розгляд справи відкласти в зв»язку з неможливістю забезпечити явку компетентного представника в дане судове засідання. Суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню та неявка представника розцінюється як без поважних причин. Доказів поважності відсутності відповідачем не подано. Окрім того, заявлене клопотання підписане першим заступником голови правління, а доказів  надання йому таких повноважень не подано,  тому суд вважає за можливе  розгляд справи провести без участі представника відповідача за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши та оцінивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 25.08.03 між ТзОВ "Центрохолод" та ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат" укладено договори №26/08 та №27/08. Відповідно до укладених договорів позивач зобов"язувався поставити, підключити, налагодити та ввести в експлуатацію обладнання, а відповідач - здійснити оплату в повному обсязі.

В договорах № 26/ 08 від 25.08.2003 р. та №27/08 від 28.08.2003 р. позивачем  в розділі 3 "Умови платежу" передбачено наступний порядок оплати за товар.  По договору № 26/ 08 від 25.08.2003 р: 1-а частина складає 20% від загальної вартості договору і становить  82633 грн. 80 коп, в т.ч. ПДВ 13 772 грн. 30 коп., підписання договору; 2-а частина складає 80% від загальної вартості договору і становить 330535 грн. 20 коп., в т.ч. ПДВ 55089 грн. 20 коп., проплата здійснюється в момент перед відвантаженням покупцю всього остаткування; 3-а частина оплати за роботи по вводу обладнання в єксплуатацію всіх камер складається із 5% від загальної вартості обладнання і розхідних матеріалів і вартості розхідних матеріалів. Проплачується протягом 2-х днів після підписання "Акту приймання-передачі виконаних робіт по вводу обладнання в експлуатацію" останньої камери.

За договором №27/08 від 28.08.2003 р: 1-а частина складає 20% від загальної вартості договору і становить 69044 грн., в т.ч. ПДВ 11507 грн 33 коп., проплачується в день отримання рахунку від продавця; 2-а частина складає 80% від загальної вартості договору і становить  276178 грн., в т.ч. ПДВ 46029 грн 67 коп., проплачується  перед відвантаженням покупцю всього остаткування; 3-а частина оплати за роботи по вводу обладнання в єксплуатацію всіх камер складається із 5% від загальної вартості обладнання і розхідних матеріалів і вартості розхідних матеріалів. Проплачується протягом 2-х днів після підписання "Акту приймання-передачі виконаних робіт по вводу обладнання в експлуатацію" останньої камери.

Протягом 2003-2004 років ТзОВ "Центрохолод" здійснило поставку обладнання та розхідних матеріалів на суму: за договором №26/08 в розмірі  463905 грн 94 коп, за договором №27/08  в розмірі 462623 грн 96 коп.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи  видатковими накладними від 29.01.2004 року на суму 39868,2 грн., від 10.03.2004 року на суму 3572,53 грн., від 04.12.2003 року на суму 154945,73 грн., від 04.12.2003 року на суму 2364,18 грн., від 04.12.2003 року на суму 12136,92 грн., від 06.10.2003 року на суму 456685,44 грн., від 06.10.2003 року на суму 13738,81 грн., від 19.02.2004 року на суму 19481,15 грн., від 19.02.2004 року на суму 3994,38 грн., від 10.03.2004 року на суму 36142,43 грн., від 31.03.2004 року на суму 81793,43 грн., від 31.03.2004 року на суму 3513,48 грн., від 20.04.2004 року на суму 5718,13 грн., від 20.04.2004 року на суму 92575,08 грн., а також довіреностями, виданими на отримання вказаного товару  відповідачем (а.с.21-41).

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 849525,87 грн. (а.с.42), що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача, в решті частині наявної заборгованості на суму 77001,02 грн. доказів погашення не подав, хоча вище переліченими доказами підтверджується отримання обладнання та розхідних матеріалів на цю суму.

Згідно абз.2 п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України „щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, тому в даній справі необхідно застосовувати норми новоприйнятих Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки як встановлено, апеляційним судом відповідач товар на суму позову отримав (частину за умовами вищезазначених договорів, частину на підставі довіреностей про отримання товаро-матеріальних цінностей ) та в порушення як умов договору так і вимоги про оплату не проплатив, чим порушив взяті на себе зобов»язання, а тому вимоги позивача про оплату ґрунтуються на вимогах закону.

З наведеного  апеляційний суд приходить до висновку про підставність заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 77001,02 грн. та задоволення їх, скасувавши рішення місцевого суду в цій частині.

Висновок місцевого суду про те, що обов'язок по належному вводу обладнання в експлуатацію, передбачений п.2.3. договорів, позивачем не виконано, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості є необґрунтованим, оскілки як встановлено апеляційним судом вище, згідно аналізу умов договорів № 26/ 08 від 25.08.2003 р. та №27/08 від 28.08.2003 р. оплата за поставлене обладнання здійснюється перед його відвантаженням. Спірна заборгованість стосується лише поставленого обладнання, а не оплати за роботи, виконання яких передбачено 3-ьою частиною умов платежів за договором.

Щодо покликання відповідача на те, що умовами договорів передбачено поставку обладнання на меншу суму, то згідно ч.3 ст.670 ЦК України якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін. Таким чином, враховуючи факт прийняття відповідачем товару на більшу суму та відсутність претензій щодо кількості поставленого обладнання, апеляційний суд розцінює такі дії як визнання обов»язку по його оплаті, який відповідач повинен був виконати в семиденний термін згідно вимог ст.530 ЦК України після отримання від позивача вимоги від 09.12.2005 року.

В частині стягнення з відповідача пені на суму 7288,73 грн., то слід зазначити, що пеня може нараховуватись лише на суму простроченої заборгованості, яка встановлена умовами договору, а на суму заборгованості, яка виникла в зв»язку з добровільним прийняттям товару відповідачем (що не передбачена умовами договорів), пеня нараховуватись не може, оскільки сторонами такі умови не погоджувались. Проте, враховуючи, що в спірному випадку неможливо роз»єднати суму заборгованості по строках, що виникла на підставі договорів № 26/ 08 від 25.08.2003 р. та №27/08 від 28.08.2003 р., та її іншу частину, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, залишивши рішення місцевого суду без змін в цій частині.

Щодо вимоги про розірвання спірних договорів, то  слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний  господарський суд не зв»язаний доводами  апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість  рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України  договір може бути  змінено або розірвано  за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших  випадках, встановлених договором або законом. Істотним є  таке порушенням стороною договору,  коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою  позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено апеляційним судом вище, відповідачем порушено умови договору щодо нездійснення повністю оплати за поставлене обладнання, а тому апеляційний суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо розірвання договорів №26/08 та №27/08 від 25.08.2003 року, скасувавши рішення місцевого суду і в цій частині.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, а тому воно підлягає  частковому скасуванню, а апеляційна скарга позивача  –частковому задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат, в зв”язку з чим з відповідача на користь позивача належить стягнути 385 грн. державного мита за апеляційне провадження, 770 грн. державного мита  за розгляд справи в місцевому суді та 59 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.101,103,105  ГПК України, суд,

                                                      п о с т а н о в и в:

рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2007 року в справі за номером  6/397 частково скасувати, а апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю «Центрохолод»–частково задоволити.

Договір №26/08 від 25.08.2003 року, укладений між ТзОВ "Центрохолод" та ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат", та  договір №27/08 від 25.08.2003 року, укладений між ТзОВ "Центрохолод" та ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат", - розірвати.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківський птахокомбінат»(адреса: м.Івано-Франківськ, вул..Комунальна,3, р/р №26005015433335 в  ІФФ «Укрексімбанк», МФО 336688, код ЄДРПОУ 05501072) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Центрохолод»(адреса: м.Львів, вул.В.Великого,16, р/р №26003016356  у відділенні №3 у м.Львові ПЛФ ВАТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 31526892) 77001,02 грн. боргу, 1155 грн. державного мита та 59 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати суду першої інстанції.

В решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2007 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя:                                   С.М.Бойко

Судді:                                                            Т.Б.Бонк

                                                                       Р.І.Марко