Рішення

від 02.02.2022 по справі 915/1172/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року Справа № 915/1172/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідачів :

1. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

2. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

3. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );

4. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 );

5. ОСОБА_6 (56439, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Вікторівка);

6. ОСОБА_7 (56415, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Щасливка).

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : ОСОБА_8 , 56460, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Мостове;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : ОСОБА_9 , АДРЕСА_6 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, 54001, вул. Адміральська, 20;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" (56401, Миколаївська область , смт. Доманівка, вул.Механізаторів, 3, ідентифікаційний код 38057781)

про переведення прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, скасування реєстраційних дій щодо зміни складу засновників, внесення до реєстру запису про виключення засновників та встановлення частки учасника товариства,

та за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору:

1. ОСОБА_8 , АДРЕСА_7 ;

2. ОСОБА_9 , АДРЕСА_6 ;

до відповідачів :

1. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

2. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

3. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );

4. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 );

5. ОСОБА_6 (56439, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Вікторівка);

6. ОСОБА_7 (56415, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Щасливка).

про переведення прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства,

за участі представників учасників справи :

від 3 осіб ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - Григораш К.М.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якому просив:

1) визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства та акт приймання - передачі від 16.07.2020, за яким ОСОБА_2 продав свою частку у Товаристві новому учаснику - ОСОБА_5 ;

2) визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства та акт приймання - передачі від 21.07.2020 року, за яким ОСОБА_3 продала свою частку ОСОБА_6 ;

3) визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства та акт приймання - передачі від 16.07.2020 року, за яким ОСОБА_4 продав свою частку у Товаристві новому учаснику ОСОБА_7 ;

4) скасувати реєстраційні дії щодо зміни складу засновників ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ", які проведені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державним реєстратором Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області Крижанівською О. Б.:

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 20.07.2020 №15101070009000669, за якою ОСОБА_4 передав свою частку ОСОБА_7 ;

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 21.07.2020 №15101070010000669, за якою ОСОБА_2 передав свою частку ОСОБА_5 ;

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 23.07.2020 №15101070011000669, за якою ОСОБА_3 передала свою частку ОСОБА_6 ;

5) зобов`язати державного реєстратора вчинити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо виключення ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зі складу засновників ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" та збільшити належну ОСОБА_1 частку в статутному капіталі ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" на розмір відповідних часток учасників, що виключаються, а саме встановити його частку у статутному капіталі 71,43%, що в грошовому еквіваленті 2500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням при укладенні відповідачами оспорюваних договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" переважного права позивача, як учасника товариства, на придбання відповідних часток у Товаристві.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1172/20 та визначено головуючим у справі суддю Коваля С.М.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2020 зазначену позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху на підставі ст. ст. 162, 174, 234 ГПК України.

Ухвалу мотивовано тим, що позивачем не викладено обставин щодо скасування реєстраційних дій державним реєстратором та зобов`язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії щодо виключення осіб зі складу засновників, та не наведено посилання на норми діючого законодавства, які є підставою позовних вимог в цій частині позову, а також щодо збільшення державним реєстратором належної ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ". Позивачем викладено обставини щодо порушення ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 Статуту ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ", натомість до позову останній не додано. Позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися. Позов не містить розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

07.10.2020 (вх. № 12607/20) до місцевого суду надійшла уточнена позовна заява від 06.10.2020, якою позивач просить суд:

1) перевести права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 16.07.2020 року та актом приймання-передачі від 16.07.2020 року, за якими ОСОБА_2 продав ОСОБА_5 свою частку у Товаристві у розмірі 14,28%, що становить в грошовому еквіваленті 500 грн, на покупця ОСОБА_1 ПН НОМЕР_1 ;

2) перевести права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 21.07.2020 року та актом приймання-передачі від 21.07.2020 року, за якими ОСОБА_3 продала ОСОБА_6 свою частку у Товаристві у розмірі 11,428%, що становить в грошовому еквіваленті 400 грн, на покупця ОСОБА_1 ПН НОМЕР_1 ;

3) перевести права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 16.07.2020 року та актом приймання-передачі від 16.07.2020 року, за якими ОСОБА_4 продав ОСОБА_7 свою частку у Товаристві у розмірі 14,28%, що становить в грошовому еквіваленті 500 грн, на покупця ОСОБА_1 ПН НОМЕР_1 ;

4) скасувати зміни складу засновників ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ", внесені реєстратором Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області Крижанівською О.Б. до ЄДРПОУ записами від 20.07.2020 №15101070009000669, від 21.07.2020 року № 15101070009000669, від 20.07.2020 року №15101070009000669, за якими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 передали свої частки у статутному фонді товариства новим учасникам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;

5) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис, за яким ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підлягають виключенню з ЄДРПОУ, як учасники/засновники ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ", а їх частки у статутному капіталі Товариства включити до часток ОСОБА_1 ПН НОМЕР_1 . Встановити частку учасника/засновника ОСОБА_1 в статутному фонді ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" складатиме в грошовому еквіваленті 2500 грн та становитиме розмір - 71,43%.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відзивом від 18.12.2020 відповідачі заперечують позовні вимоги, просять суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заперечення обгрунтовано посиланням на таке:

1) позовну заяву подано з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим ухвалою суду від 18.09.2020 позовну заяву було залишено без руху. Позивачем проігноровано у повному обсязі вимоги ухвали суду від 18.09.2020, до уточненої позовної заяви від 06.10.2020 не долучено підтвердження оплати судового збору, а зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач змінив предмет та підстави позову, внаслідок чого порушив ч. 3 ст. 46 ГПК України;

2) відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про виключення учасника зі складу учасників ТОВ на підставі рішення суду, оскільки це питання належить до виключної компетенції зборів учасників товариства, а норми Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю передбачають лише дві підстави для виключення учасника з товариства, при цьому за рішенням органів управління товариства;

3) позивач станом на 17.12.2020 не вніс на депозитний рахунок господарського суду Миколаївської області грошової суми, яку за договором повинен сплатити покупець, що є підставою для відмови у задоволені позову в цій частині;

4) позивача було завчасно повідомлено про проведення загальних зборів в усній формі.

04.01.2021 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулися до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якому просили:

1) здійснити розгляд даної позовної заяви в рамках справи № 915/1172/20;

2) здійснити переведення з покупців:

- ОСОБА_5 на учасника/засновника ОСОБА_8 прав і обов`язків покупця 1/2 частки, у статутному капіталі ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ", що становить 7,14%, яка в грошовому еквіваленті становить 250 грн;

- ОСОБА_7 на учасника/засновника ОСОБА_8 прав і обов`язків покупця 1/2 частки, у статутному капіталі ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ", що становить 7,14%, яка в грошовому еквіваленті становить 250 грн;

- ОСОБА_6 на учасника/засновника ОСОБА_8 прав і обов`язків покупця 1/2 частки, у статутному капіталі ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ", що становить 5,714%, яка в грошовому еквіваленті становить 200 грн. Загалом на користь ОСОБА_8 в розмірі 12,854%, яка в грошовому еквіваленті становить 700 грн.

здійснити переведення з покупців:

- ОСОБА_5 на учасника/засновника ОСОБА_9 прав і обов`язків покупця 1/2 частки, у статутному капіталі ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ", що становить 7,14%, яка в грошовому еквіваленті становить 250 грн;

- ОСОБА_7 на учасника/засновника ОСОБА_9 прав і обов`язків покупця 1/2 частки, у статутному капіталі ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ", що становить 7,14%, яка в грошовому еквіваленті становить 250 грн;

- ОСОБА_6 на учасника/засновника ОСОБА_9 прав і обов`язків покупця 1/2 частки, у статутному капіталі ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ", що становить 5,714%, яка в грошовому еквіваленті становить 200 грн. Загалом на користь ОСОБА_9 в розмірі 12,854 %, яка в грошовому еквіваленті становить 700 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обгрунтовано посиланням на порушення своїх прав як учасників Товариства, а саме переважного права на придбання частки іншого учасника товариства, що продається третій особі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2021, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021, позовну заяву ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та додані до неї документи повернуто заявникам без розгляду на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.

Постановою Верховного Суду від 24.06.2021, з урахуванням ухвали від 21.07.2021 про виправлення описки, частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2021 у справі №915/1172/20 скасовано, справу №915/1172/20 направлено до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2021 визнано обґрунтованою та задоволено заяву головуючого судді Коваля С.М про самовідвід у справі №915/1172/20, позовну заяву з додатками передано для визначення головуючого судді в порядку встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №87 від 20.09.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1172/20 на підставі ухвали суду від 17.09.2021 про самовідвід головуючого судді Коваля С.М.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021 визначено головуючим у справі №915/1172/20 суддю Ржепецького В.О.

24.09.2021 судом постановлено ухвалу: прийняти справу №915/1172/20 до свого провадження; розгляд справи почати спочатку; позовну заяву ОСОБА_1 в редакції від 06.10.2021 залишити без руху; встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалу мотивовано тим, що позовна заява в редакції від 06.10.2020 не відповідає приписам п. 4, 5, 7, 8, 9 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України. Крім того, позивачем не подано суду доказів на підтвердження внесення на депозитний рахунок господарського суду Миколаївської області грошової суми, яку за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства було сплачено покупцями, що загалом становить 1400,00 грн у відповідності з вимогами ч.4 ст.362 Цивільного кодексу України.

01.10.2021 позивачем подано до господарського суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, яка містить клопотання про зміну статусу третіх осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 шляхом їх залучення до справи № 915/1172/20 у якості відповідачів.

Ухвалою суду 05.10.2021 було продовжено розгляд справи, підготовче засідання у справі призначено на 01 листопада 2021 року о 11:10 год .

21.10.2021 до суду від третіх осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надійшли письмові пояснення на клопотання позивача про заміну статусу третіх осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 шляхом їх залучення до справи № 915/1172/20 у статусі відповідачів, в яких вони просять суд відмовити задоволенні клопотання позивача про заміну статусу третіх осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 шляхом їх залучення до справи № 915/1172/20 у статусі відповідачів.

01.11.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 30 листопада 2021 року об 11:00 год.

30.11.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Ухвалою суду від 30.11.2021 відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_1 про зміну статусу третіх осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 шляхом їх залучення до справи №915/1172/20 у статусі відповідачів.

30.11.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 29.12.2021 об 11:00 год.

29.12.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 01.02.2022 об 11:00 год.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 27.01.2022 судом задоволено заяву адвоката Григораш К.М., судом постановлено забезпечити її участь як представника третіх осіб: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судовому засіданні, яке відбудеться 01.02.2022 об 11:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 27.01.2022 судом задоволено заяву адвоката Шевченко Т.Ю., судом постановлено забезпечити її участь як представника відповідачів у судовому засіданні, яке відбудеться 01.02.2022 об 11:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Клопотанням від 29.11.2021 представник позивача просив суд провести розгляд справи по суті та прийняти судове рішення за відсутності позивача та його представника, за наявними матеріалами справи.

31.01.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідачів 1-6 про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю адвоката у іншому судовому процесі.

Присутній у судовому засіданні представник 3-х осіб залишає вирішення клопотання представника відповідачів на розсуд суду.

Як визначено статтею другою Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов?язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов?язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов?язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов?язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об?єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов?язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов?язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідачів.

Представник 3-х осіб підтримала правову позицію, викладену у поданих заявах по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Стосовно застосування процесуальних норм Господарськго процесуального кодексу України, суд зазначає, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.06.2021 у справі №915/1172/20 було встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1172/20. При цьому у вказаній ухвалі було зазначено, що від позивача 07.10.2020 за вх. № 12607/20 надійшла уточнена позовна заява від 06.10.2020 та поданих матеріалів достатньо для прийняття позову. З матеріалів справи не вбачається, що місцевим судом було відмовлено у прийнятті уточненої позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.10.2020, яка набрала законної сили не застосовано наслідків ч. 3 ст. 46 ГПК України.

Відтак, господарський суд виходить з того, що позов має предмет та підстави, визначені в позовній заяві в редакції від 06.10.2020.

Фактичні обставини справи в частині вимог первісного позову полягають у наступному.

1 0 .02.2012 за рішенням фізичних осіб було створено Товариство з обмеженою відповідальністю МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ (далі - ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ або Товариство), код ЄДРПОУ 38057781, юридична адреса: 56401, Миколаївська обл., смт. Доманівка, вул. Механізаторів, 3. Товариство створене та діє на підставі Статуту. Головним завданням Товариства є ведення мисливсько-рибальського господарства в закріплених у встановленому порядку угіддях на основі наукових обґрунтувань та передового досвіду. Статутний фонд Товариства складав 3000 грн. (т.1 а.с. 4-6).

10.12.2012 затверджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ (далі - Статут).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Статуту, товариство з обмеженою відповідальністю МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ створене відповідно Статуту як суб`єкт підприємницької діяльності, на підставі Закону України Про господарські товариства , Про мисливське господарство та полювання , Господарського кодексу України та інших Законів та законодавчих актів України.

Засновниками товариства є:

- ОСОБА_2 - ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_3 - ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ;

- ОСОБА_9 - ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ;

- ОСОБА_11 - ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ;

- ОСОБА_8 - ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ;

- ОСОБА_4 - ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ;

- ОСОБА_1 - ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

- ОСОБА_12 - ідентифікаційний номер НОМЕР_8 .

04.07.2020 було проведено збори засновників ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ (протокол №4/1, т. 2, 9-10) за участі засновників: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 та запрошених ОСОБА_6 - директор ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ та громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Зборами вирішено:

- надати згоду ОСОБА_2 на відчуження своєї частки ОСОБА_14 ;

-надати згоду ОСОБА_4 на відчуження свої частки ОСОБА_7 ;

-надати згоду ОСОБА_3 на відчуження своєї частки ОСОБА_6 .

Як витікає з наведеного Протоколу, позивач ОСОБА_1 не брав участі у зборах засновників ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ 04.07.2020.

За Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства та за відповідним актом приймання - передачі від 16.07.2020 ОСОБА_2 відступив свою частку у розмірі 14,28%, що становить в грошовому еквіваленті 500 грн, новому учаснику - ОСОБА_5 .

За Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства та за відповідним актом приймання - передачі від 21.07.2020 ОСОБА_3 відступила свою частку у розмірі 11,428%, що становить в грошовому еквіваленті 400 грн, новому учаснику - ОСОБА_6 .

За Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства та за відповідним актом приймання - передачі від 16.07.2020 ОСОБА_4 відступив свою частку у розмірі 14,28%, що становить в грошовому еквіваленті 500 грн, новому учаснику - ОСОБА_7 (т.2 а.с. 88-93).

За умовами п.п. 1.1.-1.3.1. зазначених договорів, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов`язується передати покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ у розмірі відповідному розмірі, а саме: 500,00 грн, що відповідає 14,28% Статутного капіталу Товариства та 400,00 грн, що відповідає 11,428% Статутного капіталу Товариства.

Як зазначає позивач, наведеними учасниками його не було повідомлено про продаж часток третім особам, чим порушено положення ч. 3 ст. 20 Закону, а також в порушення п. 5.6. Статуту не було проведено Загальних зборів засновників.

Оцінюючи доводи позивача за первісним позовом, господарський суд виходить з такого тлумачення норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (в редакції станом на момент укладення правочинів) (далі - Закон), учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.

Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства.

Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов`язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки).

У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах.

У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах.

Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.

Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов`язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Якщо продаж частки (частини частки) у статутному капіталі товариства здійснюється на аукціоні (публічних торгах) відповідно до закону, переважне право учасника товариства не застосовується.

Переважне право учасника товариства не застосовується у разі, якщо це передбачено корпоративним договором, стороною якого є такий учасник.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої, зокрема, в постанові від 31 березня 2021 року у справі №923/875/19, Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю передбачає обов`язкове письмове повідомлення учасника про намір продажу частки третій особі. За відсутності такого письмового повідомлення учасник не може вважатися повідомленим належним чином, у тому числі усно. Факт належного повідомлення учасника не може встановлюватися показаннями свідків.

В господарського суду відсутні будь-які підстави щоб відступати від цієї позиції при розгляді даного спору.

Статутом ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ не встановлено, що його учасники не мають переважного права. Також, положення п.5.6 Статуту не встановлюють іншого, ніж передбачено частиною третьою ст. 20 Закону порядку забезпечення переважного права, а отже імперативні положення цієї норми щодо обов`язку учасника товариства письмово повідомити інших учасників про намір продати свою частку (частину частки) третій особі підлягають безумовному застосуванню до правовідносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Як зазначено вище, відповідно до частини 1 статті 20 Закону, учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.

Відповідно до частини 5 статті 20 Закону учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи не містять доказів дотримання відповідачами визначеної Законом процедури повідомлення позивача про намір продати свою частку в статутному капіталі ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ .

Зазначена вище норма ст. 20 Закону встановлює спеціальний спосіб судового захисту учасника товариства з обмеженою відповідальністю, переважне право якого порушене: такий учасник може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав і обов`язків покупця.

Позов про переведення прав та обов`язків покупця за договором за своєю суттю відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (пункт 6 частини другої статті 16 ЦК України), та найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також є найпростішим шляхом, який забезпечує для позивача відновлення та реалізацію відповідного переважного права. Положення про способи захисту порушеного переважного права особи відображені також у пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19.

Продаж учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов`язків покупця частки.

Правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/2388/20.

Отже, позивач за первісним позовом правильно обрав спосіб захисту свого порушеного переважного права на придбання частки у статутному капіталі ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ , за захистом якого звернувся до суду з позовом у цій справі, а доводи, викладені ним у позовній заяві про порушення його переважного права підтверджуються матеріалами справи.

На підставі вищезазначеного, суд вважає позовні вимоги позивача за первісним позовом в частині переведення на нього прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ законними і обгрунтованими, а тому позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку позовним вимогам ОСОБА_1 в частині скасування реєстраційних дій щодо зміни складу засновників, внесення до реєстру запису про виключення засновників та встановлення частки учасника товариства, суд зазначає, що перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній станом на момент звернення позивачем з даним позовом), норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Аналіз частини 5 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.08.2021 № 915/2460/19.

Якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, він може відновити своє порушене право шляхом пред`явлення позову про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт е п. 3 ч. 5 ст. 17 Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

Відповідна правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.12.2019 у справі №927/97/19.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; документ про сплату адміністративного збору; один із таких відповідних документів: рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства; заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства; витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент; нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента.

Суд зазначає, що суб`єкт приватного права має право звернутися до державного реєстратора з відповідною заявою в порядку статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , який має розглянути відповідне звернення та прийняти вмотивоване рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та лише у разі незгоди особи з цим рішенням вона має право оскаржити дії реєстратора у встановленому законом порядку.

Матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 в порядку статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з відповідною заявою та додатками до неї до державного реєстратора та відмови останнього у проведенні реєстраційної дії, а отже позовна вимога в частині внесення до реєстру запису про виключення засновників та встановлення частки учасника товариства є безпідставною та передчасною, оскільки станом на момент звернення з позовом права позивача щодо проведення визначених ним реєстраційних дій не порушені державним реєстратором.

Аналогічно, позовна вимога в частині скасування реєстраційних дій щодо зміни складу засновників не може бути задоволена з наведених міркувань, оскільки правочини на підставі яких здійснено реєстрацію не визнано недійсними та вони не спростовуються в цій справі.

Суд також бере до уваги, що права на відновлення яких спрямовано ці позовні вимоги не можуть бути поновлені жодним з відповідачів в цій справі.

Судом було надано можливість позивачеві за первісним позовом визначитися зі складом учасників у справі (ухвала про залишення без руху від 24.09.2021).

Разом з тим, у встановленому процесуальним кодексом порядку позивачем не подано клопотання про залучення державного реєстратора співвідповідачем.

Наведені обставини зумовлюють відмову в задоволенні позову в цій частині.

Щодо обставин, які витікають з позову 3-х осіб, господарський суд зазначає наступне.

При вирішенні спору про переведення на учасника прав та обов`язків покупця частки, суд має встановити не лише факт належного повідомлення учасника про намір продати частку, але й перевірити наявність відмови учасника від реалізації переважного права.

Якщо учасник письмово відмовився від реалізації переважного права, у тому числі шляхом надання своєї згоди на продаж частки третій особі, то факт його обізнаності про намір продати частку і умови продажу частки презюмується, якщо інше не буде доведено (наприклад, що учасник був уведений в оману щодо істотних умов договору купівлі-продажу частки).

Подібного за своєю суттю висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №923/875/19.

Твердження 3-х осіб щодо порушення їхнього переважного права полягають в тому, що 04.07.2020 учасники/засновники товариства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були письмово повідомлені щодо відчуження часток третім особам, та протягом наступних 30 днів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , тобто до 05.08.2020 мали право скористатися своїм переважним правом на придбання частки іншого учасника товариства. Проте, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вважають, що були позбавлені такого права, оскільки не були повідомлені про розмір часток продажу та їх вартість. Також треті особи посилаються на те, що договори купівлі-продажу були укладені 16.07.2020 та 21.07.2020, тобто до закінчення 30-денного терміну.

Разом з тим, як вбачається з протоколу зборів засновників ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ від 04.07.2020 ( т. 5, а.с. 198), ОСОБА_8 та ОСОБА_9 брали участь у зборах засновників, на яких вирішувалось питання про надання згоди на продаж часток ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ .

Як витікає з протоколу №4/1 від 04.07.2020 продаж часток третім особам схвалено ОСОБА_9 і ОСОБА_8 .

Господарський суд не бере до уваги твердження 3-х осіб з самостійними вимогами щодо зазначених вище недоліків їх повідомлення про продаж часток, оскільки як витікає зі змісту протоколу №4/1 від 04.07.2020 їхнє рішення про схвалення продажу часток було безумовним і недвозначним. Протокол не містить жодних заперечень ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо умов продажу, в тому числі щодо того чи іншого строку укладення договорів або розміру часток.

При цьому, господарський суд звертає увагу на те, що учасник Товариства, голосуючи на зборах та підписуючи такі документи, як протокол загальних зборів, має проявляти розумну обачливість і ознайомитися зі змістом зазначених документів перед підписанням. Формулювання цих документів нескладні і є зрозумілими будь-якій пересічній людині без юридичної освіти та спеціальних знань.

Згідно з усталеною діловою практикою учасники товариств часто підписують письмову заяву про відмову від реалізації переважного права купівлі частки або ухвалюють відповідне рішення на загальних зборах, чи роблять таку заяву, яка вноситься до протоколу загальних зборів без ухвалення окремого рішення з цього питання. Така відмова свідчить, що учасник не бажає користуватися своїм переважним правом.

На підставі наведеного, господарський суд встановлює факт відмови ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від переважного права на придбання часток ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ .

Таким чином, переважне право 3-х осіб на придбання частки не було порушене, оскільки вони відмовилися від нього.

Крім того, господарський суд звертає увагу на таке.

Добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК). Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку.

Відмова від переважного права є одностороннім правочином. Учасник, який відмовився від реалізації переважного права, надає право третій особі набути частку у статутному капіталі у власність і стати учасником Товариства. У разі, якщо учасник спочатку відмовився від свого переважного права, а потім звернувся до суду для переведення на себе прав покупця, то такий учасник відмовився від одностороннього правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 ЦК особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом. Якщо такою відмовою від правочину порушено права іншої особи, ці права підлягають захисту. Відтак, суд має захистити права нового учасника, добросовісного покупця, який при придбанні частки розумно покладався на цей односторонній правочин.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову 3-х осіб.

Згідно з пунктом 4 Глави VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю до внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ, порушених за позовною вимогою, передбаченою частиною п`ятою статті 20 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , застосовуються такі правила:

1) позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки), визначеному в ухвалі суду;

2) невиконання вимоги про внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду є підставою для залишення позову без розгляду;

3) суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, покупцю або про їх повернення.

Запроваджений Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю механізм внесення відповідної суми грошових коштів на депозитний рахунок суду є гарантією захисту прав та інтересів первісного покупця частки, проданої з порушенням переважного права учасника товариства. Адже у випадку задоволення позову, покупцю частки повертаються в повному обсязі сплачені ним грошові кошти на виконання умов договору. Отже, судовому захисту підлягає як право учасника, переважене право якого було порушене, так і право первісного покупця частки, права якого будуть захищені внаслідок задоволення позову про переведення прав та обов`язків покупця.

Відповідні правові висновки щодо застосування частини пункту 4 Глави VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю викладені у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20.

ОСОБА_1 сплачено на депозит Господарського суду Миколаївської області суду грошові кошти в розмірі, сплаченому покупцями на виконання договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ в сумі 1400,00 грн. (т. 5, а.с. 161).

Як витікає зі змісту актів приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ (т.1, а.с.217-219) сторони договорів купівлі продажу не мають один до одного матеріальних претензій, що в сукупності з положеннями п.п.1.1., 2.1., 2.2. договорів про їх відплатність, свідчить про фактичну сплату покупцями розміру часток, визначених договорами.

Третіми особами, які заявили самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сплачено на депозит Господарського суду Миколаївської області суду грошові кошти у сумі, яку за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства було сплачено покупцями, що становить 700,00 грн кожним (т. 6 а.с.12-13).

Враховуючи, що позовні вимоги за первісним позовом в частині переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця часток у статутному капіталі ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ судом задоволені, суд вважає необхідним грошові кошти внесені ним на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області перерахувати на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як покупців часток у статутному капіталі ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ за договорами від 16.07.2020 та від 21.07.2020.

Оскільки третім особам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відмовлено у задоволені позовних вимог про переведення прав і обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, їм слід повернути з депозитного рахунку Господарського суду Миколаївської області внесені ними за квитанціями №265210005 від 13.10.2021 та №265210006 від 13.10.2021 грошові кошти у сумі 700,00 грн кожному.

Частинами першою і третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої і частини п`ятої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що 04.08.2020 між адвокатом Данчуком Олександром Васильовичем та громадянином ОСОБА_1 укладено договір №20/10д про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту у зборі необхідних доказів, подання до суду звернень та участі у господарському провадженні, яке підлягає розгляду Господарським судом Миколаївської області з питань усунення порушень корпоративних прав клієнта та набуття ним права власності на частки відповідачів у ТОВ МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ , ідентифікаційний код юр. Особи 38057781.

Згідно п. 4.2. зазначеного Договору сторони домовились, що гонорар за цим Договором становить 10000,00 грн.

За умовами п. 4.6. Договору, клієнт сплачує 100% гонорару протягом 10 діб з дня підписання цього договору.

Відповідно до п. 6.1. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами покладених обов`язків.

Договір підписаний сторонами.

Витрати позивача за первісним позовом ОСОБА_1 на оплату правової допомогу в сумі 10000,00 грн підтверджуються квитанцією №410555 від 04.08.2020

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 зі справи №922/445/19 зазначила таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої і дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята і шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що витрати позивача за первісним позовом ОСОБА_1 на правову допомогу слід покласти на відповідачів.

Таким чином, судові витрати ОСОБА_1 , на підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, слід покласти на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 в редакції заяви від 06.10.2020 задовольнити частково.

2. Перевести на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" (56401, Миколаївська область , смт. Доманівка, вул.Механізаторів, 3, ідентифікаційний код 38057781) від 16.07.2020 року та актом приймання-передачі від 16.07.2020 року, за якими ОСОБА_2 продав ОСОБА_5 свою частку у Товаристві з обмеженою відповідальністю "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" (56401, Миколаївська область , смт. Доманівка, вул.Механізаторів, 3, ідентифікаційний код 38057781) у розмірі 14,28%, що становить у грошовому еквіваленті 500 грн.

3. Перевести на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" (56401, Миколаївська область , смт. Доманівка, вул.Механізаторів, 3, ідентифікаційний код 38057781) від 21.07.2020 року та актом приймання-передачі від 21.07.2020 року, за якими ОСОБА_3 продала ОСОБА_6 свою частку у Товаристві з обмеженою відповідальністю "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" (56401, Миколаївська область , смт. Доманівка, вул.Механізаторів, 3, ідентифікаційний код 38057781) у розмірі 11,428%, що становить в грошовому еквіваленті 400 грн.

4. Перевести на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" (56401, Миколаївська область , смт. Доманівка, вул.Механізаторів, 3, ідентифікаційний код 38057781) від 16.07.2020 року та актом приймання-передачі від 16.07.2020 року, за якими ОСОБА_4 продав ОСОБА_7 свою частку у Товаристві з обмеженою відповідальністю "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" (56401, Миколаївська область , смт. Доманівка, вул.Механізаторів, 3, ідентифікаційний код 38057781) у розмірі 14,28%, що становить в грошовому еквіваленті 500 грн.

5. Перерахувати на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 ) з депозитного рахунку Господарського суду Миколаївської області грошову суму, яку за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" (56401, Миколаївська область , смт. Доманівка, вул.Механізаторів, 3, ідентифікаційний код 38057781) було сплачено покупцем, що становить 500,00 грн, сплачені за квитанцією №ПН131 від 29.09.2021.

6. Перерахувати на користь ОСОБА_6 (56439, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Вікторівка, РНОКПП НОМЕР_10 ) з депозитного рахунку Господарського суду Миколаївської області грошову суму, яку за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" (56401, Миколаївська область , смт. Доманівка, вул.Механізаторів, 3, ідентифікаційний код 38057781) було сплачено покупцем, що становить 400,00 грн, сплачені за квитанцією №ПН131 від 29.09.2021.

7. Перерахувати на користь ОСОБА_7 (56415, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Щасливка, РНОКПП НОМЕР_11 ) з депозитного рахунку Господарського суду Миколаївської області грошову суму, яку за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" (56401, Миколаївська область , смт. Доманівка, вул.Механізаторів, 3, ідентифікаційний код 38057781) було сплачено покупцем, що становить 500,00 грн, сплачені за квитанцією №ПН131 від 29.09.2021.

8. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті правничої допомоги в сумі 625,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн.

9. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті правничої допомоги в сумі 625,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн.

10. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті правничої допомоги в сумі 625,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн.

11. Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті правничої допомоги в сумі 625,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн.

12. Стягнути з ОСОБА_6 (56439, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Вікторівка, РНОКПП НОМЕР_10 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті правничої допомоги в сумі 625,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн.

13. Стягнути з ОСОБА_7 (56415, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Щасливка, РНОКПП НОМЕР_11 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті правничої допомоги в сумі 625,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн.

14. В решті вимог позову ОСОБА_1 в редакції від 06.10.2020 відмовити.

15. В задоволені позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 ) та ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до відповідачів: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ); ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ); ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ); ОСОБА_6 (56439, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Вікторівка); ОСОБА_7 (56415, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Щасливка) про переведення прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства - відмовити.

16. Повернути ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 ) з депозитного рахунку Господарського суду Миколаївської області грошову суму, яку за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства було сплачено покупцями, що становить 700,00 грн, сплачені за квитанцією №265210006 від 13.10.2021.

17. Повернути ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з депозитного рахунку Господарського суду Миколаївської області грошову суму, яку за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства було сплачено покупцями, що становить 700,00 грн, сплачені за квитанцією №265210005 від 13.10.2021.

18. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

19.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

20.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи за первісним позовом:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

відповідачі :

1. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

2. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

3. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );

4. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 );

5. ОСОБА_6 (56439, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Вікторівка);

6. ОСОБА_7 (56415, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Щасливка).

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : ОСОБА_8 , 56460, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Мостове;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : ОСОБА_9 , АДРЕСА_6 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, 54001, вул. Адміральська, 20;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ" (56401, Миколаївська область , смт. Доманівка, вул.Механізаторів, 3, ідентифікаційний код 38057781)

Сторони та інші учасники справи за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору:

ОСОБА_8 , АДРЕСА_7 ;

ОСОБА_9 , АДРЕСА_6 ;

відповідачі :

1. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

2. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

3. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );

4. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 );

5. ОСОБА_6 (56439, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Вікторівка);

6. ОСОБА_7 (56415, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Щасливка).

Повний текст судового рішення складено та підписано судом 11.02.2022.

Суддя В.О.Ржепецький