Постанова

від 30.06.2010 по справі 29/281-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 р. № 29/281-09

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

Дунаєвської Н.Г. - гол овуючого,

Владимиренко С.В.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкрито му судовому засіданні в міст і Києві касаційну скаргу Фізичної особи - підприємц я ОСОБА_4 на постанов у Харківського апеляційного господарського суду від 22 бер езня 2010 року у справі № 29/281-09 Госп одарського суду Харківської області за позовом Тов ариства з обмеженою від повідальністю "Нертус", м. Харк ів, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, Харків ська область, про стягне ння 132 936,11 грн.,

представники сторін в с удове засідання не з' явилис ь, про час та місце проведення засідання повідомлені належ ним чином,

в с т а н о в и в:

У червні 2009 року позива ч - ТОВ "Нертус" звернувся до г осподарського суду з позовом до відповідача - ФОП ОСОБА _4 про стягнення 132 936,11 грн.

Вказував, що 25.02.09 між ним та ФО П ОСОБА_4 було укладено до говір перевезення та транспо ртного експедирування № 25/02-09, з гідно умов якого перевізник (відповідач) зобов' язався з дійснити транспортне експед ирування та доставку передан ого йому замовником товару д о пункту призначення та вида ти його отримувачу, а він (замо вник) - здійснити оплату пер евезення та екпедирування на умовах, передбачених догово ром.

Посилаючись на те, що при пр ибутті товару на місце призн ачення виявлено його недоста чу, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 132 936,11 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Харківської області ві д 10 грудня 2009 року (суддя Мамалу й О.О.), залишеним без змін пост ановою Харківського апеляці йного господарського суду ві д 22 березня 2010 року (колегія суд дів у складі: Могилєвкін Ю.О . - головуючий, Пушай В.І. , Плужник О.В.), позов задов олено.

Постановлено стягнути з ві дповідача на користь позивач а 123 936,11 грн. збитків та судові ви трати.

Судові акти мотивовані пор ушенням відповідачем догові рного зобов' язання в частин і забезпечення схоронності в антажу під час його перевезе ння, що відповідно до приписі в ст. 924 ЦК України є підставою д о покладення на нього обов' язку по відшкодуванню позива чу вартості втраченого товар у.

У касаційній скарзі ФОП О СОБА_4, посилаючись на поруш ення судом апеляційної інста нції норм матеріального та п роцесуального права, а саме: с т. 1177 ЦК України та ст. 43 ГПК Укра їни, просить скасувати поста новлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали спр ави і доводи касаційної скар ги, перевіривши правильність застосування судами норм ма теріального та процесуально го права у вирішенні даного с пору, колегія суддів знаходи ть за необхідне касаційну ск аргу залишити без задоволенн я, з таких підстав.

Як встановлено судами поп ередніх інстанцій та вбачаєт ься з матеріалів справи, 25.02.09 мі ж сторонами у справі було укл адено договір перевезення та транспортного експедируван ня № 25/02-09, згідно умов якого пере візник (відповідач) зобов' я зався здійснити транспортне експедирування та доставку переданого йому замовником т овару до пункту призначення та видати його отримувачу, а з амовник (позивач) - здійснит и оплату перевезення та екпе дирування на умовах, передба чених договором.

Пунктами 2.1.2, 2.1.4 договору пер евізник зобов' язався забез печити цілісність та зберіга ння вантажу з моменту його от римання від замовника та до в идачі його отримувачу та зді йснити транспортно-експедиц ійне обслуговування перевез ення товару, в т.ч. перевірити вантаж по кількості, оформит и всі необхідні документи дл я перевезення.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК Ук раїни договір є однією з підс тав виникнення зобов'язань т а є обов'язковим для виконанн я сторонами.

Зобов'язання має виконуват ися належним чином відповідн о до умов договору та вимог ць ого Кодексу, інших актів циві льного законодавства, а за ві дсутності таких умов та вимо г - відповідно до звичаїв ді лового обороту та інших вимо г, що звичайно ставляться. Одн остороння відмова від зобов' язання або одностороння змін а його умов не допускається (с т.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК Ук раїни).

Статтями 908, 909 ЦК України вст ановлено, що перевезення ван тажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором п еревезення. Загальні умови п еревезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, тр анспортними кодексами (стату тами), іншими нормативно-прав овими актами та правилами, що видаються відповідно до них . Умови перевезення вантажу, п асажирів і багажу окремими в идами транспорту, а також від повідальність сторін щодо ци х перевезень встановлюються договором, якщо інше не встан овлено цим Кодексом, іншими з аконами, транспортними кодек сами (статутами), іншими норма тивно-правовими актами та пр авилами, що видаються відпов ідно до них.

За договором перевезення в антажу одна сторона (перевіз ник) зобов'язується доставит и довірений їй другою сторон ою (відправником) вантаж до пу нкту призначення та видати й ого особі, яка має право на оде ржання вантажу (одержувачеві ), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення ван тажу встановлену плату. Дого вір перевезення вантажу укла дається у письмовій формі. Ук ладення договору перевезенн я вантажу підтверджується ск ладенням транспортної накла дної (коносамента або іншого документа, встановленого тр анспортними кодексами (стату тами). Законом можуть бути пер едбачені особливості укладе ння та виконання договору пе ревезення вантажу.

Судами встановлено, що на ви конання умов договору, відпо відно до заявки № 6, яка є невід ' ємною частиною договору № 25/02-09, 16.03.09 автомобіль НОМЕР_1 в присутності водія відповіда ча був завантажений товаром та опломбований, але по прибу ттю на місце призначення вия влена недостача товару на за гальну суму 132 936,11 грн., що підтве рджується наявними в матеріа лах справи актами про недост ачу товару та постановою про порушення кримінальної спра ви.

03.06.09 позивач звернувся до від повідача з претензією № 03/06 про відшкодування шкоди, спричи неною втратою товару в сумі 132 936,11 грн., яка залишена відповід ачем без відповіді та задово лення.

Статтею 924 ЦК України встано влено, що перевізник відпові дає за збереження вантажу, ба гажу, пошти з моменту прийнят тя їх до перевезення та до вид ачі одержувачеві, якщо не дов еде, що втрата, нестача, псуван ня або пошкодження вантажу, б агажу, пошти сталися внаслід ок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Пе ревізник відповідає за втрат у, нестачу, псування або пошко дження прийнятих до перевезе ння вантажу, багажу, пошти у ро змірі фактичної шкоди, якщо н е доведе, що це сталося не з йо го вини.

Враховуючи викладене, задо вольняючи позовні вимоги, су ди попередніх інстанцій прав ильно встановили та виходили з того, що позивач належним чи ном виконав свої договірні з обов' язання, проте відповід ач, в порушення вказаних норм матеріального права та умов договору, не забезпечив схор онність товару під час його п еревезення чим завдав позива чу збитки в сумі 132 936,11 грн., які пі длягають відшкодуванню відп овідачем.

Таким чином, судом апеляцій ної інстанції на підставі вс тановлених фактичних обстав ин справи, з'ясовано дійсні пр ава і обов'язки сторін, правил ьно застосовано матеріальни й закон, що регулює спірні пра вовідносини та обґрунтовано задоволено позовні вимоги.

Посилання касаційної скар ги на те, що судам належало зас тосувати ст. 1177 ЦК України, згід но якої майнова шкода, завдан а майну фізичної особи внасл ідок злочину, відшкодовуєтьс я державою, якщо не встановле но особу, яка вчинила злочин, а бо якщо вона є неплатоспромо жною, не заслуговують на уваг у суду, оскільки вказана норм а права застосовується при з авданні майнової шкоди майну фізичної особи, а позивач є юр идичною особою.

Твердження скаржника про т е, що відповідачем у даній спр аві повинна бути особа, винна у скоєнні крадіжки майна поз ивача, спростовується п. 2.1.2 дог овору, яким перевізник зобов ' язався забезпечити цілісн ість та зберігання вантажу з моменту його отримання від з амовника та до видачі його от римувачу.

Крім того, колегія суддів вв ажає за необхідне зазначити, що в разі встановлення винни х та ухвалення вироку по крим інальній справі, порушеній п о факту таємного викрадення чужого майна, ФОП ОСОБА_4 н е позбавлений права на зверн ення до суду за захистом свої х прав з відповідним позовом .

Суд дав оцінку наявним у спр аві доказам за своїм внутріш нім переконанням, що ґрунтує ться на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судо вому процесі всіх обставин с прави в їх сукупності, керуюч ись законом, що відповідає ви могам ст. 43 ГПК України, переоц інка доказів, відповідно до с т. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова апеляційного го сподарського суду прийнята з дотриманням норм матеріальн ого та процесуального законо давства, доводи касаційної с карги правильності викладен их у ній висновків не спросто вують, в зв' язку з чим підста в для зміни чи скасування зак онного та обґрунтованого суд ового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, ст.ст. 125, 129 Конст итуції України та рішенням К онституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.10 Вищий господарс ький суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фіз ичної особи - підприємця О СОБА_4 залишити без задовол ення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарськог о суду від 22 березня 2010 року у сп раві № 29/281-09 залишити без змін.

3. Постанова касаційному ос карженню не підлягає.

Головуючий суддя: Н .Г. Дунаєвська

Судді: С.В. Вл адимиренко

С.С. С амусенко