Постанова

від 01.07.2010 по справі 59/211-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 р. № 59/211-08

Вищий господарський суд України у складі колегії

суддів: Грейц К.В. - головуючого,

Бакуліної С.В.,

Глос О.І.,

розглянувши касаційну ска ргу ФО - підприємця ОСОБА_4

на постанову від 25.11.2009

Харківського апеляційно го господарського суду

у справі господарського с уду Харківської області № 59/211-08

за позовом Хрестищенської сільської ради

до ФО - підприємця ОСОБА_4

про відшкодування 41174 грн.

за участю представників:

позивача -

відповідача - не з' явились

Старця В.С.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськ ого суду Харківської області від 25.09.2009 у справі № 59/211-08 (суддя Бр инцев О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апе ляційного господарського су ду від 25.11.2009 (колегія суддів у ск ладі головуючого судді Бонда ренко В.П., суддів Камишевої Л. М., Токар М.В.), позовні вимоги Хр естищенської сільської ради Красноградського району Хар ківської області (далі - поз ивач) до Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_4 (далі - відп овідач) про відшкодування 41174 г рн. збитків, завданих пошкодж енням майна задоволені повні стю.

Відповідач з рішенням та по становою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі п росить їх скасувати, справу н аправити на новий розгляд до господарського суду Харківс ької області, посилаючись на неправильне застосування су дами норм матеріального і пр оцесуального права, зокрема, ст. 1166 Цивільного кодексу Укра їни, ст. 41 ГПК України.

Відзиву на касаційну скарг у не надходило.

Представник позивача свої м процесуальним правом на уч асть в судовому засіданні ка саційної інстанції не скорис тався.

Заслухавши у відкритому су довому засіданні пояснення п редставника відповідача, пер евіривши повноту встановлен ня обставин справи та правил ьність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та р ішенні місцевого господарсь ких судів, колегія суддів Вищ ого господарського суду Укра їни дійшла висновку, що касац ійна скарга не підлягає задо воленню, виходячи з наступно го.

Судами попередніх інстанц ій під час розгляду справи вс тановлено, що 23.09.2005 між позиваче м (орендодавець) та відповіда чем (орендар) укладено догові р оренди комунального майна, за умовами якого орендодаве ць передав орендарю нежитлов і приміщення першого поверху площею 97,7 м2 в цегляній будівлі літ. А-2 (сільський клуб) по вул. Жовтневій, 62 у с. Хрестище Крас ноградського району Харківс ької області, терміном до 23.09.2015.

У січні 2008 р. позивачем прове дена комісійна інвентаризац ія площі, яку фактично займає орендар, якою встановлено са мовільне зайняття відповіда чем додаткових приміщень буд івлі сільського клубу загаль ною площею 82,74 м2, даний факт вст ановлений також рішенням гос подарського суду Харківсько ї області від 08.04.2008 у справі № 56/69-0 8, яким зобов'язано відповідач а звільнити зазначені приміщ ення.

Крім того, рішенням господа рського суду Харківської обл асті від 05.11.2008 у справі №59/174-08 розі рвано договір оренди від 23.09.2005.

Втім, звільнення самовільн о зайнятих та орендованих пр иміщень відбулось із знищенн ям раніше зроблених відповід ачем невід'ємних поліпшень м айна, що встановлено 10.06.2008 коміс ією сільської ради за участю спеціаліста судового експер та Федорової І.0. при проведенн і обстеження стану приміщень будинку сільського клубу, де розташовувалось кафе відпов ідача, зокрема, встановлено, щ о під час звільнення приміще нь відповідачем було зруйнов ано плиткове покриття майдан чика перед парадним входом б удинку клубу та асфальтна пл ощадка, на якій знаходився ма йданчик, головні сходи, внутр ішнє оздоблення приміщення б удинку, зіпсована система вн утрішнього опалення, зруйнов ана вбиральня та інше, що спри чинило збитки у розмірі витр ат, які потрібні для відновле ння пошкодженого майна на су му 41174 грн., про що складний відп овідний висновок спеціаліст а будівельно-технічного досл ідження № 64 від 25.07.2008 із зведеним кошторисним розрахунком вар тості будівництва.

Вирішуючи спір, суди попере дніх інстанцій дійшли виснов ку про підставність і ґрунто вність позовних вимог про ві дшкодування збитків, завдани х пошкодженням майна, керуюч ись при цьому приписами норм ст. ст. 22, 778, 779, 1166 Цивільного кодек су України.

Колегія суддів погоджуєть ся з даним висновком та вважа є доводи касаційної скарги т акими, що цього висновку не сп ростовують, а зводяться до на магання надати їм перевагу н ад встановленими судами обст авинами, що перебуває поза пр оцесуальними межами повнова жень суду касаційної інстанц ії.

Доводи скаржника, що виснов ок спеціаліста не може бути н алежним та безумовним доказо м шкоди, а визначає вартість в ідновлювального ремонту на в изначену суму, у зв'язку з чим, на думку відповідача, є обов'я зковим призначення по справі судової будівельно-технічно ї експертизи, колегією судді в відхиляються, адже, як вбача ється з матеріалів справи, за клопотанням відповідача ухв алою господарського суду Хар ківської області від 03.12.2009 у спр аві призначено судову будіве льно-технічну експертизу та доручено її проведення Харкі вському науково-дослідному і нституту судових експертиз і м. проф. М.С. Бокаріуса з пок ладенням витрат з проведення судової експертизи на відпо відача.

Разом з тим, відповідач не о платив рахунок на проведення експертизи, в зв' язку з чим с праву повернуто до господарс ького суду Харківської облас ті, отже, відповідач сам унемо жливив проведення судової бу дівельно-технічної експерти зи у справі.

Щодо твердження скаржника про порушенням судами попер едніх інстанцій норм ст. ст. 22, 1 166 Цивільного кодексу України , зокрема, щодо відсутності до казів протиправної поведінк и відповідача, колегія судді в вважає їх безпідставними, з огляду на таке.

Загальні підстави відпові дальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільн ого кодексу України, відпові дно до якої майнова шкода, зав дана неправомірними рішення ми, діями чи бездіяльністю ос обистим немайновим правам фі зичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фі зичної або юридичної особи, відшкодовується в повному о бсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, з вільняється від її відшкодув ання, якщо вона доведе, що ш коди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 22 Цивільного к одексу України особа, якій за вдано збитків у результаті п орушення її цивільного права , має право на їх відшкодуванн я. Збитками є втрати, яких особ а зазнала у зв'язку зі знищенн ям або пошкодженням речі, а та кож витрати, які особа з робила або мусить зробити для відновлення свого поруш еного права (реальні збитк и); доходи, які особа могла б ре ально одержати за звичайних обставин, якби її право не бул о порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 Господар ського кодексу К України до с кладу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка до пустила господарське правоп орушення, включаються: вар тість втраченого, пошко дженого або знищеного м айна, визначена відповідн о до вимог законодавства; дод аткові витрати (штрафні санк ції, сплачені іншим суб'єктам , вартість додаткових робіт, д одатково витрачених матеріа лів тощо), понесені стороною, я ка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання друг ою стороною; неодержаний при буток (втрачена вигода), на яки й сторона, яка зазнала збиткі в, мала право розраховувати у разі належного виконання зо бов'язання другою стороною; м атеріальна компенсація мора льної шкоди у випадках, перед бачених законом.

За приписами норм ст. ст. 778, 779 Ц ивільного кодексу України на ймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, ли ше за згодою наймодавця , в протилежному випадку він н есе ризик втрати права на від шкодування вартості поліпше нь, які не можна відокремити б ез шкоди для речі, а також в ідповідальність перед наймо давцем за погіршення майна , зокрема, у вигляді відшко дування збитків, що є загал ьним правилом про правові на слідки порушення зобов' яза ння.

Аналогічні умови сторони у згодили в договорі оренди ко мунального майна від 23.09.2005, зокр ема, згідно пунктів 4.2, 4.3 догово ру орендар має право здійсн ювати капітальний ремонт май на з письмового дозволу орен додавця, при цьому, покращенн я орендованого майна, які н е можливо відокремити від ма йна без заподіяння йому шкод и, компенсації не підлягають .

Відповідно до ч. З ст. 285 Госпо дарського кодексу України ор ендар зобов'язаний берегти о рендоване майно відповідно д о умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкоджен ню, та своєчасно і в повному об сязі сплачувати орендну плат у.

Згідно п. 4.12 договору оренди орендар зобов'язаний у разі п рипинення дії цього договору на підставі акту повернення , підписаного сторонами, пове рнути орендодавцю об'єкт оре нди в належному стані, не гірш ому, ніж на момент передачі йо го в оренду, з урахуванням фіз ичного зносу.

Враховуючи зазначені зако нодавчі приписи і умови дого вору оренди, колегія суддів в важає вірним висновок судів першої та апеляційної інстан цій про те, що відповідач як ор ендар порушив свої зобов'яза ння в частині збереження пол іпшеного ним орендованого ма йна і повернення його позива чеві після розірвання догово ру в належному стані, правови м наслідком чого є відшкодув ання збитків, завданих пошко дженням орендованого майна.

Щодо самовільно зайнятого майна, позовні вимоги правом ірно визнані такими, що підля гають задоволенню за правило м деліктної відповідальност і, встановленим нормою ст. 1166 ЦК України. При цьому, під час ро згляду справи відповідачем в порушення вимог ст. 33 ГПК Укра їни не доведено ті обставини , на які він посилався як на пі дставу своїх заперечень прот и позову і не надано доказів т ого, що правопорушення стало ся не з його вини.

Наведене свідчить, що під ча с прийняття рішення та поста нови у справі, суди попередні х інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного м атеріального та процесуальн ого законодавства, а, отже, під стави для їх скасування або з міни відсутні.

Колегія суддів доводить до відома сторін, що згідно ріше ння Конституційного суду Укр аїни від 11.03.2010 № 8-рп/2010 визначення у ч. 3 ст. 125 Конституції України вищих судів як вищих судових органів спеціалізованих суд ів означає, що вищі суди здійс нюють на підставах і в межах, в становлених законами про суд очинство, повноваження суду касаційної інстанції стосов но рішень відповідних спеціа лізованих судів, а визначенн я у ч. 2 цієї норми Верховного С уду України як найвищого суд ового органу в системі судів загальної юрисдикції означа є, що конституційний статус В ерховного Суду України не пе редбачає наділення його зако нодавцем повноваженнями суд у касаційної інстанції щодо рішень вищих спеціалізовани х судів, які реалізують повно важення касаційної інстанці ї.

Таким чином, Конституційн ий Суд України дійшов виснов ку, що правомірним може бути л ише одноразове касаційне оскарження та перегляд рі шень судів.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ФО-пі дприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського ап еляційного господарського с уду від 25.11.2009 у справі господарс ького суду Харківської облас ті № 59/211-08 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І . Глос