Ухвала

від 10.02.2022 по справі 910/28311/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"10" лютого 2022 р. Справа№ 910/28311/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2021

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд-Інвест

на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 910/28311/15 (суддя - Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд-Інвест ,

2. Дочірнього підприємства з 100 % іноземною інвестицією Альт-Інвест

про стягнення 3 094 660, 89 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 скаргу ТОВ Трейд-Інвест задоволено. Зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження ВП № 54161641 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.03.2016 № 910/28311/15 на підставі пункту 5 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку з визнанням виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України видалити відомості про ТОВ Трейд-Інвест з Єдиного реєстру боржників. В іншій частині відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 30.11.2021 (згідно з відтиском штемпеля відділення поштового зв`язку) звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2021, а в задоволенні скарги ТОВ Трейд-Інвест відмовити в повному обсязі. Також скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи це отримання копії оскаржуваного акту 18.11.2021. Крім того скаржником було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому просив відстрочити оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 вказану апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України. Відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та запропоновано сплати судовий збір у визначеному законом розмірі. Також визнано підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані скаржником в апеляційній скарзі, неповажними. Зокрема, апеляційний суд звернув увагу скаржника на те, що подані ним докази на підтвердження дати отримання оскаржуваного акту є неналежними та запропоновано надати необхідні докази (конверт, в якому надійшла копія рішення, повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо). крім того, було запропоновано заявнику вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Надано десять днів з дня вручення даної ухвали для вчинення відповідних дій.

08.12.2021 до суду апеляційної інстанції від ТОВ Трейд-Інвест надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в якому сторона зазначила, що скаржником не було надано належних доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.

Скаржник ухвалу суду апеляційної інстанції від 07.12.2021 про залишення скарги без руху отримав 20.12.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

29.12.2021 на адресу суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази сплати судового збору та надсилання копії скарги іншим учасникам справи, зазначено про дату отримання стороною судового рішення. Водночас інших доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного рішення та поважності причин пропуску відповідного строку скаржником не надано.

У зв`язку зі зверненням скаржника безпосередньо до суду апеляційної інстанції, у останнього були відсутні матеріали справи № 910/28311/15, що унеможливлювало встановлення обставин щодо дійсної дати отримання копії оскаржуваного судового рішення, що, у свою чергу, перешкоджало можливості вирішити питання про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження. Тоді як доказів, наданих заявником, було недостатньо для встановлення зазначених обставин. Тому ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.01.2022 було витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

31.01.2022 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача з 01.02.2022 до 08.02.2022, дана ухвала постановляється з урахуванням розумних строків.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України з таких підстав.

За приписами ч. 1 ст. 256 ГПК України передбачений строк на апеляційне оскарження рішення суду - протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до вимог ст. 113, 116 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 256 ГПК України врегульовано правила поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу постановлено 29.10.2021. Тобто останнім днем (в межах десятиденного строку на оскарження ухвали) для звернення з апеляційною було 08.11.2021. Копію повного тексту ухвали Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 скаржник отримав 16.11.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи (а.с. 53, т. 3).

Звертаючись апеляційною скаргою, скаржник зазначив, що отримав копію оскаржуваного рішення 18.11.2021. На підтвердження такої обставини скаржником надано копію - роздруківки картка реєстрації вхідного документа , в якій зазначено вхідний № 137687-22-21 та дату документа - 18.11.2021.

Залишаючи без руху подану апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив таке.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до п. 105, 106 Правил для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач. Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою Вручити особисто , внутрішнього рекомендованого листа з позначкою Судова повістка одержувач розписується та зазначає прізвище. Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою Судова повістка , адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи. Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вказав, що належним доказом, який підтверджує дату отримання копії ухвали суду є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що підлягає поверненню відправнику.

Натомість роздруківка картка реєстрації вхідного документа може лише підтверджувати факт реєстрації вхідної кореспонденції та не може ототожнюватися безпосередньо з отриманням адресатом рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20.

Як вбачається із доданого скаржником до заяви про усунення недоліків апеляційної інстанції від 29.12.2021 № 910/28311/15 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заявник повторно стверджував, що факт отримання Міністерством юстиції України 9як юридичної особи, структурним підрозділом якої є скаржник) ухвали Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 підтверджується карткою реєстрації вхідного документа № 137687-22-21 , штрих-кодом та вхідним штампом, який проставлений на зазначеній ухвалі. На переконання скаржника, беручи до уваги те, що до Міністерства юстиції оскаржувана ухвала надійшла 18.11.2021, а до відповідального підрозділу передана 19.11.2021, відділом не пропущено строк на подачу апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника, що учасником розгляду скарги на дії державного виконавця є Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Північний апеляційний господарський суд повторно наголошує скаржнику, що роздруківка картка реєстрації вхідного документа може лише підтверджувати факт реєстрації вхідної кореспонденції та не може ототожнюватися безпосередньо з отриманням адресатом рекомендованого поштового відправлення. Надана картка відображає лише процес реєстрації установою вхідної кореспонденції. При цьому така реєстрації не свідчить і не підтверджує дату отримання, враховуючи наявність інших належних доказів, які підтверджують факт отримання заявником судової кореспонденції. Таким доказом є повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи, копія ухвали Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у даній справі вручена Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 16.11.2021 (а.с. 53, т. 3). У вказаному повідомленні міститься підпис особи із позначкою: уповноважений . Доказів того, що таку кореспонденцію було отримано неуповноваженою особою 16.11.2021 або ж неотримання 16.11.2021 такої кореспонденції взагалі відділом (запит до відділення поштового зв`язку, звернення до правоохоронних органів у разі отримання кореспонденції не встановленою особою, тощо) скаржником не надано. Натомість, заявник стверджує, що отримав такий документ, але пізніше. Тому наданий скаржником доказ ( картка реєстрації вхідного документа ) на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного акту є неналежним доказом та не приймається судом апеляційної інстанції до уваги.

Посилання скаржника на передання відповідальному підрозділу копії оскаржуваного акту 19.11.2021 також не підтверджено жодним доказом та не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки організація трудових обов`язків (реєстрація, передача документів відповідальним особам, тощо) відноситься до ефективного (неефективного) організації роботи установи і не можу виправдовувати несвоєчасне звернення зі скаргою. Доказів непрацездатності працівників, відсутністю відповідальних працівників, тощо, скаржником не надано та про такі обставини не зазначено.

До того ж, суд апеляційної інстанції звертав увагу скаржника на те, що навіть за умови отримання оскаржуваного акту 18.11.2021 останнім днем для подачі апеляційної скарги в межах десятиденного строку припало на 29.11.2021 (28.11.2021 - вихідний день). Водночас апеляційну скаргу подано тільки 30.11.2021, тобто з пропуском десятиденного строку навіть за умови отримання оскаржуваної ухвали 18.11.2021 (що стороні необхідно було довести). При цьому, які обставини (непрацездатність працівників, відсутність відповідальних працівників, тощо) зумовили пропуск такого одного дня, скаржником також не зазначено.

За загальним правилом ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Обов`язок з доведення поважності причини пропуску покладається на сторону, яка клопоче про відповідне поновлення в порядку ст. 73, 76 - 79 ГПК України.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що саме лише звернення скаржника із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження не кореспондується з автоматичним поновленням такого строку. Така заява має містити об`єктивне обґрунтування неможливості вчасного звернення до суді зі скаргою, з наведенням причини (підстав) неможливості звернення до суду в строк, встановлений законом. Відповідних причин скаржником не наведено. Заяв про усунення таких недоліків (з наведенням іншого обґрунтування чи поданням відповідних належних доказів) скаржником не подано.

Підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані скаржником в апеляційній скарзі, були визнані судом неповажними, а подану апеляційну скаргу залишено без руху ухвалою від 13.12.2021. Скаржник не звернувся до суду із заявою з наведенням інших підстав для поновлення пропущеного строку. Тому жодних поважних причин пропуску строку, судом не встановлено.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржником не усунуто в цій частині належним чином недоліки, вказані в ухвалі суду від 13.12.2021 (не наведено інших (нових) підстав для поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою в межах процесуального строку та не надано доказів неможливості такого звернення до суду скаржником).

Відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Приписами п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПУ України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України та відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 32, 119, 234, ч. 4 ст. 260, ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 відмовити.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі № 910/28311/15.

3. Апеляційну скаргу начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі № 910/28311/15 та додані до неї матеріали надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич