Рішення

від 16.01.2022 по справі 200/12120/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Справа№200/12120/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суду складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровської районної держаної адміністрації Донецької області, Комісії з реорганізації управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації, Комісії з реорганізації фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2021 року засобами поштового зв`язку позивач, ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача-1, Покровської районної державної адміністрації Донецької області, відповідача-2, Комісії з реорганізації управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації, відповідача-3, Комісії з реорганізації фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації, в якому просив:

- визнати протиправним дії відповідача-1 щодо нарахування і виплати позивачу середнього заробітку за період проходження військової служби з 23 березня 2021 року по 01 вересня 2021 року;

- зобов`язати відповідача-1 перерахувати і виплатити позивачу середній заробіток за період проходження військової служби з 23 березня 2021 року по 01 вересня 2021 року з урахуванням середньоденної заробітної плати у сумі 587,04 грн. і доплатити додаткові кошти 31645,35 грн.;

- стягнути з відповідача-2 на користь позивача заробітну плату у повному обсязі, а саме з 13 квітня 2016 року по 18 жовтня 2016 року з урахуванням вислуги років на державній службі та надбавки за високі досягнення у праці 50%, відпускні за 14 календарних днів, компенсація за невикористану частину щорічної основної відпустки при звільненні в сумі 2436,15 грн.,

- стягнути з відповідача-3 на користь позивача заробітну плату у повному обсязі, а саме з 19 жовтня 2016 року по 04 лютого 2020 року з урахуванням вислуги років на державній службі в сумі 10336,91 грн., середню заробітну плату за період з 05 лютого 2020 року по 22 березня 2021 року у сумі 3608,38 грн., компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки при звільненні в сумі 123,74 грн.;

- стягнути з відповідача-3 на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у повному обсязі при звільненні, починаючи з 14 серпня 2021 року по день ухвалення судового рішення з розрахунку середньої заробітної плати у розмірі 587,04 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликався на те, що з 2016 року працює на державній службі. Наказом №6 від 18.10.2016 Позивач був призначений на посаду головного спеціаліста відділу планування та виконання доходів та видатків фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації за переведенням з управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації. 05 лютого 2020 року позивач був призваний на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського та старшинського складу, під час дії особливого періоду. З цього дня за позивачем зберігалося робоче місце і виплачувався середній заробіток. Зазначив, що коли позивач пішов на військову службу за контрактом, держава гарантувала йому збереження робочого місця і виплату середньоденної заробітної плати у сумі 587,04 грн. до завершення проходження військової служби. Фінансове управління Ясинуватської райдержадміністарції вказаних вимог закону не дотримувалося. Наказом начальника фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації від 22 березня 2021 року №8 Позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу планування та виконання доходів та видатків фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації 22 березня 2021 року за переведенням до Покровської районної державної адміністрації. При переведенні на роботу до відповідача-1 під час проходження військової служби за контрактом середній заробіток на час проходження військової служби не міг бути меншим, ніж той, який нарахувало і виплачувало фінансове управління Ясинуватської райдержадміністрацїї. Проте, відповідач-1 допустив протиправні дії, які полягають у нарахуванні і виплаті середнього заробітку у розмірі посадового окладу, рангу державного службовця та надбавки за вислугу років, що є значно меншим від встановленого при вступі на військову службу позивача за контрактом. Крім того, позивачу стало відомо, що під час його перебування у трудових відносинах з Ясинуватською районною державною адміністрацією, з боку останньої заробітна плата нараховувалася не у повному розмірі. З урахуванням отриманих відповідей на звернення позивача та наданих довідок було встановлено, що в період з 13 квітня 2016 року по 18 жовтня 2016 року проводилось нарахування та виплата заробітної плати в управлінні соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації не в повному розмірі, яка була гарантована чинним законодавством України, а саме надбавка за вислугу років на державній службі, надбавка за високі досягнення у праці 50%, відпускні за 14 календарних днів, компенсація за невикористану частину щорічної основної відпустки при звільнені. Також зазначив, що вказане зумовлює необхідність стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки при звільненні по день фактичного розрахунку. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач-1 подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі з наступних підстав. З прийняттям наказу від 22.03.2021 № 23-нк «Про призначення ОСОБА_1 », позивач вступив на державну службу до відповідача-1. Таким чином, в державній установі, Покровській райдержадміністрації, у позивача відсутній розрахунковий період, необхідний для обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці роботи та встановлений абз.3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100. Посадовий оклад головного спеціаліста відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Покровської районної державної адміністрації складає 5300 грн., встановлений відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2021 році, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15. Відповідно до Постанови №100 якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. Відповідно до статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня до 1 грудня 2021 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 6000,00 грн. Враховуючи, що державою в статті 3-1 Закону України "Про оплату праці" встановлена гарантія забезпечення мінімальної заробітної плати, та обрахована середня місячна заробітна плата ОСОБА_1 є меншою від встановленої мінімальної заробітної плати, то необхідно проводити доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. У зв`язку із цим вимога про збереження та виплату середньоденної заробітної плати у сумі 587,04 грн. до завершення проходження військової служби є необґрунтованою. Також зазначив, що факту повторного призову (прийняття) позивача на військову службу під час дії особливого часу немає. Документами, що додаються до позовної заяви такий факт також не доведений. Більш того, відповідно до абз. 2 п. 4 Постанови №100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника, зокрема, за час виконання державних і громадських обов`язків. Таким чином, відповідач-1 при обчисленні середньої заробітної плати не зобов`язана враховувати виплати, які здійснювались фінансовим управлінням Ясинуватської районної державної адміністрації. Щодо звернення Позивача до голови комісії з реорганізації Добропільської, Мар`їнської та Ясинуватської райдержадміністрацій Донецької області, які приєднались до Покровської районної державної адміністрації Донецької області зазначив, що звернення були розглянуті та відповідь направлена позивачу. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу не визнав.

Відповідач-2 подав до суду відзив на позов, який обґрунтований тим, що наказом від 23.06.2016 №18-0 ОСОБА_1 був переведений на посаду головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку з 23.06.2016 управління соціального захисту населення Ясинуватської райдержадміністрації. Що стосується виплати надбавки за високі досягнення у праці протягом вересня та жовтня 2016 року відповідач-2 не визнає вимог позивача. Так, наказом від 12.04.2016 №14-о позивачу була встановлена надбавка в межах фонду оплати праці у розмірі 50% посадового окладу, але наказом від 30.09.2016№55 скасовано дію пунктів 4, 5, 6 наказу від 12.04.2016 № 14-о у зв`язку з недостатністю фонду оплати праці. Цим же наказом встановлена премія за вересень 2016 року працівникам управління у відсотках від посадового окладу. Даним наказом позивачу встановлена премія у розмірі 20% від посадового окладу. Наказом від 31.10.2016 №61 надано премію за жовтень 2016 року працівникам управління у відсотках від посадового окладу з урахуванням їх особистого трудового вкладу в загальні підсумки роботи та з урахуванням економії, створеної за рахунок вакансій. Вищезазначеним наказом позивачу надана премія у розмірі 10% від посадового окладу. Також за період роботи у відповідача-2 з 13.04.2016 по 18.10.2016 позивач мав право на 15 календарних днів щорічної основної відпустки. Позивач використав частину щорічної основної відпустки тривалістю 12 календарних днів. Наказом від 18.10.2016 №28-О позивача було звільнено за переведенням до Фінансового управління Ясинуватської райдержадміністрації та надано грошову компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки тривалістю 3 календарних дні. Просив вимоги про визнання дій протиправними, стягнення не нарахованих та не виплачених сум при звільнені, стягнення середнього заробітку за час затримки при звільнені та зобов`язання вчинити певні дії визнати правомірними лише в частині обчислення стажу державної служби ОСОБА_1 та перерахунків виплат в зв`язку з цією помилкою на загальну суму 423,84 грн. В іншій частині позовних вимог просив відмовити. Вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу не визнав.

Позивач до суду подав відповідь на відзиви відповідачів 1,2, в якій останній підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач-3 подав до суду відзив на позов, який обґрунтований тим, що на час призначення позивача на посаду державного службовця фінансового управління райдержадміністрації, відповідачем-3 був проведений розрахунок стажу державної служби, до якого помилково не включено час служби у лавах Української армії з 18.05.2007 по 24.04.2008. З розрахунком стажу позивач був ознайомлений, претензій до відповідача-3 на той час не мав. У зв`язку з цією помилкою відповідач-3 визнає вимоги позивача щодо донарахування заробітної плати за період з 19.10.2016 по 04.02.2020 частково у сумі 4424,75 грн., в тому числі надбавка за вислугу років - 3228,46 грн., середня заробітна плата за час щорічної відпустки - 296,79 грн., матеріальна допомога на оздоровлення - 440,06 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань - 459,44 грн. Також відповідач-3 згоден з розрахунком позивача щодо перерахунку надбавки за вислугу років у сумі 3228,46 грн. за період роботи позивача з 19.10.2016 по 22.03.2021. Відповідач-3 не погоджується з розрахунком позивача про перерахунок надбавки за інтенсивність у праці та премії. Ці складові заробітної плати нараховуються у відсотках до посадового окладу і перерахунок надбавки за вислугу років не змінює їх розмір. Щодо перерахунку середньої заробітної плати за час щорічних відпусток (відпускних) відповідач-3 визнає суму донарахування 296,79 грн. Також зазначив, що в результаті невірного застосування вимог Постанови №100, а також враховуючи, що суми попередніх відпускних включаються до розрахунку наступних відпускних, позивач безпідставно завищив суму донарахованих відпускних на 4602,58 грн. Щодо перерахунку матеріального забезпечення застрахованій особі (лікарняних) за період непрацездатності з 16.01.2018 по 12.09.2018 відповідач-3 повністю не визнає такі вимоги. Для розрахунку матеріального забезпечення за час тимчасової непрацездатності (лікарняних) позивача станом на 16.01.2018 нарахована заробітна плата за січень-грудень 2017 року, на яку нарахований єдиний соціальний внесок який склав 95973,72 грн. Тому, підстав для перерахунку матеріального забезпечення застрахованій особі за час непрацездатності немає. Під час проходження позивачем військової служби середній заробіток обчислювався з 05.02.2020 по 30.11.2020 виходячи із середньоденної заробітної плати 579,47 грн., а з 01.12.2020 по 22.03.2021 виходячи із середньоденної заробітної плати 560,08 грн. відповідно до норм діючого законодавства. Щодо перерахунку середньої заробітної плати за період з 05.02.2020 по 22.03.2021 з урахуванням надбавки за вислугу років на державній службі у сумі 3608,38 грн. та компенсації за невикористану частину щорічної основної відпустки при звільненні у сумі 123,74 грн. відповідач-3 згоден з позивачем. В день звільнення позивача за переведенням до Покровської райдержадміністрації були нараховані кошти в сумі 25207,10 грн., в тому числі середня заробітна плата за березень - 8401,20 грн. та компенсація за невикористану відпустку - 16805,90 грн. Розрахунок в повній на той час сумі з ОСОБА_1 був проведений 24.03.2021. Виплата нарахованих в день звільнення розрахункових сум 24.03.2021 не є порушенням статті 116 КЗпП України. Вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу не визнав.

Позивачем до суду подано відповідь на відзив відповідача-3, в якому, зокрема, зазначено, що відповідач-3 повинен вірно нарахувати та виплатити вірну суму лікарняних за період непрацездатності з 16.01.2018 по 19.09.2018. В день звільнення Фінансовим управлінням фактично не було здійснено з позивачем відповідного розрахунку та не виплачено всіх сум, які йому належать, як це передбачено ст. 116 КЗпП України. Вважає, що відповідач-3 повинен сплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідач-3 надав заперечення на відповідь на відзив, в яких надав пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на адміністративний позов.

23 вересня 2021 року позовна заява була залишена без руху і позивачу наданий строк для усунення її недоліків.

05 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

05 листопада 2021 року витребувано у відповідачів докази.

В період з 04 по 06 січня 2022 року суддя Циганенко А,І. перебував у відпустці.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

12 квітня 2016 року Наказом №14-О начальника управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації ОСОБА_1 був призначений на посаду головного спеціаліста відділу персоніфікованого обліку пільгової категорії населення управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації.

23 червня 2016 року Наказом № 18-О начальника управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації ОСОБА_1 був переведений на посаду головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації.

18 жовтня 2016 року Наказом Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації № 28-О ОСОБА_1 був звільнений з 18 жовтня 2016 року за переведенням до фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації. Надано грошову компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки тривалістю 3 календарні дні за період роботи з 13 квітня 2016 по 12 квітня 2017 року.

18 жовтня 2016 року Наказом №6 ОСОБА_1 був призначений на посаду головного спеціаліста відділу планування та виконання доходів та видатків Фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації.

23 березня 2021 року Наказом №8 Фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації ОСОБА_1 звільнений з посади головного спеціаліста відділу планування та виконання доходів та видатків за переведенням до Покровської районної державної адміністрації Донецької області. Наказано виплатити ОСОБА_1 за рахунок фонду Фінансового управління Ясинуватської райдержадміністрації грошову компенсацію за 28 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період з 19 жовтня 2019 року по 18 жовтня 2020 року та за 13 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період з 19 жовтня 2020 року по 22 березня 2021 року.

23 березня 2021 року Наказом керівника апарату районної Державної адміністрації Покровської районної державної адміністрації Донецької області від № 25-НК ОСОБА_1 призначено з 23 березня 2021 року на посаду головного спеціаліста відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи з посадовим окладом 5300,00 грн., за переведенням з фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації.

Вказані обставини підтверджуються записами у трудовій книжці НОМЕР_1 та наявними в матеріалах справи доказами (том 1, а.с. 23-28, 31-32, 180, 228).

05 лютого 2020 року ОСОБА_1 призваний на військову службу строком на 3 роки за контрактом осіб рядового, сержантського та старшинського складу у військову частину НОМЕР_2 на посаду бухгалтер фінансово-економічної служби в район виконання завдання за призначенням в зоні проведення операції об`єднаних сил, що підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №12-РС від 05.02.2020 та (по стройовій частині) № 24 від 05.02.2020 (том 1, а.с. 29, 30).

З часу призначення на військову службу за позивачем зберігалося робоче місце і виплачувався середній заробіток.

Вважаючи, що під час проходження військової служби позивачу нараховувався і виплачувався середній заробіток не в належному розмірі, а також за періоди роботи позивача заробітна плата розраховувалась не вірно, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України).

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції Українивизначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (частина 4 статті 119 Кодексу законів про працю України).

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі Порядок), застосовується у випадках, зокрема, надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; залучення працівників до виконання військових обов`язків.

За приписами пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.

Абзацами третім - п`ятим пункту 4 Порядку встановлено, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Щодо позовних вимог до відповідача-1, Покровської районної державної адміністрації Донецької області, суд зазначає наступне.

За наслідками судового розгляду встановлено, що під час проходження військової служби за контрактом ОСОБА_1 23 березня 2021 року наказом керівника апарату районної Державної адміністрації Покровської районної державної адміністрації Донецької області від № 25-НК призначений на посаду головного спеціаліста відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи з посадовим окладом 5300,00 грн., за переведенням з фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації.

Отже, оскільки ОСОБА_1 протягом останніх двох календарних місяців, що передували його переведенню до Покровської районної державної адміністрації Донецької області не працював, у нього відсутній розрахунковий період, а тому середня

заробітна плата має бути обчислена відповідно до абзацу третього пункту 4 Порядку: розрахунок проводиться з установленого йому посадового (місячного) окладу.

За наведеного законодавчого регулювання спірного питання та встановлених обставин, суд погоджується з аргументами Покровської районної державної адміністрації Донецької області і не приймає до уваги розрахунки позивача (том 1, а.с. 34-35).

Тому в задоволенні вказаних позовних вимог слід відмовити.

Щодо позовних вимог до відповідача-2, Комісії з реорганізації управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 50 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», на час виникнення спірних правовідносин, заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення). При цьому, виплата додаткових надбавок не є обов`язковою, і її виплата пов`язана з економією фонду оплати праці.

Наказом від 12.04.2016 №14-О позивачу була встановлена надбавка в межах фонду оплати праці у розмірі 50% посадового окладу, але наказом від 30.09.2016 №55 була скасована дія пунктів 4, 5, 6 наказу від 12.04.2016 №14-О у зв`язку з недостатністю фонду оплати праці. Цим же наказом встановлена премія за вересень 2016 року працівникам управління у відсотках від посадового окладу з урахуванням їх особистого трудового вкладу в загальні підсумки роботи та з урахуванням економії, створеної за рахунок вакансій. Даним наказом позивачу встановлена премія у розмірі 20% від посадового окладу. Наказом від 31.10.2016 №61 надано премію за жовтень 2016 року працівникам управління у відсотках від посадового оклад) з урахуванням їх особистого трудового вкладу в загальні підсумки роботи та з урахуванням економії, створеної за рахунок вакансій. Вказаним наказом позивачу надана премія у розмірі 10% від посадового окладу (том 1, а.с. 66-67, 173-177).

Судом встановлено, що за час роботи в управлінні соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації (з 13.04.2016 по 18.10.2016) позивач мав право па 15 календарних днів щорічної основної відпустки. На підставі особистої заяви ОСОБА_1 від 12.09.2016 наказом від 12.09.2016 №42-В позивачу була надана частина щорічної основної відпустки тривалістю 12 календарних днів з відповідною оплатою. Наказом від 18.10.2016 №28-0 позивача було звільнено за переведенням до Фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації та виплачена грошова компенсація за невикористану частину щорічної основної відпустки тривалістю 3 календарних дні за період роботи з 13.04.2016 по 18.10.2016 (том 1, а.с. 178-182).

За наведених обставин суд не приймає до уваги розрахунки позивача, наведені в довідках-розрахунках (а.с. 71, 84).

З цих же підстав, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем-2 в частині обчислення та виплати надбавки за вислугу років в сумі 423,84 гривень і задовольнити позовні вимоги в цій частині, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо позовних вимог до відповідача-3, Комісії з реорганізації фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації, суд зазначає наступне.

Дослідивши довідку №4 (том 1, а.с. 80-83), суд вважає правильним розрахунок надбавки за вислугу років за період роботи в фінансовому управлінні Ясинуватської районної державної адміністрації з 19.10.2016 по 22.03.2021, який обчислений позивачем.

Тому, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем-3 в цій частині і стягнути з останнього надбавку за вислугу років у сумі 3228,46 гривень.

Суд погоджується з твердженням відповідача-3, що перерахунок надбавки за інтенсивність у праці та премій здійснюється у відсотках до посадового окладу, атому перерахунок надбавки за вислугу років не змінює їх розмір.

Щодо перерахунку середньої заробітної плати за час щорічних відпусток (відпускних).

Згідно з пунктом 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо). Позивач у своїх довідках-розрахунках помилково включив в суму розрахунку матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки, яка є одноразовою виплатою, і виплачується один раз на рік (том 1, а.с. 86).

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані. Це вказує на те, що суми відпускних, нараховані за поточний та майбутній місяць, та суми лікарняних, нараховані за минулі та поточний місяць, необхідно включати в місяць, за який вони розраховані. Позивач в своїх розрахунках не врахував вказані вимоги, що призвело до завищення суми відпускних на 4602,58 гривень (том 1, а.с. 86).

Щодо перерахунку матеріального забезпечення застрахованій особі (лікарняних) за період непрацездатності з 16.01.2018 по 12.09.2018.

Згідно з пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29 вересня 2001 року № 1266 (далі Порядок № 1266) середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді

Згідно з пунктом 5 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Особливості обліку та відображення фонду оплати праці визначені в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5. Згідно з підпунктом 1.6.2 Інструкції якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв`язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Таким чином, законодавчо визначено період відображення фонду оплати праці у первинному документі бухгалтерського обліку, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення. Отже, при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат може включатися лише заробіток, з якого у розрахунковому періоді сплачено страхові внески (єдиний внесок) до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який підлягає діленню на календарні дні перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Для розрахунку матеріального забезпечення за час тимчасової непрацездатності (лікарняних) позивача станом на 16 січня 2018 року нарахована заробітна плата за січень-грудень 2017 року, на яку нарахований єдиний соціальний внесок склала 95973,72 гривень. Тому, підстав для перерахунку матеріального забезпечення застрахованій особі за час непрацездатності немає.

05 лютого 2020 року позивач був увільнений від роботи у фінансовому управлінні районної державної адміністрації на час контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського складу строком три роки, з 05 лютого 2020 року по 04 лютого 2023 року, із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку. З цього дня позивачу виплачувався середній заробіток. Середньоденна заробітна плата складала 579,47 грн. та була розрахована з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу згідно пункту 10 Порядку, в редакції від 07 серпня 2015 року. Постановою Кабінету Міністрів від 09 грудня 2020 року №1213 були внесені зміни до Порядку, якими було виключено пункт 10 щодо коригування заробітної плати на коефіцієнт підвищення посадового окладу. Відповідачем-3 була перерахована середньоденна заробітна плата без урахування коефіцієнта підвищення посадового окладу та склала 560,08 грн. Таким чином, середній заробіток позивачу обчислювався з 05 лютого 2020 року по 30 листопада 2020 року виходячи із середньоденної заробітної плати 579,47 грн., а з 01 грудня 2020 року по 22 березня 2021 року виходячи із середньоденної заробітної плати 560,08 грн.

У зв`язку з перерахунком надбавки за вислугу років середньоденна заробітна плата станом на 05 лютого 2020 року складає 587,04 гривень.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне прийняти визнання відповідачем-3 позову в частині донарахування заробітної плати за період з 19 жовтня 2016 року по 04 лютого 2020 року частково у сумі 4424,75 гривень, в тому числі надбавка за вислугу років - 3228,46 гривень, середня заробітна плата за час щорічної відпустки - 296,79 гривень, матеріальна допомога на оздоровлення - 440,06 гривень, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань - 459,44 гривень, середньої заробітної плати за період з 05 лютого 2020 року по 22 березня 2021 року з урахуванням надбавки за вислугу років на державній службі у сумі 3608,38 гривень та компенсації за невикористану частину щорічної основної відпустки при звільненні у сумі 123,74 гривень.

З урахуванням наведеного позовні вимоги до відповідача-3 слід задовольнити на суму 8156,87 гривень, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо вимог про стягнення з відповідача-3 середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати у повному обсязі при звільненні, починаючи з 14 серпня 2021 року по день ухвалення судового рішення з розрахунку середньої заробітної плати у розмірі 587,04 грн., суд зазначає наступне.

Як вказує позивач остаточний розрахунок з ним не проведений у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування.

Відсутність факту остаточного розрахунку з позивачем не дозволяє визначити період затримки розрахунку, отже вказана вимога заявлена передчасно.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України), тобто розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховий Суд, про що останнім вказується, зокрема, в постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, з аналізу змісту статті 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем подані: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, договір про надання правої допомоги від 05.08.2021, укладений між позивачем та адвокатом Скидан О.О., акт надання послуг від 13.09.2021, квитанція до прибуткового касового ордеру №1 від 13.09.2021 про сплату 3800,00 гривень.

Отже, позивачем подані належні, допустимі, достовірні та достатні докази обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, які пов`язані з даною справою.

Враховуючи зазначене та зважаючи на те, що позов задоволений до відповідача-2 та відповідача-3, суд вважає, що витрати на правничу допомогу адвоката Скидан О.О. слід стягнути солідарно з відповідача-2 та відповідача-3.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 134, 139, 143, 159, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Покровської районної держаної адміністрації Донецької області (місцезнаходження: 85304, Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, б. 11; код ЄДРПОУ 21961790), Комісії з реорганізації управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 86020, Донецька область, смт. Очеретине, вул. Гідробудівельників, б. 12; код ЄДРПОУ 25928832), Комісії з реорганізації фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 86020, Донецька область, смт. Очеретине, вул. Первомайська, б. 12; код ЄДРПОУ 02313016) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, задовольнити частково.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Покровської районної держаної адміністрації Донецької області про визнання протиправними дій щодо нарахування і виплати середнього заробітку за період проходження військової служби з 23 березня 2021 року по 01 вересня 2021 року, зобов`язання перерахувати і виплатити середній заробіток за період проходження військової служби з 23 березня 2021 року по 01 вересня 2021 року з урахуванням середньоденної заробітної плати у сумі 587,04 гривень і доплатити додаткові кошти 31645,35 гривень, відмовити повністю.

Стягнути з Комісії з реорганізації управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 надбавку за вислугу років в сумі 423 (чотириста двадцять три) гривні 84 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комісії з реорганізації фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 19 жовтня 2016 року по 04 лютого 2020 року в сумі 4424 (чотири тисячі чотириста двадцять чотири) гривні 75 копійок, середню заробітну плату за період з 05 лютого 2020 року по 22 березня 2021 року в сумі 3608 (три тисячі шістсот вісім) гривень 38 копійок, компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки при звільненні в сумі 123 (сто двадцять три) гривні 74 копійки, загалом 8156 (вісім тисяч сто п`ятдесят шість) гривень 87 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з реорганізації управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації та Комісії з реорганізації фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3800 (три тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення складений 17 січня 2022 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко