Ухвала

від 13.04.2023 по справі 200/12120/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 200/12120/21

адміністративне провадження № К/990/12059/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Матерборчук Юлія Володимирівна, на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі №200/12120/21 за позовом ОСОБА_1 до Покровської районної державної адміністрації Донецької області, Комісії з реорганізації управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації, Комісії з реорганізації фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Покровської районної державної адміністрації Донецької області (далі - відповідач-1), Комісії з реорганізації управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації (далі - відповідач-2), Комісії з реорганізації фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації (далі - відповідач-3), в якому просив:

- визнати протиправним дії відповідача-1 щодо нарахування і виплати позивачу середнього заробітку за період проходження військової служби з 23 березня 2021 року по 01 вересня 2021 року;

- зобов`язати відповідача-1 перерахувати і виплатити позивачу середній заробіток за період проходження військової служби з 23 березня 2021 року по 01 вересня 2021 року з урахуванням середньоденної заробітної плати у сумі 587,04 грн. і доплатити додаткові кошти 31645,35 грн.;

- стягнути з відповідача-2 на користь позивача заробітну плату у повному обсязі, а саме з 13 квітня 2016 року по 18 жовтня 2016 року з урахуванням вислуги років на державній службі та надбавки за високі досягнення у праці 50%, відпускні за 14 календарних днів, компенсація за невикористану частину щорічної основної відпустки при звільненні в сумі 2436,15 грн.,

- стягнути з відповідача-3 на користь позивача заробітну плату у повному обсязі, а саме з 19 жовтня 2016 року по 04 лютого 2020 року з урахуванням вислуги років на державній службі в сумі 10336,91 грн., середню заробітну плату за період з 05 лютого 2020 року по 22 березня 2021 року у сумі 3608,38 грн., компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки при звільненні в сумі 123,74 грн.;

- стягнути з відповідача-3 на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у повному обсязі при звільненні, починаючи з 14 серпня 2021 року по день ухвалення судового рішення з розрахунку середньої заробітної плати у розмірі 587,04 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року позов задоволено частково. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Покровської районної держаної адміністрації Донецької області про визнання протиправними дій щодо нарахування і виплати середнього заробітку за період проходження військової служби з 23 березня 2021 року по 01 вересня 2021 року, зобов`язання перерахувати і виплатити середній заробіток за період проходження військової служби з 23 березня 2021 року по 01 вересня 2021 року з урахуванням середньоденної заробітної плати у сумі 587,04 гривень і доплатити додаткові кошти 31645,35 гривень, відмовлено повністю. Стягнуто з Комісії з реорганізації управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 надбавку за вислугу років в сумі 423 гривні 84 копійки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Комісії з реорганізації фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 19 жовтня 2016 року по 04 лютого 2020 року в сумі 4424 гривні 75 копійок, середню заробітну плату за період з 05 лютого 2020 року по 22 березня 2021 року в сумі 3608 гривень 38 копійок, компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки при звільненні в сумі 123 гривні 74 копійки, загалом 8156 гривень 87 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з реорганізації управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації та Комісії з реорганізації фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3800 гривень 00 копійок.

Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року апеляційну скаргу представника позивача Матерборчук Юлії Володимирівни задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 200/12120/21 скасовано в частині відмови в стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, прийнявши в цій частині нову постанову про часткове задоволення таких позовних вимог. Стягнуто з Комісії з реорганізації фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2000 гривень. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 200/12120/21 залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Матерборчук Юлія Володимирівна, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень та не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Натомість касаційна скарга містить опис обставин справи, цитування норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з підставами касаційного оскарження судових рішень - пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками судів першої та апеляційній інстанцій щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку про розгляд її за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з тим касаційна скарга не містить обґрунтувань щодо наявності одного з випадків визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Враховуючи, що справа №200/12120/21 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, зокрема зазначити про наявність одного з випадків визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Матерборчук Юлія Володимирівна, на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі №200/12120/21 за позовом ОСОБА_1 до Покровської районної державної адміністрації Донецької області, Комісії з реорганізації управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації, Комісії з реорганізації фінансового управління Ясинуватської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами у спосіб її надсилання до суду.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЛ.О. Єресько