Постанова

від 25.09.2007 по справі 4/163-35/138

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.09.2007                                                                                          

№ 4/163-35/138

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:     

                                    Кошіля В.В.

Вербицької О.В.

 при секретарі:                     О.В.Вінницька 

 За участю представників:

 від позивача - Репетько О.Г., Кисельов Ю.Ф.,

 від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2:          Мадорський Ю.В.,

 від третьої особи 1: не з'явився,

 від третьої особи 2: Тетерятник О.В.,

 від третьої особи 3: не з'явився,

 від третьої особи 4: не з'явився,

 від третьої особи 5: не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства "Український науково-дослідний

інститут електропобутових машин "Веста"

 на рішення Господарського суду м.Києва від

26.07.2007

 у справі № 4/163-35/138 (Літвінова М.Є.)

 за позовом                               Державного

науково-виробничого підприємства "Термохолод"

 до                                                   Державної

корпорації "Укрінмаш"

Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут

електропобутових машин "Веста"

 третя особа           1.Київська міська державна

адміністрація

          2.Фонд державного майна України

          3.Товариство з обмеженою

відповідальністю "Тіком"

          4.Спеціалізована акціонерно-страхова

компанія "Спецексімстрах"

          5.Суб"єкт підприємницької

діяльності - фізична особа ОСОБА_1

 про                                                 

виселення

ВСТАНОВИВ:

 Державне науково-виробниче підприємство

“Термохолод” звернулось з позовом до ДП “Українського науково-дослідного

інституту електропобутових машин “Веста” про виселення ДП “Український

науково-дослідний інститут електропобутових машин “Веста” з приміщень: кімнат №

№ 127, 707, 709, 711, 712, 713, 727, 731 будинку по вул. Дегтярівській, 36 в

місті Києві та передачу їх у встановленому порядку ДП “Термохолод”

Рішенням Господарського суду міста

Києва від 27.07.2006 по справі № 4/163 позов Державного науково-виробничого

підприємства “Термохолод” було задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного

господарського суду від 04.12.2006 рішення Господарського суду міста Києва від

27.07.2006 по справі № 4/163 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського

суду України від 21.02.2007 по справі № 4/163 рішення Господарського суду міста

Києва від 27.07.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду

від 04.12.2006 по справі № 4/163 скасовано та передано справу на новий розгляд

до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Верховного суду України від

12.04.2007 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови

Вищого господарського суду України від 21.02.2007 у справі № 4/163.

Рішенням Господарського суду міста

Києва від 26.07.2007 у справі № 4/163-35/138 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним

рішенням, відповідач - 2 звернувся з апеляційною скаргою до Київського

апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та припинити

провадження у справі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши

доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши

пояснення представників позивача, відповідача - 2 та третьої особи - 2,

встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК

України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких

господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи

відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також

інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського

спору.

У відповідності до вимог постанови

Кабінету Міністрів України “Про передачу державних підприємств до сфери

управління Київської міської державної адміністрації” № 583 від 28.04.1998 та

згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1186 від 05.06.1998,

до сфери управління Київської міської державної адміністрації передано ДНВП

“Термохолод”.

Як вбачається з акту

прийому-передачі, затвердженого Міністерством промислової політики України та

Київською міською державною адміністрацією, станом на 01.07.1998 до сфери

управління Київської міської державної адміністрації були передані основні

засоби ДНВП “Термохолод”, вартістю 276 000 грн., в тому числі і нежилі

приміщення № № 127, 707, 709, 711, 712, 713, 727, 731 по вул. Дегтярівській, 36

у місті Києві.

Наказом Головного управління з

питань майна Київської міської державної адміністрації № 138 від 25.04.2002 та

згідно переліку майна, який є додатком до зазначеного наказу, за Державним

науково-виробничим підприємством “Термохолод” закріплено на праві повного

господарського відання приміщення по вул. Дегтярівській, 36, в місті Києві, а

саме: кімнати № 127 - 56 кв.м., № 707 - 15 кв.м, № 709 - 26 кв.м., № 711 - 70

кв.м., № 712 - 21 кв.м., № 713 - 35 кв.м., № 727 - 45 кв.м., № 731 - 26 кв.м.

Згідно п. 5.1. та п. 5.3 статуту

ДНВП “Термохолод”, майно підприємства є державною власністю і закріплене за ним

на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного

господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається

зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не

суперечать чинному законодавству України та цьому Статуту.

Пунктом 2 Роз'яснень Вищого

Арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів,

пов'язаних з судовим захистом права державної власності” № 02-5/225 від

02.04.1994, майно, яке належить до державної власності і закріплене за

державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання,

тобто підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном,

вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності,

визначеним статутом підприємства.

12.03.2007 судом першої інстанції

було здійснено запит № 06-37.1/577 до Київського міського бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

27.04.2007 на вказаний запит

надійшла відповідь № 9129 від 30.03.2007, з інформацією про те, що станом на

28.03.2007 за даними книг реєстрації Бюро по нежитловому фонду за адресою вул.

Дегтярівська, 36 (літ. “А”) проведено реєстрацію права власності на нежиле

приміщення, загальною площею - 532,8 м.кв. за ВАТ “Холод” на підставі свідоцтва

про право власності, виданого Головним управлінням з питань майна Київської

держадміністрації 06.12.2001.

Однак, вказане повідомлення не може

бути належним доказом по даній справі, оскільки предметом розгляду справи є

приміщення № № 127, 707, 709, 711, 712, 713, 727, 731, які розташовані в

будинку по вул. Дегтярівській, 36 в місті Києві.

За таких обставин, інформація, що

міститься у повідомленні № 9129 від 30.03.2007, стосується іншого об'єкту

нерухомості та зареєстровано за іншим суб'єктом господарювання.

Статтею 136 Господарського кодексу

України (далі - ГК України) передбачено, що право господарського відання є

речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і

розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним

органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за

згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо

захисту права господарського відання застосовуються положення закону,

встановлені для захисту права власності.

Згідно ст. 73 ГК України, майно

державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і

закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві

оперативного управління.

Пунктом 2 ст. 74 ГК України

встановлено, що майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним

на праві господарського відання.

Статтею 4 Закону України “Про

державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” встановлено

перелік випадків, в яких повинна відбуватись обов'язкова державна реєстрація

речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних

та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без

громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних

держав, а саме:

- право власності на нерухоме

майно;

- речові права на чуже нерухоме

майно;

- право володіння;

- право користування (сервітут);

- право постійного користування

земельною ділянкою;

- право користування земельною

ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

- право забудови земельної ділянки

(суперфіцій);

- право користування нерухомим

майном строком більш як один рік.

Як вбачається з листа Головного

управління комунальної власності міста Києва № 042/8/90-2489 від 19.04.2007,

оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна із видачею свідоцтва про

право власності, яке є одним із правовстановлюючих документів, здійснюється

Головним управлінням на підставі Положення про порядок оформлення права

власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської

міської державної адміністрації № 1820 від 31.08.2001, зареєстрованим в

Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 № 62/364.

Оформлення права державної

власності держави Україна здійснюється у випадках, передбачених вищевказаним

Положенням, зокрема:

- на об'єкти, які в установленому

порядку включені до переліку об'єктів, що підлягають приватизації (в т.ч. ті,

що належать на праві господарського відання чи оперативного управління

юридичним особам, включеним до переліку об'єктів, що підлягають приватизації);

- на об'єкти, які передаються в

установленому порядку під заставу або в довгострокову оренду;

- на об'єкти, що належать на праві

господарського відання чи оперативного управління державним підприємствам

(організаціям), що ліквідуються, в т. ч. визнаним в установленому порядку

банкрутами;

- в інших випадках, передбачених

законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи,

Головне управління комунальної власності міста Києва, вважає, що правових

підстав для оформлення права державної власності на приміщення, про які

йдеться, на сьогоднішній день немає.

Крім того, документом, що підтверджує

належність підприємству нежилих приміщень на праві господарського відання, є

наказ Головного управління комунальної власності міста Києва № 138 від

25.04.2002.

Таким чином, спірний об'єкт є

державною власністю, і держава в особі відповідних органів закріпила за

юридичною особою - позивачем, частину свого майна, яке при цьому залишається у

власності держави.

За таких обставин, колегія суддів

погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем доведено

правомірність володіння ним спірним майном на праві господарського відання.

Зокрема, рішенням Господарського

суду міста Києва від 10.01.2005 по справі № 21/355-36/435 ДП “УНДІЕМ “Веста”

відмовлено у визнанні права повного господарського відання на вказані

приміщення по вул. Дегтярівській, 36 у місті Києві.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідачем - 2 не надано

належних доказів того, що він правомірно володіє або користується вищевказаним

приміщенням.

Посилання відповідача - 2 на

необхідність припинення провадження на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України у

зв'язку із постановою Київського апеляційного господарського суду від

19.02.2004 № 8/433, не може бути прийнято до уваги колегією суддів, оскільки

вказаною постановою ДП “УНДІЕМ “Веста” визнано неналежним відповідачем.

За таких обставин, апеляційний

господарський суд вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно та

об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення про виселення відповідача

прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому

апеляційна скарга Державного підприємства “Український науково-дослідний

інститут електропобутових машин “Веста” не підлягає задоволенню, а рішення

Господарського суду міста Києва від 26.07.2007 у справі № 4/163-35/138 -

скасуванню.

Відповідно до викладеного,

керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Державного підприємства

“Український науково-дослідний інститут електропобутових машин “Веста” залишити

без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2007 у

справі № 4/163-35/138 - без змін.

          Матеріали справи № 4/163-35/138

повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний

О.А.

 Судді                                                                                         

Кошіль В.В.

                    Вербицька О.В.