Ухвала

від 07.02.2022 по справі 160/18121/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 лютого 2022 року Справа №160/18121/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в м. Дніпрі клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, підписана представником позивача адвокатом Гармидер Андрієм Андрійовичем, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

- податкове повідомлення-рішення № 2/1302 від 04.03.2016 року за формою Ф на суму 67 132,63 грн. за 2016 рік;

- податкове повідомлення-рішення № 0127955353 від 16.07.2019 року за формою Ш на суму 4 188,04 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 5877293-5240-0464 від 15.05.2020 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн. за 2020 рік;

- податкове повідомлення-рішення № 5877291-5240-0464 від 15.05.2020 року за формою Ф на суму 96 365,26 грн. за 2020 рік;

- податкове повідомлення-рішення № 9771790-2406-0464 від 25.06.2021 року за формою Ф на суму 12 289,52 грн. за 2021 рік;

- податкове повідомлення-рішення № 9771789-2406-0464 від 25.06.2021 року за формою Ф на суму 17 952,98 грн. за 2021 рік;

- визнати протиправним та скасувати нарахування пені за період з 29.03.2017 року по 17.01.2019 року у розмірі 7 881,47 грн.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/18121/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без руху.

Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені та усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду, у тому числі, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень за 2016, 2019, 2020 роки, із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення та з наданням належних доказів наявності таких причин.

26 листопада 2021 року, через канцелярію суду, від представника позивача адвоката Гармидер Андрія Андрійовича до суду надійшло клопотання про усунення недоліків на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року до якого додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення та з наданням належних доказів наявності таких причин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18121/21.

Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за 2016, 2019-2020 роки та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду по справі №160/18121/21.

Через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява, згідно змісту якої останній просить суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми Ф №2/1302 від 04.03.2016 року та форми ПІ №0127955353 від 16.07.2019 без розгляду.

Суд дослідивши подане клопотання та матеріали справи дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, частина 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Також Верховний Суд зробив висновок, що пункт 56.18 статті 56 ПК України встановлює лише спеціальний строк у податкових правовідносинах (строк давності), протягом якого у платника податків за загальним правилом існує право ініціювати в суді спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

Водночас правового висновку про те, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено процесуальний строк звернення до суду, а так само і про те, що він становить 1095 днів, постанова Верховного Суду не містить.

У розвиток наведеного правозастосування, з урахуванням змін, що відбулися в суспільних відносинах, а також практичних результатів існування тривалий час судової практики, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становить 1095 днів, Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 змінив попередні підходи до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах.

Верховний Суд вважає, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені ст. 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абз. 1 п.102.1 цієї статті.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, вказана норма містить приписи щодо наявності різних строків давності (як 1095 днів, так і 2555 днів у певних правовідносинах).

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці 1 пункту 102.1 цієї статті.

Аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом.

Отже, Верховний Суд вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

Верховним Судом зазначено, що численні юридичні наслідки, які з огляду на положення Податкового кодексу України виникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов`язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов`язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов`язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленого статтею 102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов`язання стають неузгодженими. У зв`язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

З вищевикладеного вбачається, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається пунктом 2 статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 (адміністративне провадження № К/9901/30170/21).

З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:

- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;

- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;

- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

Суд зазначає, що у наданій, на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 про залишення позовної заяви без руху, представник позивача зазначив, що жодне із оскаржуваних податкових повідомлень - рішень не було вручено позивачу особисто та своєчасно. Лише після того, як представником позивача адвокатом Гармидер А.А. було надіслано адвокатський запит з метою отримання інформації про наявність податкового боргу, відповідачем разом із листом від 26.08.2021 року № 62850/6/04-36-24-03-10 було надано деякі копії податкових повідомлень-рішень за 2019, 2020, 2021 рік. Тобто, отримавши 26.08.2021 року вказаний лист Головного управління ДПС від 26.08.2021 року, сторона позивача із змісту вказаного листа дізналася про існування податкових повідомлень-рішень. Отже сторона позивача в межах 6 місяців з дня коли дізналася про порушення свої прав, та інтересів подала позовну заяву про оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, через канцелярію суду 04.10.2021 року. Таким чином, вищевказані обставини, які є об`єктивно непереборними, і не залежали від волевиявлення позивача, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними труднощами та підтверджені належним чином.

Суд вказані причини визнав поважними та поновив ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду.

Однак, судом встановлено, що ОСОБА_1 30.05.2016 року зверталась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2016 року №2/1302.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 у справі № 804/3113/16 позовну заяву ОСОБА_1 до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України (в редакції кодексу до 15.12.2017).

З огляду на вказане, позивач звертаючись до суду була обізнана про існування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2016 року №2/1302, яке наразі є предметом спору у справі №160/18121/21.

Крім того, як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення форми Ш №0127955353 від 16.07.2019 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу позивача та вручено особисто ОСОБА_1 29.07.2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2016 року №2/1302, №0127955353 від 16.07.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 04.10.2021 року, тобто поза межами встановленого строку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі №800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції повинна була дізнатися слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Згідно ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші поважні причини пропуску строку звернення до суду з відповідними доказами в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.03.2016 року №2/1302 та податкового повідомлення-рішення №0127955353 від 16.07.2019.

Відповідно до ч. 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи дану норму, слід залишити позов без руху.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Боженко Н.В., ухвала постановлена в перший робочий день судді - 07 лютого 2022 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 171, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені та усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші поважні причини пропуску строку звернення до суду з відповідними доказами в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.03.2016 року №2/1302 та податкового повідомлення-рішення №0127955353 від 16.07.2019.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає залишенню без розгляду в частині відповідних позовних вимог.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко