Постанова

від 16.11.2022 по справі 160/18121/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2022 року м.Дніпросправа № 160/18121/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року у справі № 160/18121/21 (суддя Боженко Н.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 (далі позивач) були задоволені. Так, суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ( далі відповідач):

-форми "Ф" № 5877293-5240-0464 від 15.05.2020 року на суму 65 965,81 грн. за 2020 рік, винесене щодо платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ;

-форми "Ф" № 5877291-5240-0464 від 15.05.2020 року на суму 96365,26 грн. за 2020 рік, винесене щодо платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ;

- форми "Ф" № 9771790-2406-0464 від 25.06.2021 року на суму 12 289,52 грн. за 2021 рік, винесене щодо платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ;

-форми "Ф" № 9771789-2406-0464 від 25.06.2021 року на суму 17 952,98 грн. за 2021 рік, винесене щодо платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 .

Крім того, суд визнав протиправним та скасував нарахування контролюючим органом позивачці пені за період з 29.03.2017 року по 17.01.2019 року у розмірі 7 881,47 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Відповідач стверджує, що між позивачем та Дніпропетровською міською радою було укладено договори оренди земельних ділянок: від 23.02.2006 року № № 1253, 1254, відповідно до яких ОСОБА_1 прийняла в строкове платне користування земельні ділянки площею 0,0526 га з кадастровим номером 1210100000:04:186:0176 та площею 0,0791 га з кадастровим номером 1210100000:04:186:0136, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Договори укладено на 15 років. Органом місцевого самоврядування не надавалась інформація щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених з ОСОБА_1 , що є підставою для нарахування грошових зобов`язань з орендної плати відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПКУ. Стосовно набуття ОСОБА_2 права власності на будівлі, що розташовані на орендованих позивачем земельних ділянках, відповідач наполягає, що позивач як орендар земельних ділянок за діючими та зареєстрованими у встановленому законом порядку договорами оренди землі є платником орендної плати за земельні ділянки з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176, 1210100000:04:186:0136 у 2016, 2020-2021 роках. У ОСОБА_2 , як власника нерухомого майна, права на земельні ділянки не оформлені, а тому її не можна вважати платником орендної плати в розумінні п.288.2 ст. 288 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав на цю земельну ділянку.

Позивач подала письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. Вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим. Наполягає, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки нарахування позивачу орендної плати за земельні ділянки з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176 площею 0,0526 га та 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га в 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роках є безпідставним. Контролюючий орган змушує позивача нести необґрунтовані витрати по сплаті податку за землю, користувачем якої позивач не являється з 2016 року. Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року по справі № 160/9847/19 було встановлено, що ОСОБА_1 не являється платником земельного податку (орендної плати за вищевказані земельні ділянки).

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний розгляд справи здійснено за правилами ст. 311 КАС України, в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Лівобережному управлінню Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як платник податку на майно, в частині плати за землю фізичних осіб (орендна плата з фізичних осіб), код класифікації доходів бюджету 18010900.

Позивач є орендарем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0526 га, кадастровий номер ділянки № 1210100000:04:186:0176, відповідно до Договору оренди землі від 23.02.2006 року (договір зареєстровано державним реєстратором, про що зроблено запис від 09.03.2006 за № 040610400232 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі). Факт державної реєстрації договору засвідчено головою комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради. Строк дії договору становить 15 років ( а.с. 17-20).

Також ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0791 га, кадастровий номер ділянки № 1210100000:04:186:0136, відповідно до Договору оренди землі від 23.02.2006 року (договір зареєстровано державним реєстратором, про що зроблено запис від 09.03.2006 за № 040610400234 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі). Факт державної реєстрації договору засвідчено головою комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради. Строк дії договору становить 15 років ( а.с. 21-24).

Згідно пункту 2.3 Договору оренди землі від 23.02.2006 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер № 1210100000:04:186:0176) на час укладення договору становить 365 347 грн. 02 коп.

Згідно пункту 2.3 Договору оренди землі від 23.02.2006 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер № 1210100000:04:186:0136) на час укладення договору становить 531 686 грн. 79 коп.

Станом на 06.09.2016 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер № 1210100000:04:186:0176) становить 2 074 396,55 грн.; нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер № 1210100000:04:186:0136) становить 3 030 354,20 грн., що підтверджується Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.09.2016 № № 19/050916/03-07, 17/050916/03-07.

В пунктах 4.1 Договорів оренди землі від 23.02.2006 року зазначається, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1 % відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Таким чином, відповідно до Договорів оренди землі від 23.02.2006 року застосовується ставка податку в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки.

26.08.2021 року за вих. № 62850/6/04-36-24-03-10 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, на адвокатський запит від 18.08.2021 року (адвокат Гармидер А.А.) повідомило про наявність у ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за землю з фізичних осіб, яка є орендарем двох земельних ділянок площею 0,0526 га (кадастровий номер 1210100000:04:186:0176) та площею 0,0791 га (кадастровий номер 1210100000:04:186:0136).

Так, Головним управління ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 були сформовані:

- податкове повідомлення-рішення № 5877293-5240-0464 від 15.05.2020 року за формою «Ф» на суму 65 965,81 грн. за 2020 рік по орендній платі з фізичних осіб (КБК 18010900) (а.с.68);

- податкове повідомлення-рішення № 5877291-5240-0464 від 15.05.2020 року за формою «Ф» на суму 96 365,26 грн. за 2020 рік по орендній платі з фізичних осіб (КБК 18010900) (а.с. 68);

- податкове повідомлення-рішення № 9771790-2406-0464 від 25.06.2021 року за формою «Ф» на суму 12 289,52 грн. за 2021 рік по орендній платі з фізичних осіб (КБК 18010900) ( а.с.69);

- податкове повідомлення-рішення № 9771789-2406-0464 від 25.06.2021 року за формою «Ф» на суму 17 952,98 грн. за 2021 рік по орендній платі з фізичних осіб (КБК 18010900) (а.с. 69).

В розрахунках орендної плати за 2020 -2021 роки, земельних ділянок площею 0,0526 га, 0,0791 га (платник ОСОБА_1 ) ставка податку становить 3 % від нормативно грошової оцінки.

Також за період з 29.03.2017 року по 17.01.2019 року контролюючим органом нараховано пеню у розмірі 7 881,47 грн., відповідно ст. 129 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень та нарахуванням пені, позивач звернулася до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскільки у позивача упродовж 2020-2021 років було відсутнє право власності на нерухоме майно нежитлову будівлю, будівлю підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, розміщене на земельній ділянці з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176, 1210100000:04:186:0136, тобто позивач не користувалась земельною ділянкою як власник чи орендар, то визначення контролюючим органом позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошового зобов`язання з орендної плати за землю за 2020, 2021 роки є протиправним. Нарахування пені є також протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим кодексом України.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі статтями 269, 270 ПК України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктами оподаткування земельним податком - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; (п.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України).

Відповідно до п.274.1 ст.274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктом 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Згідно з пунктами 288.2, 288.3 статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Абзацом 1 пункту 287.1 статті 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з абзацом другим пункту 287.1 статті 287 ПК України у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з частинами першою і другою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Аналогічним чином перехід прав власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

Пунктом е) частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону № 161-XIV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до абзацу 8 частини першої статті 31 Закону № 161-XIV договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

З урахуванням викладеного можливо дійти висновків, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, який зобов`язаний сплачувати орендну плату за земельну ділянку, що перебуває у його користуванні на підставі договору оренди. Обов`язок сплачувати орендну плату виникає у землекористувача з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Водночас, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставами припинення права користування земельною ділянкою. У цілях оподаткування у власника будівлі, споруди (їх частини) з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно виникає обов`язок зі сплати податку за землю, на якій розташовані такі будівлі, споруди (їх частини). Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, однак обов`язок зі сплати орендної плати виникне тільки на підставі укладеного договору оренди землі.

Отже, у разі набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на землі, та не оформлення права користування на таку земельну ділянку обов`язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій землі, адже якщо особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до неї як набувача переходить право користування земельною ділянкою. Водночас землекористувач має сплачувати плату за землю за фактичний період використання землі у поточному році.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.09.2021 у справі № 808/2684/15.

Судом встановлено, що 28.04.2016 року ОСОБА_2 набула право власності на нежитлову будівлю, будівлю підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, яка відчуджується за даним Договором, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та розташована на земельній ділянці площею 0,0526 га, кадастровий номер: 1210100000:04:186:0176 та земельній ділянці площею 0,0791 га, кадастровий номер: 1210100000:04:186:0136, на підставі договору дарування нежитлової будівлі, будівлі підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів від 28.04.2016, укладеного між ОСОБА_1 , як дарувальником та ОСОБА_2 , як обдаровуваною, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петренко К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 649 (а.с. 25).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на нежитлову будівлю, будівлю підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер: 1210100000:04:186:0176, кадастровий номер: 1210100000:04:186:0136, загальною площею 1986,8 га зареєстровано за ОСОБА_2 з 28.04.2016 року (а.с. 26-27).

Як зазначалося, в силу вимог ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Також в матеріалах справи наявне рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/9847/19 від 04.12.2019 року, що набрало законної сили 28.02.2020 року, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задоволено, ухвалено визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення за формою «Ф» про нарахування податкових зобов`язань з орендної плати за періоди 2016 2019 роки.

Вказаним рішенням суду встановлено, що оскільки в період з 28.04.2016 року об`єкт нерухомого майна, розташований на орендованих позивачем земельних ділянках за кадастровими номерами:1210100000:04:186:0176 площею 0,0526га, та 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га, перебуває у власності ОСОБА_2 , позивач після відчуження цього об`єкту нерухомості та реєстрації права власності на нього за іншою особою не повинна сплачувати орендну плату за земельні ділянки, користувачем яких вона з 28.04.2016 року не являється.

Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Про перехід обов`язку сплати орендної плати за укладеним договором оренди земельної ділянки до нового власника об`єкту нерухомості не у порядку повторного надання земельної ділянки, а шляхом автоматичної заміни сторони у такому договірному зобов`язанні, свідчить правова позиція Верховного Суду, висловлена, зокрема, у постановах від 04.04.2019 у справі № 910/7197/18, від 31.07.2019 у справі № 922/1349/18.

Таким чином, оскільки у позивача упродовж 2020-2021 років було відсутнє право власності на нерухоме майно нежитлову будівлю, будівлю підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, розміщене на земельній ділянці з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176, 1210100000:04:186:0136, тобто позивач не користувалась земельною ділянкою як власник чи орендар, то визначення контролюючим органом позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошового зобов`язання з орендної плати за землю за 2020, 2021 роки є протиправним.

Поряд з цим, як вважає відповідач право на нарахування пені у нього виникло при нарахуванні сум податкового зобов`язання за період з 29.03.2017 року по 17.01.2019 року, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати позивачем податкового зобов`язання, однак таке нарахування відбулось після 28.04.2016 року (набуття права власності ОСОБА_2 ), тому таке нарахування пені є також протиправним.

Доводи відповідача про відсутність інформації (доказів) про розірвання Договорів оренди земельних ділянок (з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176 та 1210100000:04:186:0136) укладених між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 , суперечать приписам статей 7, 31 Закону № 161-XIV, які передбачають, що в разі набуття права власності на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки припиняється.

Разом з цим, судом було враховано і той факт, що в матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_1 від 29.08.2016 року до Дніпропетровської міською ради про припинення права користування земельних ділянок з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176 та 1210100000:04:186:0136, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що 28.04.2016 року відбулося дарування об`єктів нерухомого майна і змінився власник будівлі (вх. № 36/4861 від 29.08.2016).

Тобто, позивач повідомляла орендодавця про зміну користувача земельних ділянок з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176 та 1210100000:04:186:0136, проте жодних дій чи документального оформлення з боку останнього вжито не було.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів, які б спростовували твердження позивача про неправомірність оскаржених податкових-повідомлень рішень, а відтак, суд обгрунтовано дійшов висновку про необхідність їх скасування.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року у справі № 160/18121/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак