Рішення

від 25.04.2022 по справі 160/18121/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2022 року Справа № 160/18121/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/18121/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, підписана представником позивача адвокатом Гармидер Андрієм Андрійовичем, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

- податкове повідомлення-рішення № 2/1302 від 04.03.2016 року за формою «Ф» на суму 67 132,63 грн. за 2016 рік;

- податкове повідомлення-рішення № 0127955353 від 16.07.2019 року за формою «Ш» на суму 4 188,04 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 5877293-5240-0464 від 15.05.2020 року за формою «Ф» на суму 65 965,81 грн. за 2020 рік;

- податкове повідомлення-рішення № 5877291-5240-0464 від 15.05.2020 року за формою «Ф» на суму 96 365,26 грн. за 2020 рік;

- податкове повідомлення-рішення № 9771790-2406-0464 від 25.06.2021 року за формою «Ф» на суму 12 289,52 грн. за 2021 рік;

- податкове повідомлення-рішення № 9771789-2406-0464 від 25.06.2021 року за формою «Ф» на суму 17 952,98 грн. за 2021 рік;

- визнати протиправним та скасувати нарахування пені за період з 29.03.2017 року по 17.01.2019 року у розмірі 7 881,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) 23.02.2006 року було укладено два договори оренди землі за якими позивачу було надано в строкове платне користування за цільовим призначенням «роздрібна торгівля та комерційні послуги» земельні ділянки які, знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176 площею 0,0526 га та 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га. В подальшому, за договором дарування нежитлової будівлі, будівлі підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів від 28.04.2016 року позивач передав у власність ОСОБА_2 нежитлову будівлю, будівлю підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_2 розташовану на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:04:186:0176 площею 0,0526 га та 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га. 29.08.2016 року позивач звернулася до Дніпровської міської ради (орендодавця) з клопотанням відповідно до вимог чинного земельного законодавства про припинення права користування вищевказаними земельними ділянками за вище вказаними кадастровими номерами, у зв`язку із тим, що змінився власник нерухомого майна. Проте, відповідач на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України винесено податкові повідомлення-рішення якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати за вищевказані земельні ділянки з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176 площею 0,0526 га та 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га та суми штрафу за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання, а також нараховано пеню. Вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки нарахування позивачу орендної плати за земельні ділянки з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176 площею 0,0526 га та 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га в 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роках є незаконними і такими, що порушує майнові права позивача, адже змушує позивача нести необґрунтовані витрати по сплаті податку за землю користувачем якої позивач не являється з 2016 року. Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року по справі № 160/9847/19 за позовом ОСОБА_1 було встановлено, що вона не являється платником земельного податку (орендної плати за вищевказані земельні ділянки). Разом з цим, відповідач не врахував вказаного рішення суду, яке набрало законної сили, та продовжив здійснювати нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2020, 2021 роки з орендної плати за вищевказані земельні ділянки та суми штрафу і пені за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання. В обґрунтування позову посилався на практику Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 року (справа № 915/672/17), від 05.06.2018 року (справа № 920/717/17), у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розташоване у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Відтак, оскільки в період з 28.04.2016 року, розташований об`єкт нерухомого майна на орендованих позивачем земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176 площею 0,0526 га та 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га, перебуває у власності іншої особи, право власності якої було зареєстроване у встановленому законом порядку, тому позивач після відчуження цього об`єкту нерухомості та реєстрації права власності на нього за іншою особою не повинен сплачувати орендну плату за земельні ділянки, користувачем яких з 28.04.2016 року не являється. Оскаржуваними протиправними рішеннями порушуються права, свободи та інтереси позивача адже вони породжують підстави для змін майнового стану позивача, а їх реалізація може призвести до зменшення майна особи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року вказана позовна заява була залишена без руху та цією ухвалою було запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

26 листопада 2021 року, через канцелярію суду, від представника позивача адвоката Гармидер Андрія Андрійовича до суду надійшло клопотання про усунення недоліків на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року до якого додано: належним чином завіренні додатки до позовної заяви для відповідача та в частині (податкове повідомлення-рішення від 16.07.2019 № 0127955353, корінці податкового повідомлення-рішення від 15.05.2020 року, 25.06.2921 року) для суду по справі; заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення та з наданням належних доказів наявності таких причин.

У заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначив, що жодне із оскаржуваних податкових повідомлень рішень не було вручено позивачу особисто та своєчасно. Лише після того, як представником позивача адвокатом Гармидер А.А. було надіслано адвокатський запит з метою отримання інформації про наявність податкового боргу, відповідачем разом із листом від 26.08.2021 року № 62850/6/04-36-24-03-10 було надано деякі копії податкових повідомлень-рішень. Тобто, отримавши 26.08.2021 року вказаний лист Головного управління ДПС від 26.08.2021 року, сторона позивача із змісту вказаного листа дізналася про існування податкових повідомлень-рішень. Отже сторона позивача в межах 6 місяців з дня коли дізналася про порушення свої прав, та інтересів подала позовну заяву про оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, через канцелярію суду 04.10.2021 року. Таким чином, вищевказані обставини, які є об`єктивно непереборними, і не залежали від волевиявлення позивача, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними труднощами та підтверджені належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду в частині оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за 2016, 2019-2020 роки, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18121/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою суду, витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області належним чином завірені копії, а саме: податкове повідомлення-рішення № 2/1302 від 04.03.2016 року за формою «Ф» на суму 67 132,63 грн. за 2016 рік; податкове повідомлення-рішення № 0127955353 від 16.07.2019 року за формою «Ш» на суму 4 188,04 грн.; податкове повідомлення-рішення № 5877293-5240-0464 від 15.05.2020 року за формою «Ф» на суму 65 965,81 грн. за 2020 рік; податкове повідомлення-рішення № 5877291-5240-0464 від 15.05.2020 року за формою «Ф» на суму 96 365,26 грн. за 2020 рік; податкове повідомлення-рішення № 9771790-2406-0464 від 25.06.2021 року за формою «Ф» на суму 12 289,52 грн. за 2021 рік; податкове повідомлення-рішення № 9771789-2406-0464 від 25.06.2021 року за формою «Ф» на суму 17 952,98 грн. за 2021 рік; докази направлення та вручення оскаржуваних рішень на адресу позивача; детальний розрахунок суми боргу; письмові пояснення стосовно якої земельної ділянки (ділянок) нарахований земельний податок з орендної плати та докази на їх підтвердження, в тому числі докази на обґрунтування підстав прийняття рішень, що є предметом оскарження.

Крім того, відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

04 січня 2022 року, засобами поштового зв`язку, до суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній проти задоволення позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, зокрема, що між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок: від 23.02.2006 року № № 1253, 1254, відповідно до яких ОСОБА_1 прийняла в строкове платне користування земельні ділянки площею 0,0526 га з кадастровим номером 1210100000:04:186:0176 та площею 0,0791 га з кадастровим номером 1210100000:04:186:0136, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Державна реєстрація договорів оренди землі від 09.03.2006 року за № № 040610400232, 040610400234. Договори укладено на 15 років. Відповідач звертає увагу, що органом місцевого самоврядування не надавалась інформація щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_1 та Дніпровською міською радою, що є підставою для нарахування грошових зобов`язань з орендної плати відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПКУ. Вказує, що відповідач категорично не погоджується з позицією позивача, що з моменту набуття права власності ОСОБА_2 на будівлі, що розташовані на орендованих позивачем земельних ділянках, для позивача така оренда землі вважається припиненою, що свідчить про відсутність у позивача обов`язку щодо сплати орендної плати з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 . Отже, позивач, як орендар земельних ділянок за діючими та зареєстрованими у встановленому законом порядку договорами оренди землі є платником орендної плати за земельні ділянки з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176, 1210100000:04:186:0136 у 2016, 2020-2021 роках. ОСОБА_2 , як власник нерухомого майна, що розташоване на даних земельних ділянках, права на яку у ОСОБА_2 не оформлені, не можна вважати платником орендної плати в розумінні п.288.2 ст. 288 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав на цю земельну ділянку. Окрім того, позивачем на підтвердження факту звернення до Дніпровської міської ради у зв`язку з відчуженням об`єктів нерухомості, що розташовані на орендованій земельній ділянці та з метою внесення змін до договору оренди земельної ділянки чи його розірвання, не надано жодних належних доказів. Щодо ППР № 2/1302 від 04.03.2016 року на суму 67 132,63 грн., то на підставі п.288.2 та п.288.3 ст. 288 ПК України, ОСОБА_1 , як орендарю вищезазначених земельних ділянок винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2013-2015 роки, яке було вручено особисто ОСОБА_1 27.03.2016 року. Щодо ППР від 15.05.2020 № 5877293-5240-0464, № 5877291-5240-0464 та від 25.06.2021 № 9771790-2406-0464, № 9771789-2406-0464, позивачу на підставі п.288.2 та п.288.3 ст. 288 ПКУ, як орендарю вищезазначених земельних ділянок винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ф» за платежем орендна плата з фізичних осіб. Податкові повідомлення-рішення від 15.05.2020 № 5877293-5240-0464, № 5877291-5240-0464 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу позивача та повернуто відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання 25.06.2020 року. Податкові повідомлення-рішення від 25.06.2021 № 9771790-2406-0464, № 9771789-2406-0464 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу позивача, повідомлення про вручення до контролюючого органу не надходило. Щодо ППР № 0127955353 від 16.07.2019 року форми «Ш» на суму 4 188,04 грн., то податковим органом проведено камеральну перевірку ОСОБА_1 з питання своєчасності сплати орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку державної та комунальної власності за результатами якої, складено акт камеральної перевірки від 06.05.2019 року № 24844/04-36-53-53/ НОМЕР_1 . Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати податкового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб, граничних строків, визначених п. 287.5 ст. 287 ПКУ. На підставі акту камеральної перевірки від06.05.2019 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0127955353 від 16.07.2019 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених зобов`язань у розмірі 20 % у сумі 4188,04 грн., яке вручено ОСОБА_1 29.07.2019 року. Також за період з 29.03.2017 року по 17.01.2019 року нараховано пеню у розмірі 7 881,47 грн., згідно ст. 129 ПКУ.

Разом з відзивом, від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 2/1302 від 04.03.2016 року за формою «Ф» на суму 67 132,63 грн. та № 0127955353 від 16.07.2019 року за формою «Ш» на суму 4 188,04 грн., в обґрунтування якої вказано, що згідно відмітки на корінці податкового повідомлення - рішення № 2/1302 від 04.03.2016 року, податкове повідомлення-рішення вручено особисто ОСОБА_1 27.03.2016 року. З огляду на викладене твердження ОСОБА_1 , що вона не отримувала податкове повідомлення-рішення № 2/1302 від 04.03.2016, а дізналась про існування такого рішення лише з листка контролюючого органу від 26.08.2021 року № 62850/6/04-36-24-03-10 не відповідає дійсності. Крім того, ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду було оскаржено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 2/1302 від 04.03.2016. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 справа № 804/3113/16 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Отже, податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 2/1302 від 04.03.2016 в судовому порядку не скасовувалось, а сума податкового зобов`язання за вказаним рішенням є узгодженою. Також зазначає, що податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0127955353 від 16.07.2019 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу позивача та вручено особисто ОСОБА_1 29.07.2019 року. Разом з цим, ОСОБА_1 звернулася з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0127955353 від 16.07.2019 до суду 04.10.2021 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду визначеного абз. 1 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи зазначене, позивачем не надано доказів та не наведено обставин, які б підтверджували наявність непереборних, незалежних від волевиявлення особи та пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами причин для своєчасного вчинення процесуальних дій. З огляду на викладені обставини, з боку позивача вбачається порушення норм податкового та адміністративного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху відповідно до вимог ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, та цією ухвалою було запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші поважні причини пропуску строку звернення до суду з відповідними доказами в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.03.2016 року №2/1302 та податкового повідомлення-рішення №0127955353 від 16.07.2019.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.03.2016 року №2/1302 та податкового повідомлення-рішення №0127955353 від 16.07.2019, залишено без розгляду, з підстав не виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року, ч.15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України та п.п. 7, 8 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині позовних вимог визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №5877293-5240-0464 від 15.05.2020 року за формою «Ф» на суму 65965,81 грн. за 2020 рік; №5877291-5240-0464 від 15.05.2020 року за формою «Ф» на суму 96 365,26 грн. за 2020 рік; податкове повідомлення-рішення №9771790-2406-0464 від 25.06.2021 року за формою «Ф» на суму 12 289,52 грн. за 2021 рік; податкове повідомлення-рішення №9771789-2406-0464 від 25.06.2021 року за формою «Ф» на суму 17952,98 грн. за 2021 рік; визнати протиправним та скасувати нарахування пені за період з 29.03.2017 року по 17.01.2019 року у розмірі 7881,47 грн. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно бази даних інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку у Лівобережному управлінню Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як платник податку на майно, в частині плати за землю фізичних осіб (орендна плата з фізичних осіб), код класифікації доходів бюджету 18010900.

З матеріалів справи видно, що позивач є орендарем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,0526 га, кадастровий номер ділянки № 1210100000:04:186:0176, відповідно до Договору оренди землі від 23.02.2006 року (договір зареєстровано державним реєстратором, про що зроблено запис від 09.03.2006 за № 040610400232 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі). Факт державної реєстрації договору засвідчено головою комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради. Строк дії договору становить 15 років.

Також орендарем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,0791 га, кадастровий номер ділянки № 1210100000:04:186:0136, відповідно до Договору оренди землі від 23.02.2006 року (договір зареєстровано державним реєстратором, про що зроблено запис від 09.03.2006 за № 040610400234 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі). Факт державної реєстрації договору засвідчено головою комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради. Строк дії договору становить 15 років.

Згідно пункту 2.3 Договору оренди землі від 23.02.2006 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер № 1210100000:04:186:0176) на час укладення договору становить 365 347 грн. 02 коп.

Згідно пункту 2.3 Договору оренди землі від 23.02.2006 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер № 1210100000:04:186:0136) на час укладення договору становить 531 686 грн. 79 коп.

Станом на 06.09.2016 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер № 1210100000:04:186:0176) становить 2 074 396,55 грн.; нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер № 1210100000:04:186:0136) становить 3 030 354,20 грн., що підтверджується Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.09.2016 № № 19/050916/03-07, 17/050916/03-07.

В пунктах 4.1 Договорів оренди землі від 23.02.2006 року зазначається, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1 % відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Таким чином, відповідно до Договорів оренди землі від 23.02.2006 року застосовується ставка податку в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки.

26.08.2021 року за вих. № 62850/6/04-36-24-03-10 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, на адвокатський запит від 18.08.2021 року (адвокат Гармидер А.А.) в інтересах ОСОБА_1 повідомило про наявність в ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за землю з фізичних осіб, яка є орендарем двох земельних ділянок площею 0,0526 га (кадастровий номер 1210100000:04:186:0176) та площею 0,0791 га (кадастровий номер 1210100000:04:186:0136), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з п.286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючим органом, які надсилаються платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього кодексу.

Так, Головним управління ДПС у Дніпропетровській області були сформовані, зокрема:

- податкове повідомлення-рішення № 5877293-5240-0464 від 15.05.2020 року за формою «Ф» на суму 65 965,81 грн. за 2020 рік по орендній платі з фізичних осіб (КБК 18010900) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- податкове повідомлення-рішення № 5877291-5240-0464 від 15.05.2020 року за формою «Ф» на суму 96 365,26 грн. за 2020 рік по орендній платі з фізичних осіб (КБК 18010900) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- податкове повідомлення-рішення № 9771790-2406-0464 від 25.06.2021 року за формою «Ф» на суму 12 289,52 грн. за 2021 рік по орендній платі з фізичних осіб (КБК 18010900) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- податкове повідомлення-рішення № 9771789-2406-0464 від 25.06.2021 року за формою «Ф» на суму 17 952,98 грн. за 2021 рік по орендній платі з фізичних осіб (КБК 18010900) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В розрахунках орендної плати за 2020 -2021 роки, земельних ділянок площею 0,0526 га, 0,0791 га (платник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ставка податку становить 3 % від нормативно грошової оцінки.

Також за період з 29.03.2017 року по 17.01.2019 року контролюючим органом нараховано пеню у розмірі 7 881,47 грн., відповідно ст. 129 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень та нарахуванням пені, позивач звернулася з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується і виходить з такого .

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Згідно з статтею 1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 161-XIV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням підпункту 14.1.147 пункту 14.1ст.14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

За змістом підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу землекористувачі - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (підпункт14.1.136. пункту14.1ст.14 ПК України).

Відповідно до пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підпунктом 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з пунктом 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Згідно з пунктами 288.2, 288.3 статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Абзацом 1 пункту 287.1 статті 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з абзацом другим пункту 287.1 статті 287 ПК України у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з частинами першою і другою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Аналогічним чином перехід прав власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

Пунктом е) частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону № 161-XIV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до абзацу 8 частини першої статті 31 Закону № 161-XIV договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Аналіз зазначених норм законів свідчить, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, який зобов`язаний сплачувати орендну плату за земельну ділянку, що перебуває у його користуванні на підставі договору оренди. Обов`язок сплачувати орендну плату виникає у землекористувача з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Водночас набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставами припинення права користування земельною ділянкою. У цілях оподаткування у власника будівлі, споруди (їх частини) з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно виникає обов`язок зі сплати податку за землю, на якій розташовані такі будівлі, споруди (їх частини). Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, однак обов`язок зі сплати орендної плати виникне тільки на підставі укладеного договору оренди землі.

Отже, у разі набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на землі, та не оформлення права користування на таку земельну ділянку обов`язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій землі, адже якщо особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до неї як набувача переходить право користування земельною ділянкою. Водночас землекористувач має сплачувати плату за землю за фактичний період використання землі у поточному році.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.09.2021 у справі № 808/2684/15.

З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2016 року ОСОБА_2 набула право власності на нежитлову будівлю, будівлю підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, яка відчуджується за даним Договором, що знаходиться в АДРЕСА_2 ), та розташована на земельній ділянці площею 0,0526 га, кадастровий номер: 1210100000:04:186:0176 та земельній ділянці площею 0,0791 га, кадастровий номер: 1210100000:04:186:0136, на підставі договору дарування нежитлової будівлі, будівлі підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів від 28.04.2016, укладеного між ОСОБА_1 , як дарувальником та ОСОБА_2 , як обдаровуваною, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петренко К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 649 (копія Договору дарування знаходиться в матеріалах адміністративної справи № 160/18121/21).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якої право власності на нежитлову будівлю, будівлю підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер: 1210100000:04:186:0176, кадастровий номер: 1210100000:04:186:0136, загальною площею 1986,8 га зареєстровано за ОСОБА_2 з 28.04.2016 року (номер запису про право власності 14414414).

Як зазначалося, в силу вимог ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться копія рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/9847/19 від 04.12.2019 року, яке набрало законної сили 28.02.2020 року, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Ухвалено визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення за формою «Ф» за періоди 2016 2019 роки.

Вказаним рішенням суду встановлено, оскільки в період з 28.04.2016 року, розташований об`єкт нерухомого майна на орендованих позивачем земельних ділянках за адресою АДРЕСА_2 за кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176 площею 0,0526 га, та 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га, перебуває у власності ОСОБА_2 , що підтверджується договором дарування нежитлової будівлі, будівлі підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів від 28.04.2016 року, право власності якої було зареєстроване у встановленому законодавством порядку, тому позивач після відчуження цього об`єкту нерухомості та реєстрації права власності на нього за іншою особою не повинен сплачувати орендну плату за земельні ділянки, користувачем яких позивач з 28.04.2016 року не являється.

Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Про перехід обов`язку сплати орендної плати за укладеним договором оренди земельної ділянки до нового власника об`єкту нерухомості не у порядку повторного надання земельної ділянки, а шляхом автоматичної заміни сторони у такому договірному зобов`язанні, свідчить правова позиція Верховного Суду, висловлена, зокрема, у постановах від 04.04.2019 у справі № 910/7197/18, від 31.07.2019 у справі № 922/1349/18.

За наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки у позивача упродовж 2020-2021 років було відсутнє право власності на нерухоме майно нежитлову будівлю, будівлю підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, розміщене на земельній ділянці з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176, 1210100000:04:186:0136, тобто позивач не користувалась земельною ділянкою як власник чи орендар, то визначення контролюючим органом позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошового зобов`язання з орендної плати за землю за 2020, 2021 роки є протиправним.

Поряд з цим, як вважає відповідач право на нарахування пені у нього виникло при нарахуванні сум податкового зобов`язання за період з 29.03.2017 року по 17.01.2019 року, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати позивачем податкового зобов`язання, однак таке нарахування відбулось після 28.04.2016 року (набуття права власності ОСОБА_2 ), тому таке нарахування пені є також протиправним та підлягає скасуванню.

Доказів протилежного відповідачем до суду не надано (продовження користування позивачем орендованими земельними ділянками після 28.04.2016 року).

Доказами в адміністративному судочинстві, відповідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зауважує, що твердження представника відповідача про відсутність інформації (доказів) про розірвання Договорів оренди земельних ділянок (з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176 та 1210100000:04:186:0136) укладених між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 , суперечить приписам статей 7, 31 Закону № 161-XIV, які передбачають, що в разі набуття права власності на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки припиняється.

Разом з цим, в матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_1 від 29.08.2016 року до Дніпропетровської міською ради про припинення права користування земельних ділянок з кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176 та 1210100000:04:186:0136, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що 28.04.2016 року відбулося дарування об`єктів нерухомого майна і змінився власник будівлі (вх. № 36/4861 від 29.08.2016).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Суб`єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів, які б спростовували заперечення позивача щодо неправомірності винесених відповідачем та оскаржуваних позивачем податкових-повідомлень рішень, а відтак, не виконав вимоги процесуального Закону та не довів правомірності формування податкових повідомлень-рішень, які є предметом спору даної адміністративної справи.

Відзив на позовну заяву відповідача не містить належних обґрунтувань, підтверджених відповідними доказами, які б спростовували заперечення позивача щодо безпідставності винесення контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень за 2020-2021 роки.

Натомість, наведені позивачем заперечення, підкріплені належними та допустимими доказами, а також встановлені судом обставини справи, повністю спростовують доводи та в цілому правову позицію відповідача щодо правомірності формування оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

Відтак, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд робить висновок, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3047,90 грн., що документально підтверджується квитанцією № 96 від 30.08.2021 року.

Отже, з урахуванням ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року, якою позовну заяву залишено без розгляду в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 04.03.2016 року №2/1302, №0127955353 від 16.07.2019 року на загальну суму 71 320,67 грн. ( 67 132,63 грн. + 4 188,04 грн.), сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 2 004, 55 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) в частині позовних вимог визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №5877293-5240-0464 від 15.05.2020 року за формою «Ф» на суму 65965,81 грн. за 2020 рік; №5877291-5240-0464 від 15.05.2020 року за формою «Ф» на суму 96 365,26 грн. за 2020 рік; податкове повідомлення-рішення №9771790-2406-0464 від 25.06.2021 року за формою «Ф» на суму 12 289,52 грн. за 2021 рік; податкове повідомлення-рішення №9771789-2406-0464 від 25.06.2021 року за формою «Ф» на суму 17952,98 грн. за 2021 рік; визнати протиправним та скасувати нарахування пені за період з 29.03.2017 року по 17.01.2019 року у розмірі 7881,47 грн. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 5877293-5240-0464 від 15.05.2020 року на суму 65 965,81 грн. за 2020 рік, винесене щодо платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 5877291-5240-0464 від 15.05.2020 року на суму 96365,26 грн. за 2020 рік, винесене щодо платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 9771790-2406-0464 від 25.06.2021 року на суму 12 289,52 грн. за 2021 рік, винесене щодо платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 9771789-2406-0464 від 25.06.2021 року на суму 17 952,98 грн. за 2021 рік, винесене щодо платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнати протиправним та скасувати нарахування пені за період з 29.03.2017 року по 17.01.2019 року у розмірі 7 881,47 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2004,55 гривень (дві тисячі чотири гривні 55 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко