Ухвала

від 17.02.2022 по справі 192/1638/21

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/1638/21

Провадження № 2/192/73/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2022 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання - Короти Л.С.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Мажара Н. І.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, шляхом стягнення грошової компенсації вартості Ѕ частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Під час підготовчого засідання представник відповідача 19 січня 2022 року подала відзив на позов від 18 січня 2022 року та зустрічний позов від 18 січня 2022 року про визнання частини майна, а саме автомобіля марки DACIA модель LODGY, номерний знак НОМЕР_1 особистою приватною власністю одного з подружжя.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, а його представник - адвокат Мажара Н. І. в підготовчому засідання підтримала своє клопотання від 14 лютого 2022 року про поновлення процесуального строку на подання відзиву та зустрічного позову. Вказала, що відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження 09 грудня 2021 року та 28 грудня 2021 року уклав договір з адвокатом, а 19 січня 2022 року подав до суду відзив на позов та зустрічний позов. При цьому у зв`язку з погіршенням погодних умов 13 січня 2022 року та хворобою адвоката з 14 по 18 січня 2022 року вони не змогли вчасно подати відзив та зустрічний позов.

Суд, вислухавши думку сторін, ознайомившись з поданим відзивом та зустрічним позовом приходить до наступних висновків.

Частиною 7 ст. 179 ЦПК України встановлено що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також, ст. 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України - суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, суд вважає, що встановлений судом строк для подання відзиву підлягає продовженню за заявою учасника справи, яка подана до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Як з`ясовано з тексту відзиву, представник відповідача просить поновити строк для подання відзиву та зустрічного позову з тих причин, що вони не змогли своєчасно його подати, оскільки відповідач лише 28 грудня 2021 року уклав договір з адвокатом.

В той же час відповідної заяви про продовження строку для подання відзиву і порядку ст. 127 ЦПК України відповідачем суду не подано, як не подано і будь-яку іншу заяву, в якій би зазначалося про неможливість подання відзиву у строк, встановлений судом.

Суд вважає, що оскільки встановлений судом строк для подання відзиву поновленню не підлягає, тому поданий до суду 19 січня 2022 року відзив підлягає залишенню без розгляду. Укладання відповідачем договору з адвокатом 28 грудня 2021 року після отримання позову та ухвали про відкриття провадження 09 грудня 2021 року (а.с.71) на думку суду не є підставою для продовження встановленого судом процесуального строку.

Вирішуючи питання про прийняття до спільного розгляду зустрічного позову ОСОБА_2 від 18 січня 2022 року суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Оскільки судом встановлено, що зустрічний позов подано після закінчення строків для подання відзиву, тому відповідно до положення ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ч. 1 ст. 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 83, 178, 193-194, 223, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Залишити без розгляду відзив відповідача ОСОБА_2 від 18 січня 2022 року на позов ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Повернути ОСОБА_2 зустрічний позов від 18 січня 2022 року до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю одного з подружжя.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина