Ухвала

від 17.02.2022 по справі 910/8264/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 910/8264/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Чумака Ю. Я., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у справі

за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури

до 1) Київської обласної ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Київське , 3) Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Копачівська сільська рада, Підгірцівська сільська рада, Старобезрадичівська сільська рада, Великодмитровицька сільська рада, Першотравенська сільська рада, Українська міська рада, Козинська селищна рада, Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Лісниківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Ходосівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області, Віто-Поштова сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Державне підприємство Антонов , Національна академія внутрішніх справ, Товариство з обмеженою відповідальністю РСП-ЛЕНД ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Київська обласна державна адміністрація, Державне агентство лісових ресурсів України,

про визнання незаконним та скасування рішення в частині та визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 (повний текст складений 30.08.2021) та рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 28.12.2021 та передана судді-доповідачу 10.01.2022.

У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.01.2022 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Чумак Ю. Я., Краснов Є. В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2022 касаційну скаргу прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у справі № 910/8264/19 залишено без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України через подання касаційної скарги після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, а саме: наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави колегія суддів визнала неповажними, тому скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалу від 28.01.2022 скаржником отримано 02.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

11.02.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) прокурором на виконання зазначеної ухвали від 28.01.2022 подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021, яка надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 14.02.2022.

У поданому клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що у судовому засіданні 20.07.2021 оголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваної постанови, повний текст постанови складений 30.08.2021. Скаржник стверджує, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до обласної прокуратури не надходив, на підтвердження чого додає довідку відділу документального забезпечення Київської обласної прокуратури. При цьому прокурор вказує на те, що звертався з клопотаннями до Північного апеляційного господарського суду та до Господарського суду міста Києва про отримання повного тексу постанови від 20.07.2021, але так і не отримав його, а отримав копію оскаржуваного судового рішення лише 06.12.2021.

Таким чином, скаржник вважає причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними і просить його поновити.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких покладено на скаржника.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, прокурор зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови йому вчасно не направлявся, а прокурор отримав його лише 06.12.2021, тому просить визнати вказані причини пропуску строку поважними.

Оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дослідивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 за касаційною скаргою прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що такі причини є неповажними, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Згідно з частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу (частина третя статті 288 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно з частиною п`ятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Суд касаційної інстанції зазначає, що скаржник у касаційній скарзі не посилається на порушення судом апеляційної інстанції вказаних норм щодо несвоєчасного надсилання прокурору копії судового рішення.

Разом з тим, відповідно до пункту першого частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (див. mutatis mutandis рішення у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989, № 11681/85, § 41)).

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справах Олександр Шевченко проти України (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine) , заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та Трух проти України (Trukh v. Ukraine (dec.) , заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Таким чином сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо у випадку, коли скаржник зацікавлений в оперативному вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки саме він не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій і ставить під сумнів їх законність.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 910/8264/19 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.09.2021 за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 99274828.

Саме лише посилання на не направлення апеляційним судом та неотримання скаржником постанови апеляційного господарського суду не дає підстав для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними.

Звідси наведені скаржником обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку для подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021, оскільки прокурором не доведено та не надано доказів щодо неможливості отримати оскаржуване судове рішення раніше 06.12.2021 та подати касаційну скаргу у встановлений строк.

Крім того, колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у суді касаційної інстанції матеріали справи № 910/8264/19 відсутні, тому суд позбавлений можливості перевірити наявність або відсутність доказів надсилання копії оскаржуваної постанови скаржникові.

Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не зазначено та не надано доказів того, що скаржник не мав можливості раніше звернутися з касаційною скаргою.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Указані обставини свідчать, що можливість подання касаційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги.

З огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяті до уваги для поновлення відповідного строку, оскільки прокурором не наведено будь-яких обґрунтованих доводів або об`єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 .

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/8264/19 за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2019.

3. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами на 91 (дев`яносто одному) аркуші, у тому числі платіжне доручення від 22.12.2021 № 3643 про сплату судового збору у розмірі 7684,00 грн, направити скаржнику.

4. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Ю. Я. Чумак

Є. В. Краснов