Ухвала

від 17.02.2022 по справі 916/3307/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 916/3307/16

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Зуєв В.А.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ДОРСЕРВІС"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 (у складі колегії суддів: Головей В.М. (головуючий), Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.)

та рішення Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 (у складі колегії суддів: Смелянець Г.Є. (головуючий), Волков Р.В., Невінгловська Ю.М.)

за первісним позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ДОРСЕРВІС"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Міністерство інфраструктури України,

2. Одеська обласна державна адміністрація

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Служба автомобільних доріг в Одеській області

про стягнення 27 428,91 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ДОРСЕРВІС"

до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"

про визнання недійсним нікчемного договору,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ДОРСЕРВІС" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 (повний текст складено 20.01.2022) та рішення Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 у справі № 916/3307/16, подана 04.02.2022 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У 2016 році Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.01.2017) про стягнення 27 428,91 грн заборгованості.

Також у 2017 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ДОРСЕРВІС" звернулось із зустрічною позовною заявою (з врахуванням заяви про зміну підстав зустрічного позову від 09.06.2021) про визнання недійсним з моменту укладення нікчемного Договору № 133-31/2 від 20.10.2011.

Тобто, предметом у цій справі за первісним позовом є 1 вимога майнового характеру та за зустрічним позовом 1 вимога немайнового характеру.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом абзацу 1 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2016 установлюється у розмірі 1 378,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 установлюється у розмірі 1 600,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 5 956,00 грн, який розраховується наступним чином:

1) за первісним позовом: 1 378,00 грн * 200% = 2 756, 00 грн (враховуючи, що 1,5% від оскаржуваної суми (27 428,91 грн) є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який передбачено підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір");

2) за зустрічним позовом: 1 600,00 грн * 200% = 3 200,00 грн.

Натомість скаржник в касаційній скарзі виклав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у цій справі, оскільки він має скрутне матеріальне становище і не має можливості сплатити судовий збір.

Розглянувши це клопотання, Суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначається статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення цієї статті, не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Оскільки за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено відстрочення сплати судового збору юридичним особам, відповідне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ДОРСЕРВІС" не підлягає задоволенню в силу закону.

Виходячи із положень частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

У зв`язку з цим, Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ДОРСЕРВІС" необхідно надати Суду належні докази, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 5 956,00 грн, за наведеними нижче реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код банку отримувача (МФО): 899998

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) у справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ДОРСЕРВІС" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 916/3307/16.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ДОРСЕРВІС" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 у справі № 916/3307/16 залишити без руху до 21.03.2022, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Зуєв